печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33148/25-ц
15 вересня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Новака Р.В.,
при секретарі судових засідань - Бурячок А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів,-
14.07.2025 до Печерського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про стягнення безпідставно набутих коштів.
Ухвалою суду від 23.07.2025 відкрито провадження у справі та визначено розглядати за правилами позовного (спрощеного) провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В рамках розгляду справи, позивачем 03.09.2025 було подано клопотання про заміну первісного відповідача, а саме з акціонерного товариства «Райффайзен Банк» на належного ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_2 , яка була власником карткового рахунку НОМЕР_1 у АТ "Райффайзен Банк" на який ОСОБА_1 11.06.2025 о 11:54 та 12:14 помилково та внаслідок морально-психологіного впливу телефонних шахраїв було перераховано грошові кошти у загальній сумі 10300,00 грн, що є предметом та підставою даного позову.
Ухвалою суду від 15.09.2025 клопотання позивача задоволено, замінено неналежного відповідача АТ «Райффайзен Банк» на належного відповідача - ОСОБА_2 .
Сторони в судове засідання не з'явилися, про місце і час судового розгляджу повідомлені належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне та дійшов до таких висновків.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
В пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначається, що підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.
З сукупного аналізу вищенаведених положень законодавства варто зробити висновок, що під порушенням правил підсудності розуміється відкриття провадження і розгляд цивільної справи тим судом першої інстанції, до повноважень якого не відноситься вирішення даного спору.
За статтею 23 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Так, під час судового розгляду встановлено, що предметом поданого до суду позову є стягнення безпідставно набутих коштів, тобто в даному випадку застосовуються правила загальної підсудності.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України визначено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Так, визначаючи коло відповідачів, з врахуванням заяви про заміну неналежного відповідача, позивач зазначив відповідачем - ОСОБА_2 (Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт ID-картка НОМЕР_3 виданий 13.06.2023, адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , номер телефону НОМЕР_4 .
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Зважаючи, що відповідач не зареєстрована у Печерському районі м. Києва, справа підлягає передачі до Вільнянського районного суду Запорізької області, в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відтак, в даному випадку підлягають застосуванню положення норми ч. 1 ст. 27 ЦПК України, та відповідно матеріали справи підлягають направленню для розгляду до Вільнянського районного суду Запорізької області.
За приписами пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У відповідності до положень частини першої, другої статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно з частиною третьою статті 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-14, 23, 28, 30-32, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Цивільну справу № 757/33148/25-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів, - передати на розгляд до Вільнянського районного суду Запорізької області (вул. Бочарова, 4, м. Вільнянськ, Запорізька обл., 70002).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 15 днів з дня її проголошення, а у випадку відсутності особи в судовому засіданні з дня отримання копії цієї ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Р.В. Новак