№ провадження 11-сс/4809/406/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Справа № 405/8758/24 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
Категорія - ст. 309 КПК України
16.09.2025 року м. Кропивницький
Колегія суддів Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді у складі колегії суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар - ОСОБА_5 ,
при участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
адвокатки ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
переглянула у відкритому судовому засіданні, за апеляційною скаргою адвокатки ОСОБА_7 , яка здійснює захист підозрюваного ОСОБА_8 , ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 15.08.2025, якою стосовно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, безробітного, не одруженого, без утриманців, із вищою освітою, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до ст. 89 КК України не має судимості,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах досудового розслідування, на строк 50 днів: з 14 години 50 хвилин 15.08.2025 до 14 години 50 хвилин 03.10.2025 року, без визначення застави.
Слідчим відділом СУ ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024121010002995 від 26.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 189, ч.4 ст. 187 КК України..
Підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, 14.08.2025 вручено ОСОБА_8 .
Органом досудового розслідування наразі встановлено такі обставини вчинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_8 , реалізуючи злочинний намір збагачення за рахунок чужої власності, вступив у злочинний зговір із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
У подальшому, 28.05.2025, ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , за попередньою змовою, перебуваючи біля під'їзду №2 корпус № 2 будинку № 20, по вул. Вокзальна в м. Кропивницький, побачивши раніше знайомого ОСОБА_11 , який сидів на лавці в стані алкогольного сп'яніння, наблизились, до останнього. ОСОБА_9 , тримаючи у правій руці предмет, схожий на пістолет, здійснив постріл в ліву руку ОСОБА_11 , від чого у останнього виник різкий біль в області плечової частини лівої руки, а ОСОБА_10 , тримаючи в правій руці предмет, схожий на ніж, почав погрожувати фізичною розправою, вимагаючи у потерпілого ОСОБА_11 належний останньому мобільний телефон та пароль до нього. При цьому ОСОБА_11 реально побоюючись за своє життя та здоров'я віддав належний йому мобільний телефон «Xiaomi Redmi A2», назвавши свій пароль від входу в телефон, у такий спосіб ОСОБА_9 та ОСОБА_10 незаконно заволоділи майном потерпілого ОСОБА_11 (мобільним телефоном марки «Xiaomi Redmi A2» вартістю, 4000 грн.).
Із указаним мобільним телефоном ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з місця вчинення злочину зникли.
Наступного дня, 29.05.2025, ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ОСОБА_10 і ОСОБА_9 , скориставшись мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_11 , через застосунок в мобільному телефоні, здійснив крадіжку грошових коштів в сумі 158 677 гривень з банківської картки АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , якою користувався потерпілий, шляхом багаторазових транзакцій на інші рахунки, відкриті на ім'я ОСОБА_9 , а також на рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_8 .
У межах даного кримінального провадження старша слідча в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_12 звернулась до слідчого судді із клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення застави, яке розглянуте слідчим суддею та за наслідками такого розгляду - задоволене частково, постановлено застосувати стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у межах досудового розслідування, на строк 50 днів, без визначення застави.
Слідчий суддя прийшов до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 та про наявність ризиків, передбачених п. п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, враховано тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, особу підозрюваного.
Із судовим рішенням не погоджується сторона захисту.
Адвокатка ОСОБА_7 , яка здійснює захист підозрюваного ОСОБА_8 , у поданій апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово.
Свої вимоги умотивовує наступними доводами.
Стороною обвинувачення не доведено ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, ОСОБА_8 не має судимостей, має постійне місце проживання, надає показання і активно сприяє досудовому розслідуванню.
Захист переконує, що слідчим суддею не достатньо взято до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, думку у дебатах адвокатки ОСОБА_7 , підозрюваного ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, подану в інтересах підозрюваного, думку прокурора ОСОБА_6 на заперечення апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Відповідно до ч. 1, п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.
Колегія суддів ураховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
Встановлено, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, тобто у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 (факти або інформація, які можуть переконати у тому, що підозрюваний міг вчинити правопорушення) підтверджується: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 04.08.2025, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.08.2025 за участі потерпілого ОСОБА_11 , протоколом огляду місця події від 14.08.2025, протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 02.07.2025, протоколом про результати проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж: контроль за телефонними розмовами від 03.07.2025, протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_8 від 15.09.2025, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 11.09.2025, постановою про визнання матеріальних об'єктів речовими доказами від 14.08.2025 (мобільний телефон, належний потерпілому ОСОБА_11 , вилучений у ОСОБА_8 ), копія угоди ОСОБА_8 із ломбардом про надання ОСОБА_8 кредиту під залог мобільного телефону, належного ОСОБА_11 .
Ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення ЄСПЛ «Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення ЄСПЛ «Бекчиєв проти Молдови»).
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, позицію ЄСПЛ, яка висвітлена в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», - суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».
Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_8 , є особливо тяжким, умисним корисливим, карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна. Кримінальне правопорушення інкриміноване вчиненням у співучасті.
Також, відповідно до ст. 178 КПК України, враховуються й наступні обставини.
ОСОБА_8 не одружений (розлучений), без утриманців (являється батьком неповнолітньої дитини), безробітний, не має джерела доходу для існування, суспільно-корисною працею не займається, без достатньо міцних соціальних зв'язків.
Характеристик особи підозрюваного - не надано, у матеріалах клопотання вони відсутні. Як встановлено матеріалами клопотання, ОСОБА_8 у 2022 році притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного злочину проти власності, що свідчить не на користь підозрюваного.
Отже, з огляду на зазначене, колегія суддів вважає наявними ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Зокрема, підозрюваний ОСОБА_8 , зважаючи на тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, міру покарання, що може йому загрожувати, його суворість і безальтернативність, будучи особою без міцних соціальних зв'язків, об'єктивно може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності (в тому числі - на тимчасово окупованих та непідконтрольних територіях держави).
Враховуючи кримінальну історію минулого підозрюваного ОСОБА_8 , безробіття й відсутність стабільного джерела доходу, є підстави вважати існування реального ризику вчинення підозрюваним нових, в тому числі аналогічного, кримінальних правопорушень.
Також, беручи до уваги наведене, можливо стверджувати, що підозрюваний ОСОБА_8 , у разі застосовування щодо нього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, зможе незаконно впливати на свідків та потерпілого, які ще не допитані безпосередньо судом (шляхом залякування, умовлянь, погроз, фізичного впливу тощо) з метою зміни ними своєї позиції на користь підозрюваного та показань щодо обставин справи.
З огляду на наведені вище обставини у їх сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що слідчий суддя місцевого суду правильно оцінив наявні ризики та обґрунтовано задовольнив клопотання органу досудового розслідування, застосувавши стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що обумовлено процесуальною необхідністю та є доцільним у межах даного кримінального провадження.
На переконання суду апеляційної інстанції, більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити належне дотримання підозрюваним ОСОБА_8 процесуальних обов'язків, запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, що перешкоджатиме кримінальному провадженню.
Застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у конкретному випадку, за наведених обставин, та з урахуванням встановлених ризиків, не є надмірним та таким, що принижує гідність підозрюваного у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту з приводу відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та що слідчим суддею не достатньо взято до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, - спростовуються зазначеним вище.
Відтак, беручи до уваги зазначене, виходячи з положень ст. 177-178 КПК України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про законність постановленого слідчим суддею судового рішення, тому залишає оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвокатки ОСОБА_7 , яка здійснює захист підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 15.08.2025 про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах досудового розслідування, на строк 50 днів: з 14 години 50 хвилин 15.08.2025 до 14 години 50 хвилин 03.10.2025 року, без визначення застави, - залишити без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4