Справа № 185/3883/25
Провадження № 2/185/4315/25
іменем України
23 вересня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.
з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,
10 квітня 2025 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Повалій Олену Василівну звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.
Позиція позивача
Позивач посилається на те, що він протягом тривалого часу працював у шкідливих умовах на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», 27 листопада 2008 року був травмований внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, що підтверджується актом № 28 форми Н-1 від 30 листопада 2008 року.
Довідкою МСЕК від 23 березня 2009 року позивачу встановлено первинно 65 відсотків втрати професійної працездатності за трудовим каліцтвом.
В подальшому довідкою МСЕК від 31 березня 2021 року позивачу встановлено 40 відсотків втрати професійної працездатності повторно безстроково.
Позивач просить стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 245 000 грн без відрахування податків та інших обов'язкових платежів.
Заперечення відповідача
ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» згідно поданого відзиву позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що позивач, стверджуючи про заподіяння йому моральної шкоди, не наводить жодних доказів, якими підтверджуються його моральні страждання. Також в акті про нещасний випадок зазначено про наявність вини позивача у порушенні законодавства з охорони праці. Отже склад правопорушення у діях відповідача відсутній. Позивач не довів факту заподіяння йому моральної шкоди, а також наявності вини підприємства у спричиненні цієї шкоди.
Також у відзиві на позов представник відповідача просить зобов'язати позивача подати заяву свідка по суті поставлених запитань у порядку та в строк, встановлений частиною 3 статті 93 ЦПК України,
Як передбачено статтею 92 ЦПК України, сторони можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи, за їхньою згодою, у тому числі за власною ініціативою.
Суд не вправі зобов'язувати позивача подати заяву свідка по суті поставлених у відзиві питань, якщо позивач не подав таку заяву за власною ініціативою.
Фактичні обставини, встановлені судом
З матеріалів справи судом установлено, що позивач працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у шкідливих умовах з повним робочим днем у шахті і отримав тілесні ушкодження внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, а також захворів на професійне захворювання, що призвело до втрати працездатності.
Згідно з актом форми Н-1 № 28, затвердженим 30 листопада 2008 року, з ОСОБА_1 27 листопада 2008 року стався нещасний випадок під час роботи на підприємстві ВАТ «Павлоградвугілля», правонаступником якого є відповідач. Внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, ОСОБА_1 отримав травму - закритий перелом лівого стегна зі зміщенням, забій лівої верхньої кінцівки.
Довідкою МСЕК серії ДНА-02 № 030929 від 23 березня 2009 року позивачу встановлено первинно 65 відсотків втрати професійної працездатності за трудовим каліцтвом.
В подальшому довідкою МСЕК серії 12ААА № 061632 від 31 березня 2021 року позивачу встановлено повторно безстроково 40 відсотків втрати професійної працездатності.
Право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло з дня первинного встановлення йому висновком МСЕК стійкої втрати працездатності.
Надані позивачем письмові докази є достатніми, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог.
Норми права, які застосував суд
Як визначено постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 210/3177/17, право працівника на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності. Зазначений висновок стосувався визначення періоду виникнення у потерпілого права на відшкодування моральної шкоди, з урахуванням того, що питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, момент виникнення права на відшкодування моральної шкоди мав значення для визначення особи, яка має виплачувати таке відшкодування (за рахунок Фонду соціального страхування чи за рахунок роботодавця).
Тобто від дати встановлення стійкої втрати працездатності вперше залежить, яка особа має відшкодувати заподіяну працівнику моральну шкоду.
Згідно з положеннями статті 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Відповідно до вимог статті 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку. Спори про відшкодування шкоди повинні вирішуватися за законодавством, яке було чинним на момент виникнення у потерпілого права на відшкодування шкоди.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року, з подальшими змінами та доповненнями, № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» надано роз'яснення про те, що, оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати: якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при такому виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.
Отже, при вирішенні позову про відшкодування моральної шкоди необхідно з'ясовувати, коли виникли правовідносини сторін та коли завдана моральна шкода.
Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Вказана правова позиція знайшла своє відображення у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року, справа № 210/3177/17.
Відповідальність роботодавця за заподіяння моральної шкоди умовами виробництва була вперше передбачена Законом України «Про охорону праці» № 2694-XII від 14.10.1992 року, згодом Правилами відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, та в подальшому 24 грудня 1999 року була закріплена у статті 237-1 КЗпП України.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачу первинно встановлено 65 відсотків втрати професійної працездатності за трудовим каліцтвом 23 березня 2009 року.
Згідно сталої практики Верховного Суду, потерпілі мають право на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків, якщо стійка втрата працездатності у зв'язку з травмою на виробництві або професійним захворюванням уперше встановлена МСЭК в період з 01 квітня 2001 року по 31 грудня 2005 року.
Отже відповідно до дати встановлення позивачу ступеня втрати професійної працездатності вперше висновком МСЕК саме роботодавець є належним відповідачем у справі про відшкодування моральної шкоди, завданої травмуванням на виробництві.
Матеріалами справи підтверджується, що внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, позивач частково втратив професійну працездатність, що порушило його звичне життя, змусило лікуватися, обмежувати свою життєву активність, прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.
З урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на ступінь втрати позивачем професійної працездатності, необхідність постійного лікування та реабілітації, суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 130 000 грн.
За висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 21 травня 2025 року у справі № 235/3143/24, обов'язки сторін у сфері оподаткування, які виникають у зв'язку з ухваленням та/або виконанням судових рішень про стягнення коштів, суд не встановлює. Отже суд при розгляді цивільної справи не уповноважений вирішувати питання щодо податків, зборів чи інших обов'язкових платежів та визначати це в резолютивній частині рішення.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 130 000 грн. Пропорційно сума судового збору складає 1300 грн, з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 за подання заяви в електронній формі - 1040 грн.
Позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, тому судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у розмірі, діючому на день звернення позивача до суду, за подання позовної заяви майнового характеру фізичної особою.
Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 .
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 130 000 (сто тридцять тисяч) грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір на користь держави в сумі 1040 (тисяча сорок) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
-Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», 51400 Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, 76, ЄДРПОУ 00178353.
Суддя У.М. Болдирєва