Справа № 700/768/25
Провадження № 2/700/427/25
23 вересня 2025 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Бесараб Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка цивільну справу №700/768/25, провадження №2/700/427/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», представник позивача - Романенко Михайло Едуардович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А H О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.06.2023 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1073475, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит на картковий рахунок у розмірі 30000,00 грн. 23.07.2024 року згідно умов договору факторингу №2307-24, ТОВ «Слон Кредит» відступлено право вимоги за кредитним договором №1073475 від 23.06.2023 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача. Згідно договору факторингу сума боргу перед ТОВ «Діджи Фінанс» становить 55292,02 грн, із яких: за тілом кредиту заборгованість становить 29116,35 грн; заборгованість за відсотками становить 26175,67 грн; заборгованість за комісією становить 0,00 грн; заборгованість за пенею становить 0,00 грн. Всупереч умов кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач в повному обсязі не виконала свого зобов'язання, та після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, остання припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором, для погашення заборгованості ні на рахунок позивача, ні на рахунок попереднього кредитора, чим суттєво порушила взяті на себе договірні зобов'язання. Тому позивач просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 55292,02 грн, понесені судові витрати, а також витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою судді Лисянського районного суду Черкаської області від 15 серпня 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у відповідності до вимог ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України.
Представник позивача просив здійснити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, відзив до суду не подавала.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши та давши належну оцінку зібраним у справі доказам, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.06.2023 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1073475.
23.07.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги №2307-24, у відповідності до умов якого ТОВ «Слон Кредит» передає (відступає) ТОВ «Діджи Фінанс», за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» приймає належні ТОВ «Слон Кредит» права вимоги до боржників, в тому числі й до відповідача. Згідно договору факторингу сума боргу відповідача перед ТОВ «Діджи Фінанс» становить 55292,02 грн, з яких:
- заборгованість тілом кредиту - 29116,35 грн;
- заборгованість за відсотками - 26175,67 грн;
- заборгованість за комісією - 0,00 грн;
- заборгованість за пенею - 0,00 грн.
Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Діджи Фінанс» за кредитним договором №1073475 від 23.06.2023 року в сумі 55929,02 грн.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що підтверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до вимог статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою, також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 13 ЦПК України визначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених ЦПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене та відсутність заперечень проти позову з боку відповідача, дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованості за кредитним договором №1073475 від 23.06.2023 року в розмірі 55292,02 грн. Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості відповідача за спірним договором.
Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої-третьої статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) суду надано договір про надання правової допомоги №42649746 від 01.01.2025 року, укладений між ТОВ «Діджи Фінанс» в особі директора Романенка Михайла Едуардовича, що діє на підставі Статуту, з другої сторони, відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги №42649746 від 01.01.2025, додаткової угоди №1073475 від 30.05.2025 року, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І.М.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Враховуючи вищевикладене, складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи та витрачений час, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та з врахуванням того, що позов задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст.12, 13, 141, 259, 268, 279, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», представник позивача - Романенко Михайло Едуардович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1073475 від 23.06.2023 року в розмірі 55292,02 грн (п'ятдесят п'ять тисяч двісті дев'яносто дві гривні 02 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 2422,40 коп (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) - у відшкодування судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн (шість тисяч гривень 00 копiйок ).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження юридичної особи: вул. Ігоря Сікорського,8 м.Київ, 04112.
Представник позивача - Романенко Михайло Едуардович, реєстраційний номер облікової карти платників податків: НОМЕР_1 , місцезнаходження: вул. Ігоря Сікорського,8 м.Київ, 04112.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платників податків: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Наталія БЕСАРАБ