Рівненський апеляційний суд
19 вересня 2025 року м. Рівне
Справа № 572/3400/25
Провадження № 33/4815/752/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 16 липня 2025 року, -
Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 16 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п"ятдесят три) гривні.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 23 червня 2025 року о 19 год. 57 хв. в м. Сарни Рівненської області на вул. М.Амосова, 23, керуючи транспортним засобом "Chevrolet Aveo", що має державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору, був зупинений шляхом переслідування патрульним автомобілем, чим порушив вимогу п.2.4 Правила дорожнього руху.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову місцевого суду, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що 23 червня 2025 року адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, він не вчиняв. Вказує, що керував транспортним засобом марки «Chevrolet Aveo», д.н.з. « НОМЕР_1 », та рухався по шляхопроводу на вулиці Степана Бандери у місті Сарни, де зупинка транспортних засобів заборонена. Доводить, що в попутному напрямку рухався поліцейський автомобіль із увімкненими проблисковими маячками, однак усі службові автомобілі поліції рухаються з увімкненими маячками, тому він не мав підстав вважати, що поліцейські вимагають його зупинки, оскільки Правил дорожнього руху не порушував. Лише після повороту з вулиці Степана Бандери на вулицю Миколи Амосова він зрозумів вимогу зупинитися та негайно виконав її. Зазначає, що відповідно до п.2.4 Правил дорожнього руху, водій зобов'язаний зупинити транспортний засіб на вимогу працівника поліції лише з дотриманням приписів ПДР. Переконаний, що працівники поліції не зупиняли його транспортний засіб у порядку, передбаченому ПДР України, а відтак притягнення його до відповідальності за ч.1 ст.122-2 КУпАП є незаконним. Доводить, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 16 липня 2025 року за відсутності останнього (а.с.9).
Копію постанови суду ОСОБА_1 , згідно апеляційної скарги, отримав 24 липня 2025 року.
Апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 30 липня 2025 року (а.с.12).
Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що не бажає приймати участь у судовому засіданні Рівненського апеляційного суду.
Частиною 2 ст.268 КУпАП передбачено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122-2 КУпАП, не є обов'язковою. За таких обставин, а також з метою забезпечення розгляду справи у розумні строки, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 ..
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Приписами статей 251, 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
На думку апеляційного суду, розглянувши вказану справу, суддя місцевого суду дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Так, диспозицією вказаної частини та статті закону встановлено адміністративну відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Факт скоєння ОСОБА_1 вказаного правопорушення за обставин, викладених у постанові судді, підтверджується дослідженими в судовому засіданні:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 370808 від 23 червня 2025 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП;
- відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, з яких вбачається, що ОСОБА_1 не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору.
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було.
Інші доводи апеляційної скарги, також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 16 липня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович