ЄУН 392/778/25
Номер провадження по справі 2/387/474/25
05 вересня 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді Солоненко Т. В.
із секретарем судового засідання Косюг І.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
І. Описова частина
Стислий зміст позовних вимог
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області за підсудністю з Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області 22.05.2025 надійшов позов, в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №862461857 укладеного 05.01.2021 у розмірі 36491,30 грн.
Свій позов ТОВ "Юніт Капітал" обґрунтовує тим, що 05.01.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено договір №862461857 у формі електронного договору з використанням електронного підпису на загальну суму 9900,00 грн, кредит надається на 30 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом. В подальшому право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ "Юніт Капітал" на підставі укладеного 14.02.2022 між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Юніт Капітал" договору факторингу №12/02/2022-01, яке в свою чергу набуло право вимоги на підставі укладеного 30.10.2023 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" договору факторингу №05/0820-01, а ТОВ "Таліон Плюс" в свою чергу уклало 28.11.2018 з ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" договір факторингу № 28/1118-01 ( з урахуванням додаткових угод до нього). У зв'язку з тим, що відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, має заборгованість по кредитному договору в сумі 36491,30 грн, яку в добровільному порядку відшкодувати відмовляється, позивач просить стягнути зазначену заборгованість у примусовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В прохальній частині позовної заяви позивач просив розглядати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився. 10.06.2025, засобами поштового зв'язку, до суду надійшла заява відповідача про розгляд справи без його участі, оскільки він перебуває на військовій службі.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 05.06.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 05.08.2025.
За наслідками судового засідання 05.08.2025 розгляд справи відкладено на 05.09.2025, про що 05.08.2025 судом постановлено відповідну ухвалу.
Суд, ухвалою від 05.09.2025, постановив провести заочний розгляд справи та винести заочне рішення.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду на позов не подав, про причини неподання суду відзиву не повідомив, зустрічного позову не пред'явив, а тому, враховуючи ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.04.2024 ТОВ "Юніт Капітал" зареєстроване як юридична особа 02.03.2020, вид економічної діяльності, 64.92 - інші види кредитування (а.с.83-84).
Судом встановлено, що 05.01.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено договір №862461857 в електронній формі, за умовами якого останньому надано кредит у розмірі 9900,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі. Згідно із п. 1.7 кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником. Відповідно до п.1.4. за користування кредитом протягом дисконтного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: 1.4.1. виключно на період строку визначеного в п.1.2.договору нараховування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 463,55 процентів річних, що становить 1,27 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним; 1.4.3. договору у випаду користування кредитом з боку позичальника піля закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3. договору, застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Відповідно до п.1.7 договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України , яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії догвоору) на наступних умовах: 1.7.1. зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтног періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по опталі основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду; 1.7.2. з наступного дня після закінченя дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Відповідачка підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV2В9Z6 (а.с.16-18).
На підтвердження факту укладення договору позивачем надано заявку на отримання грошових коштів від 05.01.2021 та довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі та відповідне положення (а.с.25, 26).
На підтвердження факту перерахування коштів позивачем надано: копію платіжного доручення №7d90731e-770e-4c13-a407-6b49230737b9 від 05.01.2021, банк платника АТ «Альфа-Банк», отримувач ОСОБА_1 сума 9900,00 грн, призначення платежу - переказ коштів згідно договору №862461857 від 05.01.2021, ОСОБА_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 хх-хххх-1912 та повідомлення АТ КБ "ПриватБанк" від 19.08.2025 №20.1.0.0.0/7-250813/52007-БТ, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 на яку 05.01.2021 було зараховано кошти у розмірі 9900,00 грн. (а.с.27).
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за кредитним договором 862461857 ОСОБА_1 станом на 06.04.2021 має заборгованість за тілом кредиту у розмірі 9899,90 грн, за відсотками у розмірі 17156,70 грн. Також було здійснено оплати 04.02.2021 у розмірі 3772,00 грн. (а.с. 67-69).
28.11.2018 ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" уклали договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно із п.4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку. Згідно із п.8.2 договору, строк цього договору закінчується 28.11.2019, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (а.с.31-36).
28.11.2019, 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладено додаткові угоди №19, №26, №27, №31, №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с.37,38-42, 43, 44, 45).
Згідно копії Реєстру права вимоги №128 від 06.04.2021, клієнт ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступив факторові ТОВ "Таліон Плюс" право вимоги заборгованості в сумі 23284,70 грн згідно кредитного договору №862461857, до боржника ОСОБА_1 (а.с.46-48).
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ "Таліон Плюс" за кредитним договором 862461857 ОСОБА_1 станом на 06.04.2021 (дата придбання) має заборгованість у розмірі за тілом кредиту у розмірі 9899,90 грн, за відсотками у розмірі 26581,40 грн. (а.с. 70-71).
05.08.2020 ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" уклали договір факторингу №05/0820-01, за яким клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно із п.4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку (а.с.49-53).
03.08.2021 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" укладено додаткові угоди №2, №3 до договору факторингу №05/0820-01 від 03.08.2021 (а.с. 54,55).
Згідно копії Реєстру права вимоги №7 від 28.10.2021, клієнт ТОВ "Таліон Плюс" відступив факторові ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" право вимоги заборгованості в сумі 36491,30 грн згідно кредитного договору №3862461857, до боржника ОСОБА_1 (а.с.56-59).
14.02.2022 ТОВ "Юніт Капітал" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" уклали договір факторингу №14/02\2022-01 на строк до 14.02.2023, за яким клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно із п.1.2. договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору (а.с.60-63).
Згідно копії Реєстру боржників №1 від 14.02.2022, клієнт ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" відступив факторові ТОВ "Юніт Капітал" право вимоги заборгованості в сумі 16317,19 грн згідно кредитного договору №862461857, до боржника ОСОБА_1 (а.с.64-67).
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №862461857 ОСОБА_1 станом на 14.03.2025 має заборгованість у розмірі 36491,30 грн, що складається із заборгованості за простроченим тілом 9899,90 грн та заборгованості за відсотками 26591,40 грн (а.с. 72).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Уст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно дост.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідност.1046 вказаного Кодексу за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.2 ст.1050 цього Кодексу якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно дост.1048 ЦК України.
За вимогами ч.1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З наведеного можливо дійти висновку, що дійсно 11.11.2021 між відповідачем та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" в електронній формі укладено договір кредитної лінії №313428656, з дотриманням наведених норм законодавства, та відповідач був ознайомлений з усіма його істотними умовами та прийняв їх.
Відповідно до статті 514 ЦК України, частини першої статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до статей 1080,1084 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Судом встановлено, що між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено кредитний договір в якому погоджено умови надання кредиту, строк та порядок його повернення, даний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису.
Доказів погашення кредитної заборгованості, відповідачем суду надано не було, відтак позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9899,90 грн..
Разом з тим, перевіряючи позовну вимогу щодо стягнення заборгованості відсотками, суд не може погодитися з розміром нарахованих відсотків за користування кредитними коштами в сумі 26591,40 грн, виходячи з наступного.
При укладенні кредитного договору, сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
За умовами договору №862461857 від 05.01.2023 строк кредитування був погоджений сторонами та становив 30 днів, у разі продовження користування сумою надано кредиту продовжується строк користування кредитом, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду (п.1.7.1 договору).
Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору 862461857 від 05.01.2023 становить 25541,80 грн ((9900х1,7%х30днів) + (9899,90х2,3%х90днів)). З урахуванням суми сплачених відповідачем відсотків 3771,90 грн, розмір відсотків, що підлягає стягнення з відповідача становить 21769,00 грн. (25541,80 грн -3771,90 грн = 21769,00 грн.).
Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
Відтак, подані позивачем витяг з реєстру боржників до договору факторингу №14/02/2022-01 від 14.02.2022 та виписка з особового рахунку за кредитним договором №862461857, не можуть вважатися належними доказами наявності такої заборгованості.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором №862461857 від 05.01.2021 добровільно не виконує, при цьому позивач набув права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, відтак наявні підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 31669,80 грн.: а саме: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 9899,90 грн.; заборгованість за відсотками - 21769,90 грн.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті133та частин першої - третьої статті137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до ч. 4ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції.
Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У розумінні ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази, а саме: договір про надання правничої допомоги №10/03/2025-02 від 10.03.2025 укладений між адвокатським бюро «Тараненко а партнери» та ТОВ «Юніт Капітал»; додаткова угода №10 до договору про надання правничої допомоги №10/03/25-02 від 10.03.2025; акт прийому-передачі наданих послуг від 10.03.2025 на загальну суму 7000,00 грн.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія №4956 (а.с.73-76,77-79,80,81).
Суд погоджується, що наведені у розрахунку витрати дійсно пов'язані з розглядом справи, але вважає, що їх розмір не є пропорційним до предмета спору з урахуванням значення справи для сторін.
Так, з огляду на складність справи, ціну позову та її значення для сторін, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тривалість та порядок судового провадження, суд переконаний, що витрати на правничу допомогу є дещо завищеними.
Оскільки рішенням суду позов задоволено повністю, в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами, чим відновлено порушене право позивача, що дає суду зазначити про здійснення адвокатом належного захисту в суді, враховуючи недотримання співмірності витрат на правничу допомогу, суд вважає, що необхідно зменшити розмір стягнень з відповідачки на користь позивача понесені на правничу допомогу до суми 3000,00 грн, яка відповідатиме принципу розумності.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За наведененого, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в сумі 2102,33 грн.
На підставі викладеного, ст.ст. 11, 207, 526, 629, 634, 638, 1054 ЦК України,керуючись,ст.12, 13, 81, 141, 263-265ЦПК України,суд
Позов Товариства з обмеженої відповідальності "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" заборгованість за договором №862461857 укладеного 05.01.2021 в розмірі 31669 гривень 80 копійок (тридцять одну тисячу шістсот шістдесят дев'ять гривень 80 копійок), з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 9899,90 грн; заборгованість за відсотками - 21769,90 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 гривні 33 копійки ( дві тисячі сто дві гривні 33 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженої відповідальності "Юніт Капітал" витрати на правову допомогу у розмірі 3000 гривень 00 копійок (три тисячі гривень 00 копійок).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженої відповідальності "Юніт Капітал" ( 01024, місто Київ, вулиця Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163);
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО