Справа № 215/587/24
1-кп/215/341/25
23 вересня 2025 року Тернівський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
учасників провадження: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі кримінальне провадження № 12023046760000346 від 31.10.2023за обвинуваченням :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Савро Пятихатського району Дніпропетровської області, громадянин України, з вищою освітою, розлучений, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27- ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, -
ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді молодшого інспектора відділу охорони державної установи «Пятихатська виправна колонія (№122)», якому присвоєно спеціальне звання сержант внутрішньої служби, як особі молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, тобто будучи, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ст. 11 Кримінально-виконавчого кодексу України, особою, яка є працівником правоохоронного органу, вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
У невстановлений час у ОСОБА_4 , який позбавлений у встановленому законом порядку права керування транспортним засобом, виник умисел, спрямований на пособництво у виготовленні підробленого документу, який видається установою, яка має право видавати такі документи і яке надає права, з метою його подальшого використання, а саме посвідчення водія на власне ім'я з наданням права керувати транспортними засобами категорії В,С1,С.
Реалізуючи свій протиправний умисел, у невстановлений час ОСОБА_4 підшукав особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка надавала незаконні послуги по виготовленню та продажу посвідчень водія. Після чого, ОСОБА_4 передав невстановленій особі свої анкетні дані та фотокартку, чим здійснив замовлення водійського посвідчення, з метою отримання права керування транспортними засобами, без проходження установленої законодавством процедури отримання посвідчення водія, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 №340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуск громадян до керування транспортними засобами», видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке, відповідно до п. 2.1 «а» та 2.4 Правил дорожнього руху, водій повинен мати при собі та пред'явити для перевірки на вимогу поліцейського.
Такими діями, ОСОБА_4 , умисно сприяв невстановленій особі у виготовленні завідомо підробленого посвідчення водія, з серійним номером НОМЕР_1 , у лівій нижній частині лицьового боку якого розміщено погрудне кольорове зображення особи чоловічої статті, а справа від нього номери граф та внесені до них персональні дані ОСОБА_4 .
Указані дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358 КК України, тобто пособництво у підроблені посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання його іншою особою.
Крім того, ОСОБА_4 31 жовтня 2023 року приблизно о 11 годині 42 хвилин, рухаючись у м. Кривий Ріг по вул. Доватора неподалік будинку № 9, керуючи автомобілем марки ВАЗ 2110, реєстраційний номер НОМЕР_2 , був зупинений працівниками полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, за порушення правил дорожнього руху.
На вимогу працівника поліції пред'явити документ, який посвідчує право керування транспортним засобом, з метою введення в оману працівників поліції щодо наявності у нього права керування транспортним засобом, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, пред'явив інспектору взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_6 , тим самим використав, завідомо підроблений документ - посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_4 .
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/104-23/39003-ДД від 03.11.2023 року, бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 , заповненого на ім'я « ОСОБА_4 », не відповідає способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України.
Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні винним себе в інкримінованому йому злочині не визнав, показав, що батько дав йому посвідчення водія. Вважав, що воно дійсне. У жовтні 2023 року був зупинений поліцейськими, яким надав посвідчення водія і пояснив, що придбав його в інтернеті, для того, щоб не підставляти свого батька. Про порядок отримання посвідчення водія обізнаний.
Незважаючи на це винуватість ОСОБА_4 у вчиненні проступків повністю доведена сукупністю доказів, зібраних у кримінальному провадженні і безпосередньо досліджених судом при розгляді кримінального провадження.
Так, згідно показань свідка ОСОБА_6 він під час патрулювання території Тернівського району спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у жовтні 2023 року зупинив автомобіль під керуванням обвинуваченого, який не був пристебнутий паском безпеки. Останній надав для перевірки посвідчення водія, яке зовнішньо містило ознаки підробки і відомості про нього були відсутні в базі МВС. ОСОБА_4 пояснив, що купив його в інтернеті. На місце події було викликано слідчого ВП №5 КРУП, якому під час огляду передав для вилучення посвідчення водія на імя ОСОБА_4 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що під час спільного патрулювання міста у жовтні 2023 року ОСОБА_6 було зупинено автомобіль під керуванням обвинуваченого. Останній надав ОСОБА_6 для перевірки посвідчення водія, яке містило ознаки підробки. На місце події було викликано слідчого ВП №5 КРУП, посвідчення водія на імя ОСОБА_4 було вилучено слідчим. У той час все фіксувалось на бодікамери.
Згідно показань свідка ОСОБА_7 під час спільного патрулювання міста у жовтні 2023 року ОСОБА_6 було зупинено автомобіль під керуванням обвинуваченого. Останній надав ОСОБА_6 для перевірки посвідчення водія. Ним ( ОСОБА_7 ) в ході перевірки посвідчення по базі встановлено його відсутність і виявлено відомості про позбавлення ОСОБА_4 права керування автомобілем. Тому на місце події було викликано слідчого ВП №5 КРУП, посвідчення водія на імя ОСОБА_4 було вилучено слідчим. Усі події фіксувались на бодікамери. ОСОБА_4 пояснював тоді, що купив посвідчення водія в інтернеті.
Крім показань свідків, вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується письмовими і речовими доказами, перевіреними судом під час судового засідання, зокрема:
- рапортом оперативного чергового про надходження повідомлення патрульного поліцейського ОСОБА_7 про виявлення підробленого посвідчення водія від 31.10.2023, а.с.9 т.2,
- протоколом огляду місця події з відеозаписом, проведеного від 31.10.2023 (т.2 а.с.11-14), згідно якого оглянуто територію у м.Кривому Розі, неподалік будинку №9 по вул.Доватора, на якій знаходився автомобіль ВАЗ 2110 НОМЕР_2 , поліцейські патрульної поліції та ОСОБА_4 , а також за результатами якого оглянуто і вилучено посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 . Доводи сторони захисту про проведення обшуку а не огляду є надуманими та неспроможними, тому судом до уваги не беруться ;
- постановою про визнання речовим доказом та посвідченням водія на ім'я ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 з фотозображенням (т.2 а.с.15,25);
- постановою про призначення судової технічної експертизи від 31.10.2023 та висновком експерта від 03.11.2023, згідно якого бланк посвідчення водія НОМЕР_1 не відповідає аналогічним бланкам посвідчень, що перебувають в офіційному обігу на території України. Усі зображення на ньому виготовлені способом струминного друку (т.2 а.с.17-18, 21-23)
-довідками ДУ «Пятихатська виправна колонія (№122)» від 07.11.2023 та від 17.01.2024, згідно яких ОСОБА_4 з 12.10.2021 по 06.11.2023 проходив службу в даній установі на посаді молодшого інспектора відділу охорони (а.с.63 т.2);
- відеозаписами поліцейських відеореєстраторів за 31.10.2023, згідно яких поліцейськими патрульної поліції було зупинено автомобіль під керуванням обвинуваченого, останнім було добровільно передано поліцейському посвідчення водія та зазначено про придбання посвідчення в інтернеті за кошти в сумі 10000 грн. та його використання приблизно протягом 2 років (а.с.65,66 т.2). При цьому суд враховує, що згідно ст.31 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський має право на перевірку документів особи, на застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Вказані відеозаписи отримані у встановленому законом порядку, невизнання їх речовими доказами не є істотним порушенням вимог КПК України, тому підстав для визнання їх недопустимими немає. Більше того, достовірність обставин, які на них зафіксовано сторонами не оспорювалась ;
- інформацією регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м.Києві від 11.01.2024 про те, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 не видавалось, ОСОБА_4 видавалось посвідчення водія серії НОМЕР_3 , яке було вилучено у зв'язку з позбавленням особи права керування транспортними засобами (а.с.93-94 т.2);
- інформацією територіального сервісного центру ГСЦ МВС №1243 від 26.01.2024 , згідно якої посвідчення водія серії НОМЕР_3 знаходиться на зберіганні в даному центрі, за період часу з 14.05.2021 ОСОБА_4 до центру не звертався з заявами про отримання вилученого посвідчення (т.2 а.с.200);
- інформацію Полку патрульної поліції у м.Кривий Ріг від 25.01.2024, копіями постанов, картками адмінпрактики, згідно яких посвідчення серії НОМЕР_1 видавалось ТСЦ 7143 від 30.09.2022 на імя ОСОБА_9 . У базі відсутні відомості про викрадення (втрату) даного посвідчення ОСОБА_4 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 27.06.2008, яке було вилучено 03.10.2020 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Відомостей про отримання тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом, повернення або отримання нового посвідчення водія відсутні. Транспортним засобом з номерним знаком НОМЕР_2 протягом 2022-2023 володів ОСОБА_10 . Також наявні відомості про скоєння ОСОБА_4 адміністративних правопорушень та позбавлення його права керування транспортними засобами за вчинення адміністративних правопорушень на підставі постанов суду від 09.12.2020, 23.12.2020, 06.01.2021, 13.01.2021, 16.01.2021, 18.01.2021, 20.01.2021, 03.02.2021 (т.2 а.с.202-220)
Сукупність зібраних у справі доказів, які досліджені в судовому засіданні , суд визнає належними, допустимими і достатніми для висновку суду щодо винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінальних проступків поза розумним сумнівом.
Щодо доводів сторони захисту про проведення досудового розслідування неуповноваженою особою - то суд не може їх взяти до уваги, оскільки, як випливає з матеріалів справи, на момент проведення першочергових слідчих дій, які слідчий (дізнавач) зобовязані провести, достатніх доказів про місце служби обвинуваченого не було. У подальшому, після отримання таких відомостей матеріали провадження було скеровано за підслідністю до належного органу -територіального управління ДБР, що відповідає вимогам ст.216 КПК України. На час закінчення дізнання статусу працівника правоохоронного органу в ОСОБА_4 не було.
Показання свідка ОСОБА_10 про те, що він придбав в інтернеті для ОСОБА_4 посвідчення водія, суд оцінює критично, оскільки вони є суперечливими, неконкретними (як щодо данних про особу-виготовлювача посвідчення так і щодо обставин передавання документів), не узгоджуються з показаннями інших свідків і відеозаписом поліцейського відеореєстратора, а також спрямовані на сприяння обвинуваченому, який є сином свідка, уникнути відповідальності за скоєне.
Аналізуючи покази обвинуваченого, який був працівником правоохоронного органу і обізнаний про порядок отримання посвідчення водія, суд оцінює їх критично, оскільки вони є непослідовними, нелогічними, повністю спростовуються показаннями свідків, протоколом огляду і відеозаписами поліцейських відео реєстраторів, на яких ОСОБА_4 вказано було навіть веб-сайт, через який він замовив посвідчення. Відтак вони розцінюються судом як спосіб його захисту з метою уникнення відповідальності.
Отже, дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч.5 ст.27 - ч.1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України за ознаками пособництва у підроблені посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання його іншою особою та за ознаками використання завідомо підробленого документа.
Пpи пpизначеннi покаpання суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого проступку, особу винного.
Так, суд враховує дані щодо особи ОСОБА_4 , який посередньо характеризується, не працевлаштований, розлучений, має на утриманні малолітню дитину, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, але неодноразово притягався до адміністративної відповідальності.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покаpання, відповідно до ст.ст.66,67 КК України, не встановлено.
З урахуванням зазначених обставин, суд дiйшов висновку про необхідність призначення покарання згідно вимог ст.50 КК України з метою виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним інших правопорушень з ізоляцією від суспільства в межах санкції ст. 358 ч.1 і ч.4 КК України у виді пробаційного нагляду.
Питання про долю речових доказів, арешту підлягає вирішенню відповідно до вимог ч.9 ст.100,124,174 КПК України.
Процесуальні витрати, а саме, витрати, пов'язані із залученням експерта , які є документально підтвердженими, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави на підставі ч.2 ст.124 КПК України.
Керуючись ст.ст.368-370, 374 КПК України, суд , -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27 - ч.1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України, і призначити йому покарання
- за ч.5 ст.27 - ч.1 ст.358 - у виді пробаційного нагляду на строк один рік. Покласти на ОСОБА_4 на підставі ч.2 ст. 59-1 КК України такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- за ч.4 ст.358 - у виді пробаційного нагляду на строк два роки. Покласти на ОСОБА_4 на підставі ч.2 ст. 59-1 КК України такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки.
Покласти на ОСОБА_4 на підставі ч.2 ст. 59-1 КК України такі обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: - посвідчення водія (а.с.24 т.2) - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати в загальній сумі 1673 грн. 00 коп. за проведення судової експертизи від 03.11.2023.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору і обвинуваченому.