Справа № 190/1027/25
Провадження №2/190/496/25
03 вересня 2025 року м.П»ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Кудрявцевої Ю.В.,
за участю секретаря Пронської Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до П'ятихатської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про усунення перешкод шляхом скасування заборони та виключення запису про реєстрацію заборони та відчуження майна,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що згідно договору про надання в безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 24.07.1975 року номер 2496 посвідчений П'ятихатською державною нотаріальною конторою та акту готовності об'єкта до експлуатації №47 від 11.03.1982 року виданого П'ятихатською міською радою, він набув право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Для здійснення дарування йому необхідно було зареєструвати право власності на належний йому будинок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
З цією метою ним було виготовлено новий технічний паспорт на житловий будинок від 03.07.2024 року, який було зареєстровано в Реєстрі будівельної діяльності та ним було подано заяву до Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області про реєстрацію права власності на житловий будинок. На підставі поданої заяви та доданих до неї документів за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на належний мені будинок про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено номер відомостей про речове право : 55798318 від 08.07.2024 року. Після проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок він звернувся до приватного нотаріуса Кам'янського районного нотаріального округу для посвідчення договору дарування житлового будинку. Натомість після проведення останнім перевірки наданих документів останнім було встановлено, що на належний йому житловий будинок, відповідно до договору застави від 07.11.2000 року, р.-н 1-3597, посвідчений П'ятихатською державною нотаріальною конторою було накладено заборону на його відчуження. Для нього наявність даної заборони стала несподіванкою так як він ніколи не укладава договору застави вищезазначеного житлового будинку. У зв'язку з цим звернувся з заявою про надання мені копії договору застави до П'ятихатської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області. На подану заяву від 27.09.2024 року в.о. державного нотаріуса П'ятихатської державної нотаріальної контори, державним нотаріусом Жовтоводської державної нотаріальної контори від 16.10.2024 року було надано відповідь за № 437/01-16, відповідно до якої надати копію договору застави, посвідченого П'ятихатською державною нотаріальною конторою від 07.11.2000 року за реєстровим № 1-3597, не є за можливе, так як зазначений договір в нотаріальній конторі відсувній. Тобто заборона на відчуження належного йому будинку накладена безпідставно і він не має іншої змоги окрім звернення до суду для вирішення питання про усунення перешкод на володіння, користування та розпорядження своєї власність як звернутися до суду.
Ухвалою суду від 20.05.2025 року відкрито провадження в даній справі в порядку загального позовного провадження.
Заяв по суті справи від відповідача до суду не надходило.
Ухвалою суду від 06.08.2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
Позивач та його представник - адвокат Тарасевич С.О. в судове засідання не з'явилися. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача. Позовні вимоги підтримують та просять задоволити.
Відповідач П'ятихатська державна нотаріальна контора направила заяву про розгляд справи у відсутність представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що згідно договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 24.07.1975 року номер 2496, посвідчений П'ятихатською державною нотаріальною конторою та акту готовності об'єкта до експлуатації №47 від 11.03.1982 року виданого П'ятихатською міською радою, ОСОБА_1 набув право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.11-14)
Згідно копії технічного паспорту на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , - будино належить ОСОБА_1 (а.с.15-18)
Згідно копії витягу з державного реєстру речових прав житловий будинок садибного типу загальною площею 73 кв.м., житлова площа 48,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельною ділянкою для будування індивідуального житлового будинку на праві особистої власності, серія та номер:2496, виданий 24.07.1975 р. видавник: П'ятихатська державна нотаріальна контора;акт готовності об'єкта до експлуатації, серія та номер:47,виданий 11.03.1982, видавник:П'ятихатська міська рада належить ОСОБА_1 (а.с.6)
Згідно копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - згідно договору застави серія та номер:1-3597, виданий 07.11.2000, видавник П'ятихатська ДНК, майно яке належить ОСОБА_1 обтяжене заставою 08.09.2006 р., реєстраційний номер обтяження: 3703901 (а.с.7-8)
Згідно копії листа Жовтоводської державної нотаріальної контори №437/01-16 від 16.10.2024 р. - надати копію договору застави, посвідченого П'ятихатською державною нотаріальною конторою 07 листопада 2000 року за реєстровим №1-3597, не є за можливе, так як зазначений договір в нотаріальній конторі відсутній (а.с.9)
Судом оглянуто реєстр №1-3 для реєстрації нотаріальних дій П'ятихатської державної нотаріальної контори на 2000 рік з №1-2049 до 1-3620, в якому мається запис за номером 1-3597 від 07.11.2000 р. ОСОБА_2 , ОСОБА_1 договір залогу будинка АВН 220981-982,987-988, від 07.11.2000 р.(а.с.31-33)
Згідно ст.609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Існування заборони на відчуження нерухомого майна перешкоджає позивачу розпоряджатися своїм майном.
Так, в статті 41 Конституції України закріплені гарантії захисту права власності, згідно яких кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.
Положенням ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог ст.9 Конституції України визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст.317 ЦК України).
Приписами ст.321 ЦК України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує права.
Згідно з п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявленім вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.
Процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999р. № 31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 року №364/3657 (зі змінами).
Відповідно до п. 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою, реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна.
З 01.01.2013 відповідно до ст.8, ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013р. № 868,державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор, нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.
Згідно зі ст.74 Закону України «Про нотаріат»,одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернень органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
Згідно з п.п.5.1 п.5 гл.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки з рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п'ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину, на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; в інших випадках, передбачених законом.
Однак нотаріус, як реєстратор у цьому випадку не має визначених законодавством підстав для зняття заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна, оскільки відсутні будь-які повідомлення і документи про накладення вказаної заборони.
На цей час відсутні будь-які відомості про наявність у позивача будь-яких боргів, що були б підставою для звернення до нотаріальної контори з повідомленням про накладення заборони на відчуження майна.
Оскільки реєстрація заборони відчуження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна перешкоджає позивачу вільно володіти та розпоряджатися власним нерухомим майном, створені в такий спосіб перешкоди підлягають усуненню судом шляхом скасування вказаної заборони.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що наявна заборона порушує права та законні інтереси позивача, оскільки унеможливлює переоформлення, користування та розпорядження даним майном, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263, 265- 268, 280-282,354 ЦПК України,суд,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати заборону відчуження будинку з господарсько-побутовими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Виключити запис за реєстраційним номером обтяження 55798368 від 08.09.2006 року про реєстрацію заборони відчуження будинку з господарсько-побутовими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо рішення, ухвалене за відсутності учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
Відповідач: П'ятихатська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, місцезнаходження: вул. Тиха, 122, м. П'ятихатки Дніпропетровської області, ЄДРПОУ:02891173.
Суддя П'ятихатського районного суду
Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева