Дата документу 23.09.2025Справа № 554/9381/25
Провадження № 2/554/4026/2025
Іменем України
23 вересня 2025 року м. Полтава
Шевченківський районний суд м.Полтави в складі:
головуючого - судді Гольник Л.В.,
за участю секретаря - Станкевич Н.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3173156 від 09.11.2020 у сумі 23089,83 грн., 2422,40 грн. судового збору та 13000 грн. витрат на правову допомогу.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 09.11.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3173156 від 09.11.2020, у відповідності до якого відповідачу було надано кредиту сумі 7000 грн. строком на 30 днів. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до кредитного договору у вигляді процентної ставки, яка становить 1,9% в день та застосовується у межах строку кредиту.
Товариство свої зобов'язання виконав, кошти відповідачу надав.
24.01.2022 року ТОВ «Авентус Україна» на підставі договору № 24-01/22 відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором № 3173156 від 09.11.2020.
10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ « Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором № 3173156 від 09.11.2020.
18.02.2025 року було укладено договір № 18-02/25, відповідно до якого ТОВ «Коллект центр» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором № 3173156 від 09.11.2020.
Загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 3173156 від 09.11.2020 становить 23089,83 грн., яка складається із заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 7 000 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги - 15 960 грн., інфляційні збитки - 112 грн., нараховані 3% річних - 17,83 грн.
На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді від 01.07.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, просив позов задовольнити, не заперечує проти заочного вирішення справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений за зареєстрованим місцем проживання, заяви про розгляд справи за його відсутністю суду не надавав, про причини неявки не інформував, відзив на позовну заяву та будь-які клопотання до суду не подав.
Ураховуючи викладене та те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст. ст. 280-281 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до таких висновків.
Так, судом встановлено, що 09.11.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3173156 від 09.11.2020, у відповідності до якого відповідачу було надано кредиту у сумі 7000 грн. строком на 30 днів (а.с. 29-32).
Згідно п. 1.5.2. договору процентна ставка становить 1,9% в день та застосовується у межах строку кредиту.
Укладення цього договору відбулося за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через офіційний Вебсайт Товариства (інтернет-сторінка з доменним ім'ям, яка є частиною Інформаційно- телекомунікаційної системи Товариства) та/або мобільний додаток. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється позичальнику на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі. На підставі умов зазначеного Договору, Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки позичальника, реквізити якої надані позичальником Товариству з метою отримання кредиту. Так, сторони зазначеного Договору погодили, що Товариство зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Товариство свої зобов'язання виконав, кошти відповідачу надав, що підтверджується листом ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 07.11.2024 року за № 7/6302 (а.с.7-9).
24.01.2022 року було укладено договір № 24-01/22 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором № 3173156 від 09.11.2020 (а.с. 33-41, 42).
10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором № 3173156 від 09.11.2020 (а.с.48-58).
18.02.2025 року було укладено договір № 18-02/25, відповідно до якого ТОВ «Коллект центр» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»» права вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором № 3173156 від 09.11.2020.
Загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 3173156 від 09.11.2020 становить 23089,83 грн., яка складається із заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 7 000 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги - 15 960грн, інфляційні збитки - 112 грн., нараховані 3% річних - 17,83 грн (а.с. 26-27).
Всупереч умовам договору відповідач свої кредитні зобов'язання не виконує, заборгованість не погашає.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч.1ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, згідно ч. 1ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 1ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст.625 ЦК України).
Суд встановив, що між сторонами існують цивільні правовідносини. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання по кредитному договору, за яким кредитодавець виконав умови договору повністю і своєчасно, а позичальник порушив умови договору, порушено майнові права позивача.
При обранні контрагента у правовідносинах, які були спрямовані на отримання кредитних коштів, відповідач був вільний у своєму виборі, останній особисто та добровільно підписав договір, а відтак й погодився із усіма його умовами, в тому числі й з розміром процентів за користування кредитом.
Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
З наданих суду доказів встановлено, що ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» є належним позивачем у справі.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом даної справи, підтверджуються наданими копіями: Договору № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 року, заявкою про надання правової допомоги №164 від 01.05.2025 року, Витяг з Акту № 11 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 року.
Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 13000 грн., суд приймає до уваги наступне.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 2 статті 141 ЦПК України, відповідно до якого інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із цим, у частині 3 статті 137 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Виходячи з визначених у частині 3 статті 137 ЦПК України критеріїв, суд зазначає, що розмір гонорару адвоката позивача свідчить про необґрунтованість та непропорційність цих витрат до предмета спору.
Тому суд, при розподілі витрат на професійну правничу допомогу, враховує, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача до 3000 грн. витрат на правову допомогу. Саме такий розмір витрат є об'єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.526,625,626,628,1049,1050,1054 ЦК України та ст. ст.12,76-81,141,259,263- 265,268,274-279 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором № 3173156 від 09.11.2020 у сумі 23089,83 грн., яка складається із заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 7000 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги - 15 960 грн, інфляційні збитки -112 грн, нараховані 3% річних - 17,83 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір за подачу позову у сумі 2 422,40 грн. та 3000 грн. витрат на правову допомогу, а всього 5422,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, до Полтавського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою на офіційному вебпорталі судової влади України: http://www.ok.pl.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 23 вересня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.В. Гольник