Справа № 369/2024/25
Провадження № 2-ваі/369/1/25
23.09.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
за участю секретаря Іларіонова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву ОСОБА_1 про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Наталії Сергіївни від участі у розгляді адміністративної справи № 369/2024/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, -
У провадженні судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Наталії Сергіївни перебуває вищевказана адміністративна справа.
02 вересня 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , яка була зареєстрована канцелярією суду 04 вересня 2025 року за Вх.№ 43840/25 про відвід судді Пінкевич Наталії Сергіївни від участі у розгляді адміністративної справи № 369/2024/25.
Заява про відвід мотивована тим, що 24 лютого 2025 року по даній справі було відкрито провадження, проте станом на 02 вересня 2025 року вищевказана справа суддею по суті позовних вимог не вирішена не зважаючи на встановлений для цього десятиденний строк. На переконання заявника, такі обставини викликають сумнів у вирішенні адміністративної справи неупередженим судом.
Враховуючи викладене, заявник просив суд відвести суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Наталію Сергіївну від участі у вирішенні адміністративної справи № 369/2024/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С. від 17 вересня 2025 року заявлений відвід було визнано необґрунтованим та передано заяву про відвід судді для розгляду іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч. 4 ст. 40 КАС України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 вересня 2025 року заяву про відвід судді Пінкевич Н.С. було передано на розгляд судді Фінагеєвій І.О.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За правилами ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі, як це унормовано положеннями ч. 11 ст. 40 КАС України.
Враховуючи положення ч. 8 ст. 40 КАС України та, беручи до уваги стислі строки розгляду заяви про відвід, визначені положеннями ч. 11 ст. 40 КАС України, суд не вбачає підстав для вирішення питання про відвід судді Пінкевич Н.С. у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, а тому вирішує зазначене питання в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Вивчивши заяву про відвід судді, суд дійшов висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правилами ст. 36 КАС України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.
Так, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Водночас, для того, щоб ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
При цьому, правилами ч. 3 ст. 39 КАС України унормовано, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Вимогами ч. 4 ст. 36 КАС України закріплено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Верховний Суд в ухвалі від 26 червня 2025 року, прийнятій по справі №120/1734/22-а, зауважив, що з урахуванням положень пункту 1 статті 6 Конвенції, наявність безсторонності суду має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Як убачається зі змісту заяви ОСОБА_1 про відвід судді Пінкевич Н.С., заявник як на підставу для відводу судді посилається на порушення суддею десятиденного строку розгляду справи.
Суд зауважує, що сам по собі факт тривалого розгляду справи не може свідчити про небезсторонність судді, оскільки прямо не передбачений законом як підстава для відводу, і в контексті аргументів позивача та відповідно до обставин справи не викликає сумнівів у неупередженості або об'єктивності судді Пінкевич Н.С.
Вивчивши заяву про відвід судді Пінкевич Н.С., суд дійшов висновку, що заявлений ОСОБА_1 відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Наталії Сергіївни від участі у розгляді адміністративної справи № 369/2024/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови не підлягає до задоволення, оскільки не ґрунтується на вимогах ст. 36, 37 КАС України, в яких визначено підстави для відводу судді.
Заявником до заяви не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, а сама заява містить лише припущення певних обставин. Крім того, доводи, на які посилається заявник в заяві про відвід судді, не є підставою для відводу судді, а зводяться до незгоди із процесуальними рішеннями головуючого судді, що в свою чергу може бути предметом дослідження при апеляційному оскарженні рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 39, 40, 182, 260, 261 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Наталії Сергіївни від участі у розгляді адміністративної справи № 369/2024/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Інна ФІНАГЕЄВА