справа № 991/2834/25
провадження № 22-ц/991/24/25
18 вересня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді Семенникова О.Ю.,
суддів Глотова М.С., Михайленка Д.Г.,
за участю секретаря судового засідання Ляшинської А.Ю.,
представника позивача прокурора Жовницької А.В.,
представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Марченка Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Марченка Дмитра Івановича на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 25 серпня 2025 року (головуючий суддя - Мовчан Н.В., судді Саландяк О.Я., Сікори К.О., повний текст ухвали складено 27 серпня 2025 року) про відмову у задоволенні клопотань про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 03 квітня 2025 року задоволено заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про забезпечення позову до подання позовної заяви та накладено арешт, зокрема, на таке майно:
-земельну ділянку з кадастровим номером 3221280800:11:005:0111, площею 0,1 га, яка належить на праві власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 );
-автомобіль марки Jaguar, модель XF, 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 );
-автомобіль марки Volkswagen, модель ID 4, 2023 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 );
-земельну ділянку з кадастровим номером 3221280800:11:008:0066, площею 0,1000 га, яка належить на праві власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 );
-земельну ділянку з кадастровим номером 3221280800:11:004:0125, площею 0,1000 га, яка належить на праві власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ).
04 квітня 2025 року до Вищого антикорупційного суду надійшла позовна заява Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Жовницької А.В. до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
21 липня 2025 року до Вищого антикорупційного суду надійшли клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Марченка Д.І. про скасування заходів забезпечення позову, в яких він просив скасувати арешт, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 03 квітня 2025 року на вищезазначене майно.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 адвоката Марченка Д.І. про скасування заходів забезпечення позову.
Відмова у задоволенні клопотань мотивована тим, що з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову щодо майна, яке перебуває у власності відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , звернулась неуповноважена особа, тому підстави для задоволення такого клопотання відсутні. Щодо майна, яке перебуває у власності відповідача ОСОБА_3 , судом враховано, що обставини, на які посилався представник у заяві про скасування заходу забезпечення позову, а саме дата набуття ОСОБА_3 права власності на земельні ділянки, а також те, що позовна заява не містить вимоги про визнання їх необґрунтованими активами, були відомі суду та враховані під час вирішення питання про арешт майна з метою забезпечення позову. Інших доводів, які б спростовували висновки суду про наявність підстав для арешту належних ОСОБА_3 земельних ділянок, представником у клопотанні не зазначено.
Вимоги апеляційної скарги, доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Марченко Д.І. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 25 серпня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання представника відповідача - 1 та відповідача - 3 - адвоката Марченка Дмитра Івановича про скасування заходів забезпечення позову, а саме:
- скасувати арешт, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 03 квітня 2025 року у справі №991/2834/25, на таке майно: земельну ділянку з кадастровим номером 3221280800:11:005:0111, автомобіль марки Volkswagen, модель ID 4, 2023 року випуску, номер кузова: НОМЕР_6 , автомобіль марки Jaguar, модель XF, 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 ;
- скасувати арешт, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 03 квітня 2025 року у справі № 991/2834/25, на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221280800:11:008:0066 та 3221280800:11:004:0125.
Вважав, що ухвала Вищого антикорупційного суду від 25 серпня 2025 року є такою, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції не надано належної оцінки тому факту, що майно вказане в клопотаннях представника відповідача-1 придбано особами, які не є уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також не є особами, які набули у власність такі активи за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Зазначене в клопотаннях представника відповідача-1 майно було набуте особами поза межами строку, коли ОСОБА_1 здійснював повноваження депутата місцевої ради, тобто до та після періоду з 26 листопада 2020 року по 09 вересня 2023 року. Земельні ділянки з кадастровими номерами 3221280800:11:008:0066, 3221280800:11:004:0125 набуті ОСОБА_3 у власність на підставі укладених у 2018 році цивільно-правових договорів, що підтверджується відповідними витягами з Реєстру речових прав на нерухоме майно.
Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221280800:11:005:0111, автомобіля марки Volkswagen, модель ID 4, 2023 року випуску, автомобіля марки Jaguar, модель XF, 2015 року випуску, то це майно придбано ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вже після 09 вересня 2024 року, тобто після дострокового припинення ОСОБА_1 статусу особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування.
Крім цього позивачем не доведено та не надано жодних доказів, що вказані ділянки були набуті за рахунок активів, стосовно яких є сумніви у правомірності джерел походження.
Позиції учасників справи.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Марченко Д.І. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав.
Представник позивача прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Жовницька А.В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними, просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Мотиви суду.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали Вищого антикорупційного суду від 25 серпня 2025 року в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення скарги без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, виходячи з наступного.
За своєю правовою природою забезпечення позову є гарантією виконання рішення суду про задоволення позову. Вжиття судом цих заходів встановлює до прийняття рішення по справі певні обмеження здійснення учасниками справи, зокрема відповідачами, цивільних прав. Як правило, заходи забезпечення позову діють до виконання судового рішення.
Так, відповідно до ст.149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1 ч.1 ст.150 ЦПК).
У розумінні положень статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
При цьому, враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю (постанова ОП КЦС ВС від 18 квітня 2022 року, справа №705/4132/19).
Відмовляючи в задоволенні поданих представником клопотань про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції врахував, що обставини, на які посилався представник у заяві про скасування заходу забезпечення позову, були відомі суду та враховані під час вирішення питання про арешт майна з метою забезпечення позову.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для скасування заходів забезпечення позову, оскільки клопотання про скасування заходів забезпечення позову не містять обставин, які б вказували на те, що відпали підстави та ризики невиконання рішення суду, або ж змінились обставини, які зумовили їх застосування, а тому підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні.
Доводи представника про те, що позивачем не доведено та не надано жодних доказів, що майно набуте за рахунок активів, стосовно яких є сумніви у правомірності джерел їх походження, колегією суддів визнаються передчасними, оскільки встановлення факту набуття майна за рахунок законних доходів є предметом судового розгляду відповідної позовної заяви по суті заявлених вимог.
Також, ані в апеляційній скарзі, ні під час її розгляду представником не оспорювались висновки суду першої інстанції про те, що з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову щодо частини майна, яке перебуває у власності відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , звернулась неуповноважена особа, документів на підтвердження права представлення вказаних осіб адвокатом суду апеляційної інстанції також не надано.
За таких обставин, з огляду на зміст та мотиви оскаржуваного судового рішення, доводи представника про порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права є безпідставними.
Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції та зводяться до незгоди представника з раніше ухваленим судом першої інстанції рішенням про задоволення заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви та арешт майна.
Із урахуванням того, що інші доводи апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції є аналогічними доводам, яким судом першої інстанції надана належна оцінка, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи представника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
Разом з цим, відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову (ч.6 ст.158 ЦПК).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За ч.1 ст.375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, у зв'язку з чим керуючись ст.259, 375, 381-384 ЦПК, колегія суддів
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Вищого антикорупційного суду від 25 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
___________ ___________ _______________
Семенников О.Ю. Глотов М.С. Михайленко Д.Г.
Повний текст постанови складено 23 вересня 2025 року