Справа № 572/2252/25
2-а/572/34/25
22 вересня 2025 року м. Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області -
в складі головуючого судді Березня Ю.В.,
за участю секретаря судових засідань Тарасюк О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Дрожжин Марини Віталіївни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, -
1 травня 2025 року представник Дрожжин М. В. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 з адміністративним позовом, у якому просила скасувати постанову відповідача №449 від 22 квітня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., провадження у справі просила закрити. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що позивач не допускав порушень правил військового обліку за обставин, зазначених у постанові.
Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 15 травня 2025 року після усунення недоліків позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.
Від ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначив про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, будучи належним чином оповіщеним про явку, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210 КУпАП. Відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв у межах та спосіб, визначені чинним законодавством, у задоволенні позову просив відмовити. Допущена в постанові орфографічна помилка не спростовує факту вчинення правопорушення та обов'язку виконувати правила військового обліку.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає задоволенню.
Згідно з п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відносно позивача відповідачем в межах повноважень винесена постанова №449 від 22 квітня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 під час дії особливого періоду порушив правила військового обліку, будучи належним чином оповіщеним про явку на 3 листопада 2025 року, не прибув за викликом ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин для уточнення облікових даних, чим порушив вимоги частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пункту 1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року.
Оскаржувана постанова суб'єкта владних повноважень перевірялась судом чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Як визначено статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ч. 6, 7 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов'язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.
У випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Процедура розгляду справ у випадку подачі особою заяви про неоспорення порушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за її відсутності визначена ст. 279-9 КУпАП.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
У відповідності до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Частиною десятою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024 року, який набув чинності 18.05.2024 року, визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: - прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів (абзац 3); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).
Вказаний обов'язок визначено також підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів, що у нього були наявні процесуальні підстави виносити оскаржувану постанову №449 від 22 квітня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою на позивача накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн., без складання протоколу про адміністративне правопорушення (неявка порушника при наявності підтвердних документів про отримання особою виклику, чи подання ним заяви про неоспорення порушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності).
Також, доводи позивача ОСОБА_1 , якими він заперечував правомірність складеної постанови, не спростовані відповідачем, фактичні дані про обставини належного оповіщення ОСОБА_1 про необхідність явки та неприбуття за викликом ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин для уточнення облікових даних на 3 листопада 2025 року (дату, яка не настала на час винесення постанови), відсутні.
Судом не приймаються до уваги доводи відповідача про «орфографічну помилку» в тексті оскаржуваної постанови, дата неявки особи за викликом є об'єктивною ознакою адміністративного правопорушення, яка визначає кваліфікацію діянь як протиправних, вказана помилка є суттєвою та не може бути усунута інакше, ніж шляхом скасування протиправної постанови.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Дослідивши докази на предмет визначення їх належності і допустимості, повноти та достатності в обґрунтування правомірності винесеної постанови, суд встановив, що викладені у оскаржуваній постанові фактичні дані про вчинення позивачем адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження, доводи позивача, якими він заперечував правомірність складеної постанови, відповідачем не спростовані.
За вказаних обставин постанова про адміністративне правопорушення у зв'язку з недотриманням суб'єктом владних повноважень при її винесенні принципів прийняття рішень та вчинення дій підлягає скасуванню.
Оскільки визначений ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення закінчився, справа про адміністративне правопорушення не може бути направлена на новий розгляд та підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У відповідності до ч. 4, 5 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір від 22 квітня 2025 року про надання правничої допомоги, акт виконаних робіт від 22 квітня 2025 року із зазначенням переліку наданих послуг, квитанція б/н від 22 квітня 2025 року про перерахування коштів в розмірі 7000 гривень.
Витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких визначений умовами договору про надання правничої допомоги та сплата яких підтверджується відповідною квитанцією, судом розцінюються як співмірні із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.
Сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову та витрати на професійну правничу допомогу слід стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.
На підставі наведеного, ст.ст. 247, 251, 280 КУпАП, керуючись ст. ст. 77, 139, 246, 286 КАС України, -
Позов представника Дрожжин Марини Віталіївни в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України НОМЕР_2 ) задовольнити.
Скасувати постанову № 449 від 22 квітня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, провадження в справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок в якості сплаченого судового збору та в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Сарненський районний суд протягом десяти днів з дня його складення.
Повне судове рішення складене 22 вересня 2025 року.
Суддя: Ю. В. Березень