Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/14165/25
11 вересня 2025 року м. Київ
Слідча суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділу Подільського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12025100070001914, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Слідчий слідчого відділу Подільського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12025100070001914 від 09.09.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що 09.09.2025 приблизно о 13 год. 00 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Івана Виговського 8-а, де на землі помітив велосипед сірого кольору із написами «Bike-Now» з ідентифікаційним номером 2013356. В цей час у останнього виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 09.09.2025 приблизно о 13 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Івана Виговського 8-а, діючи умисно, з корисливих мотивів, у період дії воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, за допомогою невстановленого досудовим розслідуванням знаряддя, збив механічний замок заднього колеса, після чого таємно викрав велосипед сірого кольору із написами «Bike-Now» з ідентифікаційним номером 2013356, вартістю 9 028,16 грн, який належить ТОВ «БАЙК-НАУ»
Після чого, ОСОБА_4 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим завдавши майнову шкоду потерпілому ТОВ «БАЙК-НАУ» на суму 9 028,16 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
На думку органу досудового розслідування, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що зможе забезпечити нормальну процесуальну поведінку підозрюваного та безперешкодне розслідування кримінального провадження.
Наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, підтверджують дану позицію органу досудового розслідування, оскільки орган досудового слідства вважає, що ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених в ньому.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечив щодо обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, однак просив застосувати домашній арешт у нічний час для того, щоб підозрюваний мав можливість працювати, допомагати бабусі похилого віку.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла наступних висновків.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 176 та ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт є одним із видів запобіжних заходів та полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва прокурорів Подільської окружної прокуратури м. Києва, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025100070001914, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
10.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, є тяжким злочином та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
У судовому засіданні слідчою суддею встановлено, що копію клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник отримали у встановлений ч. 2 ст. 184 КПК України строк.
Слідча суддя перевірила наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується наступними доказами:
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 09.09.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 09.09.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 09.09.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 09.09.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 09.09.2025;
-протоколом огляду місця події від 09.09.2025;
-протоколом огляду від 09.09.2025.
При цьому оцінка критерію обґрунтованості підозри здійснюється слідчою суддею з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у пункті 48 рішення від 13.11.2007 року у справі «Чеботарь проти Молдови», а також у пункті 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
Таким чином, оцінюючи наведені прокурором докази обґрунтованості підозри, слідча суддя дійшла висновку, що стороною обвинувачення зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні дані, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та про причетність ОСОБА_4 до його вчинення.
Водночас слідча суддя зауважує, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. При цьому, доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, має відбутись за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.
Оцінюючи наявність на даний час ризиків у кримінальному провадженні, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, слідча суддя встановила наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як зазначено у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту встановлено наявність наступних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити спробу переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо наявності ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Як вже зазначалось вище, інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, відносяться до тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Зазначена обставина вже сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини, означеною у рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» («Ilijkov v. Bulgaria»), заява № 33977/96 від 26.07.2001 року, §80, зокрема суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений; також у рішенні по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, визначено, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
З врахуванням викладеного, на думку слідчої судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість призначення покарання за його вчинення у випадку визнання особи винуватою, може свідчити про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду.
Обґрунтовуючи існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, сторона обвинувачення покликалась на те, що будучи позбавленим контролю ОСОБА_4 може з метою уникнення кримінальної відповідальності шляхом умовлянь, висловлення різного роду погроз, впливати на потерпілого та свідків з метою зміни наданих ними показань чи відмови від раніше наданих показань у подальшому під час судового розгляду кримінального провадження. Таким чином підозрюваний ОСОБА_4 матиме змогу перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи викладене, слідча суддя вважає, що на даній стадії досудового розслідування ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином є підтвердженим.
Слідча суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України враховує відомості щодо особи підозрюваного ОСОБА_4 , який є громадянином України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
Враховуючи викладене, слідча суддя доходить висновку, що запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби на даному етапі судового розгляду є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження, а також зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
Також, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Відповідно до ст. 205 КПК України визначено, що ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
В силу положень п. 4 ч. 1 ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Керуючись ст. 176-179, 181, 193 - 194, 309 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого слідчого відділу Подільського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12025100070001914, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду у визначений час;
- не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утриматись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та потерпілим ОСОБА_8 .
Строк дії ухвали та обов'язків визначити до 10.11.2025 включно, тобто в межах строку досудового розслідування.
Копію даної ухвали передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваної, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 16 вересня 2025 року.
Слідча суддя ОСОБА_1