Справа №345/4761/25
Провадження № 3/345/852/2025
22.09.2025 року м.Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Кардаш О.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , ІПН невідомо, громадянки України,
за ст. 173-2 ч. 2 КУпАП,
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 440684 від 23.08.2025 згідно якого вона 23.08.2025 близько 09.58 год. по АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого зятя ОСОБА_2 , а саме висловлювала образи та нецензурну лайку в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , 2018 року народження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що своєї вини в вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення не визнає. Вказала, що в неї справді виникла суперечка з її зятем, який мав намір забрати внучку, яка проживає разом з нею, оскільки її мати перебуває в лікувальному закладі по стану здоров'я. Зазначила, що при конфлікті нею не вживалася нецензурна лексика в присутності дитини.
Суд, дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис з місця події, приходить до наступного висновку.
Так, у ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, коли на підставі сукупності достатніх, належних, допустимих та достовірних доказів буде встановлено, що особа, вчинила одну або декілька дій вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, що передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 280 КУпАП суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення; чи винна особа у його вчиненні; чи підлягає особа адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП), а обов'язок щодо їх (доказів) збирання покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Як зазначено у протоколі від 23.08.2025 ОСОБА_1 вчинила психологічне насильство відносно зятя у присутності малолітньої дитини. При цьому, судом оглянуто відео файл з записом події та встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник конфлікт з приводу виховання неповнолітньої дитини, яку заявник мав намір забрати до себе, оскільки являється їй батьком, а мати в даний час перебуває в лікувальному закладі. Однак, під час вказаного конфлікту ОСОБА_1 не застосовує нецензурної лексики, а дитина поводиться спокійно та позитивно спілкується з обома сторонами конфлікту.
Об'єктивна сторона ст. 173-2 КУпАП передбачає ознаки - настання наслідків насильства, зокрема, завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, яка могла бути чи була завдана.
Враховуючи пояснення, надані ОСОБА_1 та матеріали справи, суд приходить до висновку, що підтвердження наявності шкоди психічному чи фізичному здоров'ю потерпілого та неповнолітньої дитини матеріали справи не містять.
Суд звертає увагу на те, що твердження про наявність ознак певного правопорушення не свідчить про доведеність вини у вчиненні правопорушення .
Разом з тим, сукупність досліджених судом доказів свідчить про те, що між ними склалися стійкі конфліктні відносини, які призводять до суперечок та скандалів, оскільки кожна із сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Суд приходить до висновку про недоведеність того, що ОСОБА_1 23.08.2025 року застосовував до потерпілого домашнє насильство та вчинила будь-які умисні дії фізичного, психологічного чи економічного спрямування з метою нанести йому моральну шкоду, шкоду його фізичному, психічному здоров'ю в присутності неповнолітньої.
Зі змісту пояснень наданих в судовому засіданні та оглянутих відео файлів, які містяться в матеріалах справи вбачається, що під час подій 23.08.2025 року їх дії не виходили за межі звичайних конфліктних відносин, не містять відповідних ознак домашнього насильства та не вказують на їх навмисний характер та наявність наміру спрямованого на заподіяння будь-якої шкоди потерпілому чи неповнолітній дитині, не свідчать про порушення прав і свобод потерпілого з використанням значної переваги в силі, яка дозволяє досягти бажаного результату.
Суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Проаналізувавши сукупність наявних у справі доказів, враховуючи неконкретність висунутого обвинувачення, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру стосовно потерпілої ОСОБА_3 , 2018 р.н. недоведена.
За таких обставин, у разі встановлення недоведеності вини у вчиненні правопорушення, суд зобов'язаний закривати провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, оскільки саме ця правова підстава для закриття провадження відповідає інтересам особи, вину якої не було доведено в суді.
Враховуючи наведене, керуючись принципом доведеності вини поза розумним сумнівом, суд вважає за необхідне закрити вказане провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 9, 22, 34, 35, 173-2, 247, 221, 268, 283, 284, 285 КУпАП,
Провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя :