Справа №: 343/30/25
Провадження №: 2/343/184/25
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 вересня 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Тураша В. А.,
секретаря - Лукань О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Долинської міської ради, про зміну місця проживання дитини, суд -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася 09 січня 2025 року до Долинського районного суду з позовом до ОСОБА_2 , про зміну місця проживання дитини, в якому просить ухвалити рішення, яким:
змінити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке визначене рішенням суду з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , визначивши місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з мамою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Свої вимоги мотивує тим, що вона, ОСОБА_1 , перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 , який було розірвано 21.08.2020.
Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей: донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З метою не допустити психологічної травми у дітей, які на той час звикли до місця та умов проживання, було добровільно узгоджено між нею з відповідачем місце проживання спільних дітей.
В подальшому, після розірвання шлюбу, у них таки виник спір щодо визначення місця проживання неповнолітніх дітей, у зв'язку з чим було скеровано позови до суду.
За результатами розгляду справи щодо визначення місця проживання дітей Долинський районний суд Івано-Франківської області ухвалив рішення від 13.12.2021, яке вступило в законну силу 08.06.2022, визначивши місце проживання дітей разом із батьком за адресою: АДРЕСА_1 .
Син, наступного ж дня після проголошення судом рішення, просив забрати його до себе, оскільки він не хоче проживати з батьком. Його психологічне бажання проживати з нею було на той час прописане навіть у висновку психолога №55.
Вона в той час проживала за кордоном та всіма силами намагалась облаштувати своє життя, щоб в подальшому у неї була можливість забрати дітей до себе, хоча, при цьому, батько дітей всіляко намагався перешкодити їй у спілкуванні з дітьми.
У зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України 24.02.2022 вона в перші ж дні війни негайно приїхала в Україну з наміром забрати дітей до Чеської республіки, де у неї на той час вже була робота та житло. Нехтуючи безпекою дітей, відповідач категорично відмовлявся відпустити дітей з нею, мотивуючи це тим, що йому присвоєно офіцерське звання молодшого лейтенанта, тобто він є військовозобов'язаною особою, і якщо вона забере дітей, то його мобілізують.
На її прохання в першу чергу подумати про безпеку дітей, він не реагував, але з рештою син був достатньо переконливий і їй вдалось забрати його до Чеської Республіки, а дочку відповідач так і не відпустив.
В подальшому дочка просто зникла, і про її місце перебування їй не було нічого відомо, у зв'язку з чим вона була змушена 02.05.2022 звернутись із заявою до ГУНП відділення №1 (м. Долина) щодо встановлення місця перебування її доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом із батьком, однак не виходила на зв'язок більше місяця і не відповідала на телефонні дзвінки.
11.07.2022 їй надійшла відповідь про те, що в ході проведення перевірки було встановлено, що її донька ОСОБА_4 27.03.2022 виїхала за межі України, а саме до Республіки Польща разом із своїм батьком ОСОБА_2 , де перебуває до цього часу. Дочка приступила до навчання до одного із закладів освіти Польщі.
11.07.2022 вона звернулася із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також до керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону Солдатова О.С., де вказала, що після початку війни в Україні 24.02.2022 вона приїхала в Україну, щоб вивезти дітей за кордон з метою їх безпеки, однак ОСОБА_5 (батько дітей) не відпустив з нею їхню дочку, мотивуючи це тим, що його мобілізують, оскільки він військовозобов'язаний (офіцер), тобто він мав намір уникнути мобілізації завдяки їхній доньці і робить це по теперішній час. Крім того, орієнтовно 25.03.2022 він з донькою виїхав до Польщі, не маючи жодної згоди з її боку, та будучи при цьому військовозобов'язаним.
Таким чином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (молодший лейтенант запасу) 25.03.2022 перетнув кордон України, не маючи довідки про відстрочку від призову, що підтверджуються відповіддю від ІНФОРМАЦІЯ_6 від 31.05.2022, в якій йде мова про те, що ОСОБА_2 до територіального центру не звертався, по мобілізації не призивався, довідки про відстрочку від призову не видавались.
З того часу син проживає з нею, батько матеріальну допомогу їхньому синові не надає, вона самостійно утримує дитину. Відповідач не звертається до неї щодо можливої зустрічі, не запитує про плани приїзду на час канікул, про матеріальний стан, чи вистачає дитині на проживання в іншій країні. Хоча інколи вони спілкуються по телефону.
З липня 2023 року вони з сином переїхали до Канади, де на даний час планують проживати. Син за ці роки проявив здібності до вивчення мов, займається спортом, прекрасно навчається та соціально адаптувався. Оскільки для оформлення ряду документів для проживання дитини та навчання їй необхідна згода батька, а він таку згоду не надає, то є потреба зміни місця проживання дитини.
Зважаючи на те, що обставини зміни місця проживання дитини є обгрунтованими, вона переконана, що це буде на користь дитині, і що нове місце проживання сприятиме її розвитку та благополуччю. Окрім того, вона готова забезпечити належні умови для підтримки зв'язку дитини з іншими членами родини та забезпечити їй ці інтереси. Вона жодним чином не перешкоджатиме у спілкуванні батька та сина, не заперечуватиме щодо їх зустрічей за бажанням, з радістю відпускатиме дитину до батька на канікули чи відпочинок додому в Україну чи іншу країни за взаємною згодою (а.с.1-5).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2025, цивільна справа № 343/30/25 позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну місця проживання дитини передана на розгляд судді Турашу В.А. (а.с.28).
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 343/30/25 позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну місця проживання дитини. Призначено підготовче судове засідання на 05.02.2025. Визначено відповідачу п?ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову (а.с.30).
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Малетин А.Я. 03.03.2025 через систему “Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач заперечує проти позову, вважає вимоги позивачки необґрунтованими, які не грунтуються на законних підставах та не підлягають до задоволення. В обгрунтування своє позиції зазначив, що в позовній заяві позивачка приховала від суду та органу опіки і піклування те, що вона 26.02.2022 викрала і незаконно вивезла сина ОСОБА_3 , 2011 р.н. до Республіки Чехія проти волі сина, без згоди батька, без жодних на те законних підстав, без нотаріальної згоди батька, а також без рішення суду на вивезення та зміну місця проживання дитини.
Доказами таких протиправних дій позивачки є: заява відповідача т.в.о. начальнику ВП №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області підполковнику поліції С.Смижуку від 26.02.2022, в якій описано події по вимаганню віддати неповнолітніх дітей, вимаганням від ОСОБА_6 грошей, в якій він просив притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 ; пояснення старшому слідчому СВ відділенню поліції №1 м.Долина Калуського РВП ГУМП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_7 від 26.02.2022 про факт злочину ОСОБА_1 , в якій йдеться про групу невідомих осіб, які приїхали додому в АДРЕСА_1 , і вимагали від ОСОБА_6 вивести і віддати їм неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , та факт щодо викрадення сина ОСОБА_3 . ОСОБА_1 ; повідомлення до Прикордонної служби України від 26.02.2022 про факт викрадення ОСОБА_1 сина ОСОБА_3 віком 10 років з метою незаконного вивезення за кордон до Республіки Чехія.
Також наголосив, що згідно з рішенням органу опіки і піклування Долинської міської ради від 06.04.2021 №55, останній вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , 2008 р.н. та ОСОБА_3 , 2011 р.н. з батьком ОСОБА_2 .
Рішенням Долинського районного суду від 13.12.2021 у справі № 343/96/21 було визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , 2008 р.н. та ОСОБА_3 , 2011 р.н. з батьком ОСОБА_2 . Дане рішення суду на підставі постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 08.06.2022 та постанови Верховного суду від 30.11.2022 залишено без змін.
Позивачка також зазначає у позовній заяві, що після проголошення судом рішення про залишення проживання сина з батьком, наступного дня син просив його забрати до себе. Однак це є голослівні твердження, оскільки син дуже засмутився не від рішення, а від того, що сім'я не зможемо бути разом.
Також зазначив, що ОСОБА_1 не цікавилась дітьми, їх вихованням, піклуванням, а перебувала декілька років за кордоном, оскільки влаштовувала власне життя усіма силами, як описує позовній заяві, щоб в подальшому забрати дітей до себе. Навіть за весь час розгляду справ в суді щодо дітей приїхала тільки один раз, хоча судових засідань було багато.
Вважає, що ОСОБА_1 забрала дітей силою і травмувала їх психологічно, щоб показати, що вона краща за батька. Та діти власне все бачили як вона жила і з ким проводила вільний час у Чехії, де перебували 3 місяці. Навіть тоді їх переконувала, щоб вони не їхали від неї і тримала їх до останнього дня, через що вони не пішли вчасно у школу. ОСОБА_1 старалась розділяти дітей, когось брати із собою, а когось обділяти своєю присутністю та піклуванням. Діти власне були у неї у гостях, жили у гуртожитку в антисанітарних умовах.
Позивачка зазначає, що ніби він намагався не випустити дітей, бо його заберуть на війну. З цього приводу вказав, що прикриватись дітьми він ніколи не збирався, натомість запитав у дочки ОСОБА_8 чи може краще їхати з мамою, і те саме запитав у сина ОСОБА_9 , на що він відповів, що не залишить його, а дочка розплакалась і сказала, що не хоче до мами, а його не залишить.
Щодо тверджень позивачки про те, що він не мав права виїжджати за кордон, зазначив, що таке право він мав і виїхав з дитиною за кордон як її батько в кінці березня 2022 року з метою вивезти дитину в безпечне місце під час воєнного стану для нормального психологічного розвитку, навчання, вихованням дитини, утриманням, догляду за нею, піклування.
Коли він виїхав за кордон, то займався багатьма напрямами волонтерства у волонтерській організації «CORE», організованою американським актором ОСОБА_10 , спільно з всесвітньо відомою організацією від OOH (UNHCR). Почав з допомоги переселенцям, частково допомагав протягом 2022-2023 років поселенням біженців з України в Польщі. Пізніше працював волонтером від організації «Heart to heart». Волонтерським автомобілем забирав біженців з кордону м.Пшемишля, кордон Медика і відвозив людей до м.Жешува, також із м.Жешува до кордону, кому було потрібно, збирав інформацію про біженців і передавав організації. Отримавши прохання потребуючих у зимових речах, розвозив і роздавав людям зимовий одяг. Також допомагав волонтерством потребуючим від польської релігійної організації «CARITAS».
На вимогу позивачки до ОСОБА_2 телефонували з ювенальної превенції розпитати, де є син, на що він повідомив, що у них є його заява про викрадення дитини, наразі вони встановили, що син знаходиться з матір'ю в Чехії, цим самим підтвердив, що вона вивезла сина за кордон.
Позивачка в позові зазначає, що інколи ОСОБА_2 спілкується із сином по вайберу, з чим він погоджується, але наголошує, що позивачка блокує його в телефоні сина і в соціальних мережах. Він не мав змоги висилати кошти дитині, оскільки син немає свого рахунку в банку, а рахунок позивачки йому не відомий, тому допомогти синові матеріально він не міг. Син через стреси замикався в собі і сказав, що не бачить сенсу життя, почав засиджуватись в іграх, у нього погіршився зір, тепер носить постійно окуляри, що свідчить про те, що позивачка за ним не доглядає, не займається ним як дитиною.
Щодо зміни місце проживання сина з позивачкою в Канаді він заперечує, адже саме йому, батькові, було залишено на виховання та проживання дітей судом для якнайкращого розвитку дітей згідно рішення Долинського районного суду від 13.12.2021, яке залишено в силі постановою Івано-Франківського апеляційного суду та постановою Верховного суду.
Вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного: позивачка не виконала і не виконує рішення суду про залишення дітей на виховання і проживання з батьком; вчинила протиправні незаконні дії по відношенню до сина ОСОБА_3 , під своїм тиском та впливом відібрала сина, заборонила йому спілкуватись з батьком; позивачка вивезла незаконно сина спочатку до Чехії, де син був уже призвичаївся, тепер взагалі в інший світ, далеко за океан, позбавивши спілкування з батьком; позивачці не важлива думка сина, а тільки власна вигода і збагачення, бо не вдалося життя у Чехії, де перебувала близько шести років; на подачу візи для дитини в Канаду, якщо дитина проживає лише з одним із батьків, необхідно додати документи, що підтверджують цей факт. У випадках, коли дитина подорожує з одним із батьків або іншою особою, потрібний нотаріально завірений дозвіл від другого з батьків. У документі мають бути зазначені країна перебування, термін подорожі та дані супроводжуючої особи. Відсутність цієї інформації може стати причиною відмови у візі. Такої інформації позивачка не мала і не має. Позивачка проживає з іноземцем по національності турок, у якого своя релігія, свої методи виховання, свої погляд на життя, який ні разу не був батьком і йому не знайомі почуття батька, тому синові буде дуже важко морально і психологічно (а.с.52-55).
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14.03.2025 залучено до участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну місця проживання дитини, в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування - Службу у справах дітей Долинської міської ради та закрито провадження у даній справі і призначено справу до розгляду по суті на 01.04.2025 (а.с.120).
Ухвалами Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14.07.2025 відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_2 про відвід судді Долинського районного суду Івано-Франківської області Лицура І.М. та Тураша В.А. (186, 187).
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні проведеному в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Кобилинець Т.В. (ордер серії АТ №1089784 від 08.01.2025 а.с.26) в судовому засіданні позовні вимоги своє довірительки підтримала в повному обсязі, зіславшись на обставини, викладені у позовній заяві. Просила позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проведеному в режимі відеоконференції щодо задоволення позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов. Просив відмовити позивачці ОСОБА_1 у задоволенні її вимог.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Малетин А.Я. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001445 від 11.01.2019 - а.с.44, ордер на надання правничої допомоги серії АТ №1091090 від 10.02.2025 - а.с.45) в судовому засіданні щодо заявленого позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов.
Представник третьої особи без самостійних вимог: органу опіки та піклування - Служби у справах дітей Долинської міської ради - Яремій Н.Б. (довіреність №6/05-28/35в від 02.01.2025 а.с.131) в судовому засіданні пояснила, що у зв'язку з перебуванням сторін по справі та їх дітей за межами України, вони не мають можливості провести обстеження матеріально-побутових умов проживання позивачки, відповідачки та їх дітей, у зв'язку з чим і не можуть надати відповідний висновок. У вирішення даного спору поклдаються на рішення суду.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, відповідача, їх представників, представника Служби у справах дітей Долинської міської ради, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:
Відповідно до положень ч.3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з ч.2 ст.3 СК України, дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
За правилами ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч її бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У відповідності до вимог ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтями 11 та 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх заміняють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з ст.141 СК України, батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до вимог ч.2 ст.150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно зі ст.155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Законодавством визначено права та обов'язки батьків щодо виховання дитини, при цьому пріоритетним та принциповим визначенням є інтереси дитини, що вони повинні бути непорушними в незалежності від стосунків батьків між собою.
Як встановлено з матеріалів справи, сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21.08.2020 в справі № 343/1590/19, розірвано.
За час спільного проживання у сторін по справі народилося двоє дітей: ІНФОРМАЦІЯ_8 народилася донька ОСОБА_4 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , видане повторно 13.11.2020 а.с.12) та ІНФОРМАЦІЯ_9 - син ОСОБА_3 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , видане повторно 13.11.2020 а.с.13).
В межах розгляду цивільної справи №343/1590/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21.08.2020 постановлено: клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Кобилинець Т.В. та заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Жмуркевича В.О. про закриття провадження задовольнити. Провадження у справі № 343/1590/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу в частині позовних вимог щодо визначення місця проживання дітей закрити (а.с.10-11).
Відповідно рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13.12.2021 в справі №343/96/21 , яке набрало законної сили 08.06.2022, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Долинської міської ради про визначення місця проживання дитини - задоволено.
Визначено місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання їх батька ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 908(дев'ятсот вісім) гривнів сплаченого судового збору та 4000 (чотири тисячі) гривнів витрат за надання правової допомоги адвокатом, згідно квитанцій.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Долинської міської ради про визначення місця проживання дітей - відмовлено (а.с.95-105).
Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, тобто обставини, встановлені у вказаному рішенні суду у справі з участю тих самих сторін додатковому доказуванню не підлягають, що відповідає положенням ч. 4 ст. 82 ЦПК України.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, незважаючи на рішення Долинського районного суду від 13.12.2021 в справі №343/96/21, сторони не дійшли згоди щодо визначення місця проживання їхніх неповнолітніх дітей, між ними і надалі існує спір щодо цього, про що свідчать світлокопії: заяви ОСОБА_1 до відділення поліції №1 (м. Долина) ГУНП в Івано-Франківській області щодо встановлення місця перебування доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом із батьком, однак не виходила на зв'язок більше місяця і не відповідала на телефонні дзвінки (а.с.16); відповідь на вказану заяву начальника відділення поліції №1 (м. Долина) ГУНП в Івано-Франківській області №2943 від 11.07.2022, згідно з якої вбачається про те, що в ході проведення перевірки було встановлено, що ОСОБА_4 27.03.2022 виїхала за межі України, а саме до Республіки Польщі разом із своїм батьком ОСОБА_2 (а.с.17); заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_10 від 11.07.2022, де вона серед іншого просить визначити місце перебування дитини ОСОБА_11 (а.с.18); відповідь ІНФОРМАЦІЯ_10 за №462 від 31.05.2022 (а.с.19), заява Зубрей Н.Я. керівнику Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 11.07.2025, де вона серед іншого просить визначити місце перебування дитини ОСОБА_11 (а.с.20), а також скірншоти з телефона ОСОБА_12 (а.с.91-95).
Звертаючись із вищевказаним позовом до суду позивачка ОСОБА_1 просить визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею, за адресою їхнього проживання: 9С1946 Портедж АВАНЮ місто Вінніпег, провінція Манібота, Канада, поштовий індекс:R3J0J6. На підтвердження своїх вимог долучає до позовної заяви світлокопії реєстраційної картки в системі охорони здоров'я, реєстраційна картка № НОМЕР_3 , згідно з якою ОСОБА_1 та ОСОБА_13 проживають в провінції Манітоба (Канада), переклад якої здійснений з англійської мови на українську (а.с.24); ідентифікаційної картки ОСОБА_12 із зазначенням адреси проживання: 9С1946 Портедж АВАНЮ місто Вінніпег, провінція Манібота, Канада, поштовий індекс:R3J0J6, переклад якої здійснений з англійської мови на українську (а.с.22); паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому міститься відмітка візи Канади (а.с.7-8); паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому міститься відмітка візи Канади (а.с.14-15).
Підставою звернення до суду з вказаним позовом позивачка зазначає необхідність визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею в Канаді для оформлення ряду документів для проживання дитини та навчання, згоду на що відповідач не надає.
Заперечуючи щодо заявлених позовних вимог, сторона відповідача разом із відзивом на позов долучила до матеріалів справи світлокопії: заяви ОСОБА_2 до відділення поліції №1 (м. Долина) ГУНП в Івано-Франківській області щодо факту погроз невідомих осіб з метою відібрання у нього неповнолітніх дітей (а.с.67-68); пояснень ОСОБА_2 , наданих старшому слідчому СВ відділення поліції №1 (м.Долина) ОСОБА_15 від 26.02.2022 (а.с.69-70); повідомлення до прикордонної служби про викрадення дитини ОСОБА_3 з метою вивезення за кордон у Республіку Чехія (а.с.63); скріншоти телефонних дзвінків сину ОСОБА_16 та смс-повідомлень (а.с.64-66, 141-144, 145-146); фотосвітлин з інформацією про волонтерську діяльність ОСОБА_2 (а.с.57-62).
Опитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в присутності начальника служби у справах дітей Долинської міської ради Яремій Н.Б., неповнолітній ОСОБА_3 суду пояснив, що він проживав у м.Долина разом з батьками та сестрою ОСОБА_8 . Приблизно три роки назад він разом з мамою виїхав з м.Долина до Чехії, а батько з сестрою ОСОБА_8 залишився проживати в м.Долина. Про те, що він виїжджає в Чехію, батько знав, оскільки він сам його про це повідомив. Проти цього батько не заперечував. Приблизно через півтора року він разом з мамою переїхав проживати в ОСОБА_17 де і живе по даний час. Тут, в Канаді, він ходить в школу, відвідує гуртки. Вони з мамою та її чоловіком проживають у трьохкімнатній квартирі, у нього є своя кімната. З батьком він спілкується по телефону. Будь-яких перешкод у спілкуванні з батьком зі сторони матері немає. Він і надалі має бажання проживати з мамою в Канаді, оскільки тут у нього друзі, знайомі, йому тут подобається жити.
Відповідно до ч.2 ст. 29 ЦК України - фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлені Законом.
Схожі за змістом норми містяться і у ст. 160 СК України, зокрема, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою ( ч.3 цієї статті).
На момент звернення позивачки ОСОБА_1 до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про зміну місця проживання дитини, сину сторін по справі ОСОБА_3 ,. ІНФОРМАЦІЯ_1 не було чотирнадцяти років, однак на час ухвалення рішення, останній ІНФОРМАЦІЯ_11 досяг чотирнадцяти років, тому він, з урахуванням свого віку, має право самостійно визначати своє місце проживання разом з батьком чи матір'ю, а законом не передбачено вирішення спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, тому в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Долинської міської ради, про зміну місця проживання дитини- слід відмовити.
Аналогічні висновки викладені в постанові КЦС ВС від 2 листопада 2023 року у справі № 592/7624/22.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, ст. ст. 3,7,141,155, 160,161 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Долинської міської ради, про зміну місця проживання дитини - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Долинської міської ради м.Долина просп.Незалежності,5 Івано-Франківської області, 77504, код ЄДРПОУ 20559382.
Повний текс рішення виготовлено 22 вересня 2025 року
Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш