Справа № 357/8029/25
Провадження № 2-о/357/404/25
іменем України
22 вересня 2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа Служба у справах дітей та сім'ї Гребінківської селищної ради про звільнення від повноважень опікуна та повернення дитини батьку,-
У травні 2025 року заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із заявою про звільнення від повноважень опікуна та повернення дитини батьку, заінтересована особа: Служба у справах дітей та сім'ї Гребінківської селищної ради.
Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхова О.І. від 03 червня 2025 року постановлено цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа Служба у справах дітей та сім'ї Гребінківської селищної ради про звільнення від повноважень опікуна та повернення дитини батьку, направити за підсудністю для розгляду до Дніпровського районного суду міста Києва.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Яровенко Н.О. від 08 липня 2025 року постановлено цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа Служба у справах дітей та сім'ї Гребінківської селищної ради про звільнення від повноважень опікуна та повернення дитини батьку, направити за підсудністю для розгляду Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Згідно штампу канцелярії суду, справа надійшла до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 15 вересня 2025 року.
Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15 вересня 2025 року, головуючим суддею було визначено суддю Орєхова О.І. та отримана для розгляду 16 вересня 2025 року.
Дослідивши вказану заяву та додані до неї документи в порядку вирішення питання про відкриття провадження у справі вважаю, що цивільна справа не підсудна Білоцерківському міськрайонному суду Київської області, виходячи з наступного.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).
Відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.
Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 19 ЦПК України). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 26 - 30 ЦПК України).
Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.
Питання про підсудність справ визначається цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до частин першої статті 75 ЦК України суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника.
Згідно із частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV цього Кодексу.
З комплексного аналізу вказаної норми слідує, що при зверненні до суду із заявою в порядку окремого провадження, особа повинна дотримуватися загальних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 300 ЦПК України суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу. Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника.
Однак, положення статті 300 ЦПК України не встановлюють окремих правил визначення підсудності такої заяви.
Згідно із частиною дев'ятою статті 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Тому, враховуючи положення частини дев'ятої статті 10 ЦПК України, застосуванню підлягають правила підсудності, встановлені статтею 316 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
З наявної в матеріалах справи відповіді № 1550166 від 08.07.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру сформованого засобами підсистеми ЄСІТС на запит судді Дніпровського районного суду м. Києва щодо визначення підсудності, за вказаними параметрами особу ОСОБА_3 не знайдено.
Згідно відповіді № 1550188 від 08.07.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру сформованого засобами підсистеми ЄСІТС на запит судді Дніпровського районного суду м. Києва щодо визначення підсудності, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року № 807-ІХ утворено Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій Білоцерківської міської, Володарської селищної, Гребінківської селищної, Ковалівської сільської, Маловільшанської сільської, Медвинської сільської, Рокитнянської селищної, Сквирської міської, Ставищенської селищної, Таращанської міської, Тетіївської міської, Узинської міської, Фурсівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Селище Гребінки це село в Україні, яке з 17.07.2020 входить до складу Гребінківської селищної територіальної громади у Білоцерківському районі Київської області, у зв'язку з ліквідацією районів в Київській області. Однак, до зміни адміністративно-територіального устрою (до 17.07.2020) с-ще Гребінки було населеним пунктом Васильківського району Київської області.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 також передбачено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Відповідно до статті 125 Конституції України суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Пунктом 3 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII передбачено, що районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Вказаний розділ Закону № 1402-VIII доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 950-IX від 03.11.2020, яким передбачено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX.
Зазначене підтверджено Радою суддів України у листі від 22.07.2020 № 9рс-466/20-вих, відповідно до якого - до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ. 4.ХІ.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Принцип законного судді нерозривно пов'язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Суд не тільки вправі, а й зобов'язаний ухилитися від розв'язання справ, йому не підсудних.
Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є виконаними, коли справа заявника була розглянута національним судом, який створено на підставі закону. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).
З огляду на викладене, оскільки зареєстроване місце проживання заявника ОСОБА_1 не встановлено, а заявник ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яке знаходиться в адміністративно-територіальній одиниці, що відноситься до колишнього Васильківського району Київської області, то суддя приходить до переконання щодо необхідності застосування територіальної підсудності, визначеної положенням ч. 1 ст. 316 ЦПК України, а саме: за місцем проживання ОСОБА_2 .
Окрім того, недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст. 378 ч. 1 ЦПК України).
Отже, зазначена справа не підсудна Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.
Відповідно до статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Частиною 3 ст. 31 ЦПК України зазначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
За наведених вище обставин, заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа Служба у справах дітей та сім'ї Гребінківської селищної ради про звільнення від повноважень опікуна та повернення дитини батьку, необхідно направити за підсудністю до Васильківського міськрайонного суду Київської області.
Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32, 187, 352-354 ЦПК України, суд,-
Справу № 357/8029/25 за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа Служба у справах дітей та сім'ї Гребінківської селищної ради про звільнення від повноважень опікуна та повернення дитини батьку, надіслати за підсудністю для розгляду до Васильківського міськрайонного суду Київської області (08606, Київська область, м. Васильків, вул. Шевченка, буд. 8).
Передачу справи здійснити не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційної інстанції безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Особи, які не були присутніми в судовому засіданні при оголошенні ухвали, мають право на її оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Повний текст ухвали складено 22 вересня 2025 року.
Суддя О. І. Орєхов