Справа № 565/1748/25
Провадження № 1-і/565/12/25
17 вересня 2025 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020000000000917 від 25 вересня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.1 ст.209 КК України,
До Вараського міського суду Рівненської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.1 ст.209 КК України.
Ухвалою суду від 28 липня 2025 року задоволено заяву про самовідвід судді ОСОБА_9 у справі №565/1748/25.
28 липня 2025 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеного кримінального провадження визначено головуючою суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 28 липня 2025 року у справі призначено підготовче судове засідання на 29 липня 2025 року.
Ухвалою суду від 29 липня 2025 року задоволено клопотання обвинуваченого та захисника про здійснення розгляду даного кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів.
За наслідками визначення колегії суддів, відповідно до вимог ч.3 ст.35 КПК України, згідно протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 18 серпня 2025 року, визначено склад колегії суддів: головуюча суддя ОСОБА_1 , судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 21 серпня 2025 року у справі призначено підготовче судове засідання.
17 вересня 2025 року прокурором подано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 строком на два місяці.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.1 ст.209 КК України, посилається на наявність ризиків, які передбачені п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, та дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вважає, що застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, застави, не зможе забезпечити контроль за місцем перебування обвинуваченого, нівелювати можливий вплив на свідків, можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому є підстави вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам, і не зможуть гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
В обґрунтування ризику переховування обвинуваченого від суду прокурор зазначає, що обвинувачений усвідомлюючи те, що його протиправну діяльність викрито, з моменту пред'явлення йому обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, розуміючи реальність покарання за вчинений злочин, санкція якого передбачає позбавлення волі до дванадцяти років із конфіскацією майна, може вжити заходів, щоб переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
Обгрунтовуючи ризик незаконно впливати на свідків,експертів, спеціаліста, у цьому кримінальному провадженні прокурор зазначає, що обвинувачений отримавши доступ до матеріалів кримінального провадження, ознайомиться із допитами свідків, в яких наявні їхні дані та місця проживання, також із експертами та спеціалістами, які проводили експертизи та випробування у даному кримінальному провадженні, тому в даному випадку є підстави вважати, що у разі не обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту він зможе незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів у даному кримінальному провадженні, шляхом умовлянь, чиненням тиску, та/або будь - яким іншим чином вплинути на цих осіб, з метою надання свідками показань щодо непричетності ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому злочину, зміни показань під час судового розгляду.
Посилаючись на ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення прокурор зазначає, що ОСОБА_6 враховуючи, що санкцією статті передбачено конфіскацію майна, може переховувати майно та грошові кошти, знімати рахунки із банку, які на даний час не вилучені.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та просив його задовольнити, з підстав, викладених у клопотанні, при цьому прокурор просив заборонити ОСОБА_6 , залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , окрім випадків оголошення «Повітряна тривога» (чи інше) та необхідності слідування та перебування в пунктах укриття в період часу з 20 год. до 06 год. та покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Обвинувачений та захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, вказали, що клопотання є необґрунтованим, прокурором не доведено наявності зазначених ним ризиків. Обвинувачений зазначив, що проживає в с. Сухолуччя, однак за станом здоров'я іноді йому потрібно залишитися переночувати у Києві.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання певним ризикам.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно з ч.1,2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Частина 5 ст.191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; ч.2 ст.366 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; ч.1 ст.209 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.
Суд зазначає, що кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового провадження, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри у розумінні п.175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (обвинуваченого) (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 ч.1 ст.209 КК України, за вчинення яких передбачено максимальне покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, відтак, суд погоджується, з доводами прокурора, про те, що можливість застосування до особи покарання у виді позбавлення волі на значний строк може у разі усвідомлення невідворотності і реальності його застосування спонукати ОСОБА_6 переховуватись від суду.
У ч.4 ст.95 КПК України зазначено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином прокурором не обґрунтований достатньо для того, щоб взяти його до уваги.
Судом також враховано, що ОСОБА_6 раніше не судимий, працює у ТОВ «Гренландія», яке знаходиться у м.Київ, робочий день триває з 08 год. до 17 год., до роботи добирається близько двох годин, доказів, що обвинувачений страждає тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під домашнім арештом у певний період доби суду не надано.
Обставин, які б свідчили про те, що застосування до обвинуваченого домашнього арешту у певний період добине виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи останнього, судом не встановлено та стороною захисту не наведено.
Підстав для обрання більш м'яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_6 судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 177, 181, 314-316 КПК України, суд
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на два місяці, - до 17 листопада 2025 року, зобов'язавши не відлучатися з місця фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , окрім випадків оголошення «Повітряна тривога» (чи інше) та необхідності слідування та перебування в пунктах укриття, в період доби з 22 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступного дня.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , згідно з ч.5 ст.194 КПК України, наступні обов'язки:
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- прибувати за викликом до суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками, експертами та спеціалістами у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в'їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України.
Дані обов'язки покладаються на ОСОБА_6 на строк до 17 листопада 2025 року.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що у разі невиконання цих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, крім того, на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Ухвала суду про обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений та оголошений 22 вересня 2025 року о 10 год. 00 хв.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3