Справа № 564/3460/25
22 вересня 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області
в складі судді Снітчук Р.М.
за участі секретаря Зберун К.Ф.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін в залі суду м. Костопіль цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що 11 жовтня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №7826238 шляхом підписання електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», на умовах фінансового кредиту.
За умовами цього договору позичальник ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 7000 грн. строком на 10 днів, шляхом зарахування коштів на вказану ним банківську картку та зобов'язався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за базовою процентною ставкою за перший день користування 9,91 % та базовою процентною ставкою з другого дня користування 2,00% в день від суми кредиту, дата повернення кредиту 21.10.2022.
Вказує, що ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» виконало у повному обсязі свої зобов'язання за договором, перерахувало суму кредиту на картковий рахунок позичальника.
11.07.2023 ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю « "СВЕА ФІНАНС"» на підставі договору факторингу № 01.02-36/23.
Відповідач ОСОБА_1 своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором ні перед первісним кредитором, ні перед фактором належним чином не виконав, кредитні кошти у визначений договором строк не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив.
Станом на 11.07.2023 прострочена заборгованість за кредитом становить 20950 грн. 00 коп., з яких: 7000 коп. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту), 13950 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками.
Покликаючись на вимоги ст. 525-530, 610-612, 631, 1046-1049 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаним кредитним договором у сумі 20950 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було надано строк п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказала, що позовні вимоги визнає частково, у сумі 8953 грн. 70 коп., де 7000 грн. 00 коп. - тіло кредиту, 1953 грн. 70 коп. - проценти за користування кредитом у межах строку кредитування, до 21.10.2022 року.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, яка вказує на те, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до положень ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 цього ж Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як зазначено в правій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.11.2021 року у справі №243/6552/20 (провадження №61-1347св21) будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Судом встановлено, що 11 жовтня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено електронний договір позики №7826238 шляхом підписання електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», на умовах фінансового кредиту.
Наведене підтверджується договором №7826238 від 11.10.202, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту, які підписані позичальником ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором та в яких він зазначив номер банківської картки, на яку необхідно перерахувати кредитні кошти.
Підписавши вказаний договір, позичальник ствердив ті обставини, що він ознайомився з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, Правилами надання грошових коштів у позику, які розміщені на сайті товариства.
За умовами кредитного договору позичальник ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 7000 грн. строком на 10 днів, до 21.10.2022, шляхом зарахування коштів на вказану ним банківську картку та зобов'язався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за базовою процентною ставкою 9,91 % за перший день користування кредитом та базовою процентною ставкою 2, 00 % з другого дня користування кредитом.
Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору позики, який укладений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Факт отримання позичальником кредитних коштів підтвердужується довідкою ТОВ "Фінансова компанія "Фінекспрес" від 20.02.2025 про перерахування кредитних коштів в сумі 7000 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У встановлені кредитним договором строки відповідач не виконав свої боргові зобов'язання.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені ст. 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплатити суму боргу кредитору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника суми позики та процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Із розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 11.07.2023 прострочена заборгованість за кредитним договором №17826238 становить 20950 грн. 00 коп., з яких: 7000 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 13950 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками, яка нарахована за період з 11.10.2022 до 11.07.2023 р., тобто поза межами строку кредитування.
Також із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за період поза межами строку кредитування нараховано саме як проценти за користування кредитом, а не як міру відповідальності на підставі ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28.03.2018 року у справі N 444/9519/12, провадження N 14- 10цс18, від 04.07.2018 року у справі N 310/11534/13-ц, провадження N 4- 154цс18, від 31.10.2018 року у справі N 202/4494/16-ц, провадження N 14- 318цс18.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за процентами підлягають до задоволення частково, в сумі 1953 грн. 70 коп. ( 7000 грн. х 9,91 % х 1 день = 693 грн. 70 коп., 7000 грн. х 2,00 %, х 9 днів = 1260 грн. 00 коп.), тобто у межах строку кредитування.
Таким чином до стягнення з відповідача підлягає заборгованість за кредитом в сумі 8953 грн. 70 коп., де 7000 грн. 00 коп. - тіло кредиту, 1953 грн. 70 коп. - проценти за користування кредитом.
Доказів протилежного суду не надано. Відповідачем не спростовано факт укладення зазначеного кредитного договору, отримання кредитних коштів та наявність простроченої заборгованості за кредитом.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Частина 2 ст. 615 ЦК України вказує, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Також встановлено, що 11.07.2023 ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" на підставі договору факторингу № 01.02-36/23.
Наведене підтверджується витягом з реєстру боржників, платіжною інструкціяєю про оплату за відступлення прав вимоги.
Таким чином встановлено, що позивач ТОВ «"СВЕА ФІНАНС"» набуло право вимоги за вказаним кредитним договором до відповідача ОСОБА_1 у сумі 8953 грн. 70 коп.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати позивача зі сплати судового збору становлять 2422 грн. 40 коп.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ч. 1 ст. 141, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, зокрема вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Зокрема (8953 грн. 70 коп. х 100) : 20950 грн. 00 коп. = 42,74 %, тобто позов задоволено на 42.74 %.
Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп., тому при визначенні розміру судового збору, що підлягає стягненню з відповідача, суд наводить наступний розрахунок: 2422 грн. 40 коп. х 42,47% = 1034 грн. 36 коп., тобто з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1034 грн. 36 коп. судових витрат зі сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 509, 526, 527, 530, 532, 599, 610- 612, 615, 629, 631, 634, 638, 1046-1050, 1054 ЦК України ст. 2, 3-13, 19, 81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 7826238 від 11 жовтня 2022 року в сумі 8953 (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 70 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1034 (одна тисяча тридцять чотири) грн. 36 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», м. Київ, бульвар Вацлава Гавела,6, код ЄДРПОУ 37616221.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 22 вересня 2025 року.
Суддя: Снітчук Р.М.