Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/578/25 Головуючий у суді І-ї інстанції Назаренко К. П.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ткаченко Л. Я.
19.09.2025 року м. Кропивницький
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду Ткаченко Л.Я., розглянувши стосовно прийнятності до апеляційного розгляду апеляційну скаргу захисника Беспалової Наталки Олександрівни на постанову Маловисківського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 липня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП,
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, ч. 1 ст. 130 КУпАП, оштрафувати на 17'000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік та стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Беспалова Н.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , 10.09.2025 подала апеляційну скаргу, в якій окрім апеляційних вимог, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Маловисківського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 та просить скасувати вказану постанову суду у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування поважності пропуску строку на подання апеляційної скарги захисник зазначає, що судовий розгляд відбувся без участі ОСОБА_1 та його захисника, а тому скаржник був позбавлений можливості захистити свої права при розгляді адміністративної справи в Маловисківському районному суді Кіровоградської області, а тому вважає, що строк пропущений з поважних причин.
Дослідивши апеляційну скаргу в частині доводів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, перевіривши матеріали справи, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Правила регулювання строків для подання скарги повинні забезпечувати належне здійснення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності.
При розгляді клопотання про поновлення пропущеного строку, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд також застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Із матеріалів справи вбачається наступне.
Постанова Маловисківського міськрайонного суду Кіровоградської області про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, була винесена 31 липня 2025 року. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з постанови суду, ОСОБА_1 та його захисник Беспалова Н.О. не були присутніми в судовому засіданні при розгляді справи. Проте, як свідчить вказана постанова та матеріали справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисник про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тобто були обізнані про розгляд справи відносно ОСОБА_1 .
В резолютивній частині вказаної постанови зазначено порядок та строк її оскарження.
10.09.2025, тобто з пропуском десятиденного строку визначеного законом, захисник Беспалова Н.О. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку, в якому зазначила, як поважну причину пропуску строку, - розгляд справи без участі скаржника.
Проте, доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не були присутніми у судовому засіданні під час розгляду справи, не надає переконливих даних про поважність причин порушення строків та фактично зводиться до неправильного тлумачення норм чинного законодавства, оскільки згідно до ст. 294 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови, а не з моменту отримання її копії, про що помилково зазначає апелянт.
При цьому, апеляційний суд зважає на сталу практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974 256) (Aleksandr Shevchenkov. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukhv. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Інших обставин, які б свідчили про поважність причини пропуску строку апеляційного оскарження, а саме, конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали ОСОБА_1 або його захиснику своєчасно звернутися з апеляційною скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження постанови суду, які виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом, у клопотанні не наведено.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 був обізнаний щодо розгляду справи відносно нього у районному суді, як і його захисник, причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, зазначені захисником в обґрунтування клопотання, не є переконливими, а відтак не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку.
Виходячи з того, що наведені причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть вважатися переконливими та поважними, тобто такими, що об'єктивно перешкоджали вчасно звернутись до суду з апеляційною скаргою, тому виходячи з того, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження і апелянтом не підтверджено поважності причин пропуску такого строку, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя апеляційного суду -
Відмовити в задоволенні клопотання захисника Беспалової Наталки Олександрівни про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Маловисківського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 липня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу захисника Беспалової Наталки Олександрівни на постанову Маловисківського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 липня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , разом з доданими матеріалами повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Л.Я. Ткаченко