Справа № 404/5242/25
Номер провадження 1-кп/404/164/25
15 вересня 2025 року Фортечний районний суд м.Кропивницького у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому кримінальне провадження № 12025120000000176 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Приморського краю м. Владивостока, рф, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, перебуваючого на військовій службі в Збройних Силах України, на посаді старшого стрільця-оператора 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 у званні старшого солдата, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
законного представника потерпілого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Старший солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді старшого стрільця-оператора 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону, діючи з недбалістю, в порушення вимог ст.ст. 3, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 11, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 16.03.2025 перед початком експлуатації та керуванням з технічної точки зору справним автомобілем «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , порушуючи вимоги п. 2.3 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) не забезпечив належну перевірку транспортного засобу.
Так, ОСОБА_3 розпочав керування вищевказаним автомобілем, який знаходився в технічно-невідповідному стані, що полягав у встановленні на задню вісь шин різних моделей з різними малюнками протектора, що суперечить вимогам п.п. 31.4, 31.4.5 (г) ПДР, та забороняє експлуатацію транспортного засобу, адже шини з різними типами малюнка протектора і різних конструкцій мають різні властивості та різну ефективність під час гальмування та маневру транспортного засобу, що може призвести до його заносу або втрати стійкості. Дані несправності об'єктивно могли бути виявлені водієм за результатами зовнішнього візуального огляду, проведеного перед початком експлуатації автомобілем.
Однак, 16.03.2025 близько о 12 год. 17 хв. ОСОБА_3 нехтуючи вимогами п. 2.9 (а) ПДР, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (в крові якого виявлено етиловий спирт в к-ті 4,25 г/дм?) керував автомобілем «Ford Mondeo» реєстраційний номер НОМЕР_2 , та рухався по вул. Перша Виставкова в м. Кропивницькому, зі сторони автомобільної дороги М-30 «Стрий-Тернопіль-Дніпро-Ізварине» у напрямку просп. Промислового. Керуючи вищевказаним транспортним засобом, водій ОСОБА_3 проявив власну необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, чим грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б, д) ПДР, позбавивши себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати транспортним засобом, щоб мати можливість постійно контролювати напрямок свого руху.
Цілеспрямовано порушуючи законодавство України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, щодо прямої заборони керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, продовжуючи рух на вказаному транспортному засобі у вказаному напрямку, ОСОБА_7 нехтуючи вимогами п.п. 12.4 та 12.9 (б) ПДР, рухався в межах населеного пункту в м. Кропивницькому зі швидкістю 62 км/год., яка перевищувала максимально дозволену та допустиму швидкість руху на даній ділянці дороги.
Продовжуючи рух на вказаному транспортному засобі, ОСОБА_3 грубо порушуючи вимоги п.п. 1.2, 10.1, 12.1 ПДР, без нагальної на те потреби, не пов'язаної із забезпеченням дорожнього руху, змінив напрямок керованого ним автомобіля та виїхав на смугу зустрічного руху. У цей час, у зустрічному напрямку зі сторони просп. Промислового в межах своєї смуги, рухався автомобіль «Volkswagen Jetta» реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій вищезазначеними діями була створена аварійна ситуація, та як наслідок на відстані 9,2 м до лівого краю дороги та 4,5 м до електроопори № 4 відбулося зіткнення транспортних засобів.
Таким чином, ОСОБА_3 діючи самовпевнено, усвідомлював протиправність свого діяння та передбачав можливість настання негативних наслідків, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, свідомо допустив експлуатацію транспортного засобу перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, перевищуючи дозволену (не більше 50 км/год.) та допустиму швидкість керованого ним автомобіля, своїми діями створив аварійну ситуацію зустрічному транспортному засобу, виїхавши на смугу руху останнього, що у подальшому призвело до їх зіткнення.
Тобто, грубе порушення водієм ОСОБА_3 вищевказаних вимог ПДР перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталась та у результаті якої малолітній пасажир автомобіля «Volkswagen Jetta» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесне ушкодження у вигляді перелому правої ключиці в середній третині.
Вказаними діями ОСОБА_3 порушив правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що 16.03.2025 близько о 12 год. 17 хв. ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом «Ford Mondeo» реєстраційний номер НОМЕР_2 , та рухався по вул. Перша Виставкова в м. Кропивницькому, зі сторони автомобільної дороги М-30 «Стрий-Тернопіль-Дніпро-Ізварине» у напрямку просп. Промислового, допустив порушення пунктів Правил дорожнього руху, які вказані у обвинуваченні, внаслідок чого малолітній потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження. Він повністю підтверджує обставини вчинення злочину, вказані у висунутому йому обвинуваченні, погоджується із кваліфікацією його дій, отриманими потерпілими тілесними ушкодженнями, розкаюється у вчиненому. Цивільні позови визнає повністю.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та приймаючи до уваги, що інші учасники, також не оспорюють фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши положення ч.3 ст.349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорються.
Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.1 ст.286 - 1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд відповідно до ст.ст.50, 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є неумисним закінченим не тяжким злочином, особу винного, який характеризується позитивно осудний, неодружений, на обліках в закладах з надання психіатричної або наркологічної допомоги не перебуває, раніше не судимий.
До визначених ч.1 ст.66 КК України обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд відносить щире каяття, повне визнання провини, відшкодування збитків.
Визначених ч.1 ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Крім того, при призначенні покарання суд враховую практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд). Так, у справі «Ізмайлов проти Росії» Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий, надмірний тягар для особи» (п.38 рішення від 16.10.2008).
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, який вчинив неумисний закінчений нетяжкий злочин, повністю визнав вину у вчиненому правопорушенні, перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, на посаді старшого стрільця-оператора 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 у званні старшого солдата, на обліках в лікарнях не перебуває, раніше не судимий, суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_3 у разі призначення йому за ч.1 ст.286 -1 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На підставі ч.1 ст.58 КК України замінити ОСОБА_3 , основне покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі на 1 (один) рік службового обмеження, з відрахуванням в дохід держави 20% із суми грошового забезпечення з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, визначено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Крім того, у кримінальному провадженні заявлені цивільні позови позивача ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.127 КПК України підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами.
Вимоги, вказані в цивільному позові ОСОБА_8 про стягнення із обвинуваченого 2386, 30 грн. на відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, пов'язаної із необхідністю проходження нею лікування і придбання ліків внаслідок отриманих тілесних ушкоджень відповідно до ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1195 ЦК України підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки повністю визнані обвинуваченим, підтверджуються долученими до позову копіями документів, вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення і заподіянні матеріальної шкоди доведена. Крім того,
Вирішуючи позовні вимоги позивача ОСОБА_8 до обвинуваченого про стягнення з останнього 15 000 грн. та позивача ОСОБА_9 до обвинуваченого про стягнення з останнього 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, визначення розміру якої обвинувачений ОСОБА_3 визнав повністю, суд враховує таке.
Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідного до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, крім іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї та близьких родичів.
Суд вважає необхідним цивільні позови ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в цій частині задовольнити повністю, оскільки позивачам дійсно була завдана моральна шкода, яка виразилась у моральних стражданнях із-за отриманих травм, тривалого перебування в лікарні, пошкодження автомобіля.
Цивільні позови позивача ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та законного представника потерпілого на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином, підлягають залишенню без розгляду, оскільки позивачі подали відповідні заяву.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Процесуальні витрати на залучення експертів відповідно до ст.124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави, а долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На підставі ч.1 ст.58 КК України замінити ОСОБА_3 , основне покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі на 1 (один) рік службового обмеження, з відрахуванням в дохід держави 20% із суми грошового забезпечення з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Під час відбування даного покарання обвинувачений ОСОБА_3 , не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.
Речові докази: автомобіль «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_2 - повернути; автомобіль «Volkswagen Jetta» реєстраційний номер НОМЕР_3 - повернути власникам.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 26.03.2025 року на автомобіль «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , - скасувати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 08.04.2025 року на автомобіль «Volkswagen Jetta» реєстраційний номер НОМЕР_3 , - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів для проведення експертиз у розмірі 19 678 грн. 78 коп.
Цивільні позови позивача ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , законного представника потерпілого ОСОБА_5 в інтересах малолітнього потерпілого до обвинуваченого ОСОБА_3 - залишити без розгляду.
Цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 2 386, 30 грн. в рахунок компенсації матеріальної шкоди, завданої злочином та 15 000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди, завданої злочином.
Цивільний позов позивача ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 206 462, 24 грн. в рахунок компенсації матеріальної шкоди, завданої злочином та 10 000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди, завданої злочином.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду згідно зі ст.ст. 395, 396 КПК України, з особливостями визначеними ч.2 ст.394 КПК України може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Фортечний районний суд м.Кропивницького протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Згідно зі ст.376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Фортечному районному суді м.Кропивницького копію цього вироку, подавши відповідну заяву.
Суддя ОСОБА_1