Справа № 758/756/24
Категорія 69
23 вересня 2025 року
Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Будзан Л.Д.,
з участю секретаря судового засідання - Топоровського М.О.,
представника позивача - адвоката Мусатенко В.С.,
представника відповідача - адвоката Афендулової М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в режимі відеоконференцзв'язку в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних та пені за прострочення сплати аліментів, та стягнення аліментів,
В січні 2024 року ОСОБА_1 через представника - адвоката Мусатенко В.С. звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просила:
- стягнути із відповідача на користь позивача інфляційні нарахування за період із 25.02.2008 по 19.01.2024 в розмірі 3 305 грн 16 коп. за несвоєчасну оплату аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- стягнути із відповідача на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період із 25.02.2008 по 19.01.2024 в розмірі 66 930 грн 00 коп. на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- стягнути із відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_8 до 18.07.2016;
- стягнути із відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_7 і до моменту закінчення ним навчання, однак, не довше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років;
- стягнути із відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який продовжує навчання в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_4 по 28.06.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10.07.2008 із відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн, щомісячно на кожну дитину, починаючи із 25.02.2008 і до досягнення дітьми повноліття. На виконання зазначеного рішення суду 28.07.2008 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4. Вказує, що відповідач зазначене рішення суду не виконував та аліменти на утримання дітей не сплачував. Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05.06.2012 (справа № 2609/13480/12) подання старшого державного виконавця ВДВС Солом'янського районного управління юстиції в м. Києві задоволено та боржника за виконавчим провадженням ОСОБА_2 оголошено в розшук. В зв'язку із самоусуненням відповідача від виконання батьківських обов'язків, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 19.03.2014 (справа № 760/24400/13-ц), відповідача ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Із відповідними заявами про поновлення батьківських прав відносно дітей, відповідач у встановленому законом порядку до суду не звертався. Поруч із цим, ОСОБА_2 звернувся до Подільського районного суду м. Києва із позовом, який на даний час розглядається у справі № 758/11499/23. З матеріалів зазначеної справи ОСОБА_1 стало відомо про те, що відповідач на даний час є військовослужбовцем. Так, позивач вказує, що якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувались, у зв'язку із розшуком платника аліментів, а тому вони мають бути сплачені за весь минулий час та наявні підстави для розрахунку сум індексації цих аліментів. Розмір індексації сум аліментів за період із 25.02.2008 по ІНФОРМАЦІЯ_8 на трьох дітей становить суму в розмірі 3 305 грн 16 коп., яка, на переконання позивача, підлягає стягненню із відповідача на її користь. Крім того, в зв'язку з наявною з вини відповідача заборгованістю по сплаті аліментів, відповідач за період із 25.08.2008 по 19.01.2024 має сплатити на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 66 930 грн 00 коп. Крім того, позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_7 виповнилось 18 років. В період із 01.09.2015 по 18.07.2016 він навчався на першому курсі денної форми здобуття освіти за спеціальністю - прикладна механіка за кошти державного замовлення, однак, 18.07.2016 відрахований з навчального закладу за невиконання вимог навчального плану, оскільки не вистачало грошей на навчання, а також ОСОБА_8 був вимушений працювати з метою фінансово допомагати позивачу з двома неповнолітніми братами. Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_9 виповнилось 18 років, та він із 01.10.2020 по даний час навчається в університеті ВСБ Меріто у м. Гданську на денній формі навчання. За навчання сина позивач сплачує самостійно, однак, з огляду на необхідність закінчення навчання, ОСОБА_10 потребує матеріальної допомоги від батька. Також ОСОБА_11 навчається в 11 класі школи № 16 Оболонського району міста Києва. Останньому, ІНФОРМАЦІЯ_4 виповниться 18 років та, з огляду на продовження навчання в школі до 28.06.2024, він також потребує матеріального утримання від батька, що свідчить про наявність підстав для стягнення із відповідача на користь позивача аліментів на утримання дітей, які продовжують навчання. Посилаючись на викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2024 для розгляду даної справи визначено головуючого суддю Будзан Л.Д.
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 25.01.2024 у справі відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
У вересні 2024 року представник позивача подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просила суд:
- стягнути із відповідача на користь позивача інфляційні нарахування за період із 25.02.2008 по 19.01.2024 в розмірі 3 305 грн 16 коп. за несвоєчасну оплату аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- стягнути із відповідача на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період із 25.02.2008 по ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 67 040 грн 00 коп. на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- стягнути із відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_8 до 18.07.2016;
- стягнути із відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання в розмірі 72 823 грн 55 коп, витрат на навчання, сплачених позивачем за період із 01.09.2020 по 30.10.2024 в університеті ВСБ Меріто у м. Гданську (Республіка Польща);
- стягнути із відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який продовжував навчання в шкоді в період із ІНФОРМАЦІЯ_4 по 28.06.2024 в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно;
- стягнути із відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який продовжує навчання в розмірі 17 575 грн 00 коп, що становить половину вартості навчання в навчальному 2024-2025 в Державному університеті інформаційно-телекомунікаційних технологій (ДУІКТ).
В ході розгляду справи судом протокольною ухвалою прийнято заяву сторони позивача про уточнення позовних вимог, та вирішено здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням позовних вимог, які в ній викладені.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 08.11.2024 задоволено клопотання представника відповідача - адвоката Афендулової М.Г. та зупинено розгляд справи до набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі № 758/11499/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_12 , третя особа: Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві, про виключення відомостей про батька з актових записів про народження дітей.
Постановою Київського апеляційного суду від 21.02.2025, ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 08.11.2024 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з викладених в позові підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, та вказувала на те, що відповідач не заперечує щодо стягнення сум індексації аліментів (інфляційних нарахувань) та стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_8 , оскільки, зазначену дитину він визнає своїм сином. Однак, в решті вимог відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки, ОСОБА_10 та ОСОБА_13 не є його синами, а відтак у нього відсутні зобов'язання по утриманню цих дітей. Одночасно зазначила, що на даний час в провадженні суду перебуває спір між сторонами про виключення запису про відповідача, як батька, зазначених дітей, розгляд якого не закінчений ухваленням судового рішення. Крім цього, вказала, що всі діти є повнолітніми, та самостійно не зверталися до суду з позовними вимогами до відповідача про стягнення аліментів чи додаткових витрат, пов'язаних з навчанням.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави
Статтею 5 ЦПК України визначено, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , та його батьками, що не заперечувалось сторонами в ході розгляду справи, - є позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , та його батьками зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_12 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_6 , та його батьками зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_12 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10.07.2008 (справа № 2-1747/08) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_12 стягнуто аліменти на утримання синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн, щомісячно на кожну дитину, починаючи із 25.02.2008 і до досягнення дітьми повноліття.
Зі змісту зазначеного рішення суду вбачається, що 26.04.1998 між ОСОБА_2 та ОСОБА_12 укладено шлюб, який розірвано 06.06.2006.
Відповідно до копії свідоцтва про зміну імені, позивач змінила своє ім'я із ОСОБА_14 на ОСОБА_15 , про що 23.09.2022 Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерств юстиції (м. Київ) зроблено актовий запис № 38.
На виконання зазначеного рішення суду Подільським районним судом м. Києва видано виконавчий лист, та 28.07.2008 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Кенюк Л.В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4.
Позивач вказує, що відповідач зазначене рішення суду не виконував та аліменти на утримання дітей не сплачував.
Так, ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05.06.2012 (справа № 2609/13480/12) задоволено подання старшого державного виконавця ВДВС Солом'янського районного управління юстиції в м. Києві та боржника за виконавчим провадженням ОСОБА_2 оголошено в розшук.
Крім того, відповідно до листа Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві від 14.12.2023, встановлено, що станом на 01.12.2023 заборгованість з виплати аліментів ОСОБА_2 становить 220500 грн, а штраф на користь стягувача -110250,00 грн.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 19.03.2014 (справа № 760/24400/13-ц) ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Із заявами про поновлення батьківських прав відносно дітей, відповідач у встановленому законом порядку до суду не звертався, та доказів зворотному матеріали справи не містять.
Відповідно до листа Київського національного університету будівництва та архітектури від 18.12.2023 № 10-1.9/828, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчався в Київському національному університеті будівництва та архітектури у період із 01.09.2015 по 18.07.2016 на денній формі здобуття освіти за спеціальністю прикладна механіка за кошти державного замовлення. Однак, ОСОБА_3 відрахований з університету наказом № 1137/2 від 18.07.2016 за невиконання вимог навчального плану.
В серпні 2020 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зараховано на навчання до Вищої школи банківської справи в Гданську за адресою: вул. Грюнвальдська, 238А, 8-266, та укладено договір про надання освітніх послуг студентам бакалаврату, за умовами якого, серед іншого, визначено розмір плати за навчання.
Відповідно до довідки Університету ВСБ Меріто в Гданську (вул. Грюнвальдська, 238А, 80-266 Гданськ ) від 20.12.2023, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у 2023/2024 навчальному році був студентом 3 курсі 6 семестру програми першого ступеня Університету за спеціальністю Меріто в Гданську, за спеціальністю: мультимедіа та комп'ютерна графіка, денна форма навчання.
Крім того, відповідно до довідки Університету ВСБ Меріто в АДРЕСА_1 ) від 18.06.2024, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є у 2023/2024 навчальному році студентом 3 курсі 6 семестру програми першого ступеня Університету за спеціальністю Меріто в Гданську, за спеціальністю: мультимедіа та комп'ютерна графіка, денна форма навчання.
Відповідно до копії довідки Спеціалізованої шкоди № 16 Оболонського району міста Києва № 1152 від 15.01.2024, ОСОБА_11 дійсно навчається у спеціалізованій школі № 16 Оболонського району м. Києва в 11-А класі.
Крім того, відповідно до Договору про навчання в Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій від 15.08.2024, університет взяв на себе зобов'язання зарахувати ОСОБА_5 , після виконання вимог прийому на навчання, на 1 курс денної форми навчання за спеціальністю Інженерія програмного забезпечення.
Також, відповідно до договору про надання платної освітньої послуги від 15.08.2024, який укладено між Державним університетом інформаційно-комунікаційних технологій, та ОСОБА_5 , сторони узгодили, що загальна вартість платної освітньої послуги в університеті становить 140 600 грн, в тому числі за 2024-2025 навчальний рік, розмір плати становить - 35150 грн.
З копії платіжної інструкції від 17.08.2024 вбачається, що ОСОБА_11 на виконання умов зазначеного договору 17.08.2024 вніс на рахунок університету кошти в сумі 17 575 грн.
Відповідно до листа Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій від 10.09.2024, ОСОБА_6 навчається із 01.09.2024 на першому курсі денної форми навчання в Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій.
Відповідно до копії листа Військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2023, ОСОБА_2 перебуває на військовій службі по мобілізації із березня 2022 року по теперішній час.
Відповідно до листа Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві від 19.09.2024, в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_4 здійснюються відрахування із заробітної плати ОСОБА_2 , який проходить військову службу, та станом на 17.09.2024 заборгованість по сплаті аліментів складає суму в розмірі 82282,66 грн.
Також з матеріалів даної справи вбачається, що в провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває справа № 758/11499/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_12 про виключення відомостей про батька з актових записів про дітей, та розгляд зазначеної справи триває.
Обгрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення із відповідача на користь позивача інфляційні нарахування за період із 25.02.2008 по 19.01.2024 в розмірі 3 305 грн 16 коп. за несвоєчасну оплату аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , позивач посилається на те, що за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти фактично не стягувались, у зв'язку із розшуком платника аліментів, а тому, окрім сплати аліментів за весь минулий час, відповідач повинен сплатити на користь позивача суму індексації цих аліментів.
Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог в цій частині, суд враховує, що відповідно до частин першої та другої статті 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Разом з цим, 17 травня 2016 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі», яким внесені зміни до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» щодо індексації розміру аліментів.
Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
Абзацом 7 частини 1статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені у Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до частин першої-четвертої статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Отже, індексація аліментів, визначених судому твердій грошовій сумі, проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 103 відсотки.
При цьому, з огляду на Порядок № 1078, зокрема Додаток 1 «Приклад обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації» до Порядку, індексація проводиться щомісячно (колонка «Величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації» у таблиці Додатку 1), починаючи з місяця, у якому величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації і подальша зміна розміру індексації відбувається у разі, коли індекс споживчих цін наростаючим підсумком знову перевищить поріг індексації.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 104 Порядку № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 686/5088/20, зокрема судом роз'яснено порядок розрахунку суми індексації аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі.
У даному спорі встановлено, що заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10.07.2008у справі № 2-1747/08, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_12 стягнуто аліменти на утримання синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн, щомісячно на кожну дитину, починаючи із 25.02.2008 і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до частин першої, третьої пункту 11 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Представником позивача долучено до матеріалів справи детальний розрахунок, відповідно до якого індексація розміру аліментів, які були стягнуті судом в твердій грошовій сумі, та які відповідачем не сплачувались, за період із 25.02.2008 по 19.01.2024 становить - 3 305 грн 16 коп.
Зазначений розрахунок представником відповідача належними доказами не спростовано, а, навпаки, під час розгляду справи зазначена вимога представником відповідача визнана, як така, що відповідає приписам закону.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань (індексації розміру аліментів в твердій грошовій сумі) за період із 25.02.2008 по 19.01.2024 в сумі 3 305 грн 16 коп., знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході розгляду справи, стороною відповідача ці доводи позову спростовано не було, а відтак суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в сумі 67 040,00 грн, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до листа Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві від 14.12.2023, станом на 01.12.2023 заборгованість з виплати аліментів ОСОБА_2 за рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10.07.2008 (справа № 2-1747/08) становить 220500 грн., а штраф на користь стягувача - 110250 грн.
Згідно з листом Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві від 19.09.2024, в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_4 здійснюються відрахування із заробітної плати ОСОБА_2 , який проходить військову службу, та станом на 17.09.2024 заборгованість по сплаті аліментів складає суму в розмірі 82282,66 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 180 СК України закріплений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
При вирішенні питання про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суд виходить із того, що за змістом 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Відповідно до статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувача аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Отже за змістом наведених норм сума аліментів є періодичним платежем і повинна сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
В разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Отже, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання, та її завданням є сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки (пені), яка є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем доведено достатніми доказами те, що саме з вини відповідача, який не виконував свій обов'язок по сплаті аліментів на утримання дітей до досягнення ними повноліття, утворилась заборгованість по сплаті аліментів, та її розмір відповідачем не спростований.
Доказів відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів відповідач також не надав, як і не надав доказів поважності невиконання судового рішення, за яким із відповідача були стягнуті аліменти на утримання неповнолітніх дітей, а тому підстав вважати його невинуватим у виникненні заборгованості по аліментам у суду немає.
Наведене свідчить, що позивач має право на стягнення з відповідача неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 3 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц дійшла висновку, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, а тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а, отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення із відповідача на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період із 25.02.2008 по ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 67 040 грн на утримання дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , на підтвердження чого надано детальний розрахунок неустойки за відповідні роки.
Суд вважає, що заборгованість з виплати аліментів виникла з вини відповідача і тому неустойку (пеню) за несвоєчасну їх сплату необхідно стягувати з останнього за весь час прострочення сплати аліментів відповідно до наданого позивачем розрахунку пені, який не спростований відповідачем.
Враховуючи викладене, зважаючи на обґрунтованість позовних вимог в частині наявності підстав для стягнення із відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, та те, що заперечення сторони відповідача в цій частині не ґрунтуються на вимогах закону, тому позовні вимоги в цій частині є також обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , який продовжував навчання в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходів), за період із ІНФОРМАЦІЯ_8 по 18.07.2016, а також на утримання сина ОСОБА_5 , який продовжував навчання в школі за період із ІНФОРМАЦІЯ_4 по 28.06.2024, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчався в Київському національному університеті будівництва та архітектури у період із 01.09.2015 по 18.07.2016 на денній формі здобуття освіти за спеціальністю - прикладна механіка за кошти державного замовлення.
Однак, ОСОБА_3 відрахований з університету наказом № 1137/2 від 18.07.2016 за невиконання вимог навчального плану, що підтверджується Відповідно до листа Київського національного університету будівництва та архітектури від 18.12.2023 № 10-1.9/828.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_4 досяг повноліття та дійсно станом на 15.01.2024 навчався у спеціалізованій школі № 16 Оболонського району м. Києва в 11-А класі, що підтверджується копією довідки Спеціалізованої школи № 16 Оболонського району міста Києва № 1152 від 15.01.2024.
Звертаючись в 2024 році із позовними вимогами про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 за період навчання в університеті із ІНФОРМАЦІЯ_8 по 18.07.2016, а також на утримання сина ОСОБА_6 за період навчання в школі із ІНФОРМАЦІЯ_4 по 28.06.2024, позивач вказує про наявність підстав для стягнення цих коштів на утримання синів, оскільки, останні, потребували матеріальної допомоги від батька, та відповідач мав можливість її надавати своїм дітям.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог в цій частині, суд враховує вимоги ст. 198 СК України, відповідно до якої батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Статтею 199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18, зроблено висновок, що конструкція даної статті передбачає обов'язок батьків утримувати своїх дітей, які продовжують навчання та, у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, надавати таку допомогу до досягнення ними двадцяти трьох років або до припинення навчання.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно з ч. 1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до п.20 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров'я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров'я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок щодо застосування ст. 199 Сімейного кодексу України, який полягає в тому, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися, після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба, у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Отже, для вирішення питання щодо стягнення аліментів суд має з'ясувати три складові: чи повнолітня дитина продовжує навчання, чи потребує вона матеріальної допомоги, та чи може надавати таку матеріальну допомогу один з батьків, який не бере участі в утриманні дитини.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Варто вказати, що сам по собі факт навчання повнолітньої дитини до досягнення 23-річного віку не є підставою для безумовного стягнення аліментів, оскільки, закон пов'язує обов'язок батьків надавати матеріальну допомогу повнолітнім дочці, сину саме з потребою у такій допомозі, яка виникла у зв'язку із витратами, пов'язаними з навчанням, а також за наявності юридичного факту наявності у батьків можливості надання такої допомоги.
При вирішенні спору, суд враховує, що позивачем не надано суду достатніх та переконливих доказів, які б підтверджували ту обставину, що відповідач міг надавати матеріальну допомогу синам ОСОБА_8 та ОСОБА_18 в період їх навчання в університеті та у школі, відповідно.
Так, позивач вказує на безумовну необхідність допомоги дітям, в зв'язку з їх навчанням у різні періоди, та що ця необхідність виникла та існувала саме у заявлені періоди виключно у зв'язку із їх навчанням (придбання книг, канцелярських товарів, тощо), однак, варто відмітити, що матеріали справи не містять переконливих доказів того, що навчання ОСОБА_8 в університеті, а ОСОБА_18 у школі, зокрема, було платним.
Твердження сторони позивача про безумовний обов'язок батька із наданням матеріальної допомоги дітям, які продовжували навчання після досягнення повноліття, оскільки, батьки мають рівні права та обов'язки по відношенню до дитини, також є безпідставними, оскільки, в ході розгляду справи стороною позивача не доведено достатніми доказами те, що діти ОСОБА_8 та ОСОБА_18 потребували матеріальної допомоги після досягнення повноліття, в зв'язку із продовженням навчання, та що відповідач в заявлений період мав можливість надавати таку матеріальну допомогу.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги недоведеність позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , який продовжував навчання в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходів), за період із ІНФОРМАЦІЯ_8 по 18.07.2016, а також на утримання сина ОСОБА_5 , який продовжував навчання в школі за період із ІНФОРМАЦІЯ_4 по 28.06.2024, тому суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Щодо позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , який продовжує навчання в розмірі 72 823 грн 55 коп, витрат на навчання, сплачених позивачем за період із 01.09.2020 по 30.10.2024, а також про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6 , який продовжує навчання в розмірі 17 575 грн, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що в серпні 2020 року ОСОБА_4 зараховано на навчання до Вищої школи банківської справи в Гданську за адресою: АДРЕСА_2 , та укладено договір про надання освітніх послуг студентам бакалаврату, за умовами якого серед іншого визначено розмір плати за навчання.
Відповідно до довідки Університету ВСБ Меріто в Гданську (вул. Грюнвальдська, 238А, 80-266 Гданськ) від 20.12.2023, встановлено, що ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був у 2023/2024 навчальному році студентом 3 курсі 6 семестру програми першого ступеня Університету за спеціальністю Меріто в Гданську, за спеціальністю: мультимедіа та комп'ютерна графіка, денна форма навчання.
Крім того, відповідно до довідки Університету ВСБ Меріто в Гданську (вул. Грюнвальдська, 238А, 80-266 Гданськ) від 18.06.2024, встановлено, що ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є у 2023/2024 навчальному році студентом 3 курсі 6 семестру програми першого ступеня Університету за спеціальністю Меріто в Гданську, за спеціальністю: мультимедіа та комп'ютерна графіка, денна форма навчання.
Також, відповідно до Договору про навчання в Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій від 15.08.2024, університет взяв на себе зобов'язання зарахувати ОСОБА_5 , після виконання вимог прийому на навчання, на 1 курс денної форми навчання за спеціальністю Інженерія програмного забезпечення.
Відповідно до договору про надання платної освітньої послуги від 15.08.2024, який укладено між Державним університетом інформаційно-комунікаційних технологій, та ОСОБА_5 , сторони узгодили, що загальна вартість платної освітньої послуги в університеті становить 140 600 грн, в тому числі за 2024-2025 н.р., розмір плати становить суму в розмірі 35150,00 грн.
З копії платіжної інструкції від 17.08.2024 вбачається, що ОСОБА_11 на виконання умов зазначеного договору, 17.08.2024 вніс на рахунок університету кошти в сумі 17 575 грн.
Відповідно до листа Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій від 10.09.2024, ОСОБА_6 навчається із 01.09.2024 на першому курсі денної форми навчання в Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення на користь позивача аліментів на утримання повнолітніх синів ОСОБА_10 та ОСОБА_13 у виді коштів, сплачених за їх навчання, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України,суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, до яких, зокрема, належать: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
В свою чергу, ч. 3 ст. 199 СК України визначає суб'єктів, які мають право звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
До них, зокрема, належать: той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Під час судового розгляду справи судом встановлено, що повнолітній ОСОБА_16 із 2020 року по даний час навчається в Університеті ВСБ Меріто у м. Гданську, та проживає, у зв'язку з навчанням у м. Гданськ Республіки Польща, про що свідчать наявні у справі докази.
Крім того, встановлено, що повнолітній ОСОБА_17 навчається в Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій, який розташований м. Києві, однак представником позивача не надано суду жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_17 зареєстрований та/або фактично проживає разом із позивачем, та, в зв'язку із навчанням, перебуває на її утриманні та потребує матеріальної допомоги.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В ході розгляду справи позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві в частині наявності підстав для стягнення саме на користь позивача аліментів на утримання повнолітніх синів, і в першу чергу, факт проживання цих повнолітніх дітей, які продовжують навчання, разом з нею.
Звертаючись до суду із позовними вимогами до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей ОСОБА_10 та ОСОБА_18 , у зв'язку з продовженням ними навчання, позивач за наявними у справі доказами, на переконання суду, не належить до кола осіб, визначених ч. 3 ст.199 СК України, які мають право на звернення до суду з зазначеними позовними вимогами в інтересах дітей, оскільки, позивачем не доведено, що зазначені діти, які продовжують навчання, проживають разом з нею і фактично перебувають на її утриманні.
При цьому, в матеріалах справи відсутні переконливі докази того, що саме позивач вносила кошти за навчання синів, та/або передавала ці кошти, останнім, як і відсутні докази того, що повнолітні сини сторін не мають змоги працювати, та потребують матеріальної допомоги, в зв'язку з навчанням, в тому числі і з огляду на неможливість сплачувати за навчання самостійно.
Враховуючи викладене, та те, що позивачем не доведено, що повнолітні діти ОСОБА_10 та ОСОБА_18 , які продовжують навчання, проживають разом із нею, не працюють та потребують матеріальної допомоги, в зв'язку із навчанням, тому суд дійшов висновку щодо наявності обгрунтованих підстав для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення на користь позивача аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі 72 823 грн 55 коп, та на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6 в розмірі 17 575 грн.
При цьому, суд вважає за необхідне вказати, що позивач, у разі зміни зазначених обставин та за умови наявності сукупності юридичних фактів, за яких виникає обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, та до яких закон, що регулює зазначені правовідносини, відносить такі юридичні факти, не позбавлена права повторного звернення до суду в подальшому з відповідним позовом.
Крім того, таким правом наділені і повнолітні ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , як діти, які мають повну цивільну дієздатність, та у разі порушення їх прав, та необхідності в отриманні матеріальної допомоги від батьків, у зв'язку з продовженням навчання, можуть самостійно звертатися до суду з позовами про стягнення аліментів на їх користь, у зв'язку з продовженням навчання.
В порядку ст. 141 ЦПК України, враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення двох позовних вимог майнового характеру на загальну суму 70345,16 грн, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211,20 грн (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Керуючись ст. 5, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних та пені за прострочення сплати аліментів, та стягнення аліментів, задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційні нарахування за період із 25.02.2008 по 19.01.2024 в розмірі 3 305 (три тисячі триста п'ять) грн 16 коп. за несвоєчасну оплату аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період із 25.02.2008 по ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 67 040 (шістдесят сім тисяч сорок) грн на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні найменування сторін по справі:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ;
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , є військовослужбовцем, адреса: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складено та оголошено 23.09.2025.
Суддя Леся БУДЗАН