Рівненський апеляційний суд
19 вересня 2025 року м. Рівне
Справа № 949/1509/25
Провадження № 33/4815/793/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
з участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Яскевича Ф.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від 21 серпня 2025 року, -
Постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 21 серпня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 28 червня 2025 року о 07 год. 15 хв. в с. Кривиця по вул. Шевченка,71 керував транспортним засобом марки ЗАЗ-1102, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "DragerAlcotest" №6810, що підтверджується тестом №4096 від 28 червня 2025 року, результат якого становить 0,25 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову місцевого суду скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що суд першої інстанції не з'сував всіх обставин справи та не взяв до уваги судову практику та аргументовану позицію сторони захисту щодо того, що в його організмі було виявлено алкоголь в діапазоні технічної похибки, яка є допустима під час застосування визначеного технічного засобу газоаналізатору «Драгер». Вказує, що відповідно до інструкції до приладу DragerAlcotest 6810, похибка даного газоаналізатора становить в діапазоні вимірювання концентрації етанолу 0-0,33‰ абсолютна похибка вимірювання пристрою становить +0,05‰, тому результат огляду на місці зупинки 0,25‰ не може безумовно свідчити про перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння.
Заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Яскевича Ф.О. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_1 28 червня 2025 року о 07 год. 15 хв. в с. Кривиця по вул. Шевченка,71 керував транспортним засобом марки ЗАЗ-1102, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Drager Alcotest № 6810". Результат огляду становить 0,25 проміле, що підтверджується тестом №4096 від 28.06.2025 року.
Разом з цим, відповідно до інструкції до приладу Drager Аlcotest 6810, похибка даного газоаналізатора становить: в діапазоні температури навколишнього середовища від -5.0 до +15.0 градусів Цельсія та діапазоні вимірювання концентрації етанолу 0-0.33 проміле абсолютна похибка вимірювання пристрою становить +- 0,05 проміле; від +15.0 до +25.0 градусів Цельсія похибка вимірювання пристрою становить +- 0,02 проміле; від +25.0 до +50.0 градусів Цельсія похибка вимірювання пристрою становить +- 0,05 проміле.
За таких обставин, результат огляду ОСОБА_1 на місці зупинки 0,25 ‰ не може безумовно свідчити про перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння, оскільки такий результат знаходиться в межах похибки технічного приладу.
Положення ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина).
Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення.
Суддя повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту.
Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об'єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеня підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд не є каральним органом, а потрібен для відновлення справедливості та встановлення вини особи, яка вчинила правопорушення. У разі встановлення такої вини - притягнення особи до відповідальності з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
З огляду на те, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів, які б безсумнівно свідчили про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, апеляційний суд приходить до висновку, що його вина належними та допустимими доказами не доведена, а обставини, зазначені у протоколі, "поза розумним сумнівом" не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, при винесенні суддею місцевого суду оскаржуваної постанови порушені принципи всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин, не досліджено всіх фактичних обставин справи, що призвело до хибного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від 21 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович