Справа № 755/9256/25
№ 1-кп/755/1182/25
"15" вересня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100030000024 від 05.01.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Томашпіль, Томашпільського р-ну, Вінницької обл., українця, громадянина України, працюючого неофіційно монтажником, перебуваючого у цивільному шлюбі, із середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України,
У невстановлені слідством дату, час та місці у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на реалізацію протиправної діяльності у сфері незаконного збуту наркотичних засобів, тому, переслідуючи корисливий мотив та маючи намір збагатитися за рахунок вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, у невстановлені слідством дату та час, знаходячись за невстановленою слідством адресою, отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, загальною масою 337,97 г, тим самим, незаконно придбав його з метою збуту, який у невстановлені слідством дату, час та місці, розфасував до 9 (дев'яти) пластикових контейнерів, 2 (двох) поліетиленових зіп-пакетів, 1 (одного) згортку паперу, та в подальшому, переніс до гаражного боксу № НОМЕР_1 , який перебуває у його фактичному користуванні, що розташований за адресою: м. Київ, вул. М. Черемшини, 17, ГБК «Дачний-3», де почав незаконно зберігати вказаний розфасований наркотичний засіб з метою збуту. 25 лютого 2025 року, у період часу з 21 години 51 хвилина до 23 години 38 хвилин, під час проведення працівниками поліції обшуку вищевказаного гаражного боксу за вказаною вище адресою, виявлено та вилучено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, загальною масою 337,97 г, розмір якого встановлено висновками експертів № СЕ-19/111-25/12299-НЗПРАП від 26.02.2025 року та № СЕ-19/111-25/12298-НЗПРАП від 03.03.2025 року, який ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав з метою збуту.
Канабіс, згідно зі Списком № 1 «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» Таблиці II Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 06.05.2000 року №770, є наркотичним засобом, обіг якої обмежено.
Відповідно до наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання наркотичного засобу канабісу у невеликих розмірах настає у тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме 5,0 г.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе за ч. 1 ст. 307 КК України визнав у повному обсязі та показав, що він раніше вживав канабіс, приблизно 1-2 рази на тиждень, і щоб купити даний наркотичний засіб за нижчою ціною, необхідно було його замовляти у більших обсягах, тому, зайвий його обсяг він збував. На даний час, він наркотичні засоби не вживає і наміру це робити у майбутньому, у тому числі їх збувати, не має. Зокрема, зазначив, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час, місце скоєння ним кримінального правопорушення, відповідають дійсності, розуміє, що його дії були незаконними, у чому щиро кається та жалкує про вчинене, висновки для себе зробив.
Показання ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин кримінального провадження, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: висновків експертів № СЕ-19/111-25/12299-НЗПРАП від 26.02.2025 року та № СЕ-19/111-25/12298-НЗПРАП від 03.03.2025 року; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.02.2025 року; постанов про визнання речових доказів та визначення їх місця зберігання від 28.02.2025 року та 14.05.2025 року; постанови про визнання речових доказів від 26.02.2025 року та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 .
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.
Вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю підтверджується його показаннями, щирим каяттям у скоєному та дослідженими письмовими документами.
Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 у тому, що він своїми умисними діями вчинив незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичного засобу, тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 307 КК України.
Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 65 зазначеного Кодексу, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Так, суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до скоєного (щиро каявся, вину визнав у повному обсязі), особу обвинуваченого, а саме: на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання від мешканців будинку стосовно поведінки останнього та його способу життя не надходило, раніше не судимий.
Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого (щиро каявся, вину визнав повністю, раніше не судимий), наявності пом'якшуючої обставини, зокрема, прокурор прохав призначити обвинуваченому покарання, не пов'язане із позбавленням волі, суд дійшов висновку, що його перевиховання й виправлення можливе без ізоляції від суспільства, вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, визначені п. п. 1-2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експертів.
Речові докази у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 100, 124, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим за ч. 1 ст. 307 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз: № СЕ-19/111-25/12299-НЗПРАП від 26.02.2025 року в розмірі 1 591 гривня 80 копійок та № СЕ-19/111-25/12298-НЗПРАП від 03.03.2025 року в розмірі 7 163 гривні 10 копійок а всього на загальну суму в розмірі 8 754 гривні 90 копійок.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: речовини рослинного походження зеленого кольору, які згідно з висновком експерта Київського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/111-25/12299-НЗПРАП від 26.02.2025 року, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, масою 172,08 г, та речовини рослинного походження зеленого кольору, які згідно з висновком експерта Київського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/111-25/12298-НЗПРАП від 03.03.2025 року, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, масою 165,89 г, що передані до камери схову речових доказів Деснянського УП ГУ НП у м. Києві - знищити;
- мобільний телефон «Iphone X», ІМЕІ1: НОМЕР_2 , із сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_3 , що переданий до камери схову речових доказів Деснянського УП ГУ НП у м. Києві - повернути ОСОБА_5 .
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 року на мобільний телефон «Iphone X», ІМЕІ1: НОМЕР_2 , із сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_3 , із забороною відчуження, розпорядження та користування - скасувати після набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя