Провадження №2/760/6374/25
Справа №760/20760/24
іменем України
(ЗАОЧНЕ)
01.07.2025 м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
Головуючого судді судді Застрожнікової К.С.,
при секретарі судового засідання Комовій Д.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Кравинська Юлія Вікторівна, до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ 40340222, адреса: 03035, м. Київ, площа Солом'янська, буд. 2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик Марія Олексіївна, адреса: АДРЕСА_2 ,
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Кравинська Юлія Вікторівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик Марія Олексіївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Позовна заява обґрунтована тим, що 10.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2. був вчинений виконавчий напис № 132109 про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», відкритий у ПАТ АБ «Укргазбанк», якому ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ", код платника податків згідно з ЄДРПОУ 43311346, відступлено право вимоги на підставі Договору Факторингу № 250521-ФК від 25 (двадцять п'ятого) травня 2021 року, якому в свою чергу Фінансова компанія управління активами, код платника податків згідно з ЄДРПОУ 35017877, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 250121ФК від 25 (двадцять п?ятого) січня 2021 року, якому в свою чергу ТОВ "Фінансова компанія"Європейська агенція з повернення боргів", код платника податків згідно з ЄДРПОУ 35625014, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 25/01/21 від 25 (двадцять п?ятого) січня 2021 року, якому ТОВ "ІНФІНАНС", код платника податків згідно з ЄДРПОУ 39083990, на підставі договору № 13062019 від 13 (тринадцятого) червня 2019 року, відступлено право вимоги за Кредитним договором № 0632611537 від 17 (сімнадцятого) січня 2018 року, укладеного між укладеного між ТОВ "ІНФІНАНС" та ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором у розмірі 31 677, 27 грн. Позивач наполягає на тому, що виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом не перевірено безспірність заборгованості, тому просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
02.10.2024 по справі відкрито загальне позовне провадження.
11.02.2025 судом закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
Від представника позивача до суду надійшла заява із проханням проводити судовий розгляд у його відсутність, на задоволенні позову наполягає, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином про місце, день та час слухання справи, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направив. Так само, на адресу суду не надходило відзиву від відповідача на позов позивачки.
Треті особи в судове засідання не прибули, повідомлялись про місце, день та час слухання справи, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Відповідно до приписів ст. ст. 280-282 ЦПК України суд доходить до висновку про можливість проводити судовий розгляд цивільної справи у заочному порядку за відсутності відповідача, а також представника позивача, та за наслідками судового розгляду ухвалити заочне судове рішення.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї докази, із врахуванням позицій учасників провадження, висловлених у письмових заявах по суті спору, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 10.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2. був вчинений виконавчий напис № 132109 про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», відкритий у ПАТ АБ «Укргазбанк», якому ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ", код платника податків згідно з ЄДРПОУ 43311346, відступлено право вимоги на підставі Договору Факторингу № 250521-ФК від 25 (двадцять п'ятого) травня 2021 року, якому в свою чергу Фінансова компанія управління активами, код платника податків згідно з ЄДРПОУ 35017877, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 250121ФК від 25 (двадцять п?ятого) січня 2021 року, якому в свою чергу ТОВ "Фінансова компанія"Європейська агенція з повернення боргів", код платника податків згідно з ЄДРПОУ 35625014, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 25/01/21 від 25 (двадцять п?ятого) січня 2021 року, якому ТОВ "ІНФІНАНС", код платника податків згідно з ЄДРПОУ 39083990, на підставі договору № 13062019 від 13 (тринадцятого) червня 2019 року, відступлено право вимоги за Кредитним договором № 0632611537 від 17 (сімнадцятого) січня 2018 року, укладеного між укладеного між ТОВ "ІНФІНАНС" та ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором у розмірі: 7749 грн. 97 коп.- заборгованість за тілом кредиту; 22377 грн. 30 коп. - заборгованість за відсотками та комісією; 1500, 00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями; 50, 00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 31 677 грн. 27 коп.
26.10.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ярошенком К.Ю. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2, на підставі виконавчого напису № 132109, вчиненого 10.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2., в рамках якого 06.08.2024 постановою приватного виконавця було накладено арешт на кошти боржника., сума примусового стягнення на підставі виконавчого напису 35 168, 25 грн.
Наказом Міністерства юстиції України від 30.12.2021 за № 4722/5 свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане на ім'я ОСОБА_2 , було анульовано у зв'язку із неодноразовим порушенням нотаріусом законодавства, а також грубим порушенням закону, яке завдало шкоди фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій, які встановлені рішеннями судів.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Ч. 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Ст. 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно п. 1.1 даної Глави для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Згідно п. 1.2 перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішенні справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до ст. 34, 36, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Ради Міністрів України від 12 жовтня 1976 року № 483 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор (з наступними змінами) і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк.
П. 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку) - для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями - для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості (нині розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 480 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану»).
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 р. № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 299/1160/16-ц, провадження № 61-22900св18).
Крім цього слід зазначити, що оскільки у нотаріальному процесі бере участь одна сторона правочину, то нотаріус оцінює документи як докази лише однієї заінтересованої сторони - стягувача, який звернувся до нотаріуса за захистом своїх цивільних прав, при цьому останній повинен здійснити перевірку всіх документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії - виконавчого напису, які, зокрема, підтверджують наявність зобов'язання та його безспірність.
Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що судом не встановлено факт отримання позивачем повідомлення про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.
Крім цього, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості, зазначений у написі, є безспірним.
До того ж, судом не встановлено, чи був відповідний кредитний договір нотаріально посвідченим.
Отже, на думку суду, у даному випадку нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Стосовно вимог позивача про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу у сумі 10 000 грн., то суд зазначає наступне.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Ч. 2 ст. 137 цього Кодексу встановлено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Ч. 3 ст. 137 цього Кодексу встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До позову на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копії:
- договору про надання правової допомоги від 09.08.2024, в якому визначено назву послуги:
Комплекс послуг правової допомоги (в т.ч. складання адвокатських запитів, клопотань, заяв, позовної заяви, усіх інших документів) від укладання даного Договору до відкриття судом першої інстанції провадження у справі)
та його вартість - 10 000 грн. ;
Ч. 4 ст. 137 ЦПІК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Оцінюючи докази з метою розподілу судових витрат суд враховує висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду у справі № 922/445/19, в яких, серед іншого наголошено, що в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Також суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У цій справі відповідач не заявляв клопотання про зменшення судових витрат.
Водночас, суд вважає, що надання такого виду правничої допомоги як «складання адвокатських запитів, усіх інших документів» за своєю суттю охоплюється таким видом правничої допомоги як «складання позовної заяви», оскільки є частиною підготовки позову для подачі до суду.
Таким чином, враховуючи предмет позову, а саме суд звертає увагу, що предмет позову не є складним та не потребує вивчення великого обсягу нормативно-правових актів, складання великої кількості процесуальних документів, витрачання значного часу на вивчення обставин справи.
А тому, з урахуванням викладеного, приходить до висновку про зменшення розміру витрат на правову допомогу до 5000,00 грн., що, на думку суду, буде співмірним зі складністю даної справи.
Отже з відповідача підлягають стягненню витрати за надання правничої допомоги на користь позивача в сумі 5000,00 грн., що є обґрунтованим.
Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 19, 76, 77, 81, 89, 133, 137, 141, 142, 206, 247, 263-265, 268, 273, 274, 354 ЦПК України, ст.ст. 88, 87 Закону України «Про нотаріат», суд
Позовну заяву Солом'янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Кравинська Юлія Вікторівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик Марія Олексіївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 10.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, за № 132109 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості у розмірі 31 677, 27 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 40340222, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , суму сплаченого нею судового збору у сумі 1 816 грн. 80 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 40340222, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Зазначити відомості про учасників цивільної справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 40340222, адреса: 03035, м. Київ, площа Солом'янська, буд. 2.
Треті особи:
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик Марія Олексіївна, адреса: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 01.07.2025
Суддя К.С. Застрожнікова