Справа № 538/1794/25
Провадження № 2-о/538/53/25
про залишення заяви без руху
22 вересня 2025 року м.Лохвиця
Суддя Лохвицького районного суду Полтавської області Кунець М.Г., ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя,
19 вересня 2025 року до Лохвицького районного суду Полтавської області через підсистему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя.
Перевіривши зазначену заяву та додані до неї матеріали на відповідність вимогам процесуального закону, суд прийшов до наступного висновку.
У відповідності до частини третьої статті 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Згідно частини четвертої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
У пункті 8 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей, провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Слід звернути увагу на те, що на відміну від позову про розірвання шлюбу, який може бути пред'явленим одним із подружжя, спільна заява подружжя про розірвання шлюбу подається до суду за підписами сторін (подружжя), а не одним з подружжя.
Відповідна заява подана до суду та підписана одним із подружжя - заявницею ОСОБА_1 , що не може вважатись спільною заявою подружжя на розірвання шлюбу, а також в заяві не зазначено заінтересованих осіб.
Окрім цього, відповідно до частин другої статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду.
Статтею 109 Сімейного кодексу України визначено, що подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
В матеріалах заяви ОСОБА_1 відсутні такі відомості, зокрема письмовий договір подружжя та нотаріально посвідчений договір між подружжям про розмір аліментів на дитину.
За таких обставин, заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 ЦПК України, тому її належить залишити без руху і надати останній строк для усунення зазначених вище недоліків, що відповідатиме приписам частини першої статті 185 ЦПК України.
При вирішенні питання про залишення позовної заяви без руху враховується практика Європейського суду з прав людини (рішення Суду у справі «De Geouffre de la Pradelle проти Франції», №12964/87, § 28, від 16 грудня 1992 pоку), де зазначено, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
У зв'язку з наведеним, означені вище вимоги не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявниці у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
Звертається увага заявниці і на те, що якісна підготовка справи до розгляду, спрямована в першу чергу на захист інтересів самих учасників справи.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258- 261, 294, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
1. Заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя - залишити без руху.
2. Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху заявниці необхідно усунути недоліки заяви у спосіб, визначений відповідною ухвалою.
3. Роз'яснити заявниці, що відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України у випадку не усунення недоліків у визначений судом термін, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
4.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
5.Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Мирослава КУНЕЦЬ