Рівненський апеляційний суд
19 вересня 2025 року м. Рівне
Справа № 564/1813/25
Провадження № 33/4815/783/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
з участю:
захисника - Лук'янчук В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Лук'янчук В.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 30 квітня 2025 року, -
Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 30 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн..
З матеріалів справи вбачається, що 27 квітня 2025 року приблизно о 22 год. 30 хв. на території військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 був виявлений молодший сержант ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду, а саме: стійкий запах алкоголю, порушення координації рухів, що підтверджується висновком №854, згідно якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.172-20 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі захисник Лук'янчук В.С. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову місцевого суду, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Зазначає, що протокол та інші матеріали справи не можуть вважатися достатніми доказами для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення. Вказує, що суд першої інстанції не забезпечив повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, належним чином не перевірив їх доказами, у зв'язку з чим висновки про винуватість ОСОБА_1 суперечать фактичним даним. Доводить, що суд має обґрунтовувати свої висновки виключно доказами, які є переконливими, чіткими та узгодженими між собою, тобто такими, що не залишають місця сумнівам. Наявність сумнівів не відповідає стандарту доведення «поза розумним сумнівом», який, відповідно до практики ЄСПЛ, можливий лише за умови існування сукупності ознак або неспростовних презумпцій, достатньо вагомих та логічно узгоджених.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст.285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 30 квітня 2025 року без його участі (а.с.11).
В матеріалах справи відсутні дані про отримання останнім копії постанови, а згідно апеляційної скарги, захисник ознайомилася з постановою суду через систему «Електронний суд» 19.08.2025 року.
Апеляційна скарга сформована в системі «Електронний суд» 29.08.2025 року (а.с.19).
Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити.
Заслухавши доводи захисника Лук'янчук В.С. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно з ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б КУпАП, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність, що визначено ч.4 ст.15 цього Кодексу.
Відповідно до диспозиції ч.3 ст.172-20 КУпАП, адміністративним правопорушенням вважається, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, наркотичного чи іншого вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок місцевого суду про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП за обставин, викладених у протоколі, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та зазначені у постанові суду.
Так, викладений у судовому рішенні висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЛВР №308 від 28.04.2025 року (а.с.1); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №854 від 28.04.2025 року, проведеного лікарем КП «Рівненський ОЦПЗН» РОР, згідно якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, з пояснень ОСОБА_1 , зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення вбачається, що він визнав вину у вчиненні даного правопорушення в повному обсязі, у вчиненому кається та просив суворо не карати (а.с.2).
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення повністю доводиться вищевказаними доказами, які є належними та допустимими в розумінні ст.251 КУпАП.
За таких обставин суд першої інстанції, приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, в повному обсязі врахував вимоги ст.ст.245, 280 КУпАП, які встановлюють завдання у справах про адміністративні правопорушення, а саме: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом, у зв'язку з чим постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення повністю відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП, тому підстави для задоволення апеляційних вимог його захисника відсутні.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, -
Поновити захиснику Лук'янчук В.С. строк на апеляційне оскарження.
Постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 30 квітня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Лук'янчук В.С. - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович