Справа № 344/16548/25
Провадження № 1-кс/344/6556/25
18 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 62025140150000333 від 24.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 246, ч. 2, 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 2, 3 ст. 27 ч. 4 ст. 246 КК України,
Прокурор звернувся в суд з даним клопотанням, в обгрунтування якого покликався на те, що П'ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 62025140150000333 від 24.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 246, ч. 2, 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 2, 3 ст. 27 ч. 4 ст. 246 КК України, у якому ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 246 КК України, а ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підозрються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 246 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи впродовж 2018-2022 рр. залученим до протиправної діяльності, як виконавець злочинних дій організованої групи під керівництвом службових осіб ДП «Кутське лісове господарство» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , пов'язаних із проведенням незаконних рубок деревини на територіях природно-заповідного фонду НПП «Гуцульщина» шляхом зловживання службовим становищем, у березні 2022 року (більш точної дати не представилося за можливе встановити), у зв'язку із вступом ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на військову службу та неможливістю останніх вирішив продовжити займатись протиправною діяльністю.
З цією метою ОСОБА_6 , діючи як виконувач обов'язків начальника відділу лісового господарства, будучи працівником правоохоронного органу, з метою продовжити займатись тривалою злочинною діяльністю, направленою на незаконну порубку та реалізацію незаконно зрубаної деревини працівниками державної лісової охорони, маючи навики та досвід участі в діяльності організованої злочинної групи і володіючи відомостями про принципи організації і керівництва такою групою, вирішив створити та очолити нову злочинну групу та залучити до її складу нових учасників.
В процесі реалізації злочинного умислу та створення нової злочинної групи, ОСОБА_6 , з метою втілення протиправних схем незаконних рубок деревини, вирішив здійснювати їх шляхом перевищення службових повноважень, тобто явно виходячи за межі наданих йому законом повноважень, користуючись власним беззаперечним авторитетом, шляхом переконання у вигідності злочинної діяльності, не раніше 08.03.2022 та не пізніше 11.03.2022, залучив до своєї злочинної діяльності голову комісії з припинення
ОСОБА_7 , який уповноважений був видавати спеціальні дозволи - лісорубні квитки.
Поряд з цим, не раніше ніж 19.08.2022 та не пізніше ніж 28.09.2022
ОСОБА_6 залучив до своєї злочинної діяльності ОСОБА_8 - інженера з лісокористування відділу лісового господарства ДП «Кутське ЛГ» який, виконуючи свої посадові обов'язки уповноважений був виписувати спеціальні дозволи - лісорубні квитки, а саме для виписування лісорубного квитка № 72 від 28.09.2022.
У подальшому, не раніше ніж 03.11.2022 та не пізніше ніж 11.11.2022 ОСОБА_6 залучив до своєї злочинної діяльності ОСОБА_4 - т.в.о. директора ДП «Кутське ЛГ», який, виконуючи вище зазначені посадові обов'язки уповноважений був видавати спеціальні дозволи - лісорубні квитки.
Так, в результаті протиправної діяльності вказаної злочинної групи, упродовж травня 2022 року - березня 2023 року на території об'єкту природно-заповідного фонду НПП «Гуцульщина», на підставі незаконно виданих та виписаних лісорубних квитків № 16 від 11.03.2022 серії ІФ ЛРК 017931, № 17 від 11.03.2022 серії ІФ ЛРК 017932, № 18 від 11.03.2022 серії ІФ ЛРК 017933, № 19 від 11.03.2022 серії ІФ ЛРК 017934, № 20 від 21.03.2022 серії ІФ ЛРК 017935, № 22 від 29.03.2022 серії ІФ ЛРК 017937, № 23 від 01.04.2022 серії ІФ ЛРК 017938, № 24 від 07.04.2022 серії ІФ ЛРК 017939, № 25 від 11.04.2022 серії ІФ ЛРК 017940, № 27 від 19.04.2022 серії ІФ ЛРК 017942, № 29 від 12.05.2022 серії ІФ ЛРК 017944, № 32 від 13.05.2022 серії ІФ ЛРК 017947, № 33 від 16.05.2022 серії ІФ ЛРК 017948, № 34 від 20.05.2022 серії ІФ ЛРК 017949, № 35 від 20.05.2022 серії ІФ ЛРК 017950, № 36 від 23.05.2022 серії ІФ ЛРК 017951, № 37 від 23.05.2022 серії ІФ ЛРК 017952, № 38 від 23.05.2022 серії ІФ ЛРК 017953, № 39 від 25.05.2022 серії ІФ ЛРК 017954, № 42 від 25.05.2022 серії ІФ ЛРК 017957, № 43 від 25.05.2022 серії ІФ ЛРК 017958, № 44 від 25.05.2022 серії ІФ ЛРК 017959, № 52 від 07.07.2022 серії ІФ ЛРК 017967, № 57 від 02.08.2022 серії ІФ ЛРК 017972, № 66 від 01.09.2022 серії ІФ ЛРК 017981, № 67 від 08.09.2022 серії ІФ ЛРК 017982, № 68 від 12.09.2022 серії ІФ ЛРК 017983, № 70 від 18.09.2022 серії ІФ ЛРК 017985, № 72 від 28.09.2022 серії ІФ ЛРК 017987, № 74 від 11.10.2022 серії ІФ ЛРК 017989, № 77 від 21.10.2022 серії ІФ ЛРК 017992, № 78 від 21.10.2022 серії ІФ ЛРК 017993, № 80 від 28.10.2022 серії ІФ ЛРК 017995, № 84 від 11.11.2022 серії ІФ ЛРК 017999, № 86 від 14.11.2022 серії ІФ ЛРК 018001, № 88 від 13.12.2022 серії ІФ ЛРК 018003, № 89 від 13.12.2022 серії ІФ ЛРК 018004, № 91 від 13.12.2022 серії ІФ ЛРК 018006, № 94 від 13.12.2022 серії ІФ ЛРК 018009, незаконно зрубано 13194 дерева, чим інтересам держави в сфері охорони навколишнього природного середовища спричинено екологічної шкоди на загальну суму 697 972 857, 5 (шістсот дев'яносто сім мільйонів дев'ятсот сімдесят дві тисячі вісімсот п'ятдесят сім гривень п'ятдесят копійок) грн., що є тяжкими наслідками.
16 вересня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 246 КК України.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції ч. 3 ст. 365 КК України - десять років позбавлення волі.
Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: вилученими в результаті проведення обшуків у ДП «Кутське ЛГ» та філії «Кутське ЛГ» ДСГП «Ліси України» документами, відомостями, які містяться у протоколах допитів свідків, протоколах оглядів місцевості, розрахунками ДЕІ Карпатського округу розміру спричиненої екологічної шкоди, висновками за результатами проведення судових інженерно-екологічних експертиз, офіційними відповідями Міндовкілля, Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА та НПП «Гуцульщина», а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
В ході досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні досліджуваних злочинів, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 є колишнім працівником філії «Кутське ЛГ» ДСГП «Ліси України» та продовжує спілкуватися із особами, причетними до вчинення даного злочину, а також із діючими та колишніми співробітниками ДП «Кутське ЛГ». Таким чином, останній, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на показання вище вказаних осіб, що у свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду.
вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, як встановлено слідством, злочинна діяльність ОСОБА_4 має триваючий характер, а останній є схильним до вчинення кримінальних правопорушень, що підтверджується тим, що під час документування злочинної діяльності останнього у рамках кримінального провадження № 62024140150000170, останній вчинив злочини, які досліджувався у цьому кримінальному провадженні.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених в ньому, просив клопотання задовольнити та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання, просили відмовити в його задоволенні та обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як встановлено слідчим суддею, 16 вересня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 246 КК України.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції ч. 3 ст. 365 КК України - десять років позбавлення волі.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: вилученими в результаті проведення обшуків у ДП «Кутське ЛГ» та філії «Кутське ЛГ» ДСГП «Ліси України» документами, відомостями, які містяться у протоколах допитів свідків, протоколах оглядів місцевості, розрахунками ДЕІ Карпатського округу розміру спричиненої екологічної шкоди, висновками за результатами проведення судових інженерно-екологічних експертиз, офіційними відповідями Міндовкілля, Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА та НПП «Гуцульщина», а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Отже, враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування певною сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні підстави для висновку про можливу причетність ОСОБА_4 до злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 246 КК України.
Також в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні досліджуваних злочинів, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_4 є колишнім працівником філії «Кутське ЛГ» ДСГП «Ліси України» та продовжує спілкуватися із особами, причетними до вчинення даного злочину, а також із діючими та колишніми співробітниками ДП «Кутське ЛГ». Таким чином, останній, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на показання вище вказаних осіб, що у свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду.
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, як встановлено слідством, злочинна діяльність, у якій обгрну товано підозрюється ОСОБА_4 , має триваючий характер, що підтверджується тим, що під час документування можливої злочинної діяльності останнього у рамках кримінального провадження № 62024140150000170, останній знову підозрюється у вчиненні злочинів, які досліджувалися у цьому кримінальному провадженні.
Крім того, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження та особу підозрюваного, не зможе запобігти встановленим слідчим суддею в ході розгляду даного клопотання ризикам.
Вирішуючи дане клопотання слідчий суддя враховує, що підозрюваний є особою семидесятирічного віку, має проблеми із здоров'ям, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; має постійне місце проживання.
В іншому кримінальному провадженні (з якого виділено те, в рамках якого розглядається дане клопотання) ним сплдачено заставу, як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід, і докази неефективності такого запобіжного заходу (неналежності процесуальної поведінки ОСОБА_4 ) в матеріалах кримінального клопотання відсутні.
Так, згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України більш м'яким запобіжним заходом є домашній арешт, який згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Крім цього, ч. 5 ст. 194 КПК України передбачено обов'язки, які слідчим суддею можуть бути покладені на підозрюваного.
Отже, враховуючи вищенаведене, а також обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу та вік підозрюваного, його соціальні зв'язки, стан здоров'я, вважаю, що до ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому щоденно в нічний час залишати житло, з покладенням на нього додаткових обов'язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження і не перешкоджатиме досягненню його мети.
На думку слідчого судді, застосування такого запобіжного заходу, як домашній арешт в нічний час на даному етапі зможе запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам.
Ч. 6 ст. 181 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 376, 395 КПК України, -
В задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонити йому щоденно у період доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора чи суду на визначений час;
- не відлучатися з Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні щодо обставин кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну,
та роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді діє до 15 листопада 2025 року включно та підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Виконання ухвали доручити відповідному органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 , а контроль за її виконанням покласти на прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 23.09.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_11