79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"08" вересня 2025 р. Справа №914/1164/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Желіка М.Б.,
секретар судового засідання Хом'як Х.А.
розглянув апеляційну скаргу Львівської міської ради
на рішення Господарського суду Львівської області від 25.03.2025 (повне рішення складено 26.03.2025, суддя Іванчук С.В.)
у справі №914/1164/24
за позовом Львівської міської ради, м. Львів;
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Юніко - Експо», м. Львів;
про стягнення заборгованості в сумі 1551933,39 грн
за участю представників:
від позивача - Гузюк Н.І., Старенький О.С.
від відповідача - не з'явились
02.05.2024 до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко - Експо» про стягнення заборгованості за договором оренди землі №С-4361 від 25.10.2016р. в сумі 1 551 933,39грн., з яких 1 458 551,32грн. основний борг, 57 927,34 грн. інфляційні втрати, 35 454,73 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Львівською міською радою та ТзОВ «Юніко-Експо» 25.10.2016 було укладено договір оренди землі, зареєстрований 08.08.2017 р. за № С-4361, за яким відповідач отримав у користування земельну ділянку площею 2,2831 га на вул. Угорській, 14 у м. Львові. Умовами договору передбачено щорічну орендну плату в розмірі 726 916,21 грн (3% від нормативної грошової оцінки), що підлягає сплаті щомісяця рівними частинами. Позивач належно виконав свої зобов'язання, проте відповідач порушив умови договору, не здійснюючи своєчасної та повної сплати орендної плати, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 1 458 551,32 грн за період з 01.06.2022 по 31.12.2023, на нараховано 57 927,34 грн інфляційних втрат і 35 454,73 грн 3% річних.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.03.2025 у даній справі позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко-Експо» на користь Львівської міської ради 1 150 950,66грн. основного боргу, 51 180,06 грн. інфляційних втрат, 28 653,45 грн. 3% річних; здійснено розподіл судових витрат; в решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду в частині задоволення позовних вимог мотивовано тим, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання за договором оренди землі, що підтверджується наявністю заборгованості зі сплати орендної плати за визначений період. Докази, подані позивачем, свідчать про факт передачі земельної ділянки в користування та невиконання відповідачем обов'язку зі своєчасної сплати орендних платежів.
Водночас у частині вимог суд відмовив у задоволенні позову, вказавши, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше прямо не передбачено умовами договору. Законодавство не містить положень про автоматичне застосування індексації нормативної грошової оцінки для розрахунку орендної плати, а відтак нарахування позивачем орендної плати із застосуванням такої індексації є безпідставним та суперечить досягнутим сторонами домовленостям.
Львівська міська рада не погодилась з ухваленим рішенням та оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом першої інстанції не було досліджено всі обставини справи, вказуючи на помилковість висновків суду першої інстанції та неврахування умов договору оренди й вимог Податкового кодексу щодо індексації нормативної грошової оцінки землі.
Як на підставу для скасування оскаржуваного рішення позивач у своїй апеляційній скарзі покликається на таке:
- договором оренди (п. 10) прямо передбачено індексацію орендної плати;
- нормативна грошова оцінка та індексація орендної плати застосовуються відповідно до ст. 289 ПКУ, ст. 21 та ст. 15 Закону «Про оренду землі»;
- суд першої інстанції безпідставно зменшив суму боргу, без врахування будь-якої індексації, чим порушив право позивача, оскільки вважає, що подвійної індексації ним не було застосовано;
- не враховано рішення у справі №914/2251/22 (аналогічний спір між тими ж сторонами), де позов Львівської міської ради було задоволено повністю. Ці обставини мають преюдиційне значення.
Відзив на адресу суду не надходив.
Враховуючи, що всі учасники спору були своєчасно та належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги шляхом надіслання ухвал до їх електронних кабінетів, приймаючи до уваги, що участь уповноважених представників ухвалою суду про відкриття апеляційного провадження обов'язковою не визнавалась, відтак судова колегія вважає за можливе завершити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.
Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду.
Заслухавши пояснення представників позивача (скаржника), розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, врахувавши актуальну судову практику, судова колегія вважає за доцільне зазначити таке:
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Львівської міської ради №?5186 від 01.10.2015?р. «Про затвердження ТзОВ «Юніко-Експо» технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на вул. Угорській, 14 та надання ТзОВ «Юніко-Істейт» і ТзОВ «Юніко-Капітал» дозволу на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок у натурі» вирішено, зокрема:
- затвердити ТзОВ «Юніко-Експо» технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 3,8281?га (кадастровий №?4610136800:01:010:0066) на вул. Угорській, 14 на такі земельні ділянки:
1,3280?га (кадастровий №?4610136800:01:010:0078),
2,2831?га (кадастровий №?4610136800:01:010:0079),
0,2020?га (кадастровий №?4610136800:01:010:0080),
0,0150?га (кадастровий №?4610136800:01:010:0081);
- вилучити, за згодою ТзОВ «Юніко-Експо» із користування, земельні ділянки площею 1,3280?га, 0,2020?га та 0,0150?га, та передати в оренду ТзОВ «Юніко-Експо» земельну ділянку площею 2,2831?га (у тому числі 0,0523?га із обмеженнями щодо проїзду та проходу до трансформаторної підстанції №?543) на 10?років для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу, за рахунок земель житлової та громадської забудови змішаного використання;
- зобов'язати ТзОВ «Юніко-Експо» у тримісячний термін укласти з Львівською міською радою договір оренди зазначеної ділянки та зареєструвати його відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також договір про відшкодування недоотриманих коштів за користування земельною ділянкою.
02.03.2015?р. Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради видало відповідачу містобудівельні обмеження та сервітути щодо користування земельною ділянкою на вул. Угорській, 14 (загальна площа 3,8281?га), розділену на ділянки: №?1 - 1,3280?га; №?2 - 2,2831?га; №?3 - 0,2020? га; №?4 - 0,0150?га.
25.10.2016?р. Львівська міська рада (орендодавець) та ТзОВ «Юніко-Експо» (орендар) уклали договір оренди землі №?С-4361, зареєстрований у Львівській міській раді, за яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку на вул. Угорській, 14 для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу.
Договором передбачено, зокрема:
За п.?2 договору в оренду передається ділянка кадастровий №?4610136800:01:010:0079 площею 2,2831?га (під твердим покриттям - 2,0885?га, під озелененням - 0,1946?га, у тому числі 0,0523?га із обмеженнями доступу до трансформаторної підстанції №?543);
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно п.?5 договору становить 24?230?540,30?грн. Договір укладено на 10?років до 01.10.2025?р., із переважним правом орендаря на продовження строку при повідомленні орендодавця за 90?днів до закінчення дії договору (п.?8);
За п.?9 договору орендна плата складає 726?916,21?грн на рік (3?% від нормативної грошової оцінки) і сплачується щомісячно рівними частинами до 30-го числа місяця, наступного за звітним, на рахунок №?33213812700008 ГУДКСУ у Львівській області;
Пунктом 10 договору передбачено обчислення орендної плати з урахуванням індексації для приватних земель, а для земель державної або комунальної власності - з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, затверджених законодавством;
За приписами п. 11 визначено строки сплати за календарний місяць - протягом 30?днів після останнього дня місяця;
Пунктом 13 передбачено перегляд орендної плати у разі зміни умов господарювання, підвищення тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, погіршення стану ділянки, а також у інших випадках, передбачених законом;
Пункт 15 визначає цільове призначення - будівництво та обслуговування житлово-офісного комплексу; пункт 16 - категорія земель: житлова та громадська забудова, змішане використання;
Пункт 28 гарантує право орендодавця вимагати своєчасну сплату орендної плати;
Пункт 36 - зміна умов договору лише у письмовій формі за згодою сторін. У разі недосягнення згоди - спір вирішується у суді;
Пункт 38 - підстави припинення дії договору: розірвання за взаємною згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання обов'язків, випадкове знищення або інші передбачені законом підстави.
Договір оренди землі за № С-4361 від 25.10.2016 року та акт приймання-передачі об'єкта оренди укладені та підписані сторонами, скріплені їх печатками.
Відповідно до інформаційної довідки за № 376203811 від 26.04.2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, за відповідачем 07.12.2016 року на підставі договору оренди № С-4361 від 25.10.2016 року зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:01:010:0079 площею 2,2831 га.
Відповідно до розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності (розташованої за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 14, площа земельної ділянки становить 22 831 кв. метрів), здійсненого на підставі витягу № 19-1323-0.2-5714/9-16АП від 27.07.2016 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка проведена станом на 27.07.2016 року, нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки становить 24 230 540,30 грн. Ставка земельного податку, встановлена ухвалою Львівської міської ради від 29.01.2015 року за № 4330, становить 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а для розрахунку розміру орендної плати застосовується ставка у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, що становить 726 916,21 грн на рік.
Згідно з даними про сплату орендної плати за землю за період з 01.06.2022 року по 01.01.2024 року за договором оренди землі, укладеним із ТзОВ «Юніко Експо», наданими Управлінням адміністрування місцевих та залучених фінансів Департаменту фінансової політики Львівської міської ради, позивачем нараховано орендну плату в сумі 1 458 551,32 грн.
Земельні відносини, у відповідності до ч.1 ст. 3 Земельного кодексу України, регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Водночас, відносини, пов'язані з орендою землі, за змістом ч. 9 ст. 93 Земельного кодексу України, регулюються законом.
Стаття 2 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За умовами ст. 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Зміст договору, у відповідності до ч.1 ст. 628 ЦК України, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір оренди землі номер С-4361 від 25.10.2016р., укладений Львівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніко-Експо».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» та ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, оренда землі - це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою для здійснення підприємницької та іншої діяльності. За ст. 13 Закону «Про оренду землі», договір оренди зобов'язує орендодавця передати земельну ділянку у користування, а орендаря - використовувати її відповідно до договору та земельного законодавства.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону, істотними умовами договору є орендна плата (розмір, порядок внесення та перегляду) та відповідальність за її несплату. Статтями 24 і 25 Закону визначено права і обов'язки сторін, зокрема: орендодавець має право вимагати використання ділянки за цільовим призначенням та своєчасну сплату орендної плати, орендар - виконувати обмеження і сплачувати орендну плату.
Відповідно до пункту 9 договору оренди орендна плата підлягає внесенню орендарем у розмірі 726 916,21 (сімсот двадцять шість тисяч дев'ятсот шістнадцять гривень 21 копійка) гривень на рік, що становить 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки. Вказана сума вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок № 33213812700008 Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, МФО 825014. Отримувачем коштів є Міський бюджет для Сихівського району, код ЄДРПОУ 38007636, код платежу 18010600. Оплата здійснюється юридичними особами до 30-го числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до пункту 10 договору оренди, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності проводиться з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за формами, затвердженими Кабінетом Міністрів України, які заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
За приписами пункту 11 договору орендна плата вноситься у строки, встановлені для базового звітного періоду, яким є календарний місяць, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають після останнього календарного дня звітного місяця.
Відповідно до пункту 13 договору орендної плати, її розмір підлягає перегляду відповідно до Податкового кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та умов цього договору у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін і тарифів; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується відповідними документами; а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
У відповідності до статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. При цьому розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України).
За приписами статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок і за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
З усіх наведених вище положень ПК України та Закону України «Про оренду землі» вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений в договорі оренди, а Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, отже, саме договором оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.
Як вже зазначалося, суд першої інстанції встановив, що згідно з пунктом 10 договору оренди землі обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. В той же час, згідно з пунктом 13 договору, розмір орендної плати переглядається, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Судом першої інстанції правомірно зазначено, що законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати. Водночас, з урахуванням положень статті 21 Закону України "Про оренду землі" та принципу свободи договору, сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі.
Отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що розмір орендної плати за умовами договору має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції, а нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель є безпідставним, оскільки між сторонами не було укладено додаткової угоди до договору оренди землі щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі.
Перевіривши правильність здісненого розрахунку, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 1 150 950,66грн.
Відтак, доводи апеляційної скарги щодо застосування коефіцієнту індексації є безпідставними, оскільки умовами договору, укладеного між сторонами, не передбачено внесення орендної плати із урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель. За встановленими обставинами орендна плата має вноситись відповідачем відповідно до умов договору із урахуванням індексації інфляції, тому посилання скаржника на сплату відповідачем орендної плати у не повному обсязі (без урахування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки) є необґрунтованим.
Таким чином, суд першої інстанції забезпечив баланс інтересів сторін та дотримання вимог договору, уникаючи необґрунтованого збільшення суми заборгованості, що спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 57927,34 грн інфляційних втрат та 35 454,73 грн 3% річних за період з 02.08.2023р. по 01.03.2024р. на суму орендної плати, що підлягала сплаті щомісяця, відповідно до наданого суду розрахунку.
Перевіривши правильність здісненого розрахунку, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що підставними є вимоги про стягнення 51 180,06 грн. інфляційних втрат та 28 653,45 грн. 3% річних, які обраховані з 1 150 950,66 грн. основного боргу. В решті вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд першої інстанції відмовив у зв'язку із необґрунтованістю та безпідставністю таких.
Доводи апелянта про аналогічну справу №914/2251/22, з аналогічного предмету спору, з тих же підстав та між тими сторонами, де суд не поставив під сумнів порядок обчислення (визначення) розміру орендної плати, який підлягав стягненню з урахуванням індексації оцінюються судом апеляційної інстанції критично, зважаючи на наступне:
Рішенням Господарського суду Львівської області у справі №914/2251/22 первісний позов задоволено повністю та стягнуто з з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко-Експо» на користь Львівської міської ради 1 187 902,24 грн. основного боргу зі сплати орендної плати за землю, 201 171, 11 грн інфляційних витрат, 24 772,05 грн три проценти річних та 21 207,68 грн судового збору.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянт безпідставно ототожнює поняття індексації та інфляційних втрат. Індексація має на меті збереження купівельної спроможності грошових доходів та визначається відповідно до офіційного індексу споживчих цін, у той час як інфляційні втрати розраховуються з метою відшкодування знецінення грошових коштів, що підлягають стягненню на користь кредитора, і застосовуються у випадках порушення зобов'язань. Таким чином, правова природа цих категорій є різною, вони не можуть підміняти одна одну й застосовуються у різних правовідносинах. Ототожнення зазначених понять призводить до помилкового тлумачення норм матеріального права та необґрунтованості доводів апеляційної скарги.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З врахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення ухвалено відповідно до норм чинного законодавства, наведених правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин справи.
Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у цій справі рішення.
Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
В задоволенні вимог апеляційної скарги Львівської міської ради відмовити.
Рішення Господарського суду Львівської області від 25.03.2025 у справі №914/1164/24 залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Справу повернути в місцевий господарський суд.
повну постанову складено 22.09.2025
Головуючий суддя Г.В. Орищин
Суддя Н.А. Галушко
Суддя М.Б. Желік