СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/5674/25
ун. № 759/20814/25
22 вересня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні № 72024102400000053 від 29.07.2024, -
ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києві від 06.08.2025 (справа № 759/17186/25), в межах кримінального провадження № 72024102400000053 від 29.07.2024, на грошові кошти в сумі 67490 (шістдесят сім тисяч чотириста дев'яносто) євро, та повернути їх ОСОБА_4 .
В своєму клопотанні ОСОБА_4 просить провести розгляду за його відсутності, у зв'язку із чим суд вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності скаржника.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши вказане клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що відділом детективів з розслідування кримінальних проваджень у інвестиційній сфері Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 72024102400000053 від 29.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва слідчого судді Святошинського районного суду м. Києві від 06.08.2025 (справа № 759/17186/25), в межах кримінального провадження № 72024102400000053 від 29.07.2024, накладено арешт на майно, яке вилучене в ході проведення обшуку 30.07.2025 за адресою: Закарпатська обл., Виноградівський р-н., м. Виноргадів, вул. Партизанська 62, зокрема на: паперові банкноти, візуально схожі на грошові кошти в різній валюті на суми: 10 800 000 гривень (номінали 1000, 500, 200 та 100 грн.) та 67 490 Євро (номінали 200, 100, 50, 20).
Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Ч. 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; можливість спеціальної конфіскації майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя вважає, що обставини, на які посилається заявник як на підставу для скасування арешту, були досліджені слідчим суддею при накладенні арешту на майно, заявником не доведено, що в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба або що арешт накладено необґрунтовано.
На підставі викладеного, враховуючи, що досудове розслідування в кримінальному провадженні триває, органом досудового розслідування здійснюється слідчі дії з метою встановлення походження вказаних грошових коштів, клопотання та долучені до нього документи не містять належного обґрунтування та доказів того, що вищезазначений арешт накладено не обґрунтовано, слідчий суддя приходить до переконання, що вирішення питання про скасування арешту на цій стадії є передчасним, а тому в цілях подальшого безперешкодного та своєчасного проведення досудового розслідування в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 174, КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні № 72024102400000053 від 29.07.2024 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1