Справа № 347/343/25
Провадження № 1-кп/347/219/25
"22" вересня 2025 р. м.Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря с/з ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним №12024091190000432 від 24.12.2024 року щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Келихів Снятинського району Івано-Франківської області, житель АДРЕСА_1 , громадянин України, не працевлаштований, на утриманні нікого не має, депутатом не являється, раніше судимий 07.08.2019 Скадовським районним судом за ч. 3 ст. 408 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, покарання відбув повністю,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 спричинив умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.
Так, близько 22:30 год. 23.12.2024 на території господарства, що за адресою АДРЕСА_1 , на ґрунті ревнощів між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт, що супроводжувався висловлюваннями в сторони один одного.
У ході розвитку зазначеного конфлікту ОСОБА_4 , перебуваючи на території господарства, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість заподіяння шкоди здоров'ю ОСОБА_6 та бажаючи настання таких наслідків, наніс 2 (два) удари предметом типу клинка ножа, в ділянки грудної клітки та черевної порожнини ОСОБА_6 , спричинивши тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з ушкодженням шкіри, підшкірно-жирового шару, клітковини середостіння, III ребра справа з м'язами III міжребер'я, пристінкової плеври, серцевої сорочки, вушка правого передсердя та проникаючого колото-різаного поранення живота з ушкодженням шкіри, підшкірно-жирового шару, м'язів, парієнтальної очеревини, тонкої кишки та брижі поперечно-ободової кишки.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №258 вище зазначені тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя і які, в процесу перебігу, призвели до смерті ОСОБА_6 .
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю. Надав суду показання, що напередодні події зв'язався із потерпілим ОСОБА_6 та попросив щоб той позичив йому кошти, оскільки обвинувачений планував поїхати до мами в м. Запоріжжя. Обвинувачений запитав коли потерпілий зможе до нього приїхати, на що останній відповів що під вечір. В той день 23.12.2024 року ОСОБА_4 перебував у себе вдома. Під вечір ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 прийшли в гості до ОСОБА_11 . Спершу компанія сиділа та випивала, однак ОСОБА_4 не вживав з ними алкоголю. Пізніше обвинувачений разом з потерпілим вийшли на подвір'я житлового будинку, де між ними відбувалася нецензурна лайка, а в подальшому потерпілий ОСОБА_6 витягнув з багажника свого автомобіля кусок металевої труби та двічі вдарив обвинуваченого по руці. У відповідь на такі раптові удари, ОСОБА_4 намацав позаду себе ніж, схопив його та завдав удари потерпілому. Коли потерпілий закричав, ОСОБА_4 зрозумів, що сталося. Побачив як потерпілий почав триматись рукою за живіт. У цей час обвинувачений відібрав металеву трубу, та відкинув її в бік. Коли потерпілий закричав, на вулицю вибігла ОСОБА_12 та почала телефонувати в поліцію, та швидку. ОСОБА_4 зрозумів, що накоїв, нікуди з місця події не втікав. Коли приїхала швидка медична допомога, він допоміг перемістити потерпілого в автомобіль швидкої. Коли автомобіль швидкої поїхав, він взяв свою куртку і пішов до дочки. Свій вчинок обвинувачений ОСОБА_4 вважає, що вчинив із злості через ревнощі, оскільки коли відбував покарання за попередній злочин, його товариш перебував у стосунках з його цивільною дружиною ОСОБА_12 .
Обвинувачений ОСОБА_4 просив його суворо не карати, ствердив, що шкодує про вчинене, розуміє наслідки вчинення ним кримінального правопорушення, а також те, що ревнощі не вартували того, щоб заподіювати тілесне ушкодження. Обвинувачений просив врахувати, що він надав письмову згоду, для проходження військової служби за контрактом.
Свідок ОСОБА_8 , яка є дочкою ОСОБА_4 надала суду показання, що приблизно в листопаді-грудні 2024 року (точної дати не пам?ятає), її запросила до себе у гості знайома ОСОБА_13 , яка напередодні приїхала з Польщі. Того дня вдома у ОСОБА_9 в гостях перебувало п?ятеро осіб: господиня ОСОБА_14 , вона, її батько ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ( ОСОБА_17 та дядя ОСОБА_18 . Всі вони вечеряли та вживали алкоголь. Через якийсь час, пізно ввечері, але до настання комендантської години, вони разом із ОСОБА_19 залишили будинок і пішли додому, де дорогою додому їх зустрів її співмешканець ОСОБА_20 , який вийшов їм назустріч. Приблизно через годину часу після її приходу додому, до неї додому прийшов її батько, який на той час жив у неї вдома, взяв сигарети і нічого не розказуючи та не пояснюючи, вийшов з дому. Куди він пішов і де перебував, їй невідомо. Наступного дня, до неї додому приїхали працівники поліції і розповіли про подію. Напередодні ввечері бачила у батька під футболкою опухлу руку.
Свідок ОСОБА_21 надала суду показання, що взимку 2024 року вони разом із ОСОБА_22 пішли у гості до ОСОБА_13 , де випивали алкоголь. Їх компанія складалась з кількох чоловік: господиня ОСОБА_14 , вона, ОСОБА_23 , її батько ОСОБА_4 , ОСОБА_16 (прізвища не знає) та двоє сусідів (старший чоловік і молодший). Тричі випивши там, вони з ОСОБА_22 пішли до ОСОБА_24 додому, в якої вона на той час проживала. Там ще якийсь час вживали алкоголь, після чого пішли спати. А вранці їй стало відомо про інцидент. Під час застілля будь-яких конфліктів між присутніми не було.
Свідок ОСОБА_25 надала суду показання, що працює лікарем ШМД, вперше бачила ОСОБА_4 в зв?язку із подіями. Поступив виклик до потерпілого ОСОБА_6 , який перебував у важкому стані, в зв?язку із чим вони надали швидко необхідну допомогу, поранення було в живіт, закрили рану, і одразу повезли його у лікарню, бо стан був вкрай важкий. Ще там були жінка і чоловік, що вони робили і що говорили, вона не надавала тому уваги. Потерпілий відмовився вказувати за яких обставин він отримав ушкодження. Ножові поранення було два: у живіт і грудну клітку, точніше не пам?ятає. Потерпілий був при свідомості, і його одразу передали в операційну. Точно впізнати чи саме ОСОБА_4 був на місці події, сказати не може. Чи хтось надавав допомогу потерпілому до приїзду ШМД, вказати не може.
Свідок ОСОБА_26 надав суду показання, що в період часу, коли сталась подія, він проживав в АДРЕСА_2 , в цивільному шлюбі із ОСОБА_22 . Того вечора ОСОБА_8 із подругою ОСОБА_27 перебували в гостях у знайомої, а він залишився вдома. Через якийсь час він їх звідти забрав і вони втрьох пішли додому. Далі через якийсь час до ОСОБА_24 прийшов батько ОСОБА_4 , що було далі він не знає, бо пішов у кімнату і дивився телевізор. Щодо зовнішнього чи емоційного стану ОСОБА_4 того вечора, сказати нічого не може.
Свідок ОСОБА_28 надала суду показання, що раніше перебувала в цивільному шлюбі з ОСОБА_4 23.12.2024 року. Вона разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_21 та ОСОБА_8 прийшла в гості до ОСОБА_4 . Їх компанія вживала алкогольні напої. Пізніше ОСОБА_21 та ОСОБА_8 покинули компанію, та пішли по своїх справах. Водночас пізніше між обвинуваченим ОСОБА_29 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт, який відбувався на вулиці. З приводу чого виник конфлікт, свідок не знає. Однак перебуваючи в будинку, свідок почула крик з вулиці. Коли вийшла на вулицю, то побачила як потерпілий ОСОБА_30 сидячи в машині почав хилитися, та прикривав рукою живіт. На руках ОСОБА_31 свідок бачила кров. Свідок одразу зателефонувала в поліцію та викликала швидку медичну допомогу. Поки швидка медична допомога їхала, ОСОБА_4 перебував на місці події. Після приїзду ШМД обвинувачений ОСОБА_4 допомагав перемістити потерпілого в карету швидкої допомоги. Під час того, як на місце події їхала ШМД, потерпілий відмовлявся від того, щоб хтось йому надавав допомогу.
Також у судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про відмову від допиту свідка ОСОБА_32 , яке ухвалою суду, постановлено у порядку ч. 4 ст. 371 та ч. 2 ст. 372 КПК України, за згодою сторін кримінального провадження, а саме з боку обвинувачення та захисту, з урахуванням положень статей 22, 26 КПК України, задоволено.
Так, під час судового розгляду судом перевірялася як обґрунтованість пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення, так і версія сторони захисту, задля чого досліджувались не тільки показання обвинуваченого, надані ним безпосередньо у судовому засіданні, а й докази, що були подані суду стороною обвинувачення: показання свідків, документи, речові докази та висновки експертів.
Крім показань обвинуваченого та свідків, які були допитані в судовому засіданні під час розгляду даного кримінального провадження, вина ОСОБА_4 також підтверджується наступними доказами:
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 23.12.2024 року на лінію 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_12 про те, що на території господарства за адресою АДРЕСА_1 під час конфлікту ОСОБА_4 наніс удар ОСОБА_6 предметом схожим на ніж, спричинивши проникаюче поранення черевної порожнини із ушкодженням внутрішніх органів. Попередня правова кваліфікація ч.1 ст. 121 КК України;
- відповідно до постанови від 30.12.2024 року кримінальне провадження перекваліфіковано з ч.1 ст. 121 КК України на ч.2 ст. 121 КК України;
- відповідно до копій постанов від 24.12.2024 року створено групу слідчих, та призначено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 12024091190000432 від 24.12.2024 року;
- електронним рапортом від 23.12.2024 року, про те, що 23.12.2024 року надійшло повідомлення на лінію 102, яке було зареєстровано в ЄО за №6396, що в АДРЕСА_1 колишній чоловік прийшов до заявниці та наніс ножове поранення теперішньому чоловікові. Зі слів заявниці чоловік живий. Під час розмови чоловік підійшов до заявниці та закликав з собою, мав з собою ніж. За фактом подій, на місце викликала слідчо-оперативну групу.
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_12 , про те, що 23.12.2024 року близько 23 год. по місцю її проживання в АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 спричинив тілесні ушкодження її співмешканцю ОСОБА_6 у вигляді предмету зовні схожого на ніж.
- електронним рапортом про те, що 24.12.2024 року на лінію служби 102 надійшло повідомлення від чергового лікаря Косівської ЦРЛ про те, що до відділення хірургії КШМД доставлено ОСОБА_6 із діагнозом колоте поранення передньої стінки живота. Пояснив , що 23.12.2024 року близько 23 год по АДРЕСА_1 , його вдарив знайомий. На місце події було викликано слідчо-оперативну групу.
- копією листа відповіді КНП Косівська ЦРЛ про те, що ОСОБА_6 був доставлений бригадою швидкої медичної допомоги №495 у відділення екстреної медичної допомоги з діагнозом торако-абдомінальна травма. Проникаюче ножове поранення правового передсердя та легені. Проникаюче ножове поранення живота з пошкодженням петель тонкого кишківника. ЗЧМТ. Трус головного мозку. Геморагічний шок ІІ ст. Госпіталізований в хірургічне відділення.
- протоколом огляду місця події з відеофайлами від 24.12.2024 року, а саме домогосподарства по АДРЕСА_1 , та автомобіля Ауді червоного кольору НОМЕР_1 . На місці огляду виявлено матерчату подушку коричневого кольору, на поверхні якої нашарування речовини бурого кольору схожої на кров. В ході огляду було здійснено вирізання поверхні подушки з речовиною бурого кольору, та поміщено і опечатано в спецпакет.
- фототаблицями до протоколу огляду на яких відображений автомобіль червоного кольору, подушка коричневого кольору, пляшка від горілки, вхід до житлового будинку, зображення обстановки в коридорі. На столі, та зображення виявленої металічної труби. На фототаблицях також відображені виявлені в житловому будинку ножі, та копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
- відповіддю Коломийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації, згідно якої право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 не зареєстровано.
- протоколом огляду з ілюстративними таблицями до нього, від 24.12.2024 року, відповідно до якого предметом огляду в коридорі приміщення КНП Косівська ЦРЛ був одяг потерпілого ОСОБА_6 . Зокрема на светрі чорного кольору виявлено речовину бурого кольору. Також на передній частині в ділянці між животом та грудної клітки виявлено чотири прорізи наскрізні довжиною близько 1 см. Крім того, у пошкодженому розірваному стані виявлено светр помаранчевого кольору та майка сірого кольору які мають речовину бурого кольору схожої на кров. Після огляду зазначений одяг поміщено до спецпакету та опечатано. На ілюстративних таблицях відображено оглянутий одяг потерпілого. Вказаний одяг визначено речовим доказом, та накладено на нього арешт.
- протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 24.12.2024 року з флеш носієм проведення затримання, згідно якого ОСОБА_4 було фактично затримано 24.12.2024 року о 01:20 год. в с. Смодна, по вул. Сонячна, Косівського району, Івано-Франківської області.
- відповідно до постанови про відібрання біологічних зразків для експертизи від 24.12.2024 року та протоколом відібрання зразків від 24.12.2024 року, у ОСОБА_4 було відібрано зразки букального епітелію-слини, що упаковано до паперового конверту, та відібрано змиви з лівої та правої руки підозрюваного ОСОБА_4 та упаковано до паперового конверту.
- протоколом огляду звукозаписів від 03.01.2025 року та відеофайлом до нього відповідно до якого, ОСОБА_12 телефонувала на лінію 102, та просила поліцію приїхати за адресою АДРЕСА_1 , оскільки її колишній чоловік порізав ножем її теперішнього чоловіка. Куди саме порізав вона не бачить, чоловік живий та швидку медичну допомогу не викликала. Колишній чоловік є на місці події. В подальшому на звукозаписі розмови чутно, як до ОСОБА_12 звертається чоловічий голос, щоб вона виключила мобільний телефон.
- протоколом слідчого експерименту з відеофайлами до нього від 26.12.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_4 детально розповів та показав, де 23.12.2024 року перебував автомобіль, з якого потерпілий ОСОБА_6 дістав металеву трубу, якою наносив йому удари, а також показав як він перебував відносно потерпілого під час конфлікту та їхні дії, в т.ч. показав як ОСОБА_6 наносив йому два удари металевою трубою та далі як він дістав ніж із кишені штанів, яким наніс один удар в ділянку між животом і грудьми ОСОБА_6 , потім показав місце, де він залишив ніж, після чого розвернувся і пішов;
- електронним рапортом від 26.12.2024 року відповідно до якого надійшло повідомлення на лінію служби 102 від ОСОБА_33 , яка повідомила, що пацієнт ОСОБА_6 , який поступив ІНФОРМАЦІЯ_2 до Косівської ЦРЛ, помер у лікарні у реанімаційному відділенні.
- висновком експерта №258, відповідно до якого у ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження: - проникаюче колото-різане поранення грудної клітки з ушкодженням шкіри, підшкірно-жирового шару, клітковини середостіння, III ребра справа з м'язами III- міжребер'я, пристінкової плеври, серцевої сорочки, вушка правого передсердя, - проникаюче колото-різане поранення живота з ушкодженням шкіри, підшкірно-жирового шару, м?язів, парієтальної очеревини, тонкої кишки та брижі поперечно-ободової кишки, які супроводжувались зовнішньою та внутрішньою кровотечею з розвитком тяжкого постгеморагічного шоку, тому, мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя і в процесі свого перебігу, привели до смерті потерпілого.
Смерть ОСОБА_6 настала від тяжкого постгеморагічного шоку внаслідок проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки і живота з ушкодженням внутрішніх органів, які супроводжувались зовнішньою та внутрішньою (в праву плевральну та черевну порожнинах) кровотечами;
- висновком експерта №16 відповідно до якого кров із трупа ОСОБА_6 1970 року народження, відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО.
- висновком експерта № 87/25 відповідно до якого у наданих гістологічних препаратах від трупа ОСОБА_6 1970 року народження виявлено: крововиливи в м'які тканини раневого каналу. Нерівномірне кровонаповнення міокарду. Периваскулярний вогнищевий кардіосклероз. Коронароспазм. Гіпертрофія окремих м'язових волокон. Ліпоматоз міокарду. Вогнищеві крововиливи в міокард та підекардіально. Вогнищеві інтраальвеолярні крововиливи. Вогнища дисталектазу легеневої тканини. Вогнищева емфізема легень. Набряк легень. Портальний цироз печінки. Ознаки гепатиту. Вогнищевий нефронекроз. Набряк головного мозку.
- висновком експерта №14 з фототаблицями до нього відповідно до якого на шматках шкіри передньої поверхні грудної клітки та передньої черевної стінки виявлено по одній колото-різаній рані, які заподіяні плоским колючо-ріжучим предметом (предметами) що має обушок і лезо, яким (якими) міг бути клинок ножа. На краях ран накладень заліза не виявлено.
- протоколом огляду трупа від 27.12.2024 року відповідно до якого на тілі ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: на передній поверхні грудної клітки рана лінійної форми розмірами 2,3 см х 0,2 см, орієнтовним напрямком з 10 на 04 год.; на передній черевній клітці рана лінійної форми 2,2 х 0,2 см., орієнтовним напрямом з 10 на 04 год.. Інші рани є внаслідок хірургічного втручання;
- висновком експерта №27 відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відноситься до групи ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0.
- висновком експерта №26 кров потерпілого ОСОБА_6 відноситься до групи ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. В плямі на відріз тканини-вирізці з подушки вилученій при огляді місця події знайдена кров людини. При серологічному дослідженні в даному об'єкті виявлений антиген Н та ізогемаглютинін анти-А ізосерологічної системи АВ0. Таким чином, кров що виявлена на вищевказаному речовому доказі, може належати особі (особам) групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВ0, якій властивий антиген Н, що не виключає можливості належності крові потерпілому ОСОБА_6
- висновком експерта №29 на куртці темно-синього кольору та куртці чорного кольору ОСОБА_4 слідів подібних на кров не знайдено.
- висновком експерта №28 в слідах на марлевому тампоні з правої руки та на марлевому тампоні змиві з лівої руки підозрюваного ОСОБА_4 кров не виявлена.
- висновком експерта №4 при цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту рук ОСОБА_4 знайдені рогові лусочки (без'ядерні епітеліальні клітини), походження яких на рахунок власного нігтьового ложе вважається найбільш імовірним. Кров у даних об'єктах не виявлена.
- висновком експерта №30, відповідно до якого експертом встановлено, що в слідах на футболці(об.№№1-3), кофті (об.№№4-6), спортивній кофті (об.№7) потерпілого ОСОБА_6 знайдена кров людини, яка найймовірніше належить самому потерпілому ОСОБА_6 . На спортивних штанах слідів подібних на кров не знайдено;
- висновком експерта №15, згідно якого експерт на підставі проведеної експертизи батника з капюшоном, джемпера, футболки та штанів від трупа ОСОБА_6 прийшов до підсумків, що на передній поверхні батника, джемпера, футболки виявлено по два колото-різаних пошкодження, які за розташуванням зіставляються між собою та ділянками колото-різаних ран на передній поверхні грудної клітки та передньої черевної стінки, та заподіяні від двох ударів плоским колючо-ріжучим предметом, яким міг бути клинок ножа. На середній поверхні батника в середній частині виявлено два колото-різаних пошкодження, на передній поверхні правого рукава у верхній частині виявлено одне колото-різане пошкодження, які не супроводжувалися пошкодженнями нижніх шарів одягу та утворенням тілесних ушкоджень, та могли бути заподіяні внаслідок трьох ударів плоским колючо-ріжучим предметом, яким міг бути клинок ножа. На задній поверхні штанів зліва у верхній частині виявлено сліди ковзання, у вигляді потертості тканини, деформації сплощення пучків волокон, накладень напівпрозорих частинок піску та непрозорих частинок глини, які утворилися внаслідок ковзання по травмуючій поверхні, якою могло бути ґрунтове покриття.
Слід вважати, що в момент їх заподіяння потерпілий був обернений до нападника передньою поверхнею тіла. Виявлені пошкодження на одязі потерпілого утворилися від п'яти ударів плоским колючо-ріжучим предметом (два проникаючих з утворенням тілесних ушкоджень, та три непроникаючих, які не супроводжувались пошкодженням нижніх шарів одягу та утворенням тілесних ушкоджень), що суперечить обставинам, на які вказує підозрюваний ОСОБА_4 під час проведення слідчого експерименту за його участі, а саме: «за допомогою цього ножа наніс один удар в ділянку між животом і грудей ОСОБА_6 ».
Всі вище перелічені та досліджені в судовому засіданні докази не викликають у суду сумніву, оцінені судом як належні та допустимі письмові докази, що містять інформацію про предмет доказування у даному кримінальному провадженні. Клопотань щодо визнання неналежними або недопустимими доказами від обвинуваченого або його захисника до суду не надходило.
При цьому, наявні у провадженні постанови про призначення експертиз, які свідчать про те, що останні були призначені у відповідності до Кримінального процесуального кодексу України.
Порушень положень Параграфа 5 Глави 4 КПК України в ході судового розгляду сторонами не доведено та судом не встановлено.
Згідно ч. 5 ст. 356 КПК України, в ході судового розгляду кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновків експертів, мала право надати суду відомості, які б стосувалися знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки цих експертів, однак стороною захисту такі відомості суду надані не були та в судовому засіданні судом не встановлені.
Тож, зазначені висновки суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог статей 87, 101-102 КПК України, судом не встановлено та учасниками судового провадження не доведено.
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
За правилами статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Докази повинні бути належними та допустимими в розумінні ст.ст. 85-86 КПК України.
Недопустимості інших доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України судом не встановлено. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи судом встановлено також не було. І клопотань від захисту на спростування зазначеного під час судового розгляду заявлено не було.
Суд розглядає кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, з урахуванням положень ст. 337 КПК України, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, доведенні перед судом їх переконливості, принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків сторонами, у зв'язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , органом досудового розслідування були кваліфіковані за ч.2 ст. 121 КК України, а саме, умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Належних та допустимих доказів на спростовування зазначеного та даної кваліфікації дій обвинуваченого суду під час розгляду справи надано не було.
Що стосується доводів обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 про те, що поведінка потерпілого ОСОБА_6 спровокувала поведінку обвинуваченого, оскільки він завдав удари металічною трубою ОСОБА_4 , і останній змушений був оборонятися, є неспроможною з огляду на той факт, що ОСОБА_4 обрав знаряддям злочину ніж, яким завдав удари в життєво важливі ділянки тіла потерпілого. Отже, враховуючи характер, рішучість і динамічність дій, вчинених обвинуваченим, їх раптовість для потерпілого, поведінку до, під час і після скоєння злочину, обране знаряддя вчинення злочину, локалізацію тілесних ушкоджень виявлених у потерпілого, суд доходить висновку, про те, що обвинувачений ОСОБА_4 мав прямий умисел на заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
У матеріалах провадження міститься копія догоспітального клінічного протоколу хворого №10451 відповідно до якого, ОСОБА_4 було оглянуто лікарем Косівської ЦРЛ 24.12.2024 року о 02:10год. При огляді, зі слів ОСОБА_4 він отримав травму на вулиці 23.12.2024 року біля 23 год. при падінні на ліву руку. Скарги на біль в ділянці лівого плеча.
Таким чином, доводи ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_6 наніс йому удари металевою трубою, спростовуються письмовими матеріалами справи, зокрема догоспітальним клінічним протоколом хворого. Суд зауважує, що огляд ОСОБА_4 відбувався, вже після його затримання, а отже обвинувачений розумів, що сталося, і жодних пояснень про те, що отримав забій плеча внаслідок завдання потерпілим ударів металічною трубою, ОСОБА_4 не висловлював.
Також, суд не враховує незначні розбіжності у наданих обвинуваченим показаннях, щодо того, звідки він взяв ніж, оскільки на слідчому експерименті ОСОБА_4 вказував, що витяг ніж із кишені штанів, а потім поставив на підвіконник, а в засіданні суду, обвинувачений ствердив, що намацав ніж на підвіконнику, оскільки з моменту події злочину до допиту обвинуваченого в суді пройшов значний проміжок часу, а отже його показання можуть містити неточності, які обумовлюються особливостями пам'яті людини. При цьому суд зауважує, що решта показань обвинуваченого, та свідків допитаних під час розгляду справи, є достатніми та взаємозв'язаними між собою, а тому серед іншого покладає їх в основу обвинувального вироку.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши всі обставини кримінального провадження,керуючись законом, суд вважає, що дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 121 КК України як умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Щодо призначення покарання.
Позиція сторони обвинувачення.
Прокурор в судовому засіданні просила призначити обвинуваченому покарання за ч.2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.
Позиція сторони захисту.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просив врахувати поведінку потерпілого ОСОБА_6 яка спровокувала дії обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, та намір обвинуваченого піти служити по мобілізації, а тому просив призначити ОСОБА_4 покарання із застосування ст.69 КК України, та призначити покарання нижче нижчої межі.
Позиція суду щодо призначення покарання.
Призначаючи покаранняобвинуваченому ОСОБА_4 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують (обтяжують) покарання.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
Так, суд враховує, що інкриміноване обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.
Обвинувачений ОСОБА_4 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Згідно характеристики виданої Косівською міською радою ОСОБА_11 зареєстрований в м. Снятин, але фактично проживає в АДРЕСА_1 , де проживає один. По місцю проживання характеризується позитивно, скарг в міську раду на нього не поступало, раніше судимий, з сусідами перебуває в добрих відносинах.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 суд визнає рецидив злочину.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши всі обставинив їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, в тому числі встановлені судом обставини, які пом'якшують покарання та наявність обставини, що обтяжує покарання, суд вважає, що в даному випадку обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції статті у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі, є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
Що стосується покликання захисника на застосування ст. 69 КК України, то суд звертає увагу, що положення ч. 1 ст. 69 КК України надають повноваження суду у виключних випадках призначити більш м'яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом'якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК України; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв'язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.
Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим ((ВС/ККС у справі № 629/2739/18 від 03.02.2021)).
Надання обвинуваченим письмової згоди служити за контрактом, саме по собі не є підставою для застосування ст. 69 КК України, та призначення покарання нижче нижчої межі передбаченої в санкції статті.
Водночас суд зауважує, що ОСОБА_4 зможе проходити військову службу за контрактом у випадку рішення про умовно-дострокове звільнення від покарання на підставі ст.81-1 КК України.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, на переконання суду, покарання у виді позбавлення волі визначене в санкції ч.2 ст. 121 КК України перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винуватого, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винуватого. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути співмірним із вчиненням злочину.
Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в інший, передбачений законом спосіб.
Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.
Щодо інших питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до вступу вироку в законну силу, залишити без зміни.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питанняречових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 368, 371, 373, 374, ч.15 ст. 615 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
До вступу вироку в законну силу залишити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави - без зміни.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_4 строк попереднього ув'язнення з 24.12.2024 року по дату набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
Скасувати арешти накладені в даному кримінальному провадженні.
Речові докази:
- порожню скляну пляшку горілки «Зелений день Крістал», яка передана на відповідальне зберігання до камери речових доказів Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області - знищити;
- два кухонні ножі, які передано на відповідальне зберігання до камери речових доказів Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області - знищити;
- металеву трубу, яка передана на відповідальне зберігання до камери речових доказів Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області - знищити;
- одяг ОСОБА_6 , який передано на відповідальне зберігання до камери речових доказів Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області - знищити;
- одяг ОСОБА_4 , який передано на відповідальне зберігання до камери речових доказів Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області - повернути законному володільцю ОСОБА_4 ;
- нігтьові зрізи ОСОБА_4 , які передано на відповідальне зберігання до камери речових доказів Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області - знищити;
- змиви з рук ОСОБА_4 , які передано на відповідальне зберігання до камери речових доказів Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області - знищити;
- вирізку з подушки, яка передана на відповідальне зберігання до камери речових доказів Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області - знищити;
- зразок крові ОСОБА_6 , який передано на відповідальне зберігання до камери речових доказів Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області - знищити;
- диск для лазерних систем зчитування формату DVD-R із звукозаписами телефонного дзвінка ОСОБА_12 на спеціальну лінію «102», який приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1