Рішення від 10.09.2025 по справі 712/15136/24

Справа № 712/15136/24 провадження № 2/694/438/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10.09.2025 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Смовж О.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Федорової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Макс Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач - товариство зобмеженою відповідальністю «МАКС Кредит» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування вимог позивач вказував, що 30 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-9748760 від 30 квітня 2024 року в електронному вигляді.

Відповідач ознайомився з умовами договору, погодився з ним та підписав його одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 7000 грн., строк кредитування до 25 квітня 2025 року, стандартна % ставка 1.47 % в день.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до укладеного кредитного договору, а відповідач належним чином не виконував своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, відсотків, а тому станом на 19 грудня 2024 року у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 20 049 грн. 40 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 7 000,00 грн, заборгованість за комісією 700 грн. 00 коп., 8 849 грн. 40 коп. - заборгованість за нарахованими процентами, 3 500 грн. заборгованість за штрафами.

За такихобставин, позивач просив суд стягнути з відповідачана його користь заборгованість в сумі 20 049 грн. 40 коп. та судові витрати по справі.

Представник позивача надав суду заяву про підтримання позовних вимог, про розгляд справи у його відсутність, не заперечував щодо заочного розгляду справи. У день засідання на відеоконференцз'язок не вийшла.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений відповідно до ст. 128 ЦПК України шляхом направлення судового повідомлення про судове засідання. Відповідач в судове засідання на розгляд справи не з'явився, причини неявки не повідомив.

Ухвалою від 05 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному порядку із викликом сторін.

Згідно з частиною третьою статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, а тому судом ухвалено про розгляд справи у відсутність сторін.

У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Судом встановлено, що 30 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-9748760 від 30 квітня 2024 року в електронному вигляді.

Відповідач ознайомився з умовами договору, погодився з ним та підписав його одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 7000 грн., строк кредитування до 25 квітня 2025 року, стандартна % ставка 1.47 % в день.

Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» від 30.10.2024 року відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_1 , 30.04.2024 року було здійснено переказ на суму 7 000 грн.

Із інформації АТ КБ «Приватбанк», наданої на вимогу суду, слідує, що 30.04.2024 року на платіжну картку НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 було здійснено переказ на суму 7 000 грн.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором №00-9748760 від 30.04.2024 у ОСОБА_1 станом на 19 грудня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 20 049 грн. 40 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 7 000,00 грн, заборгованість за комісією 700 грн. 00 коп., 8 849 грн. 40 коп. - заборгованість за нарахованими процентами, 3 500 грн. заборгованість за штрафами.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 81 КПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістомстатті 11 ЦК Україницивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Виходячи із положень ст.525, ст.526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні правила щодо форми договору визначеност. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідност. 3 Закону України «Про електронну комерцію'зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію'передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положенняЗакону України «Про електронну комерцію'передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч.1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із Договору про відкриття кредитної лінії видно, що сторони уклали договір в електронній формі, що свідчить про ознайомлення його з умовами договору (розміром, строком кредитування, розміром процентів). Вказаний договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 55130.

Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 7000 грн., строк кредитування до 25 квітня 2025 року, стандартна % ставка 1.47 % в день.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до умов Договору у разі прострочення позичальником сплати процентів за видачу кредиту за користування кредитом на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати закінчення строку кредитування.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості свідчить про те, що відповідач належним чином умови договору не виконував.

Правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості підтверджується умовами кредитного договору і не спростована відповідачем в установленому законом порядку. Отже, відповідачем не виконано грошове зобов'язання по поверненню кредитних коштів.

Таким чином, на думку суду, позовні вимоги ТОВ «Макс Кредит» про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №00-9748760 від 30.04.2024 року сумі 15 849 грн, 40 коп, яка складається з наступного: 7000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 8 849 грн 40 коп. заборгованість по процентах, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 3 500 гр та заборгованості за комісією в розмірі 700,00 грн., суд приходить до наступного.

Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені, комісії,) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені,комісії) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом встановлено, що кредитний договір укладено 30.04.2024, в період дії військового стану, відповідно і штрафні санкції нараховані після 24.02.2022. Отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Таким чином, позовна вимога в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій та комісії є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується наступним.

Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

У зв'язку з висновком суду про часткове задоволення позову, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути 1 914,94 грн судового збору.

Що стосується відшкодування відповідачем позивачу витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги у розмірі 8 000,00 грн., то слід зазначити наступне.

Так положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 року, прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», заявка на надання юридичної допомоги №108 від 01.03.2025 року, витяг з Акту №6 про надання юридичної допомоги від 31.03.2025 року.

Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката, суд виходить з наступного.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, відповідно до ст.19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні, об'єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 8000 грн. є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв'язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст.137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 12, 13, 80, 81, 89, 141, 259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ТОВ «Макс Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Макс Кредит» заборгованість за кредитним договором №00-9748760 від 30.04.2024 в розмірі 15 849 грн, 40 коп, яка складається з наступного: 7000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8 849 грн 40 коп - заборгованість по процентах.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Макс Кредит» судовий збір в розмірі 1 914,94 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Макс Кредит» судові витрати за надання правової допомогив розмірі 3 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Звенигородським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» (адреса: 03150, місто Київ, вул. Малевича Казимира, 86, корп. «Е», код ЄДРПОУ 42806643, тел. 0800310422, адреса електронної пошти: info@treba.credit);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_4 ).

Суддя Смовж О.Ю.

Попередній документ
130403359
Наступний документ
130403362
Інформація про рішення:
№ рішення: 130403361
№ справи: 712/15136/24
Дата рішення: 10.09.2025
Дата публікації: 24.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Звенигородський районний суд Черкаської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (04.12.2025)
Дата надходження: 28.02.2025
Предмет позову: про стягненя заборгованості за договором кредитування
Розклад засідань:
07.04.2025 10:30 Звенигородський районний суд Черкаської області
20.05.2025 09:30 Звенигородський районний суд Черкаської області
02.07.2025 11:00 Звенигородський районний суд Черкаської області
10.09.2025 11:00 Звенигородський районний суд Черкаської області