Справа № 562/1863/25
"18" вересня 2025 р.
Здолбунівський районний суд Рівненської області
у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,
секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,
учасники справи: позивач ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів, -
У поданій в системі «Електронний суд» заяві позивач ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати аліментів за судовим наказом Здолбунівського районного суду рівненської області від 09 грудня 2020 року, обґрунтовуючи повною сплатою аліментів стягувачу ОСОБА_2 наперед.
Відзив на позов відповідач не подавала.
У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася завчасно та належним чином, згідно поданого її представником заяви щодо задоволення позову не заперечує та просить справу розглянути без їх участі.
Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Установлено, що судовим наказом від 28 вересня 2020 року в справі №562/2203/20 Здолбунівським районним судом Рівненської області стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи стягнення з 17 вересня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
09 грудня 2020 року державним виконавцем Здолбунівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Світличною Н.В. за вказаним вище судовим наказом відкрито виконавче провадження №63827368.
З довідки-розрахунку заборгованості державного виконавця відділу ДВС вбачається, що станом на 24 липня 2025 року за матеріалами виконавчого провадження рахується переплата в розмірі 472929 грн., яка виникла у зв'язку зі сплатою аліментів наперед в липні 2024 року в сумі 685653,29 грн.
Відомості про закриття виконавчого провадження №63827368 відсутні та відповідач ОСОБА_2 із заявою про відкликання виконавчого документа з примусового виконання до ДВС, що є підставою для закриття виконавчого провадження, не зверталася.
Відповідно до ч.4 ст.273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Зазначена норма не визначає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому ними можуть бути будь-які обставини, що з урахуванням інтересів дитини змінюють обов'язок щодо сплати цих платежів.
Згідно положень ст.3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає з дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
З розписки ОСОБА_2 вбачається, що грошові кошти в сумі 685653,29 грн. включають в себе майбутні платежі зі сплати аліментів до досягнення дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повноліття в розмірі 553600 грн. виходячи зі сплати аліментів в розмірі 3200 грн. щомісячно та заборгованості зі сплати аліментів за період з 17.09.2020 року по 30.06.2024 року в розмірі 132053,29 грн.
Разом з тим, вказана сума сплачених аліментів за розпискою відповідача передбачає сплату аліментів лише на двох дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в той час як судовим наказом вирішено стягувати також аліменти на ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відомості про місце проживання ОСОБА_4 та сплату аліментів на його утримання досліджені судом матеріали справи не містять.
А згідно положень ч.3 ст.160 СК України якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Вимоги позивача про необхідність звільнення його від повного виконання виконаного ним обов'язку зі сплати щомісячних платежів, що не заперечується відповідачем, є нелогічними, оскільки такі обставини не свідчать про наявність спору між сторонами.
А відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові та не потребує перевірки обраного позивачем способу захисту і правової оцінки по суті спору.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 29 серпня 2023 року в справі №910/5958/20.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що в задоволені позовних вимог позивачу слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст.258-273, 351 - 355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Текст повного рішення виготовлено 23 вересня 2025 року.
Суддя: