Справа № 527/1317/25
провадження 2/527/702/25
23 вересня 2025 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Свістєльнік Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання - Мороз Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Глобине цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», який подано представником позивача Поляковим Олексієм Володимировичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
25 квітня 2025 року позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» звернувся до Глобинського районного суду Полтавської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У позовній заяві зазначив, що 19.06.2024 року між ТОВ «Кредіплюс» та відповідачем укладено кредитний договір № 144056 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно умов договору кредит становить 13334 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 10000,50 грн. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті, у розмірі 3333,50 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини. П. 2.5 індивідуальної частини передбачено, що комісія за надання кредиту складає 3333,50 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 25% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.
Зазначив, що відразу після вчинених дій відповідача, 19.06.2024 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» ініціювало переказ коштів згідно договору на платіжу карту № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця. Отже, первісний кредитор свої зобов'язання виконав в повному обсязі.
Посилався на те, що всупереч умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 21641,04 грн., яка складається з наступного: 13334 грн. - заборгованість по кредиту; 7806,04 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 501 грн. - комісія за кредитним договором.
Зазначив, що 10.10.2024 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» та позивач уклали договір факторингу №10102024, згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 144056 від 19.06.2024 року.
Вказував, що відповідно до витягу з реєстру боржників за договором факторингу № 10102024 від 10.10.2024 від ТОВ «ФК «Кредіплюс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 21641,04 грн.
На підставі викладеного представник позивача прохав суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №144056 від 19.06.2024 року у розмірі 21641,04 грн., яка складається з: 13334 грн. - заборгованість за тілом; 7806,04 грн. - заборгованість за відсотками та комісії 501 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн..
У судове засідання позивач не з'явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі представника позивача, не заперечував щодо проведення заочного розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позов, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи наявність зазначених умов проведення заочного розгляду справи, суд розглянув справу заочно, на підставі наявних у ній доказів.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.06.2024 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №144056, який підписаний відповідачем ідентифікатором fa550b22 (а.с.27-30).
Відповідно до п.2.1. вказаного договору, кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.2.6. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Згідно п.2.2.1, п.2.3. договору, сума кредиту становить 13334 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: в розмірі 10000,50 грн. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті на рахунок позичальника; у розмірі 3333,50 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5. індивідуальної частини. Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 390% річних. Тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно до п.2.5, п.2.6 вказаного договору, комісія за надання кредиту складає 3333,50 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 25% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено. Загальний строк кредитування за цим договором складає 84 днів з 19.06.2024 по 11.09.2024.
Факт отримання коштів відповідачем підтверджується довідкою № 6, із якої вбачається, що ОСОБА_1 на номер карти № НОМЕР_1 , 19.06.2024 14:17 була здійснена транзакція у розмірі 10000,5 грн., призначення платежу: видача кредиту №144056 від 19.06.2024 року (а.с.50).
10 вересня 2025 року до суду надійшли витребувані докази з яких вбачається, що платіжну картку № НОМЕР_2 було емітовано банком на ім'я ОСОБА_1 та 19.06.2024 року о 14:17:54 зафіксоване надходження грошових коштів у розмірі 10000,50 гривень на вказану платіжну картку (а.с.94-96).
Відповідно до картки обліку виконання договору №144056 від 19.06.2024 року, заборгованість за договором №144056 становить 21641,04 грн., з яких: 13334 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7806,04 грн. - заборгованість за відсотками; 501 грн.- заборгованість по комісії (а.с.55).
10.10.2024 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ФК» ЕЙС» було укладено договір факторингу № 10102024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» відступило ТОВ « ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрах прав вимоги (а.с.58-60).
Відповідно до витягу з додатку №1 до договору факторингу №10102024 від 10.10.2024 року, реєстр прав вимоги №3 від 09.12.2024 року, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором 144056 від 19.06.2024 року у розмірі 21641,04 грн., з яких: 13334 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7806,04 грн. - заборгованість за відсотками; 501 грн.- заборгованість по комісії (а.с.9).
Із виписки з особового рахунку за кредитним договором №144056 вбачається, що станом на 25.03.2025 року заборгованість за кредитним договором №144056 від 19.06.2024 року не погашена та становить 21641,04 грн., з яких: 13334 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7806,04 грн. - заборгованість за відсотками; 501 грн.- заборгованість по комісії (а.с.57).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми)про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 517 ЦК України, визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відтак, позивача наділено правом грошової вимоги до відповідача за вказаним в позовній заяві договором.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналізуючи фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позивачем доведено правові підстави набуття права вимоги за вказаним кредитним договором та факт неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань.
Будь-яких доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за договором №144056 від 19.06.2024 року у розмірі 21641,04 грн., з яких: 13334 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7806,04 грн. - заборгованість за відсотками; 501 грн.- заборгованість по комісії.
Таким чином, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до задоволення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №144056 від 19.06.2024 року у розмірі 21641,04 грн., з яких: 13334 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7806,04 грн. - заборгованість за відсотками; 501 грн.- заборгованість по комісії.
Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У ЦПК України визначено види судових витрат.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн. позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04.02.2025 року, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04.02.2025 року, додаткову угоду № 28 до договору про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04.02.2025 року, акт прийому - передачі наданих послуг від 04.02.2025 року.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо,
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.
Суд, враховуючи обґрунтованість розміру понесених витрат, а також критерії розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, складність даної справи та ціну позову в ній, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, приходить до висновку, що витрати ТОВ «ФК «Ейс» на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню у розмірі 7000 грн., оскільки саме на цю суму підтверджується доказами надання адвокатом правничих послуг у справі .
Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2422,40 грн. сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», який подано представником позивача Поляковим Олексієм Володимировичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №144056 від 19.06.2024 року у розмірі 21641 грн. 04 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн., а всього 9422 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ: 42986956).
Представник позивача: Поляков Олексій Володимирович (місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогозівська, 4/16)
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Радалівка, рнокпп: НОМЕР_3 ).
Суддя Ю. М. Свістєльнік