Справа №338/916/25
12 вересня 2025 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Битківського Л.М.,
присяжних Йосипенко І.В.,
Середюк І.В.
з участю секретаря Чорній К.М.,
заявниці ОСОБА_1 ,
представника заявниці Бігун В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Бігун Вікторія Петрівна, заінтересовані особи - Богородчанський відділ реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою,
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бігун В. П., звернулася в суд із заявою про оголошення померлим сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заінтересовані особи: Богородчанський відділ реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та військова частина НОМЕР_1 .
Заяву ОСОБА_1 мотивує тим, що є матір'ю призваного на військову службу по мобілізації військовослужбовця - водія-електрика радіовзводу роти зв'язку тилового командного пункту польового вузла зв'язку військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
08 листопада 2024 року вона отримала сповіщення №871 про те, що її син - військовослужбовець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти 04 червня 2024 року у районі населеного пункту Ясна Поляна Волноваського району Донецької області. За фактом зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , командиром військової частини було призначено службове розслідування та в ході його проведення були допитані військовослужбовці, які несли військову службу разом з ОСОБА_2 . Усі опитані підтвердили, що він зник безвісті під час виконання бойового завдання на ВП «МАЦУР» поблизу населеного пункту Ясна Поляна Волноваського району Донецької області за обставин, які давали підстави зробити висновок про його фактичну загибель від отриманих поранень, несумісних із життям, які він отримав внаслідок вибуху. Жодних даних, які би давали можливість вважати, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 може перебувати у полоні, немає.
З часу його зникнення не було отримано жодної нової інформації про військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи обставини, при яких зник ОСОБА_2 , сумніватись щодо факту його смерті немає підстав, а тому оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим є необхідним для подальшої реєстрації цього у органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання свідоцтва про смерть.
У судовому засіданні заявниця та її представник заяву підтримали із підстав наведених у ній, просили задовольнити заявлені вимоги.
Представник заінтересованої особи - військової частини НОМЕР_3 судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Представник заінтересованої особи - Богородчанського відділу реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про місце і час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку.
Заслухавши пояснення заявниці та її представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню.
ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого 18 вересня 2008 року відділом РАЦС Управління юстиції м. Талди-Курган.
Судом встановлено, що 23 січня 2023 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України був призваний на військову службу у зв'язку з мобілізацією на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2024 року та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія -електрика радіостанції радіовзводу роти зв'язку тилового командного пункту польового вузла зв'язку.
08 листопада 2024 року ОСОБА_3 отримала сповіщення №871 про те, що її син - солдат ОСОБА_2 , виконуючи бойове завдання зник безвісти 04 листопада 2024 року біля н.п. Ясна Поляна Волноваського району Донецької області.
Відповідно до рапорта начальника польового зв'язку військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_4 у період часу з 04 листопада 2024 року по 06 листопада 2024 року втрачений зв'язок із солдатом ОСОБА_2 , водієм-електриком радіостанції радіовзводу роти зв'язку тилового командного пункту польового вузла зв'язку військової частини НОМЕР_1 , таким чином солдат ОСОБА_2 пропав безвісті.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24 листопада 2024 року № 5726 «Про призначення службового розслідування», командиром 2 взводу зв'язку роти зв'язку тилового командного пункту польового вузла зв'язку військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_5 проведено службове розслідування з метою встановлення причин та умов загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 солдата ОСОБА_2 .
Витягом з наказу №163 від 05.06.2024 року т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 було призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_6 (а.с.9).
З акту службового розслідування за фактом загибелі солдата ОСОБА_2 встановлено, що останній, 04 листопада 2024 року о 03:00 год зник безвісти.
Письмовими поясненнями очевидців. які були опитані в хоід проведення службового розслідування, а саме молодшого лейтенанта ОСОБА_7 , солдата ОСОБА_8 , солдата ОСОБА_9 , встановлено, що ОСОБА_2 , виконуючи бойове розпорядження командира НОМЕР_4 окремого батальйону територіальної оборони, разом із групою військовослужбовців перебував на бойових позиціях поблизу населеного пункту Максимівка Волноваського району Донецької області, і внаслідок вибуху скинутого з ворожого безпілотного апарату боєприпасу та подальшої детонації боєкомплекту, ОСОБА_2 отримав поранення несумісні з життям та загинув на місці. Через інтенсивність бойових дій тіло евакуювати з позицій було неможливо.
ІНФОРМАЦІЯ_3 командиром військової частини НОМЕР_1 затверджено акт про настання смерті солдата ОСОБА_2 . Даним актом зафіксовано, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , поблизу населеного пункту Максимівка Волноваського району Донецької області, під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації солдат ОСОБА_2 отримав поранення несумісне з життям та загинув на місці.
Населений пункт Максимівка Волноваського району Донецької області на даний час є тимчасово окупованою територією України, на якій ведуться бойові дії та на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Станом на момент подання заяви тіло загиблого ймовірно знаходиться на місці загибелі та не може бути евакуйоване. Таким чином, факт смерті солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується актом службового розслідування, письмовими поясненнями свідків, актом про настання смерті від 10 грудня 2024 року, витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28 грудня 2024 року №4091 про результати службового розслідування по факту зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 .
Оголошення ОСОБА_2 померлим є необхідним для реєстрації смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання свідоцтва про смерть.
Аналізуючи пояснення заявниці та її представника, досліджені документи, суд зауважує наступне.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Цивільним законодавством передбачено декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2024 року у справі N 204/7924/23 (провадження N 61-16728св23)).
Таким чином, оголошення померлим - це судове визнання померлим фізичної особи, про яку за місцем постійного проживання відсутні будь-які відомості про місце її перебування протягом встановленого строку. Оголошення особи померлою юридично прирівнюється до фізичної смерті, є припущенням смерті і має своїм наслідком припинення правоздатності особи. Тому при оголошенні особи померлою суд виходить із презумпції смерті особи, тобто припущення, що на момент розгляду справи особи немає в живих, однак встановити це достеменно неможливо. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв'язку з тривалою безвісною відсутністю.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі N 755/11021/22 (провадження N 14-94цс24): оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку. У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб'єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв'язку із тривалою безвісною відсутністю.
Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.
Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.
Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: "фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років" - та дві спеціальні: "якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців" та "за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру".
У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: "фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій" (речення перше) та "з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців" (речення друге).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року N 5-р (II)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori); "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali); "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року у справі N 910/18214/19 також звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою. Так, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.
Законодавець запроваджує спеціальну цивільно-правову норму з метою конкретизації, деталізації та диференціації правового регулювання цивільних відносин в межах їх загального роду. Спеціальна норма походить від загальної і тісно з нею пов'язана.
Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.
Велика Палата Верховного Суду враховує, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов'язують оголошення фізичної особи померлою у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв'язку з воєнним станом як таким.
Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 12 травня 2015 року N 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану").
За змістом статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року N 1932-XII "Про оборону України" (станом на час виникнення правовідносин у цій справі):
- воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;
- бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);
- воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;
- район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Відповідно бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії). Тому воєнні дії, які законодавець згадує у частині другій статті 46 ЦК України, не обмежуються лише бойовими діями.
Законодавець у 2018 році вніс зміни до частини другої статті 46 ЦК України, доповнивши частини другу і третю статті 46 після слів "воєнними діями" словами "збройним конфліктом".
Із пояснювальної записки до проєкту Закону про правовий статус осіб, зниклих безвісти: "Беручи до уваги триваючий збройний конфлікт на території України та його наслідки як для населення в цілому, так і для окремих осіб, найбільш доцільним є прийняття окремого закону, який визначатиме правовий статус осіб, зниклих безвісти, та забезпечуватиме правове регулювання відносин, пов'язаних з обліком цих осіб та їх розшуком, з метою максимального подолання руйнівних наслідків конфлікту".
Збройний конфлікт це збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт) (пункт 7 частини першої статті 1 Закону України від 21 червня 2018 року N 2469-VIII "Про національну безпеку України").
Потрібно наголосити на тому, що законодавець розмежовує категорії "воєнні дії", "збройний конфлікт" і "воєнний стан". Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями "воєнні дії" і "збройний конфлікт", а не "воєнний стан". Тому немає підстав пов'язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.
Велика Палата Верховного Суду для з'ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України "з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців" використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права.
Телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норм права зосереджується на цілі та призначенні законодавчого припису, враховуючи права й законні інтереси суб'єктів і суспільні інтереси.
Мета досліджуваної правової норми полягає у забезпеченні балансу між правовою визначеністю та захистом прав зниклої особи. З одного боку, законодавець хоче запобігти поспішному оголошенню особи померлою, оскільки це може спричинити значні правові наслідки, як-от відкриття спадщини. З іншого - потреба у відновленні правової визначеності стає особливо актуальною у випадках зникнення в умовах активних бойових дій, коли значно зростає ризик загибелі.
Проаналізувавши матеріали справи, суд звертає увагу на те, що загибель військовослужбовця ОСОБА_2 об'єктивно підтверджується дослідженими судом доказами.
Від оголошення військовослужбовця загиблим (померлим) під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії держави-окупанта проти України залежить виникнення та реалізація особистих майнових та немайнових прав заявниці.
Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Згідно чинного законодавства та на підставі долучених документів є всі підстави для визнання ОСОБА_2 загиблим на підставі ч.2 ст.46 ЦК України.
Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з'являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.
Суд зауважує, що під час проведення службового розслідування військовою частиною самостійно було встановлено, що ОСОБА_2 в результаті масового удару FPV-дронами отримав поранення несумісне з життям та загинув на місці.
Виходячи зі змісту положень статей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України, у випадку, якщо особа, яка несла військову службу, пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, зокрема внаслідок вогневого впливу незаконних збройних формувань під час проведення антитерористичної операції (операції об'єднаних сил), такі обставини можуть виступати підставою для оголошення судом особи померлою на підставі частини другої статті 46 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і є продовженим станом на дату постановлення рішення суду.
Бойові дії на території України, зокрема Донецької області тривають з 2014 року, день та час їх закінчення не відомий, значна кількість людей, в тому числі військовослужбовців, вважаються зниклими безвісти, в тому числі ОСОБА_2 .
Заявниця не може належним чином реалізувати своїх прав, зокрема спадкування, отримати виплати, впорядкувати питання власності.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу населеного пункту Максимівка Волноваського району Донецької області підчас виконання бойового завдання. Тому заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Керуючись, ст. 46 ЦК України, ст.76-81, 89, 263-265, 293, 308, 430 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Бігун Вікторія Петрівна, заінтересовані особи: Богородчанський відділ реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлим - задовольнити.
Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Таяди-Курган, Республіка Казахстан, жителя АДРЕСА_1 - померлим під час захисту Батьківщини; дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті населений пункт Максимівка Волноваський район Донецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Л.М. Битківський
Присяжні І.В. Йосипенко
І.В. Середюк