23.09.2025 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 533/845/23
Провадження № 1-кп/533/5/25
іменем України
22 вересня 2025 року селище Козельщина
Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинувачених - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_5 про призначення додаткової судово-медичної експертизи,
У провадженні Козельщинського районного суду Полтавської області знаходиться кримінальне провадження № 12021175520000299 від 10.07.2021 за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Кримінальне провадження перебуває на стадії закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами.
22 вересня 2025 року захисник обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_5 повторно звернувся зі клопотанням про призначення у справі експертизи. У клопотанні захисник просив суд призначити додаткову судово-медичну експертизу; на вирішення експертизи поставити питання: чи міг потерпілий ОСОБА_4 отримати переломи 8-9-10- го ребер зліва по середній підкрильцевій лінії зі зміщенням у період часу із 13.07.2021 по 29.10.2021. Проведення додаткової судово-медичної експертизи доручити Державній спеціалізованій установі «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України».
1.Обґрунтування клопотання
У клопотанні захисник обвинувачених зазначав, що відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи від 23.12.2021 № 145, проведеної відділом комісійних судово-медичних експертиз Обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації у період часу із 11.11.2021 по 23.12.2021, тілесні ушкодження нанесені потерпілому ОСОБА_4 кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості:
- закриті переломи 8-9-10 ребер ліворуч по середній підкрильцевій (аксилярній, паховій) лінії, які могли утворитися одномоментно у результаті однократної ударної дії у нижню частину грудної клітки ліворуч тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могли бути кулак людини, нога людини у взутті чи інший предмет з подібними характеристиками.
Такий висновок комісійної судово-медичної експертизи зроблено на підставі рентгенологічного дослідження кісткового гемітораксу (ребер) зліва від 29.10.2021, відповідно до якого ОСОБА_4 має рентгенологічні ознаки переломів 8-9-10 ребер ліворуч по середній підкрильцевій лінії зі зміщенням в стадії консолідації.
Однак відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 02.09.2021 № 694, проведеної судово-медичним експертом відділу експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб Кременчуцького міжрайонного відділення судово-медичних експертиз Департаменту охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_8 у період часу з 13.07.2021 по 02.09.2021, тілесні ушкодження нанесені потерпілому ОСОБА_4 за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
У цьому висновку «перелом ІХ ребра по підпаховій лінії» при визначенні ступеню тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не приймався, так як рентгенологічно не підтверджувався (дані огляду фахівця-рентгенолога: на представленій рентгенограмі ребер зліва в прямій пр. від 10.07.2021 (число виправлене) - видимих пошкоджень кісткових відрізків ребер не виявлено. Ліва легеня та центральна тінь без особливостей).
На думку захисника, матеріали кримінального провадження містять дві судово-медичні експертизи з різними висновками ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, нанесених потерпілому ОСОБА_4 , а тому з метою з'ясування усіх обставин, що мають значення для кримінального провадження, забезпечення повного та об'єктивного розгляду справи необхідно призначити додаткову судово-медичну експертизу, проведення якої доручити Державній спеціалізованій установі «Головне бюро судово-медичної експертизи міністерства охорони здоров'я України». На вирішення експертизи поставити питання: чи міг потерпілий ОСОБА_4 отримати переломи 8-9-10-го ребер зліва по середній підкрильцевій лінії зі зміщенням у період часу із 13.07.2021 по 29.10.2021.
2. Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх захисник ОСОБА_5 підтримали клопотання про призначення додаткової судово-медичної експертизи. Захисник надав пояснення аналогічні тим, що викладені у письмовому клопотанні.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання.
Потерпілий ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання.
3. Оцінка та мотиви суду
Відповідно до ч. 1 ст. 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Згідно з частинами першою та другою ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч. 6 ст. 22 КПК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні досудового розслідування чи суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Згідно зі ч. 1 ст. 244 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо:
1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з'ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;
2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об'єктивних причин.
Відповідно до п. 1.2.13 пункту 1.2 розділу I Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 р. за № 705/3145 (надалі - Інструкція), згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
При проведенні додаткових або повторних експертиз зазначаються відомості про первинну (попередні) експертизу (експертизи) (прізвище експерта, назва експертної установи чи місце роботи експерта, номер і дата висновку експерта, зміст заключних висновків первинної (попередніх) експертизи (експертиз)); зміст питань, які були поставлені перед експертом на додаткове або повторне вирішення, а також мотиви призначення додаткової або повторної експертизи, які зазначені у документі про призначення експертизи (залучення експерта), якщо у ньому такі мотиви відсутні, про це робиться відповідний запис (абзац сімнадцятий пункту 4.12 розділу IV Інструкції).
Відповідно до п. 3.6 р. ІІІ Інструкції, у разі призначення експертизи (залучення експерта) для проведення додаткової експертизи, крім матеріалів, зазначених у пункті 3.3 цього розділу, до експертної установи (експертові) надаються також висновки попередніх експертиз з усіма додатками (фотознімками, порівняльними зразками тощо), а також додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані після надання первинного висновку… У разі необхідності проведення додаткової або повторної експертизи у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються мотиви та підстави для її призначення.
Отже, додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що неможливо усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні, заслухавши експерта, та якщо необхідно провести додаткові дослідження або ж дослідити додаткові вихідні дані, які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання. До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих установах, у тому числі працівники інших установ, органів виконавчої влади тощо.
Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або має неповний, неконкретний характер.
Неповнота експертного висновку є достатньою підставою для призначення додаткової експертизи у справі. В ухвалі про призначення додаткової експертизи необхідно чітко зазначити, які саме висновки експерта суд уважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження.
Така судова експертиза може призначатись як з ініціативи суду, так і за клопотанням учасників судового процесу, а її проведення може бути доручено тому ж або іншому експерту. Слід враховувати, що судова експертиза призначається тільки у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші докази, які знаходяться у матеріалах справи чи неможливо застосувати інші засоби доказування.
Захисник обвинувачених зазначав, що у висновках експертів від 23.12.2021 № 145 (друга експертиза) та від 02.09.2021 № 694 (перша експертиза) зазначені різні ступені тяжкості ушкоджень, нанесених потерпілому ОСОБА_4 . Разом з тим, просив на вирішення додаткової експертизи поставити питання: чи міг потерпілий ОСОБА_4 отримати переломи 8-9-10- го ребер зліва по середній підкрильцевій лінії зі зміщенням у період часу із 13.07.2021 по 29.10.2021.
Зі клопотання захисника та з наданих ним пояснень та постійних тверджень протягом усього судового розгляду справи очевидним є те, що сторона захисту не погоджується зі ступенем тяжкості тілесних ушкоджень, що були встановлені у другій експертизі. Проте з клопотання захисника незрозуміло, яким чином відповідь на запропоноване ним для додаткової експертизи питання усуне його сумніви у правильності визначеного експертним висновком ступеня тяжкості тілесного ушкодження. Причинно-наслідковий зв'язок між сумнівами сторони захисту щодо ступеню тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого та питанням, запропонованим на додаткову експертизу, відсутній. Крім того, підставою для призначення слідчим другої експертизи (комісійної судово-медичної) як раз і були сумніви у правильності висновків першої експертизи. Другим висновком експертизи надані вичерпні відповіді на всі поставлені питання. Допитаний у судовому засіданні у присутності сторони захисту експерт детально відповів на всі питання, що виникали у сторони захисту.
Окрім того, захисник не пояснив, який саме з висновків (перша чи друга експертиза), є, на його думку, неповним чи неясним, та до якого саме з висновків слід призначити додаткову експертизу. Також не пояснено підстави для призначення додаткової експертизи іншій експертній установі, якщо додаткове запропоноване питання не вирішувалося експертами у первинних експертизах, на думку захисника.
Так, на вирішення першої експертизи ставилися такі питання:
1. Які тілесні ушкодження є у ОСОБА_4 , їх характер, локалізація, механізм та час утворення?
2. Яка ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_4 .?
3. Яким видом знаряддя заподіяні тілесні ушкодження ОСОБА_4 .?
4. Чи могли дані тілесні ушкодження утворитися при падінні з висоти власного зросту ОСОБА_4 .?
5. У якому положенні знаходився ОСОБА_4 при нанесенні йому тілесних ушкоджень?
6. Від скількох дарів утворились виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження?
У першому висновку експерта від 12.07.2021 № 694 (судово-медичний експерт ОСОБА_8 ) (т.с. 1 а.с.162-163) зазначено таке:
«п. 1, 2, 3, 6. При судово-медичній експертизі громадянина ОСОБА_4 та з урахуванням даних наданої медичної документації на його ім'я виявлені тілесні ушкодження у вигляді: саден на правому крилі носа, біля верхньої губи зліва, правій боковій поверхні шиї, лівій боковій поверхні шиї, які утворилися від неодноразової ударної дії тупих твердих предметів, з обмеженою поверхнею контактування, можливо в указаний термін і при вказаних обставинах у постанові підекспертним, і за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень (п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України»);
п. 4. Тілесні ушкодження, виявлені у громадянина ОСОБА_4 , не характерні для їх утворення при падінні з висоти власного зросту, про що свідчить їх характер;
п. 5. Положення громадянина ОСОБА_4 у момент спричинення йому тілесних ушкоджень могло бути любим у просторі, при умовах доступності пошкодження частин тіла до травмуючи предметів. Діагноз: «Перелом ІХ ребра по с/під пахвинній лінії» при визначенні ступеню тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не приймається, так як рентгенологічно не підтверджується) (дані огляду фахівця рентгенолога: на представленій рентгенограмі ребер зліва в прямій пр. від 10.07.21 - видимих пошкоджень кісткових відрізків ребер не виявлено. Ліва легеня та центральна тінь без особливостей). Діагноз: «Забій грудної клітини» до розряду тілесних ушкоджень не відноситься, об'єктивно не підтверджується, тому при визначені ступені тяжкості тілесних ушкоджень, до уваги не приймається.
У подальшому було проведено комісійну судово-медичну експертизу.
На вирішення експертів ставилися такі питання:
1.1. Які тілесні ушкодження завдані потерпілому ОСОБА_4 , їх характер, локалізація, механізм та час утворення?
2.2. Яка ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, завданих ОСОБА_4 , їх розмежування?
2.3. Чи могли тілесні ушкодження утворитися при падінні з висоти власного зросту ОСОБА_4 .?
2.4. Від скількох ударів утворились виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження?
2.5. Якими були місце та напрямок дії травмуючої сили на тіло ОСОБА_4 .?
2.6. Яка послідовність заподіяння тілесних ушкоджень?
2.7. Чи утворились тілесні ушкодження у результаті дії одного чинника (одномоментно)?
У другому висновку від 23.12.2021 № 145 (т.с. 1 а.с.167-170) встановлено таке: п. 1-2, 4-5, 7. Проведенням комісійної судово-медичної експертизи у ОСОБА_4 виявленні тілесні ушкодження, які умовно можна поділити на наступні групи: а) закриті переломи 8-9-10 ребер ліворуч по середній підкрильцевій (аксилярній, паховій) лінії, які могли утворитись одномоментно у результаті однократної ударної дії у нижню частину грудної клітки ліворуч тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могли бути кулак людини, нога людини у взутті чи інший предмет з подібними характеристиками. По своїх морфологічних властивостях дані ушкодження не суперечать даті їх творення 10.07.2021 і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я (п. 2.2.1. (в) та п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 року); б) садна шкіри правого крила носа, верхньої губи ліворуч, по правій та лівій бічних поверхнях шиї, які утворилися не менш як від 4-хкратної дії предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могли бути нігті пальців рук людини або інші предмети з подібними характеристиками, можливо у строк, на який вказує підексперементний, і відноситься як у своїй сукупності, так і кожне окремо, до легких тілесних ушкоджень (п. 2.3.2.б), 2.3.5. вищевказаних «Правил…»). Слід зауважити, що садна шкіри по бічним поверхням шиї могли утворитись і при контактуванні вказаними ділянками з одягом (комірцем) громадянина ОСОБА_4 під час його утримання, як на це указував підекспертний; в) частковий гемофтальм правого ока (крововилив у склисте тіло очного яблука), який міг утворитися від однократної ударної дії тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею в ділянку правого ока, можливо за подій 10.07.2021, і відноситься до легких тілесних ушкоджень (п. 2.3.2.б), 2.3.5 вищевказаних «Правил…»). Об'єктивних судово-медичних даних про напрямок дії травмуючи предметів під час заподіяння тілесних ушкоджень не має; 3) анатомічна локалізація, морфологічна характеристика усіх виявлених у громадянина ОСОБА_4 тілесних ушкоджень є нехарактерною для їх утворення при падінні на площині; 6) об'єктивних судово-медичних даних про послідовність утворення тілесних ушкоджень у громадянина ОСОБА_4 не виявлено.
За клопотанням сторони захисту у судовому засіданні було допитано експертів.
Допитана у судовому засіданні 22.10.2024 експерт ОСОБА_9 пояснила, що для проведення експертизи надавалися кримінальне провадження та медична документація ОСОБА_4 , також було повідомлено ОСОБА_4 про додаткове дослідження. 13 грудня слідчим надано всю медичну документацію, але амбулаторна картка була відсутня. Було оглянуто всю медичну документацію, проведено огляд Торського і складено підсумок.
Експерт пояснила також, що якщо рентген є неінформативним, про це вказується у самому висновку. У них такої позначки не було. Знімок був на плівці. Експерт зазначила, що дуже велике значення при дослідженні має укладка пацієнта при виконанні зйомки, і ребра мають таку структуру, що через верхню укладку може бути не видно переломів. Якщо провести аналіз всієї медичної документації, то вони бачать, що при огляді Торського фельдшером 10.07.21, до проведення рентгену він наводив скарги - біль в грудній клітині. Після огляду фельдшером був огляд хірурга, і потерпілий скаржився на біль у грудній клітині зліва. Був виставлений діагноз - ушиб грудної клітини зліва. На підставі цих даних проведено рентген, де і було виявлено ознаки перелому ребра, і це саме і є така ділянка, про яку говорив потерпілий. Якщо врахувати, що на цьому знімку рентген не побачив переломів, то вони (комісія експертів) їх побачили. Їх консультант написав, що не можна виключити перелом. У даному випадку в них є деякі сумніви. Тому додатковий рентген дає дані, де містяться ознаки перелому ребер 8 та 9 в стадії консолідації. Тобто є ознаки загоєння, і коли вони призначили додаткове обстеження, їм був наданий рентген і визначено, що на рентгені є ознаки перелому ребер. Також було встановлено, що ці знімки належать одній людині і вони відповідають даті травмування. З приводу інших ушкоджень садна шкіри та обличчя, що були вказані в огляді хірурга і при огляді експертом Гузь, на момент проведення експертизи ніяких шрамів та рубців не було виявлено. Це означає, що це були садна. Щодо ока, то садна ока виявити неможливо без спеціальної техніки. Експерт просто не могла побачити при огляді гемофтальм ока. Гемофтальм не суперечить даті ушкоджень. Це є початкова стадія катаракти. Окрім цього, експерт зазначила, що на первинному знімку містяться дані про перелом дев'ятого ребра, перелом 9 ребра зі зміщенням уламків. Це було ще на першому знімку і по степені консолідації вони є тотожними.
Отже, у висновку від 12.07.2021 № 694 експерт не робив висновків щодо переломів ребра при визначенні ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, на відміну від висновку від 23.12.2021 № 145. Допитаними у судовому засіданні експертами роз'яснено мотиви та підстави для надання саме таких висновків, детально пояснено, чому експертні висновки дещо різняться.
Суд, не вдаючись на даній стадії судового розгляду справи, в оцінку доказів, зокрема обох експертних висновків, не вбачає значних суперечностей між наданими суду висновками експертів, а допит експертів за ініціативою сторони захисту надав змогу усунути виявлені суперечності; стороною захисту не доведено, що існують достатні підстави вважати обидва висновки експертів неповними чи неясними, чи такими, що суперечать іншим матеріалам справи або викликають інші обґрунтовані сумніви в їхній правильності. Захисник не зазначив, до якої саме експертизи слід призначити додаткову експертизу, до першої чи другої, який саме з висновків є неповним чи незрозумілим.
У клопотанні про призначення додаткової експертизи необхідно чітко було зазначити, які саме висновки експерта (першої чи другої експертиз) захисник уважає неповними чи неясними, або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження; чому, на його думку, допит експертів не дав змоги усунути виявлені ним суперечності; довести наявність достатніх підстав уважати висновок експерта (експертів) (першого або другого) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви у їх правильності.
Стороною захисту таке доведено не було.
Отже суд не вбачає достатніх підстав для призначення додаткової експертизи.
Верховний Суд у постанові від 01 лютого 2021 року у справі № 721/265/17 виснував, що рішення суду першої інстанції про призначення додаткової експертизи є безпідставним, оскільки висновки попередніх експертиз, наявні у матеріалах кримінального провадження, не суперечать один одному, а тому в суду не було достатніх підстав уважати їх необґрунтованими, неповними чи неправильними.
Крім того, суд уважає за необхідне повторно звернути увагу на те, що захисник був ознайомлений з обома висновками експертів ще на стадії досудового розслідування, що підтверджував у судовому засіданні, кримінальне провадження розглядається в суді вже більше ніж два роки, останній раз захисникові було відмовлено у задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи з тих самих питань у червні 2025 року, однак з даним клопотанням захисник звернувся на стадії допиту обвинувачених через три місяці після; відсутні були жодні перешкоди для заявлення такого роду клопотань на стадії дослідження висновків експертів, або ж після допиту експертів. Отже суд уважає, що таке клопотання спрямоване скоріш на затягування розгляду справи, а не на повний, всебічний та об'єктивний розгляд справи у розумні строки, як цього вимагає закон.
Керуючись ст. 20, 22, 242, 244, 332, 369-374 КПК України суд
У задоволенні клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_5 про призначення додаткової судово-медичної експертизи - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали складено, підписано та оголошено суддею 23 вересня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1