вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/277/25
Справа № 356/391/25
17.09.2025 Березанський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Капшученко І. О.
за участю секретаря Мелещенко В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
До Березанського міського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») з вказаним вище позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 67 215,00 грн., а також сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Позов обґрунтований тим, що 09.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 103447905 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач отримав від товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 27 000,00 грн.
10.12.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/12, згідно з яким ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило належні йому права вимоги за Договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС».
Всупереч умовам укладеного договору, відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту не виконав та після відступлення права вимоги до позивача не надавав грошових коштів для погашення кредиту та процентів за користування ним, в результаті чого станом на дату звернення до суду виникла заборгованість у розмірі 80 715,00 грн., що підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку. Однак позивач, діючи у межах своїх прав, просить суд стягнути частину спірної заборгованості за договором в загальному розмірі 67 215,00 грн., з яких заборгованість по кредиту - 27 000,00 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 40 215,00 грн., а також понесені судові витрати з відповідача на свою користь.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 06.06.2025 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановивши відповідачу 15-денний строк з дня вручення копії даної ухвали на подачу до суду відзиву на позовну заяву.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, при зверненні до суду в позові, а також у поданих до суду 04.08.2025 та 16.09.2025 заявах просив розгляд справи проводити за відсутності їхнього представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином в порядку, встановленому ст. 128 ЦПК України, а саме поштою рекомендованими листами з повідомленнями за місцем реєстрації відповідача, що зареєстрована у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.74,78).
Так, згідно з вимогами ч. 3, абз. 1 ч. 6 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
За змістом п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку, а також день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Правом подати відзив на позовну заяву в порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався та відзиву не подав.
За змістом ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, керуючись ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд прийняв рішення про заочний розгляд за наявними матеріалами за відсутності вказаних учасників справи відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач проти такого порядку не заперечував, а належним чином повідомлений відповідач в судове засідання повторно не з'явився, відзиву не подав та не повідомив про причини своєї неявки.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з'ясованих обставин прийшов до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що 09.09.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 103447905 (далі - кредитний договір), за умовами якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в сумі кредитного ліміту в розмірі 27 000,00 грн. з кінцевою датою повернення (виплати) кредиту 09.10.2029, зі сплатою процентів за базовою процентною ставкою у розмірі 1,00% в день від суми залишку за кредитом, а позичальник, в свою чергу, зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Правила) (п.п.2.1-2.3,7.3,8.1,8.3 кредитного договору) (а.с.23-34).
Даний договір укладений у електронній формі та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором JVMQ, що міститься у реквізитах зазначеного договору та має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис (п.14.2 кредитного договору).
Підписавши вказаний договір електронним підписом, ОСОБА_1 засвідчив свою згоду на те, що невід'ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надані позичальнику до укладення цього договору, а також підтвердив, що ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua (п. 14.1 кредитного договору).
Крім того, в п.п. 14.8, 14.10 кредитного договору відповідач засвідчив, що умови цього договору є розумними, справедливими, добросовісними та не містять дисбалансу прав та обов'язків кредитодавця та позичальника, а також підтвердив, що до укладення договору отримав від кредитодавця інформацію, вимоги надання якої передбачені законодавством України, в тому числі, статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування» та статтею 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», яка необхідна для отримання споживчого кредиту.
Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», містяться в матеріалах справи (а.с.37-38).
09.09.2025 відповідач ОСОБА_1 також підписав паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором 2694, в якому визначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, розмір орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором, чим також підтвердив факт отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування виходячи із обраних ним умов, а також всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема, шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі, суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі, в разі невиконання ним зобов'язань за таким договором (а.с.35-36).
Під час укладення кредитного договору сторони погодили, що надання кредиту здійснюється шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника за реквізитами платіжної картки, що вказана позичальником також у заявці на отримання грошових коштів в кредит, № НОМЕР_1 , та позичальник несе відповідальність за правильність наданих кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок (п.п. 5.1,5.3 кредитного договору) (а.с.22,26).
На виконання вищевказаних умов договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» 09.09.2024 було ініційовано платіжну операцію шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції про перерахування грошових коштів у сумі 27 000,00 грн. на банківський рахунок отримувача ОСОБА_1 за реквізитами № 5355-28XX-XXXX-8777, ідентифікатор платіжної операції: 42590-82170-83564 (а.с.40).
Згідно підтвердження ТОВ «ПРОФІТГІД», що діє в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-757 від 06.09.2023, на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПРОФІТГІД» здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: номер замовлення/код платіжної інструкції 3AF47394-3989-43C5-BD7B-DCABC3DC4424; відправник ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», код 38569246; номер транзакції 42590-82170-83564; дата проведення 09.09.2024; сума переказу 27 000,00грн.; номер платіжної картки НОМЕР_2 ; код авторизації 681218; опис: Credit transaction ІНН 3815110614 ОСОБА_1 Договір (оферта): 103447905 від 09.09.2024 (а.с.39).
Таким чином, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на умовах, визначених договором, однак відповідач здійснив лише часткове погашення нарахованої заборгованості, а саме платежами від 09.10.2024 на суму 6 318,00 грн. та 16.11.2024 на суму 15,00 грн., всього на загальну суму 6 333,00 грн., в решті взяті на себе зобов'язання порушив, заборгованість не погасив, в результаті чого виникла прострочена заборгованість, що підтверджується відповідним розрахунком ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (а.с.18-19).
Таким чином, здійснивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, боргу за договором, що відповідає позиції Верховного Суду у постановах від 05.06.2018 в справі № 338/180/17, від 23.12.2020 в справі № 127/23910/14-ц.
10.12.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/12, відповідно до якого Клієнт відступив фактору права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1 договору факторингу), при цьому, під правами вимоги згідно з п. 1.3 у вказаному договорі розуміються права грошових вимог клієнта за кредитними договорами (наявних та майбутніх), зокрема, прав грошових вимог до боржників по сплаті сум боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також прав грошових вимог, які виникнуть у майбутньому (а.с.11-13).
Відповідно до платіжної інструкції № 1033 від 16.01.2025 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перерахувало кошти ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» в рахунок плати за відступлення права вимоги за договором факторингу № МВ-ТП/12 від 10.12.2024 (а.с.17).
Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором не виконав, після відступлення права вимоги не здійснив жодного платежу для сплати кредиту, процентів за його користування та інших платежів, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість перед позивачем.
Згідно з розрахунками заборгованості за кредитним договором № 103447905 розмір нарахованої заборгованості ОСОБА_1 становить 80 715,00 грн., з яких 27 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 40 215,00 грн. - заборгованість по процентах, 13 500,00 грн. - заборгованість по неустойці (а.с.18-21).
В добровільному порядку відповідач заборгованість не погашає.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.
За змістом положень ст.ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок у зобов'язанні належним чином, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора), проте не змінює умови укладеного кредитного договору.
Частиною першою статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Водночас, з тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК України випливає, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічні висновки послідовно висловлені Верховним Судом у постановах від 23.02.2022 у справі № 761/1543/20, від 19.01.2022 року у справі №639/86/17, від 14.07.2021 у справі №554/8549/15-ц, від 12.02.2020 у справі № 522/22802/17, від 07.02.2018 у справі №2-2035/11, які суд враховує до даних спірних правовідносин відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Отже, факт сингулярного правонаступництва, за яким до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшли права кредитора до відношенню до відповідача ОСОБА_1 за вказаним вище договором, доведено сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.
Водночас, відповідач після заміни кредитора жодних належних дій для погашення існуючої заборгованості не вчинив, в результаті чого виникла прострочена заборгованість перед ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитним договором № 103447905 за основною сумою боргу в розмірі 27 000,00 грн. та за процентами за користування кредитом в розмірі 40 215,00 грн., всього на загальну суму 67 215,00 грн.
Будь-яких доказів на спростування вказаних розрахунків, а також доказів належного виконання умов вищезазначених договорів відповідач суду не надав.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.
Положенням ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків,спеціалістів,перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
У відповідності до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» при зверненні до суду з позовом сплачено з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 ст. Закону України «Про судовий збір» та зараховано до державного бюджету судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. згідно платіжної інструкції № 649 від 08.05.2025 (а.с.10,65).
Окрім того, позивачем у зв'язку з розглядом даної справи понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується наданим суду договором про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024, укладеним між АО «Ліга юридичних технологій та інновацій» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», додатковою угодою № 667 від 30.12.2024 до договору про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024, актом приймання-передачі наданих послуг від 30.12.2024, платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 1567 від 30.12.2024, що містять детальний опис виконаних адвокатом робіт, витрачений на їх виконання час та вартість наданих послуг на загальну суму 5000,00 грн. (а.с.46-51).
Зазначені вище витрати пов'язані з розглядом справи, є співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим часом на надання правничої допомоги, ціні позову та значенню справи для сторони.
Враховуючи викладене, з огляду на повне задоволення позову, з відповідача на користь позивача на підставі ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12-13, 19, 81, 89, 141, 211, 223, 263-265, 268, 272-276 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», місцезнаходження якого зареєстроване за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13 (код ЄРДПОУ 39700642) заборгованість за кредитним договором № 103447905 в розмірі 67 215 (шістдесят сім тисяч двісті п'ятнадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», місцезнаходження якого зареєстроване за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13 (код ЄРДПОУ 39700642) судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок. .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Суддя І. О. Капшученко