Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/69/24
Провадження № 2/382/245/24
Іменем України
05 вересня 2025 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кисіль О.А.
за участю секретаря Чепіль А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин Київської області справу в порядку позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 до Акціонерне товариство КБ "ПРИВАТБАНК" про захист прав споживачів, визнання протиправних дій і нечинних операцій та зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів,
ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 звернулася до Яготинського районного суду Київської області з позовом до Акціонерного товариства КБ "ПРИВАТБАНК" про визнання недійними трансакцій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів, відповідно до вимог якого просить визнати недійсними, такими, що є безпідставними, транзакції, що були здійснені в період з 16 год. 01 хв. 21 липня 2023 року по 16 год. 42 хв. 21 липня 2023 року, угода № SAMDNWFC00089167256 від 19.07.2023 (картковий рахунок № НОМЕР_1 , додатковий картковий рахунок № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), відкритих на ім'я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ). Зобов'язати Акціонерне товариство комерційний банк “ПРИВАТБАНК (ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570) припинити нарахування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) відсотків (процентів за користуванням коштів), комісій та будь яких витрат за транзакціями, що були здійснені в період з 16 год. 01 хв. 21 липня 2023 року по 16 год. 42 хв. 21 липня 2023, угода № SAMDNWFC00089167256 від 19.07.2023 (картковий рахунок № НОМЕР_1 , додатковий картковий рахунок № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), відкритих на ім'я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ). Відновити залишок коштів на банківському рахунку Акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570) угода № SAMDNWFC00089167256 від 19.07.2023 (картковий рахунок № НОМЕР_1 , додатковий картковий рахунок № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), відкритих на ім'я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до стану, в якому він перебував на 00 год. 00 хв. 21 липня 2023 року. Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) кошти у розмірі 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок).
Позов обгрунтовано тим, що ОСОБА_1 є держателем платіжних карток Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" серед яких є банківська картка за № НОМЕР_1 .
19 липня 2023 року позивачка перебуваючи у соціальній мережі "Facebook" перейшла за посиланням, внаслідок чого на карті № НОМЕР_1 збільшено кредитний ліміт з подальшим його частковим використанням та зняттям готівки. Вказані дії проведено без волі позивачки, сторонньою особою.
26 липня 2023 року позивачка з'ясувавши обставин заволодіння її грошовими коштами, звернулася до відповідача, який повідомив її про те що по її карті збільшено кредитний ліміт на 50 000,00 грн. частину грошових коштів знято, а частиною грошових коштів здійснено розрахунок у магазинах, а також видано нову карту.
Факт використання грошових коштів (зняття та розрахунку) підтверджується листом відповідача від 27.07.2023 №D5С1МDQ5LВJ9QВNЕ.
Відповідно до листа від 27.07.2023 №D5С1МDQ5LВJ9QВNЕ невідомою особою здійснено: 1) 21.07.2023 (16:01) зняття готівки в банкоматі АТМ5996 NEZHSN SELMAS NIZHYN на суму 19 200 грн..; 2) 21.07.2023 (16:22) зняття готівки в банкоматі DN00 st. Mykoly Hoholia Nizhyn на суму 20 000,00 грн.; 3) 21.07.2023 (16:31) покупка А 112661, Ніжин, вул. Шевченка, буд 4 на суму 1000,00 грн. 4) 21.07.2023 (16:31) готівка на касі А 112661, Ніжин, вул. Шевченка, буд 4 на суму на 5000.00 грн.;5) 21.07.2023 (16:42) покупка А 112661 АДРЕСА_1 на суму 1,5 грн.; 6) 21.07.2023 (16:31) готівка на касі А 112661, Ніжин, вул. Шевченка, буд 4 на суму 3690.00 грн.
Слід відмітити, що у період здійснення вказаних транзакцій по картці Позивачка знаходилася за місцем свого проживання та не виїжджала до міста Ніжин. Вказані обставини можуть підтвердити свідки.
26 липня 2023 року позивачка звернулася до чергової частини відділення поліції № 2 заявою про вчинення кримінального правопорушення, вказаний факт підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженні № 12023111100001859 від 27.07.2023.
У жовтня 2023 року представник позивачки адвокат Петренко Павло Іванович звернувся до відповідача з адвокатським запитом № 41/23 від 09.10.2023.
Листом від 09.10.2023 №20.1.0.0.0/7-231009/60114 відповідач повідомив представника позивача адвоката Петренка Павла Івановича про не можливість надати інформацію за його запитом.
Відповідач продовжує нараховувати відсотки за кредитними коштами.
Позивачка не отримувала, вказаний факт підтверджується довідкою від 24.11.2023 №31QVJN43MNA0D9V.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 11.01.2024 відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін, визначено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді та заперечень.
07.02.2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, з котрого вбачається, що в своєму позові позивачка посилається на те, що 21 серпня 2023 року з кредитної картки- рахунку Позивача № НОМЕР_1 без її відома відбулось несанкціоноване зняття та використання на покупку товарів кредитних грошових коштів на суму 49808, 50 грн. Стверджує, що зазначені зняття коштів та купівлю товарів в магазині вона не проводила.
Позивач вважає, що саме через недбалість працівників Банку та незабезпеченість Банком належної безпеки її особистих даних, стало можливим здійснення зняття коштів з її кредитної картки (проведення транзакцій), шляхом авторизації за допомогою введення даних по її картці, що було здійснене 21.07.2023 року, невстановленими особами.
АТ КБ ПриватБанк не погоджується з доводами позовної заяви та надає свій відзив на неї.
Визнаючи грошові перекази (транзакіїї) недійсними, позивач не зазначає норму матеріального права, яка передбачає недійсність списання банком грошових коштів з рахунку клієнта, та не враховує, що вказана дія не є договором і не є правочином, а відтак не може бути визнана недійсною.
Вказані кошти до проведення транзакцій позивачу не належали, виявляються кредитними коштами, а тому не можуть підлягати до стягнення з власника коштів, власником коштів в такому випадку виявляється особа на рахунок якої і було перераховано суми. А в разі шахрайських дії, потерпілою стороною та особою яка має право для стягнення вказаних коштів, виявляється відповідач.
Окремо зазначає, що позивач також зазначила в своєї позовній заяві, що до вищевказаного зняття коштів, 19.07.2023 року, вона, перебуваючи у соціальній мережі “Facebook», перейшла за посиланням, внаслідок чого на карті № НОМЕР_1 , було збільшено кредитний ліміт з подальшим його частковим використанням та зняттям готівки.
Відповідно до Умов і правил надання банківських послуг: 1.1.5.5. Банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки Клієнта, Карту, контрольну інформацію Клієнта, відправленому в SMS - повідомленні ПіН - коді, Ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24 або проведених Клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання Клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв'язку під час використання цих каналів. 1.1.5.13. Клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви Клієнта про блокування картки / рахунку / на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг. 1.1.5.14. Клієнт відповідає за усі операції в повному обсязі, здійснені у підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват-24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації та аутентифікації. 2.1.4.7. Клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі якщо його дії або бездіяльності призвели до втрати електронного платіжного засобу, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.
Відповідно до посилань відповідача про шахрайські дії також пояснює наступне:
Згідно з п.2.1.1.7.4. Умов та Правил надання банківських послуг держатель Карти несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на карті даних, до моменту звернення Власника Карти в Банк та блокування Карти і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Картки в стоплист платіжної системи.
Пунктом 2.1.1.7.3. Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що у разі якщо Держатель дає згоду на проведення операцій з Картками або нанесеними на них даними поза полем його зору, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання надалі. Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесеними на карті даними.
Відповідно до ч.14.16 ст.14 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов'язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором.
До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач. Користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не здійснювались користувачем. Відповідно до Умов та правил, Клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви Клієнта про блокування картки/рахунку/ на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг. Клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з карткового рахунку третіми особами.
Таким чином, держатель платіжної картки зобов'язаний зберігати платіжну картку та інформацію, яка дає змогу користуватися нею (у тому числі ПІН), контролювати рух коштів за своїм картрахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися держателем. Клієнт чи її держатель має негайно повідомити банк про втрату платіжної картки в порядку, передбаченому договором, в іншому разі емітент не несе відповідальності за переказ коштів, ініційований за допомогою цієї платіжної картки, до отримання такого повідомлення.
Таким чином до повідомлення банку про постановку карти в стоплист платіжної системи, способом обумовленим договором, відповідальність за операції, ініційовані за допомогою платіжної картки несе її держатель.
Клієнт у свою чергу має право стягнути суму відшкодування з винних осіб встановлених в кримінальному порядку, якщо такі особи будуть виявлені.
Одночасно ст. 526 ЦК України наголошує нам, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Так, на даний час, Позивач належним чином свої зобов'язання за Кредитним Договором не виконав.
Згідно ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пунктів 6, 7, 8 та 9 розділу VI Положення користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.
Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Отже, нормами матеріального права визначений порядок відновлення прав користувача платіжної картки у разі встановлення платіжної операції, яка ним не виконувалася.
Таким чином винні дії АТ КБ «ПриватБанк» проведенні вказаних позивачем сум (транзакцій) на інший рахунок відсутні, а відтак на товариство не може бути покладено відповідальність, щодо відшкодування вказаних коштів, як збитків завданих позивачу.
Зауважує, що згідно з п.32.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.
При цьому, позовні вимоги, щодо неправомірності дій АТ КБ «ПриватБанк», не належного виконання умов договору та завдання збитків позивачу є необґрунтованими, оскільки не мають свого документального підтвердження.
Стосовно існуючих між сторонами договірних відносин, пояснює наступне. Позивач неодноразово звертався до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим власноруч підписав анкету-заяву від 18.11.2013 року, за допомогою Стилусу, підписала три анкети - заяви від 11.07.2019, а також, за допомогою додатку Приват24 та інтернету, підписала паспорт споживчого кредиту від 19.07.2023 року, та заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 19.07.2023 року та отримував і знайомився зі споживчою інформацією. На підставі підписаних вищевказаних анкет- заяв, позивачу було зокрема видано кредитну картку № НОМЕР_1 .
Позивач особисто звертався до банку, де у відділенні банку підписувала анкети- заяви, після чого їй і було видано кредитну картку № НОМЕР_1 .
Окремо зазначає, що анкети-заяви від 18.11.2013 року про умови кредитування було підписано позивачем, шляхом використання свого простого електронного цифрового підпису, а саме накладання підпису стілусом на планшеті, у відділенні ПриватБанку.
Першу анкету - заяву від 18.01.2013 року, Позивач підписала власноруч, а паспорт споживчого кредиту від 19.07.2023 року, та заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 19.07.2023 року, шляхом накладання електронного підпису.
Відповідно до умов та правил надання банківських послуг, сторони уклали угоду про використання простого електронного підпису та погодили, що визнають простим електронним підписом такі способи підписів Позивача: ОТР-пароль, QR-код, підпис стілусом на планшеті у відділенні Банку, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках, або офіційних сайтах Банку у мережі Інтернет, де клієнту надається технічна можливість ознайомитись з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, дати доручення Банку на здійснення операції з переказу коштів тощо, або якщо інтерфейс відповідного ПК Банку дає Клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої Клієнт надає Банку, шляхом підписання, способами, що узгоджені сторонами вище, при цьому ідентичність укладення правочину, повністю ідентична надісланому Банком ОТП - паролю на фінансовий, мобільний номер телефону Клієнта. Стосовно форми кредитного договору звертаємо увагу.
У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1 ст.30 ЦК України), яким підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку.
Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв'язку, наприклад електронний. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила).
Тобто Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку. (п.п. 1.1.1.58, 1.1.1.59 Умов).
Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.
У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Позивач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua; https://client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що Відповідачу було надано для ознайомлення Умові та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання.
Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, який задля придбання, припинення або зміна цивільних прав та обов'язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заява, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві.
В вказаному випадку, дані правовідносини які виникли між позивачем та відповідачем регулюються ЗУ "Про «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Інструкцією "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженій Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 N 22 (зокрема, Глава 11. Розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування), далі - Інструкція.
Відповідно до п. 11.1 Інструкції оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування.
Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", "телефонний банкінг" тощо.
Згідно із п. 11.3. Інструкції юридичною підставою для роботи клієнта за допомогою систем дистанційного обслуговування і оброблення банком дистанційних розпоряджень клієнта ж договір банківського рахунку. У договорі обов'язково мають обумовлюватися права, обов'язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорів у разі їх виникнення тощо.
Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно частини першої статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) визначаються загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.
Згідно пункту 1.27 статті 1 Закону платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором;
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.
Відповідно до п. 1.4 Положення спеціальний платіжний засіб - платіжна картка, мобільний платіжний інструмент, інший платіжний інструмент, що виконує функцію засобу ідентифікації, за допомогою якого держатель цього інструменту здійснює платіжні операції з рахунку платника або банку, а також інші операції, установлені договором.
Так, згідно Анкети-заяви Позивач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua які разом з заявою складають Договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.
Відповідно до вказаного розділу, система Приват24 призначена для управління реальними банківськими рахунками через мережу Інтернет. Дана Система надає своїм Клієнтам комплекс банківських послуг цілодобово в режимі реального часу, з будь-якої точки, що має вхід в Інтернет.
Всі операції у системі «Приват-24» здійснюються за допомогою дистанційних розпоряджень. Дистанційне розпорядження - розпорядження Банку здійснити певну операцію, яке передається клієнтом через систему Інтернет, без відвідування Банку.
Передача дистанційного розпорядження та реєстрація його банком здійснюється за обумовленим каналом доступу в автоматичному режимі. Дистанційне розпорядження вважається переданим клієнтом і прийнятим банком до виконання, якщо клієнт : для доступу в систему ввів правильні логін та пароль (динамічний пароль) - засоби верифікації, увів всі параметри, які запитує система, підтвердив дистанційне розпорядження правильним введенням динамічним паролем. Якщо клієнт не підтвердив дистанційне розпорядження, то банк не виконує операцію, про що інформує клієнта.
Так, відповідно до Умов та правил банківських послуг ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" «Фінансовий телефон клієнта - це номер мобільного телефону, який зазначений і підтверджений клієнтом як номер телефону, за допомогою якого можуть проводитись фінансові операції. Підтверджується клієнтом під час активації продукту за допомогою POS-терміналу співробітника (у відділенні Банку), в банкоматі, терміналі самообслуговування з підтвердженням ПІН-коду картки і СМС-паролем, а також в Приват24 (у разі зміни логіна користувача).
Позивач був зареєстрований в ПК «Приват24» з логіном номеру свого мобільного телефону.
Номер телефону не змінювався позивачем, або третіми особами, у зв'язку із чим на номер телефону в разі проведення транзакцій та інших операцій, приходять повідомлення.
Так, SMS-ПОВІДОМЛЕННЯ використовуються банками у процесі двофакторної автентифікації клієнтів, що передбачає використання додаткової інформації , яка приходить у вигляді SMS-ПОВІДОМЛЕННЯ на телефон клієнта. При кожній спробі надходить нове SMS-ПОВІДОМЛЕННЯ з іншою інформацією. Двофакторна автентифікації вважається більш захищеним способом проти однофакторної.
Таким чином, можна зробити висновок, що перекази коштів по картці позивача було здійснено особисто Позивачем.
Слід зазначити, що згідно зі ст. 32.3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону.
Відповідно до ст. 33.2 зазначеного закону платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ.
Згідно з п. 1.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004 р., банк не несе відповідальність за достовірність змісту платіжного доручення. Платники й отримувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі банку.
Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» містить в даному випадку спеціальну статтю, яка регламентує спірні перекази за вини платника, а саме ст.33 «Відповідальність платника за проведені перекази»: згідно п.33.3. платник зобов'язаний від шкодувати шкоду, заподіяну банку або іншій установі - учаснику платіжної системи, що його обслуговують, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і проведенням незаконних операцій з компонентами платіжних систем (платіжні інструменти, обладнання, програмне забезпечення тощо). При цьому банк або інша установа - учасник платіжної системи, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за проведення переказу.
Крім того, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, до яких приєднався Позивач, підписавши Анкету-Заяву, зазначено: Клієнт зобов'язаний, негайно повідомляти Банк шляхом дзвінка до Колцентру (протягом 15 хвилин) інформацію, що стала відома Клієнту про втрату/викрадення Карти, Стікеру PayPass, сім-карти мобільного телефону, несанкціоновані транзакції по його рахунках (а також по рахунках 3-іх осіб).
Банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки Клієнта, Карту, контрольну інформацію Клієнта, відправленому в SMS - повідомленні ПіН - коді, Ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24, паролі (ніку) MobileBanking або проведених Клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання Клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв'язку під час використання цих каналів.
Банк не несе відповідальності за наслідки виконання доручень, виданих неуповноваженими особами, і у тих випадках, коли з використанням передбачених банківськими правилами і Договором процедур Банк не міг установити факт видачі розпорядження неуповноваженими особами.
Клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви Клієнта про блокування картки / рахунку / на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг.
Клієнт відповідає за усі операції в повному обсязі, здійснені у підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват-24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації та аутентифікації.
Банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація, що передається по відкритих каналах зв'язку, в тому числі за допомогою SMS-запитів, стане відомою третім особам в результаті прослуховування або перехоплення каналу зв'язку, а також у разі несумлінного виконання Користувачем умов зберігання та використання Вашої карти, мобільного телефону, sim-карти зв'язку (sim-карта - ідентифікаційний модуль Користувача, застосовуваний у мобільному зв'язку, складовий елемент мобільного телефону стандарту GSM, sim-карта містить інформацію про номер мобільного телефону Користувача, зареєстрованому у оператора стільникового зв'язку).
Нормами права передбачено, що для відновлення банком залишку коштів на картковому рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції, необхідно встановити здійснення помилкового або неналежного переказу.
Відповідно дії чи бездіяльності банку, як сторони договору, на проведення платежів на час розгляду даного позову не встановлено, адже електронний платіж проводиться тільки з ініціативи клієнта, оскільки всі генеруючі ключі та паролі доступу до системи ПРИВАТ-24, згідно з якими можливо розпорядження рахунком знаходяться виключно у клієнта, як власника рахунку. Отже, здійснене банком списання грошових коштів не може вважатись безпідставним.
Таким чином, позивачем не доведено помилкового або неналежного переказу грошових коштів, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Вважає, що в даному випадку заявлені позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Більше того, платежі були проведені правильно у відповідності до вимог Інструкції НБУ за № 22 від 21.04.2004 року, і не проводити їх банк не мав права, адже у відповідності до вимог ст.526 Цивільного кодексу України мав належним чином виконати передбачене договором зобов'язання.
Окрім того, право власності на кошти, після їх перерахування на розрахункові рахунки набуває одержувач, і в разі безпідставного їх отримання несе відповідальність за ст. 1212 ЦК України.
Таким чином, оскільки обставини вчинення порушень і неправомірних дій з боку банку позивачем не доведено, вказане виключає відповідальність Відповідача згідно з умовами договору та вимогами законодавства.
На підставі викладеного, просив в задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про стягнення коштів, знятих та списаних з її рахунку не встановленими особами у сумі50 000, 00 грн., визнання недійсними, таким, що є безпідставними, транзакції, припинення нарахування відсотків, а також, відновлення залишку коштів на банківському рахунку № НОМЕР_1 , угода № НОМЕР_5 від 19.07.2023 року - відмовити повністю.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні просила в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, оскільки згідно долученого до матеріалів справи аудіозапису вбачається, що ОСОБА_1 зверталася на гарячу лінію 3700, яка свідчить про те, що позивачкою приховано ту обставину, що пердача пін-коду картки та конфеденційної інформації третім особам відбулась за безпосередньої участі позивачки також підтримала викладене у відзиві на позов та додав, що банк не відповідає за платіжні системи. При цьому, без даних картки, які є обов'язковими для введення при здійсненні платежів та номера телефону, не можливо здійснити ті чи інші платежі, в тому числі і через Приват24.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є держателем платіжних карток Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" серед яких є банківська картка за № НОМЕР_1 . 19 липня 2023 року позивачка перебуваючи у соціальній мережі "Facebook" перейшла за посиланням, внаслідок чого на карті № НОМЕР_1 збільшено кредитний ліміт з подальшим його частковим використанням та зняттям готівки. (а.с 5-8)
26 липня 2023 року позивачка звернулася до чергової частини відділення поліції № 2 із заявою про вчинення кримінального правопорушення, вказаний факт підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженні № 12023111100001859 від 27.07.2023. (а.с. 9)
У жовтні 2023 року представник позивачки адвокат Петренко Павло Іванович звернувся до відповідача з адвокатським запитом № 41/23 від 09.10.2023. Листом від 09.10.2023 №20.1.0.0.0/7-231009/60114 відповідач повідомив представника позивача адвоката Петренка Павла Івановича про не можливість надати інформацію за його запитом.(а.с.10-13)
ОСОБА_1 неодноразово зверталася до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим власноруч підписав анкету-заяву від 18.11.2013 року, за допомогою Стилусу, підписала три анкети - заяви від 11.07.2019, а також, за допомогою додатку Приват24 та інтернету, підписала паспорт споживчого кредиту від 19.07.2023 року, та заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 19.07.2023 року та отримував і знайомився зі споживчою інформацією. На підставі підписаних вищевказаних анкет- заяв, позивачу було зокрема видано кредитну картку № НОМЕР_1 . Позивач особисто звертався до банку, де у відділенні банку підписувала анкети-заяви, після чого їй і було видано кредитну картку № НОМЕР_1 . Анкети-заяви від 18.11.2013 року про умови кредитування було підписано позивачем, шляхом використання свого простого електронного цифрового підпису, а саме накладання підпису стілусом на планшеті, у відділенні ПриватБанку. Першу анкету - заяву від 18.01.2013 року, Позивач підписала власноруч, а паспорт споживчого кредиту від 19.07.2023 року, та заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 19.07.2023 року, шляхом накладання електронного підпису. Відповідно до умов та правил надання банківських послуг, сторони уклали угоду про використання простого електронного підпису та погодили, що визнають простим електронним підписом такі способи підписів Позивача: ОТР-пароль, QR-код, підпис стілусом на планшеті у відділенні Банку, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках, або офіційних сайтах Банку у мережі Інтернет, де клієнту надається технічна можливість ознайомитись з умоваминадання відповідної послуги та підписати відповідний договір, дати доручення Банку на здійснення операції з переказу коштів тощо, або якщо інтерфейс відповідного ПК Банку дає Клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої Клієнт надає Банку, шляхом підписання, способами, що узгоджені сторонами вище, при цьому ідентичність укладення правочину, повністю ідентична надісланому Банком ОТП- паролю на фінансовий, мобільний номер телефону Клієнта. (а.с.36-57)
Із звукозапису (а.с.186), який подано до розгляду по суті, та який суд вважає за можливе взяти до уваги як доказ, який відповідає вимогам ст.ст.78, 100 ЦПК України, та досліджений у судовому засіданні, з якого вбачається, що позивачка вказує, що надала ПІН-код картки та свій номер телефону невідомим особам під час оформлення допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Відповідно до роз'яснень п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Підставами позовних вимог ОСОБА_1 є відсутність її волевиявлення на проведення 26 липня 2023 року транзакції, а саме: заволодіння її грошовими коштами, по збільшенню на її картці кредитного ліміту на 50 000,00 грн. з котрих частину грошових коштів знято, а частиною грошових коштів здійснено розрахунок у магазинах, без її участі.
Так, відповідно до ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом.
Згідно ст.1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Положення цієї глави застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.
Клієнт не має права без письмової згоди обтяжувача надавати банку розпорядження, а банк не має права їх виконувати, якщо в результаті розмір грошових коштів на рахунку буде меншим за розмір, визначений згідно з умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на відповідному банківському рахунку.
Після отримання банком письмового повідомлення обтяжувача про наявність підстав для звернення стягнення на предмет обтяження, яким є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, клієнт за відповідним договором банківського рахунка не вправі без письмової згоди обтяжувача надавати банку розпорядження, а банк не вправі їх виконувати, якщо в результаті розмір грошових коштів на рахунку буде меншим за розмір забезпеченої обтяженням вимоги обтяжувача. Банк не перевіряє наявність підстав, зазначених в отриманому ним від обтяжувача повідомленні.
Якщо на момент отримання банком розпорядження клієнта банк був письмово повідомлений клієнтом про існування обтяження, банк, який порушив вимоги частин другої і третьої цієї статті, відповідає перед обтяжувачем у розмірі грошових коштів, списаних ним з рахунка на виконання розпорядження клієнта.
Згода обтяжувача, передбачена частинами другою і третьою цієї статті, може бути виражена у загальній формі та/або містити умови, за яких така згода вважається наданою. Така згода може бути включена до умов договору, яким встановлюється обтяження майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Згідно з п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Згідно із ст. 7, п. п. 38.1, 38.4 ст. 38 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» режим обслуговування клієнта банків полягає у зберіганні коштів, здійснення розрахункових операцій за допомогою платіжних інструментів та створення системи захисту інформації, яка повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання.
Із положень п. 39.2 ст. 39 цього Закону вбачається, що при проведенні переказу його суб'єкти мають здійснювати в межах своїх повноважень захист відповідної інформації від несанкціонованого доступу до інформації; несанкціонованих змін інформації; несанкціонованих операцій з компонентами платіжних систем.
Пунктом 39.4. ст. 39 Закону встановлено, що працівники суб'єктів переказу повинні виконувати вимоги щодо захисту інформації при здійсненні переказів, зберігати банківську таємницю та підтримувати конфіденційність інформації, що використовується в системі захисту цієї інформації.
Пунктами 1.15, 1.23, 1.24, 1.32 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначені умови, за яких рух коштів вважається неналежним (неправомірним) переказом, а саме: ініціатором такого переказу має бути особа, яка не є платником, тобто якій не належить рахунок, з якого ініціюється платіж (неналежний платник), а кошти мають бути списані з рахунку неналежного платника помилково або неправомірно та зараховані на рахунок неналежного отримувача, тобто особи, яка не має законних підстав на одержання переказу.
Ініціювання переказу коштів може, в тому числі, здійснюватися шляхом використання держателем електронного платіжного засобу, тобто платіжної картки (стаття 21 вказаного Закону).
Відповідно до пунктів 6-9 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою правління НБУ від 05 листопада 2011 року № 705, користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, встановлених договором.
Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН - коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, не можна стверджувати, що зняття коштів відбулось з вини клієнта банка.
Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд бере до уваги і правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, згідно з якою, не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, відсутні підстави для висновку про його вину, як підставу цивільно-правової відповідальності.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Відповідно до пункту 14.12 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов'язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
Згідно з пунктом 2 розділу VI положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (далі - Положення № 705, в редакції на час виникнення спірних правовідносин), емітент зобов'язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу.
Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення № 705 банк зобов'язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. Банк у разі невиконання обов'язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.
Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.
Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).
Пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 визначено, що емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц (провадження № 61-1856св17), від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц (провадження № 61-10469св18), від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц (провадження № 61- 30583св18), від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19 (провадження № 61-1035св21).
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з пояснень позивачки вона 19 липня 2023 року позивачка перебуваючи у соціальній мережі "Facebook" перейшла за посиланням, внаслідок чого на карті № НОМЕР_1 збільшено кредитний ліміт з подальшим його частковим використанням та зняттям готівки. Вказані дії проведено після надання позивачкою інформації невідомим особам щодо її номеру телефону та ПІН-код картки.
Позивачем у виконання вимог ст.81 ЦПК України не додано доказів, що вона не надавала інформації щодо номеру свого телефону та ПІН-код картки стороннім особам. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відразу після виявлення списання коштів, звернулася до АТ КБ "ПриватБанк" та правоохоронних органів з приводу вчинення неустановленими особами шахрайських дій, внаслідок яких з її банківського рахунку були зняті грошові кошти.
Також згідно долученого до матеріалів справи аудіозапису вбачається, що ОСОБА_1 зверталася на гарячу лінію 3700, яка свідчить про те, що позивачкою було надано інформацію щодо пердачі пін-коду картки та конфеденційної інформації третім особам відбулась за безпосередньої участі позивачки.
Так, з огляду на викладене, в матеріалах справи відсутні докази порушення банком прав позивача.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те що обставини, на які посилається позивач, як на підставу позовних вимог, зокрема, щодо несправедливості умов кредитних договорів, порушення відповідачем вимог Закону України «Про захист прав споживачів» відносно нього, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду судом справи, суд вважає позов необґрунтованим, безпідставним та недоведеним, в зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст.781, 89, 258-259, 265, 268, 354, 141 ЦПК України, ст.ст.23, 1067, 1071, 1066, 1073, 1074 ЦК України, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», суд
В позові ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 до Акціонерне товариство КБ "ПРИВАТБАНК" про захист прав споживачів, визнання протиправних дій і нечинних операцій та зобов'язання вчинти дії, стягнення коштів, відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 15 вересня 2025 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 22.09.2025 року.
Суддя Кисіль О. А.