Рівненський апеляційний суд
19 вересня 2025 року м. Рівне
Справа № 563/1167/24
Провадження № 33/4815/784/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
з участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Геруса Б.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Геруса Б.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Корецького районного суду Рівненської області від 25 липня 2024 року, -
Постановою Корецького районного суду Рівненської області від 25 липня 2024 рокуОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП та до нього застосовано захід впливу у вигляді попередження відповідно до п.2 ч.1 ст.24-1 КУпАП .
З матеріалів справи вбачається, що 18 червня 2024 року близько 18 год. 50 хв. на автодорозі Т-18-24 (Дерманка-Корець-М06) ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ-2108, д.н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування транспортним засобом.
В поданій апеляційній скарзі захисник Герус Б.І. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову місцевого суду, а провадження у справі закрити.
Вказує, що в постанові суду від 25.07.2024, зазначено, що в судовому засідання ОСОБА_1 та його законний представник ОСОБА_2 вину визнали, водночас такі в судовому засідання не були та не викликались в судове засідання. Зазначає, що зі слів ОСОБА_1 , на момент його зупинки працівниками поліції транспортний засіб «ВАЗ 2108» номерний знак НОМЕР_1 , знаходився без руху з вимкненим двигуном, у салоні перебував він та його друг. Вказує, що після перевірки документів у нього та його друга, не встановивши жодних обставин справи, працівники поліції повідомили лише про винесення попередження, не надавши жодних адміністративних матеріалів, хоча ОСОБА_1 наголошував, що транспортним засобом не керував. Доводить, що постанова суду, якою визнано вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, ґрунтується виключно на протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №584156 від 18.06.2024 року. Однак, матеріали справи №563/1167/24, з якими ознайомився захист, не містять жодних інших доказів, крім вказаного протоколу. Зазначає, що сам по собі протокол не може бути визнаний належним і достатнім доказом у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю природою він не є беззаперечним доказом вини, а викладені в ньому обставини повинні підтверджуватися іншими доказами. Наголошує, що така позиція узгоджується з практикою ЄСПЛ, відповідно до якої вина особи має бути доведена поза розумним сумнівом, а доказування повинно ґрунтуватися на сукупності чітких і взаємопов'язаних доказів. Вказує, що у протоколі серії ААД №584156 від 18.06.2024 року зазначено про додавання відеозапису з нагрудної камери, однак у матеріалах справи таке відео відсутнє.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст.285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 25 липня 2024 року (а.с.4).
Копію постанови суду захисник Герус Б.І. отримав 22 серпня 2025 року (а.с.5)
Апеляційна скарга подана 26 серпня 2025 року (а.с.14 зв.).
Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити.
Заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника Геруса Б.І. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Приписами статей 251, 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
На думку апеляційного суду, розглянувши вказану справу суддя місцевого суду дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
Так, диспозицією вказаної частини та статті закону встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених у постанові судді, підтверджується дослідженими в судовому засіданні протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД №584156 від 18.06.2025 року, а також іншими доказами, доданими до матеріалів справи.
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було.
Таким чином дослідивши та проаналізувавши докази у справі, місцевий суд дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1.а ПДР України, а тому в його діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що транспортний засіб «ВАЗ 2108» з номерним знаком НОМЕР_1 на момент зупинки працівниками поліції знаходився без руху з вимкненим двигуном, а ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, не відповідають фактичним обставинам справи. Як убачається з постанови місцевого суду, під час розгляду справи у суді першої інстанції неповнолітній ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення та просив суд суворо його не карати. При цьому у судовому засіданні була присутня його законний представник - мати ОСОБА_2 , яка також підтвердила вину сина та просила суд врахувати його неповноліття і не застосовувати до нього суворого стягнення.
Таким чином, наведені в апеляційній скарзі твердження є безпідставними та спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами та поведінкою самого правопорушника, його законного представника.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, -
Поновити захиснику Герусу Б.І. строк на апеляційне оскарження.
Постанову Корецького районного суду Рівненської області від 25 липня 2024 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Геруса Б.І. - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович