23 вересня 2024 року
м. Харків
справа № 642/2183/25
провадження № 22-ц/818/4981/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Валківського районного суду Харківської області від 02 вересня 2025 року,-
Заочним рішенням Валківського районного суду Харківської області від 08.07.2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 02 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 08 липня 2025 року по цивільній справі № 642/2183/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишено без задоволення.
На вказану ухвалу, 03 вересня 2025 року ОСОБА_1 (через «Електронний суд») подала апеляційну скаргу.
19 вересня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у справі не може бути відкрито, виходячи з наступного.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Відповідно до частини першої статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Вимоги щодо форми і змісту заяви про перегляд заочного рішення встановлені у статті 285 ЦПК України.
Частиною четвертою статті 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Таким чином, ЦПК України встановлює для відповідача особливий порядок оскарження заочного рішення - шляхом подання до суду, що його ухвалив, заяви про перегляд цього рішення (стаття 284 ЦПК України), а також загальний порядок - апеляційне оскарження (частина четверта статті 287 ЦПК України).
При цьому апеляційне оскарження заочного рішення можливе відповідачем лише після його перегляду судом першої інстанції у встановленому законом порядку та залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Указане відповідає роз'ясненням, які містяться у абзаці 2 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24 жовтня 2008 року № 12, де зазначено, що оскарження заочного рішення в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення. В іншому випадку апеляційний суд відмовляє в прийнятті апеляційної скарги на заочне рішення.
За таких обставин у разі постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (відмову у задоволенні заяви) може бути оскаржено заочне рішення, а не вказана ухвала.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідач оскаржує ухвалу суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення Валківського районного суду Харківської області від 08.07.2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 6 грудня 2007 року).
Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
За змістом частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
У частині першій статті 353 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. В цьому переліку відсутня ухвала про відмову у задоволені заяви про перегляд заочного рішення.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).
Ураховуючи, що відповідачем подана апеляційна скарга на ухвалу суду про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення, яка оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом апеляційної інстанції.
Згідно із пунктом 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
За таких обставин апеляційний суд доходить висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Валківського районного суду Харківської області від 02 вересня 2025 року з підстав, передбачених пунктом 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України, оскільки ухвала про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Керуючись ст.ст. 353, 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Валківського районного суду Харківської області від 02 вересня 2025 рокуу справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова