Справа № 953/6714/25 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/1125/25 Доповідач: ОСОБА_2
17 вересня 2025 року м. Харків
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
- головуючого судді ОСОБА_2 ,
- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
- секретаря ОСОБА_5 ,
- прокурора ОСОБА_6 ,
- захисника ОСОБА_7 ,
- підозрюваної ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.08.2025,-
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_9 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .
Продовжено підозрюваній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 32 дні, тобто до 27.09.2025, включно.
Визначено суму застави в розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень.
Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 20.08.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_9 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №42025052110000001 від 16.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 191 КК України.
28.06.2025 ОСОБА_8 була повідомлена про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.06.2025 до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів - до 26.08.2025, включно, без визначення застави.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 15.07.2025 залишено без змін ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 30.06.2025.
Постановою заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 21.08.2025 продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 28.09.2025.
З ухвали слідчого судді вбачається, що задовольняючи клопотання слідчого про продовження до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 191 КК України, та вважав встановленим існування ризиків, передбачених пп. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з цим, слідчий суддя при визначенні розміру застави ОСОБА_8 , прийшов до висновку про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України - в розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.08.2025та постановити нову, якою повністю задовольнити клопотання без визначення суми застави.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, думку ОСОБА_8 та її захисника, які заперечували проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних причин.
Слідчий суддя дійшов вірного висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 191 КК України, та наявності ризиків, передбачених пп. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
В обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 , слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 191 КК України наявність ризиків, передбачених пп. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із тяжкістю покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строку тримання під вартою відповідає вимогам пп. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст. 196 КПК України (т. 7 а.с. 25-33).
З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених пп. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та необхідності продовження застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та про необґрунтоване застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є неспроможними, оскільки саме такий запобіжний захід був застосований до підозрюваною попередньою ухвалою.
Належного обґрунтування на інші нові обставини, які б свідчили про те, що заявлені ризики зменшились та не виправдовують подальше тримання підозрюваної ОСОБА_8 під вартою, апеляційна скарга не містить.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою продовження тримання під вартою ОСОБА_8 є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення обгрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також, не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
За викладених обставин у сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що саме запобіжний захід у виді продовження тримання підозрюваної під вартою на даному етапі досудового розслідування в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваною покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_8 є недостатнім.
Ст. 198 КПК України чітко регламентує, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиційного значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.
При розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваної слідчий суддя врахував сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення; наявність ризиків, передбачених пп. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; дані про особу підозрюваної; вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожуватиме йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_8 з чим погоджується і апеляційний суд.
Слідчим та прокурором доведена наявність обставин, які об'єктивно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.
Слідчим суддею вимоги ч. 1 ст. 197 КПК України дотримано.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Дана норма є імперативною.
Не дотримання вимог, ч. 3 ст. 295 КПК України, з боку слідчого чи прокурора не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді і не є підставою для не розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали.
З вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 в межах строку досудового розслідування.
Висновок суду щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою до вказаного строку ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання підозрюваної під вартою.
Керуючись положеннями ст. 182 КПК України, при постановленні ухвали про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням підстав та обставин, передбачених ст. 177, 178 КПК України, які викладені у мотивувальній частині ухвали, слідчий суддя обґрунтовано визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні як альтернативний запобіжний захід.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від 80 до 300 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 191 КК України, санкція яких, серед інших, передбачає до дванадцяти років позбавленням волі.
Разом з тим, виходячи із вимоги КПК України щодо необхідності при визначенні розміру застави врахування майнового та сімейного стану підозрюваної, інших даних про його особу, апеляційний суд вважає, що застава у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, як визначив слідчий суддя, є обґрунтованою.
Враховуючи вищевикладені обставини у сукупності, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, яку встановив слідчий суддя, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною ОСОБА_8 покладених на нього обов'язків та розмір визначеної слідчим суддею застави не є завідомо непомірним для підозрюваної і межах вимог ч. 4 ст. 182 КПК України.
Прокурором не доведено що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності ОСОБА_8 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
У випадку недотримання ОСОБА_8 умов запобіжного заходу визначеного ухвалою слідчого судді, то судова колегія зазначає, що слідчий та прокурор не позбавлені права звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді в порядку визначеному КПК України щодо зміни запобіжного заходу.
За таких обставин, ухвала слідчого судді постановлена обґрунтовано, належним чином мотивована, відповідає вимогам КПК України, а тому підстав для її скасування з приводів зазначених в апеляційній скарзі колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.08.2025щодо продовження строку тримання підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою в межах строку досудового розслідування залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді