712/12752/25
6/712/194/25
19 вересня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
судді Борєйко О.М.
за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.
державного виконавця Вдовиченко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси подання державного виконавця Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про тимчасове обмеження керівника боржника - Фермерського господарства «Бірізьонщина» - Танцюра Петра Васильовича у праві виїзду за межі України,
Головний Державний виконавець Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вдовиченко Н.О. звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівника боржника - Фермерського господарства «Бірізьонщина» - Танцюра Петра Васильовича до погашення заборгованості за виконавчим документом.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що на виконанні у Черкаському відділі державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться зведене виконавче провадження №79125263 до складу якого входять наступні виконавчі провадження: № 73976750 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-29921-13-У від 13 грудня 2023 року про стягнення з фермерського господарства «Бірізьонщина» на користь ГУ ДПС у Черкаській області заборгованості (недоїмки з єдиного внеску) в сумі 19 732 гривні 18 копійок; № 76051759 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-29921-13-У від 12 червня 2024 року про стягнення з Фермерського господарства «Бірізьонщина» на користь ГУ ДПС у Черкаській області заборгованості (недоїмки з єдиного внеску) в сумі 1 826 гривень; № 77978986 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-29921-13-У від 12 березня 2025 року про стягнення з Фермерського господарства «Бірізьонщина» на користь ГУ ДПС у Черкаській області заборгованості (недоїмки з єдиного внеску) в сумі 11 055 гривень 20 копійок; № 78687369 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-29921-13-У від 19 травня 2025 року про стягнення з Фермерського господарства «Бірізьонщина» на користь ГУ ДПС у Черкаській області заборгованості (недоїмки з єдиного внеску) в сумі 5 388 гривень 45 копійок.
Постанови про відкриття виконавчого провадження винесені державним виконавцем: 25 січня 2024 року вих. № 6909/5, 17 вересня 2024 року вих. №57214/6, від 05 травня 2025 року вих. № 26703/6, від 28 липня 2025 року вих. № 44586/3, які направлені сторонам виконавчого поводження.
Того ж дня винесено та за вих. №6911/5, 57218/6, 26705/6, 44589/3 направлено сторонам для виконання та відома постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 25 січня 2024 року вих. № 6911/5, від 17 вересня 2024 року вих. №57219/6, від 05 травня 2025 року вих. № 26706/6, від 28 липня 2025 року вих. № 44591/3.
З метою забезпечення виконання зведеного виконавчого провадження 25 січня 2024 року вих. № 6914/5, 17 вересня 2024 року вих. №57220/6, 05 травня 2025 року вих. № 26708/6, 28 липня 2025 року вих. № 44592/3 винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено на виконання банківським установам та сторонам до відома.
16 вересня 2025 року за вих.№ 54228/6 винесено постанову про арешт майна боржника, яку за направлено сторонам.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у боржника відсутні об'єкти нерухомості; згідно відповіді МВС України транспортні засоби за боржником не зареєстровані.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань директором та засновником боржника -Фермерського господарства «Бірізьонщина» є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Боржнику відкриті наступні рахунки в АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 .
25 січня 2024 року за вих. №6915/5 на адресу боржника направлений виклик керівника до державного виконавця, який проігнорований.
09 травня 2025 року з рахунків боржника стягнуто 556 гривень, які 10 червня 2025 року перераховані згідно розпорядження державного виконавця, а саме: 388 гривень 70 копійок - витрати виконавчого провадження; 37 гривень 25 копійок - виконавчий збір; 372 гривні 45 копійок - на користь ГУ ДПС у Черкаській області в рахунок погашення заборгованості.
З метою перевірки майнового стану боржника 20 серпня 2025 року здійснено виїзд за місцем реєстрації боржника, а саме: АДРЕСА_1 ; боржник був відсутній, про що державним виконавцем складено відповідний акт.
Станом на 17 вересня 2025 року боржник має наступну заборгованість: 37 629 гривень 38 копійок заборгованість перед ГУ ДПС у Черкаській області та 3 762 гривні 93 копійки - заборгованість зі сплати виконавчого збору.
Враховуючи викладене, державний виконавець звернувся до суду з вказаним поданням.
Головний державний виконавець Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вдовиченко Н.Ю. в судовому засіданні заявлені в поданні вимоги підтримала та їх задовольнити з викладених у ньому підстав.
Дослідивши матеріали подання, надані державним виконавцем докази, дослідивши їх всебічно повно, об'єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, суд приходить до наступного.
На виконанні у Черкаському відділі державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження №79125263 до складу якого входять наступні виконавчі провадження: № 73976750 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-29921-13-У від 13 грудня 2023 року про стягнення з фермерського господарства «Бірізьонщина» на користь ГУ ДПС у Черкаській області заборгованості (недоїмки з єдиного внеску) в сумі 19 732 гривні 18 копійок; № 76051759 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-29921-13-У від 12 червня 2024 року про стягнення з Фермерського господарства «Бірізьонщина» на користь ГУ ДПС у Черкаській області заборгованості (недоїмки з єдиного внеску) в сумі 1 826 гривень; № 77978986 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-29921-13-У від 12 березня 2025 року про стягнення з Фермерського господарства «Бірізьонщина» на користь ГУ ДПС у Черкаській області заборгованості (недоїмки з єдиного внеску) в сумі 11 055 гривень 20 копійок; № 78687369 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-29921-13-У від 19 травня 2025 року про стягнення з Фермерського господарства «Бірізьонщина» на користь ГУ ДПС у Черкаській області заборгованості (недоїмки з єдиного внеску) в сумі 5 388 гривень 45 копійок.
Згідно ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішення, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 31 липня 2019 року у справі № 554/13475/15-ц, «державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду».
Доказів направлення державним виконавцем боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження та викликів боржника до державного виконавця, ознайомлення боржника з матеріалами виконавчого провадження, матеріали подання не містять і державним виконавцем суду не надано.
Крім того, відповідно до Акту державного виконавця від 20 серпня 2025 року, державним виконавцем здійснено вихід за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Білозір'я, вул.Шевченка, 55, тобто за адресою реєстрації юридичної особи.
Разом з тим, вказаний акт складений державним виконавцем одноособово. Крім того, матеріали подання і матеріали зведеного виконавчого провадження, які були досліджені судом безпосередньо в судовому засіданні. Не містять відомостей, що адреса реєстрації юридичної особи - боржника є одночасно і адресою проживання (реєстрації, місцезнаходження) керівника боржника - ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України «Про порядок виїзду з України громадян України» від 21 січня 1994 (надалі - Закон) року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 6 Закону, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежене у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Згідно п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Тимчасове обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань застосовується судом у випадку ухилення боржником від виконання зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, при зверненні державного виконавця з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, обов'язок доведення факту ухилення боржником від виконання зобов'язання, покладений саме на нього, та на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, повинен відбутися, бути підтвердженим належними, достатніми доказами, які знаходяться в матеріалах виконавчого провадження.
До матеріалів подання державним виконавцем не надано суду доказів, які свідчать про ухилення боржника від сплати боргу; не доведено належними достатніми достовірними доказами, що боржнику достовірно відомо про наявність на примусовому виконанні в Черкаському відділі державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зведеного виконавчого провадження №79125263.
Сама по собі наявність у боржника невиконаних зобов'язань, про що зазначає державний виконавець в поданні, не є належним доказом ухилення боржника від виконання покладених на нього обов'язків.
Матеріали подання не містять і державним виконавцем не надано доказів вчинення виконавчих дій, в тому числі спрямованих на розшук майна боржника.
Державним виконавцем не перевірено, чи взагалі видавався боржнику закордонний паспорт чи інший документ, який надає останньому право виїзду з України; матеріали подання не містять відповідних запитів до Державної міграційної служби та Державної прикордонної служби.
Таким чином, звернувшись з поданням про обмеження боржника у праві виїзду за межі України, державний виконавець, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту ухилення керівника боржника - Фермерського господарства «Бірізьонщина» - ОСОБА_1 від виконання своїх зобов'язань.
Згідно ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 № 3857-XII, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежене у випадках, коли, зокрема, він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або погашення заборгованості зі сплати аліментів.
Пунктом 15 Правил перетинання державного кордону громадянами України, постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27 січня 1995 року також передбачено, що громадянину може бути відмовлено у виїзді з України, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі статтею 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно і свою власну. На здійснення цих прав не встановлюються жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для охорони здоров'я або моралі, чи з метою захисту прав і свобод інших осіб.
У справі «Гочев проти Болгарії» («Gochev v. Bulgaria» від 26 листопада 2009 року) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції, і, по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому, при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів необхідно пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдане лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте, навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим з самого початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду. Тому застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом (принаймні в останній інстанції) з метою з'ясування доцільності його подальшого застосування, причому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, у тому числі й ті, що стосуються пропорційності такого обмеження.
У справі «Хлюстов проти Росії» («Khlyustov v. Russia» від 11 липня 2013 року) ЄСПЛ застосував вказані стандарти при вирішенні питання про заборону виїзду боржника за кордон у зв'язку з невиконанням судового рішення про стягнення заборгованості. Зокрема, у цій справі ЄСПЛ визнав порушенням ст.2 Протоколу №4 до Конвенції через те, що рішення про заборону виїзду за кордон було застосовано «автоматично», тобто лише у зв'язку з тим, що боржник добровільно не сплатив заборгованість, без належного обґрунтування з врахуванням індивідуальної ситуації заявника.
Відповідно до ст.13 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.
В задоволенні подання державного виконавця Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про тимчасове обмеження керівника боржника - Фермерського господарства «Бірізьонщина» - ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення до Черкаського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі оскарження, після розгляду справи апеляційним судом, якщо ухвала не буде скасована.
Повний текст ухвали складений 22 вересня 2025 року.
Суддя О.М. Борєйко