Рівненський апеляційний суд
19 вересня 2025 року м. Рівне
Справа № 564/2745/25
Провадження № 33/4815/781/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
з участю:
захисника - Красовського А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Красовського А.С. в інтересах ОСОБА_1 постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 20 серпня 2025 року, -
Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 20 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
З матеріалів справи вбачається, що 29.06.2025 року о 19 год. 27 хв. в с. Данчиміст на вул. Шкільна 1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 316I д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора, та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі захисник Красовський А.С. просить постанову місцевого суду змінити, скасувавши її в частині застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
Вважає вищевказану постанову неправомірною та незаконною в частині накладення додаткового адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік, оскільки він не отримував посвідчення водія, тому відсутні підстави для застосування такого додаткового стягнення.
Заслухавши доводи захисника Красовського А.С. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Постанова суду першої інстанції в частині доведеності вини та кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП ніким не оскаржується, а тому апеляційний суд не наводить доказів на підтвердження таких висновків суду першої інстанції.
Доводи захисника Красовського А.С. щодо неможливості застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами з підстав відсутності у нього такого права апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , не маючи посвідчення водія, керував транспортним засобом із явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження медичного огляду на його визначення.
Апеляційний суд зазначає, що застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції, передбаченої за ч.1 ст.130 КУпАП, є також превентивним заходом повторного вчинення вищевказаного адміністративного правопорушення в майбутньому.
При визначені виду адміністративного стягнення, яке підлягає застосування до ОСОБА_1 , місцевим судом вірно не враховано висновки, викладені в абз.3 п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, оскільки зазначені висновки втратили свою актуальність у зв'язку із змінами, внесеними до Кодексу України про адміністративні правопорушення та суперечать приписам чинного законодавства.
Суд звертає увагу, що відповідно до змісту ч.1 ст.130 КУпАП, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакціїпередбачене покарання у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..
Тобто законодавцем передбачена саме така санкція за вчинення зазначеного порушення, яка є безальтернативною. Постанова ж Пленуму Верховного Суду України, на яку посилається скаржник, була ухвалена тоді, коли стаття 130 КУпАП була у іншій редакції і не передбачала такої санкції.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.
Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, постанова суду є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим відсутні підстави для її скасування, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, -
Постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 20 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Красовського А.С. - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович