Справа №:755/17364/25
Провадження №: 2/755/12828/25
про залишення позовної заяви без руху
"22" вересня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали позовної ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Май Юей» про захист честі, гідності та ділової репутації,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Май Юей» про захист честі, гідності та ділової репутації.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Перевіривши матеріали позовної заяви та долучених до неї документів, судом встановлено такі недоліки.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі.
Так, відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктами 4, 5, 8 частини третьої статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Суд враховує, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Розпорядження своїм правом на захист є припис цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором. Суд забезпечує захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються, шляхом здійснення провадження у справах.
Для ефективного судового захисту цивільного права або інтересу важливим також є обраний позивачем спосіб захисту, який має відповідати природі такого права або охоронюваного законом інтересу, характеру незаконного посягання та бути ефективним.
Суд звертає увагу позивача, що позов це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, звернена через суд або інший орган цивільної юрисдикції про захист порушеного, оспореного чи невизнаного права або інтересу, який здійснюється у певній, визначеній законом, процесуальній формі.
Верховний Суд зазначає, що спосіб захисту порушеного права обирає позивач, а суд захищає порушене право позивача з урахуванням ефективного способу захисту та норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Слід звернути увагу позивача на те, що прохальна частина позовної заяви має особливо важливе значення при розгляді справи з огляду на застосування принципу диспозитивності, оскільки є тією формою захисту, яку просить заявник у суду, тому вона має бути чіткою та конкретною, сформульованою відповідно до суті позову.
Тобто, це та частина позову, яка відображає звернену до суду вимогу про здійснення певних дій, пов'язаних із застосуванням конкретних способів захисту порушеного, оспореного чи невизнаного права. Розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування.
Прохальна частина позовної заяви ОСОБА_1 містить вимогу про визнання недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену в мережі Інтернет на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 на вебсторінці вказаного сайту за гіперпосиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 у статті під заголовком: « ІНФОРМАЦІЯ_2 »», а саме:
-« ОСОБА_1 : бізнесмен, який відкрив свою справу з вкраденого бандитського «общака»» - в найменуванні статті;
-« ІНФОРМАЦІЯ_3 »;
-«Однак у Львові ОСОБА_1 багато хто пам'ятає як праву руку кримінального авторитета ОСОБА_7. Після його вбивства ОСОБА_1 втік із «общаком» в Канаду і відкрив там свою справу.»;
-«У біографії не повідомляється, чому ОСОБА_1 вирішив відправитися в Канаду . Зате у Львові не всі ще забули про місцевого авторитета, на прізвисько ОСОБА_7 (в миру ОСОБА_7 ).»;
-«При ньому ОСОБА_1 виконував роль правої руки і зберігача каси. Коли боса «завалили», у майбутнього бізнесмена на руках залишилися «общаківські гроші».»;
-« ОСОБА_1 з усім цим багатством вирішив виїхати якнайдалі. Канада якраз перебувала на іншому кінці земної кулі. За океаном ОСОБА_1 вирішив осісти і відкрити свій бізнес, вклавши в нього гроші, вкрадені в Україні.»;
-«Під час свого перебування в Канаді ОСОБА_1 познайомився з ще одним бізнесменом із кримінальним минулим - ОСОБА_10 »;
-«Тільки в 2003 році фірму ОСОБА_1 викрили у ввезенні свинини на півмільйона гривень.»;
-«За чутками, в логістичній компанії бізнесмена є навіть спецвідділ, який курирує нелегальне ввезення в Україну сигарет, продуктів харчування та брендового одягу.»;
-«Очолює цей відділ старий знайомий ОСОБА_1 ОСОБА_2 . Вони були знайомі ще в «лихі дев'яності» і разом перебували в ОЗУ ОСОБА_7.»;
-«Про сервіс «Meest Express» вже складають легенди. Часто посилки співробітниками розкрадаються, і вони не доходять до адресата. Причому від невиконання договору не застраховані і великі компанії.»;
-«До суду на компанію ОСОБА_1 подавали безліч фірм, такі як транспортна компанія «Магнат» або «Трансгарант». Коли «Meest Express» програла всі суди і залишилася у боргах не на один мільйон гривень, ОСОБА_1 просто довів до банкрутства своє дітище, а всі борги переписав на зіц-голову.»;
-«Не менш цікаві легенди розповідають і ті, кому пощастило працювати на ОСОБА_1 в «Meest Express». Все починається з двотижневого безкоштовного стажування. Відсотків для сімдесяти на цьому знайомство з канадською фірмою і закінчується. У принципі, цих людей можна назвати щасливчиками. За словами співробітників, зарплата затримується завжди. Не було й місяця, щоб її виплатили вчасно. Платять її, як водиться, «сірою»; Тобто, офіційно зарплата одна, а насправді співробітники «доотримують» ще гроші в конвертах.»;
-«Правила безпеки або вступні інструктажі на фірмі ОСОБА_1 вважаються марною тратою часу. На початку 2018 року було проведено перевірку центрального підрозділу компанії. Аудитори виявили майже три десятка порушень у сфері охорони праці та промислової безпеки. Травматизм на роботі вище середнього.»;
-«Тоді, щоб ОСОБА_4 остаточно звалити, ОСОБА_1 придумав запустити в стан ворога «троянського коня» в особі одного зі своїх заступників із «Meest Group» ОСОБА_3 . Маючи зв'язки у Верховній Раді і Кабінеті міністрів, ОСОБА_1 пролобіював призначення ОСОБА_3 на пост виконуючого обов'язки глави Укрпошти.»;
-«»Керівник» ОСОБА_3 вирішив згорнути міжнародне правління «Укрпошти». Тепер держпокомпанія працювала тільки на одну країну. «Meest Group» у цьому сегменті став монополістом.»;
-«Далі «нерентабельні» сільські відділення Укрпошти помічник ОСОБА_1 віддав на відкуп приватним фірмам.».
У пункті 5 Постанови пленуму Верховного суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вказано, що відповідно до статей 94, 277 ЦК фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
При цьому суди повинні враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.
Відповідно до абзацу 1 пункту 6 Постанови пленуму Верховного суду України від 27 лютого
2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі - Постанова від 27 лютого 2009 року № 1) позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.
При цьому, пунктом 14 Постанови від 27 лютого 2009 року № 1 визначено, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судам слід звертати увагу на відповідність позовної заяви (заяви) вимогам статті 119 ЦПК (1618-15). Така заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.
Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила (пункт 15 Постанови від 27 лютого 2009 року № 1).
У пункті 24 Постанови від 27 лютого 2009 року № 1 зазначено, що задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.
Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).
У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.
Згідно із абзацом 1 пункту 25 Постанови від 27 лютого 2009 року № 1 спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.
Водночас, позовні вимоги ОСОБА_1 не конкретизовано, зокрема, не зазначено яким способом суд має спростувати інформацію, яку позивач просить визнати недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію.
Таким чином, на виконання вимог ухвали позивачеві слід сформулювати прохальну частину позовної заяви з урахуванням викладеного в даній ухвалі та подати позовну заяву у новій редакції.
Поряд з цим суд звертає увагу позивача, що частиною першою статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Частиною сьомою статті 43 ЦПК України встановлено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт
1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини першої статті 185Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Май Юей» про захист честі, гідності та ділової репутації, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - три дні з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова