печерський районний суд міста києва
Справа № 757/38470/25-к
пр. 1-кс-32838/25
10 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
за участі сторін кримінального провадження:
особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ)
адвоката - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора та зобов'язання вчинити процесуальні дії, які передбачені ч. 2 ст 283 КПК України у кримінальному провадженні №22023000000000557 від 03.06.2023 року, -
14.08.2025 в провадженні суду надійшло клопотання ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора та зобов'язання вчинити процесуальні дії, які передбачені ч. 2 ст 283 КПК України, у кримінальному провадженні №22023000000000557 від 03.06.2023 року.
В обґрунтування скарги зазначено, що є необхідність у встановленні строків, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, у кримінальному провадженні №22023000000000557 від 03.06.2023 року, оскільки з моменту внесення відомостей до ЄРДР спливає вже третій рік, а орган досудового розслідування, всупереч вимогам статей 2, 7, 9, 22, 28 КПК України, продовжує здійснювати розслідування неефективно, без повного та неупередженого вивчення обставин, із систематичним порушенням розумних строків, що призводяить до порушення прав, свобод і законних інтересів заявника, так і юридичної особи, яку я він очолює.
З врахуванням зазначеного, ОСОБА_3 просить слідчого суддю:
- визнати бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні №22023000000000557 від 03.06.2023 - незаконною;
- зобов'язати уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №22023000000000557 від 03.06.2023 у десятиденний строк з дня постановлення ухвали слідчого судді вчинити одну з процесуальних дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України.
Особа, яка подала скагргу та його адвокат в судовому засіданні підтримали вимоги скарги та просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги, оскільки, на його думку, порушено правила підсудності, оскільки досудове розслідування здійснюється органом, який територіально відноситься до Шевченківського району м. Києва.
Окрім цього, в поданих прокурором запереченнях зазначено, що заступником Генерального прокурора не було допущено жодних порушень КПК України.
Так, прокурор зазначив, що до Офісу Генерального прокурора 09.01.2025 надійшла скарга підозрюваного ОСОБА_3 на недотримання розумних строків прокурором у кримінальному провадженні №22023000000000557 від 03.06.2023 щодо закриття вказаного кримінального провадження, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Враховуючи, що дана скарга не стосувалася порушення розумних строків прокурором у кримінальному провадженні, а зводилася лише до незгоди підозрюваного з постановою прокурора від 13.09.2024 про відмову у задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, вказану скаргу було розглянуто заступником начальника другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора, в якій роз'яснено положення кримінального процесуального законодавства, та 16.01.2025 скеровано відповідь на адресу проживання скаржника, вказаній ним у скарзі.
В подальшому, до Офісу Генерального прокурора надійшла ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06.03.2025 у справі №757/4916/25-к, якою зобов'язано заступника Генерального прокурора розглянути скаргу від 09.01.2025 підозрюваного ОСОБА_3 на недотримання розумних строків прокурором у кримінальному провадженні № 22023000000000557 від 03.06.2023 щодо закриття вказаного кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
23.06.2025 заступником Генерального прокурора, на виконання вищезазначеної ухвали суду, розглянуто скаргу підозрюваного ОСОБА_3 від 09.01.2025 та листом (відповіддю) роз'яснено останньому положення кримінального процесуального законодавства, оскільки викладені в його скарзі вимоги не належали до тих, які розглядаються в порядку ст. 308 КПК України.
Також, прокурор зазначив, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07.08.2024 задоволено скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування постанови слідчого ГСУ СБ України від 03.06.2023 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000557 від 03.06.2023.
Разом з цим, вказує, що ч. 3 ст. 309 КПК України встановлює, що інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Відтак, на думку прокурора, сторона обвинувачення має можливість оспорити обґрунтованість ухвали слідчого судді, про яку йдеться у цій справі, під час підготовчого судового провадження у відповідності до частини 3 статті 309 КПК, і суд зобов'язаний розглянути ці заперечення і прийняти рішення по суті питання, ґрунтуючись на власній оцінці обставин провадження.
Таким чином, підстави для закриття кримінального провадження, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, на момент винесення постанови відсутні, про що 13.09.2024 прокурором винесено постанову, яку 16.09.2024 направлено підозрюваному ОСОБА_3 .
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000557 від 03.06.2023 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
З матеріалів скарги вбачається, що 17.03.2023 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в рамках кримінального провадження №42022100000000622 від 08.12.2022.
18.03.2023 підозрюваного ОСОБА_3 було оголошено у розшук.
03.06.2023 з матеріалів кримінального провадження №42022100000000622 від 08.12.2022 були виділені матеріали відносно ОСОБА_3 , в окреме кримінальне провадження №22023000000000557 від 03.06.2023.
03.06.2023 постановою слідчого було зупинено досудове розслідування, на підставі того, що ОСОБА_3 оголошений в розшук.
ОСОБА_3 , не погодившись з даною постановою, оскаржив її до Шевченківського районного суду м. Києва.
Так, ухвалою до Шевченківського районного суду м. Києва від 07.08.2024 було скасовано зазначену постанову.
В подальшому, особа, яка подала скаргу, звернулась до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність Заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 в порядку ст. 308 КПК України.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.03.2025 дану скаргу було задоволено та зобов'язано заступника Генерального прокурора розглянути скаргу відповідно до ст. 308 КПК України
Також, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.06.2025 було зобов'язано прокурора розглянути скаргу ОСОБА_3 щодо недотримання розумних строків.
Листом заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 від 23.06.2025 № 11/1-12275-24 було повідомлено ОСОБА_3 про те, що викладені у скарзі вимоги не належать до таких, які розглядаються в порядку ст. 308 КПК України.
24 червня 2025 року ОСОБА_3 звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо порушення прав, свобод та законних інтересів, у зв'язку з безпідставним притягненням до кримінальної відповідальності та систематичним невиконанням ухвал Печерського районного суду міста Києва у кримінальному провадженні № 22023000000000557.
У відповідь на це звернення прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 було надано відповідь, у якій, зокрема, запропоновано ОСОБА_3 з'явитись до слідчого для допиту та проведенні інших процесуальних дій.
Окрім цього, з матеріалів клопотання вбачається, що 09.07.2025 ОСОБА_3 було подано клопотання про закриття кримінального провадження та 04.08.2025 подано скаргу на ім'я Генерального прокурора ОСОБА_9 щодо недотримання розумних строків в порядку ст. 308 КПК України.
11.07.2025 постановою прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 було відмовлено у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження.
У відповідності до листа від 08.08.2025, за підписом Заступника начальника другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_11 , заявника повідомлено щодо поданої ним скарги від 04.08.2025, про те, що ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 07.11.2024 була скасована ухвалою Київського апеляційного суду від 25.12.2024.
Також, зазначено про виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 06.03.2025 та про подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді від 05.06.2025.
Таким чином, ОСОБА_3 вказує, що у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000557 сторона обвинувачення фактично відмовляється від проведення необхідних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій стосовно нього.
На момент подання скарги, останньому давно було повідомлено про підозру, однак прокурором не вчинено жодної з передбачених частиною другою статті 283 КПК України, процесуальних дій - ні закриття провадження, ні звернення до суду з обвинувальним актом, ні клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.
З огляду на викладене, на думку особи, яка подала скаргу, існує об'єктивна потреба у встановленні процесуального строку, достатнього для завершення досудового розслідування шляхом ухвалення одного з рішень, передбачених статтею 283 КПК України.
З врахуванням зазначеного, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Так, відповідно до положень ст. 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається кримінальним процесуальним законодавством України.
У відповідності до ч.ч.1-3 ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 30.01.2003 щодо розумності строків досудового слідства зазначив, що поняття "розумний строк досудового слідства" є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину (злочинів). Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідності проведення експертиз та отримання висновків тощо. Але за будь-яких обставин строк досудового слідства не повинен перевищувати меж необхідності. Досудове слідство повинно бути закінчено у кожній справі без порушення права на справедливий судовий розгляді права на ефективний засіб захисту, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Згідно ст.113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Ч. 6 ст. 28 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Як прямо передбачено ч. 2 ст. 28 КПК України, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, а слідчий суддя лише в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Згідно ч. 2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Так, відповідно до ч.1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно із ч.3 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене: 4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Відповідно до ч.5 ст. 219 КПК України, строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею, крім випадків винесення такої постанови у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 281 КПК України передбачена можливість оголошення розшуку підозрюваного, у разі, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.
Відповідно до вимог ч.2 ст.280 КПК України, до зупинення досудового розслідування слідчий зобов'язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв'язку з обставинами, передбаченими п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 280 КПК України, перебіг строку досудового розслідування зупиняється з моменту винесення постанови про зупинення розслідування та поновлюється з моменту винесення постанови про його поновлення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку, слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження; будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Частинами 1 та 2 ст. 283 КПК України встановлено, що особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження, а прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особи про підозру закрити кримінальне провадження або звернутися до суду з обвинувальним актом.
Разом з цим, слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги та вимоги ОСОБА_3 , вбачає, що останній оскаржує дії уповноваженого прокурора в рамках кримінального провадження №22023000000000557.
Так, згідно ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 306 КПК України регламентовано, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду за місцем розташування органу досудового розслідування.
Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що узгоджується з нормами кримінального процесуального закону.
З матеріалів скарги вбачається, що досудове розслідування кримінального провадження №22023000000000557 від 03.06.2023 року здійснюється ГУ СБ України, яке за адміністративним поділом міста Києва не відноситься до Печерського району м. Києва.
Таким чином, оскільки у прохальній частині скарги ОСОБА_3 оскаржує дії уповноваженої особи у кримінальному провадженні та просить саме уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні вчинити дії, передбачені ч. 2 ст. 283 КПК України, слідчий суддя вважає, що дана скарга не підлягає розгляду у Печерському районному суді м. Києва.
Відтак, доводи прокурора щодо порушення правил підсудності щодо розгляду даної скарги є обгрунтованими.
З врахуванням зазначеного, слідчий суддя прийшов до висновку про відмову у задоволенні скарги, з зазначених вище підстав.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 28, 22, 32, 36, 40, 114, 116, 219, 282, 283, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора та зобов'язання вчинити процесуальні дії, які передбачені ч. 2 ст 283 КПК України у кримінальному провадженні №22023000000000557 від 03.06.2023 року, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_12