Вирок від 23.09.2025 по справі 276/109/24

Справа №276/109/24

Провадження №1-кп/293/70/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2025 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілих ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5 , ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_9

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12023060460000397 від 18.11.2023 по обвинуваченню ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, військовозобов'язаного, не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

ІНФОРМАЦІЯ_8 близько 01 год 20 хв водій ОСОБА_9 керував автомобілем "BMW-530I", реєстраційний номер НОМЕР_1 , по автодорозі "Виступовичі - Житомир -Могилів-Подільський", в напрямку м. Коростень Житомирської області.

Керуючи у вказаний день та час зазначеним транспортним засобом поблизу с. Старий Бобрик Новоборівської ТГ Житомирського району Житомирської області, неподалік від АЗС "А-сервіс", водій ОСОБА_9 перевищив максимальну швидкість, зазначену в п. 12.6.ґ) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі ПДР України, Правил) ("водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4.-12.7. цих Правил"), при цьому рухався зі швидкістю близько 115... 116км/год., таким чином в порушення вимог пункту 2.3.д) зазначених вище Правил створив загрозу безпеці дорожнього руху при керуванні ним транспортним засобом за вказаних умов.

Також, незважаючи на створену загрозу безпеці дорожнього руху, водій ОСОБА_9 , ігноруючи загально прийняті правила поведінки на дорозі та нехтуючи обов'язками виконувати вимоги ПДР України, у тому числі, ті, що носять характер заборони, перебуваючи в умовах створеної ним небезпечної обстановки, яка вимагала особливої уваги від нього як особи, яка керує транспортним засобом, діючи злочинно самовпевнено, продовжував порушувати вимоги пункту 12.9.б) вказаних вище Правил, рухаючись транспортним засобом з перевищенням дозволеної швидкості.

При цьому, в порушення вимог пункту 2.3.б) ПДР України, водій ОСОБА_9 проявив неуважність, не простежив за дорожньою обстановкою та її змінами, не врахував дорожні умови та обрану ним швидкість транспортного засобу.

Так, рухаючись по вказаній вище ділянці автодороги, на якій знаходився пішохід ОСОБА_10 , якого він об'єктивно спроможний був виявити, водій ОСОБА_9 , в порушення вимог пункту 1.7. ПДР України не був особливо уважним до такої категорії учасника дорожнього руху як пішохід.

Водночас, перебуваючи на відстані, достатній для безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, а саме пішохода ОСОБА_11 , водій ОСОБА_9 , в порушення вимог пункту 12.2. ПДР України, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості не обрав швидкість руху такою, щоб мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

Натомість, продовжуючи рух автомобілем з перевищенням максимально допустимої швидкості, без вжиття заходів для усунення створеної ним небезпечної обстановки, водій ОСОБА_9 , в порушення вимог пункту 12.3. ПДР України негайно не вжив заходів для безпечного для інших учасників руху об'їзду пішохода ОСОБА_11 , унаслідок чого передньою частиною свого автомобіля здійснив наїзд на останнього.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_11 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому лівої великогомілкової кістки, відкритого перелому лівої малогомілкової кістки, саден (4-х) лівої гомілки, садна ділянки лівого колінного суглобу, синців та саден лівого стегна, розриви шкіри лівої пахової складки, синця лівого плеча, синців (2-х) лівого передпліччя, синця лівої кисті, синців, саден та забійних ран пальців лівої кисті, відкритих переломів фалангів пальців лівої кисті, забійних ран (6-х) статевого члена, саден та забійних ран (3-х) правої гомілки, відкритого перелому обох кісток правої гомілки, синця та саден правого стегна, садна ділянки правого кульшового суглобу, розривів шкіри правої пахової складки, закритого перелому обох кісток правого передпліччя, відкритого перелому правої плечової кістки, синця правоїкисті, синця та саден (3-х) ділянки правого ліктьового суглобу, садна на передній грудній стінці справа та передній черевній стінці серединно, крововиливів на червоній каймі обох губ, синця носу, садна та поверхневої рани підборіддя. Садна лівої щоки, садна, забійної рани та різаних ран чола справа, садна чола зліва та в лівій скроневій ділянці, садна лівої бокової поверхні тулубу, садна правої бокової поверхні тулубу, синця поперекової ділянки, крововиливів в м'які мозкові оболонки, відриву руків'я грудини, перелому шийного відділу хребта з розривом спинного мозку, перелому правого ріжка під'язикової кістки, перелому грудного відділу хребта, крововиливів в середостіння, забоїв нижніх доль обох легень, двобічного гемотораксу (кров в плевральній порожнині), розривів печінки, крововиливу в праву навколониркову клітковину та брижу товстої кишки, гемоперитонеуму (кров в грудній порожнині).

Дані тілесні ушкодження за механізмом свого утворення складають тупу поєднану травму тіла, яка утовориласьодномоментно або в короткий проміжок часу одне за одним, від контактів з твердими предметами, що мають обмежену, переважаючу, плоску поверхні, якими могли бути виступаючі частини автомобіля, що рухався з подальшим відкиданням тіла на дорожнє покриття та додатковим його травмуванням.

Смерть ОСОБА_11 настала від тупої поєднаної травми тіла у вигляді крововиливів під м'які мозкові оболонки, відриву руків'я грудини, перелому шийного відділу хребта з розривом спинного мозку, перелому грудного відділу хребта, крововиливів в середостіння, забоїв нижніх доль обох легень, двобічного гемотораксу, тощо; про що свідчить наявність та прижиттєвість даних тілесних ушкоджень, рідка кров в порожнинах серця та великих судин, крововиливи під епікард та вісцеральну плевру.

Після отримання тілесних ушкоджень потерплий не міг виконувати будь-яких дій. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, а також згідно даних медико-криміналістичної експертизи, найбільш вірогідно, що в момент первинного контакту потерпілий перебував у вертикальному або близькому до нього положенні, обернений передньою поверхнею тіла до травмуючого фактору.

Питання про можливість врятування життя потерпілому за умови своєчасного надання йому спеціалізованої та кваліфікованої медичної допомоги входить до компетенції комісійної судово-медичної експертизи, однак, на мою думку, за умови своєчасного надання спеціалізованої та кваліфікованої медичної допомоги, врятувати життя потерпілому було б не можливо.

Порушення водієм ОСОБА_9 вимог пунктів 1.7., 2.3.б), 2.3.д), 12.2., 12.3., 12.6.ґ) та 12.9.б) Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками

Крім того, одразу після наїзду на пішохода ОСОБА_12 , водій ОСОБА_9 , будучи причетним до скоєння даної дорожньо-транспортної пригоди, в порушення вимог пункту 2.10 Правил дорожнього рух) України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, не вжив усіх можливих заходів для надання першої медично допомоги ОСОБА_13 , не викликав карету швидкої медичної допомоги не відправив потерпілого до лікувального закладу, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду орган поліції, не вжив усіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, а натомість, з метою уникнення відповідальності за скоєне зник з місця пригоди, чим завідомо залишив без допомоги потерпілого ОСОБА_11 , який перебував у небезпечному для життя стані та був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження, внаслідок безпорадного стану, коли ОСОБА_9 сам поставив потерпілого у небезпечний для життя стан та був зобов'язаний і мав змогу надати потерпілому допомогу.

Таким чином ОСОБА_9 інкримінується, що він своїми необережними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5 , вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

Крім того ОСОБА_9 своїми умисними діями, які виразились у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через безпорадний стан, особою, яка мала змогу надати допомогу та сама поставила потерпілого в небезпечний для життя стан, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.135 КК України.

II. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

В ході судового розгляду ОСОБА_9 свою вину визнав у повному обсязі.

Суду надав покази про те, що 17.11.2023 зателефонував сестрі ОСОБА_14 близько 22.00 год, після чого автомобілем "BMW-530I", реєстраційний номер НОМЕР_1 , приблизно о 23.00 год приїхав в центр селища Нова Борова Житомирського району, після чого із сестрою та її знайомим поїхали в с. Старий Бобрик до магазину щоб придбати спитрні напої, однак він був зачинений. Після цього поїхали в с-ще Черняхів, а звідти поверталися назад та на заправці в с. Комарівка, придбавши спиртне, поверталися назад. По дорозі за с. Топорище підібрали двох пасажирів, яких підвезли до с. Фасова.

В автомобілі на пасажирському сидінні спереду заходилася сестра ОСОБА_15 , а на задньому сидінні був знайомий ОСОБА_15 .

Вказав, що рухався зі швидкістю приблизно 90 км/год, дорожнє покриття було сухе, на вулиці дуже темно, освітлення було відсутнє, лише світився пішохідний перехід перед с. Старий Бобрик.

Далі рухаючись від заправки на другому спуску він раптово помітив пішохода, який був на проїзній частині на своїй смузі руху в напрямку м. Коростень і через декілька секунд відбувся удар. Пояснив що після удару зупинив авто, однак з нього не виходив і до потерпілого не підходив. Пояснив, що він рухався з ввімкненим ближнім світлом фар. Пояснив, що коли побачив пішохода призупиняв рух авто, однак не до повної зупинки, екстрено не гальмував.

Внаслідок удару було пошкоджене лобове скло, яким посікло йому обличчя та руки. З авто не виходив, тому що перебував в шоковому стані.

Також по ходу руху автомобіля бачив, як по обочині справа рухався пішохід, який був на відстані 100-150 метрів де відбулось зіткнення.

Після ДТП поїхали додому до сестри ОСОБА_15, авто загнав у двір, накрив брезентом та поїхав до м. Коростень на таксі. По дорозі у м. Коростень їх зупиняли працівники поліції, а на їх запитання, чому руки в крові, відповів, що була бійка. Прибувши до м. Коростень, дружині та тещі пояснив, що збив людину. У подальшому наступного дня прибув до поліції.

Стосовно цивільних позовів потерпілих та позов цивільного позивача ОСОБА_16 зазначив, що визнає.

Вказав що щиро кається у вчиненому та не мав наміру завдати потерпілому шкоду.

Під час останнього слова обвинувачений попросив вибачення у потерпілих.

У судових дебатах захисник ОСОБА_7 вказав, що його підзахисний, свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнає в повному обсязі та щиро кається. В тому числі, надав покази, які узгоджуються із показаннями свідків, що були допитані в судовому засіданні.

Просив звернути увагу, що ОСОБА_9 раніше не судимий, має постійне місце проживання, має дружину та на утриманні в нього перебуває троє неповнолітніх дітей. Характеризується за місцем проживання позитивно, також має заохочення, що вказує на існування нормальних соціальних зв'язків. Протягом досудового розслідування та під час розгляду даної кримінальної справи надавав покази, брав участь в процесуальних діях.

Разом з тим, визнає цивільні позови про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, які були заявлені потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого його визнання вини та щире каяття вважає можливим виправлення його підзахисного без реального відбування покарання, з призначенням покарання із застосуванням норм ст.ст. 75,76 КПК України.

Захисник ОСОБА_8 під час судових дебатів просив суворо не карти його підзахисного та призначити покарання із застосуванням норм ст.ст.75,76 КПК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому просить врахувати, що ОСОБА_9 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, має міцні соціальні зв'язки, проживає за місцем реєстрації разом із своєю родиною, одружений, має на утриманні трьох дітей, характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра і лікаря-нарколога не перебуває.

Також захисник вказав, що ДТП сталося в темну пору доби, на неосвітленій ділянці дороги, поза межами населеного пункту, пішохід ОСОБА_10 перебував саме на проїжджій частині в стані алкогольного сп'яніння.

Вказує, що досліджені в судовому засіданні письмові докази, допитані свідки, встановлено, що вихідні дані для проведення експертизи були наданні невірні та вони не відповідають тим, які встановлені в ході судового розгляду. А саме вважає що швидкість руху автомобіля нічим не підтверджена; невірно встановлено вихідні дані щодо перебування пішохода в нерухомому стані, хоча під час допиту свідків та обвинуваченого було встановлено, що пішохід перебував в рухомому у стані, а тому маневр об'їзду не може застосовуватися; невірно встановлено місце наїзду на пішохода.

Також просив визнати недопустимим ряд доказів, які зібрані в рамках кримінального провадження №12023060460000397, а саме:

- протокол огляду місця події від 18.11.2021 за період з 07 год. 28 хв. по 08 год. 35 хв. проведеного слідчим СВ ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_17 за адресою Житомирський р-н, смт. Нова Борова, вул. Гайдамацька, 5 та всі похідні від нього документи та докази;

- протокол огляду місця події від 18.11.2025 за період з 10 год. 10 хв. по 10 год. 40 хв. проведеного слідчим СВ ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_18 за адресою с. Гуйва, вул. Бердичівське шосе, 64 та всі похідні від нього документи та докази;

- протокол огляду місця події від 18.11.2021 за період з 20 год. 14 хв. по 21 год. 50 хв, проведеного слідчим СВ ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_17 за адресою смт. Хорошів, вул. 95 Бригади, 2 (територія тимчасового тримання ТЗ, що на території ВП №4 Житомирського РУП) та всі похідні від нього документи та докази;

- клопотання про накладення арешту та ухвалу Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області №276/2451/23 та всі похідні документи та докази;

- протокол пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками від 05.01.2024 за участю ОСОБА_19 проведеного слідчим СВ ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_17 .

Так, статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, в силу вимог ч.6 ст.22 КПК України, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 91 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.

У обґрунтування винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 та ч.1 ст. 135 КК України, сторона обвинувачення посилалася на докази, які згідно зі ст.ст. 85, 86, 94 КПК України є допустимими, належними, достовірними та достатніми, а саме: на показання потерпілих, свідків обвинувачення, та відомості, що містяться у письмових доказах, наданих стороною обвинувачення.

Потерпілий ОСОБА_20 в судовому засіданні показав, що є батьком загиблого ОСОБА_21 . Про загибель сина за наслідками ДТП йому повідомили в телефонному режимі, на той час він перебував у Швеції.

Показав, що йому відомо, що ДТП сталось 18.11.2023, син його рухався по узбіччю як пішохід, спеціально відведеної пішохідної доріжки в тому місці не має.

Також показав, що йому відомо, що в автомобілі під керуванням ОСОБА_9 під час ДТП були пасажирами ОСОБА_15 , ОСОБА_22 та ще п'ятеро хлопців. Прізвищ пасажирів не знає.

Щодо призначення міри покарання обвинуваченому просив застосувати сувору міру покарання. Цивільний позов підтримує. Вказав, що обвинуваченим шкода не відшкодована.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що ДТП, внаслідок якої загинув її син ОСОБА_23 , сталася у ніч з 17.11.2023 на 18.11.2023. Про наслідки цієї ДТП повідомив їй ОСОБА_24 .

Показала, що по прибуттю на місце ДТП побачила тіло сина, який був напівоголений, шапка та взуття були далеко від нього.

Зазначила, що пам'ятає, що того дня, коли сталась ДТП проїжджа частина була суха, дощу не було. На місці ДТП було двоє хлопців ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , ще були люди, поліція, швидка. Точно вказати хто саме був на місці ДТП не може, оскільки втратила свідомість.

Вказала, що відразу їй не було відомо хто скоїв ДТП, про те що ДТП скоїв обвинувачений їй стало відомо згодом.

Стосовно призначення міри покарання обвинуваченому просила застосувати сувору міру покарання. Цивільний позов підтримує. Вказала, що обвинуваченим шкода не відшкодована.

Представник потерпілих ОСОБА_4 під час судових дебатів вказав, що потерпіла сторона наполягає на суворості покарання обвинуваченому ОСОБА_9 в межах ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України призначивши покарання відповідно до cт. 70 ч.1 КК України у межах санкції ст. 286 ч.2 КК України без застосування ст. 75, 69, 69-1 КК України, так як не вбачає законних підстав для їх застосування, враховуючи що зі сторони обвинуваченого не було щирого каяття, а також на думку потерпілих не встановлено обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого.

Цивільні позови потерпілих підтримав у повному обсязі.

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні показала, що дорожня транспортна пригода, у який загинув ОСОБА_28 , сталася восени 2023 року.

Далі показала, що ОСОБА_9 є її двоюрідним братом, з яким вони мають гарні відносини. Проживає ОСОБА_9 в с. Березина Житомирського району Житомирської області.

Того дня ОСОБА_9 зателефонував і повідомив, що хоче зустрітись. Приїхав за хвилин тридцять-сорок у с. Нова Борова до маркета "Економ". Разом з нею був також її друг ОСОБА_22 .

Далі, це було близько першої/другої години ночі, вони вирішили поїхати купити спиртні напої, які купили в с. Комарівка, також купили цигарки та заправили автомобіль,оскільки по приїзду в с. Топорище та в смт Черняхів вже магазини не працювали.

На зворотному шляху в с. Топорище зупинились двом хлопцям та підвезли їх до Фасівської зупинки, а самі продовжили рух до місця її проживання в смт Нова Борова.

Свідок показала, що їхали спокійно, вона та пасажир ОСОБА_22 розмовляли, водій ОСОБА_29 участі в розмові не брав. ОСОБА_30 водій мав гарний, був веселим. Алкоголь в автомобілі не вживали. Зазначила, що водій за кермом був тверезим. Автомобіль рухався зі швидкістю 90 чи 100 км/год із ближнім світлом фар, проте точно ствердити даний факт не може, оскільки не пам'ятає. В салоні автомобіля під час руху світло було відсутнє. Проїхавши заправку та кафе "Джерело" побачили на дорозі силует/людину, який був близько до осьової смуги, вони рухались у правій смузі. Відстань не пам'ятає. Зустрічний рух транспортних засобів був відсутній.

Зазначила, що в силуеті людини побачила щось червоне та те, що він був повернутий обличчям до них. Про те, чи рухалась людина чи стояла стверджувати не може, оскільки не пам'ятає.

Вказала, що ОСОБА_9 , коли побачив силует почав гальмувати, а далі був удар з водійської сторони. Після удару вони зупинились, однак з автомобіля не виходили, оскільки були налякані, не знали що робити та поїхали з місця ДТП до місця її проживання в смт Нова Борова. Приїхавши, автомобіль лишили у її дворі, який ОСОБА_36 та ОСОБА_31 накрили брезентом. У подальшому ОСОБА_22 на прохання ОСОБА_32 зателефонував своєму знайомому ОСОБА_33 та поросив відвезти ОСОБА_34 до м. Коростень. ОСОБА_9 поїхав в м. Коростень на таксі, яке йому викликав ОСОБА_35 .

Згодом до неї додому прибули працівники поліції, яким вона розповіла про обставини вчинення ДТП. На місці вчинення ДТП нікого не було, по дорозі також. Згодом за її участю проводили слідчий експеримент, при цьому повідомила, що погодні умови відповідали тим погоднім умовам, які були на момент вчинення ДТП. Також вказазла, що покази дані під час слідчого експерименту є дійсними.

Внаслідок ДТП у автомобілі було вибите лобове скло. Повідомила, що у неї були тілесні ушкодження у вигляді струсу мозку, а у водія - подряпини на руках та обличчі.

Свідок також вказала, що відстань від заправки, яку вони проїжджали до місця ДТП приблизно 100 метрів, стверджувати швидкість автомобіля не може та не знає за якої відстані почав гальмувати ОСОБА_36 .

Свідок ОСОБА_37 в судовому засіданні показав, що ІНФОРМАЦІЯ_8 він та двоє його знайомих були біля магазину "Бобер". Біля магазину також були ОСОБА_38 та ОСОБА_39 , які пішли додому близько 23 год. Повідомити чи була бійка біля магазину не може, тому що був у приміщенні. У приміщенні магазину бійки не було. Що вживали того дня хлопці йому не відомо, оскільки він з компанією був на закритій території.

Далі йому зателефонували та повідомили, що ОСОБА_21 збив автомобіль, який не зупинився та поїхав з місця пригоди. Далі показав, що ОСОБА_5 було збито приблизно 400 метрів від магазину. Прийшовши на місце ДТП він побачив розкидане взуття (кросівки) по узбіччі по правій стороні, пух від куртки та тіло ОСОБА_21 , яке теж було на узбіччі із правої сторони. На місці події також були ОСОБА_38 та поліція.

Відносно часу, то зазначив, що це було близько першої години ночі, було темно опадів не було. Освітлення було на пішохідному переході, де зупинка, від кафе 50 м, на місці ДТП освідтення не було.

Показав, що зі слів ОСОБА_40 йому відомо, що останній йшов ззаду, а ОСОБА_39 попереду. По дорозі повз нього на великій швидкості проїхав автомобіль, якого він не бачив, бо йшов з опущеною головою, а далі почув звук. Також ОСОБА_38 йому повідомив, що сам момент ДТП не бачив.

Свідок вказав, що на ОСОБА_5 того дня були джинси та куртка червоного чи бордового кольору.

Свідок ОСОБА_41 в судовому засіданні показала, що загиблий ОСОБА_28 є її рідним братом. Про загибель брата дізналась від слідчої, яка їй про це повідомила по телефону та про необхідність надання документів, що посвідчують його особу. На місце ДТП вона приїхала разом з чоловіком, де її повідомили, що встановлюють особу, яка збила її брата, оскільки останній зник з місця ДТП та те, що є особа, яку вони підозрюють.

Далі показала, що на місці ДТП були ОСОБА_42 , ОСОБА_43 та ОСОБА_24 .

Зі слів ОСОБА_44 , їй відомо, що вони разом із ОСОБА_45 відпочивали в кафе "Бобер" навпроти заправки "Джерело". Додому вони йшли окремо ОСОБА_23 попереду, а ОСОБА_46 позаду, та те, що він відразу не зрозумів, що сталось, лише щось почув, а потім побачив, що сталось.

Свідок показала, що по приїздуна місце ДТП вона бачила, що освітлення ділянки дороги було лише від автомобілів, які були на місці ДТП, опадів не було, покриття дороги було сухе.

Свідок вказала, що бачила запчастини від автомобіля, кросівки ОСОБА_23 , шапку, синтепон від куртки. ДТП мало місце на правій смузі руху від Житомира в бік Коростеня. Тіло було на узбіччі, кросівки близько метрів 200 від тіла.

Також зазначила, що слідча їй повідомила, що підозрюваний у вчиненні ДТП був разом із ОСОБА_47 , він є її родичем, а 18 листопада слідча повідомила про затримання підозрюваної особи.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показав, що в листопаді 2023 року йому зателефонував ОСОБА_48 після дванадцятої години ночі з проханням завезти людину до м. Коростень. Однак він йому відмовив, бо була комендантська година, але ОСОБА_26 наполягав та пояснив, що це військовий, і він погодився.

Приїхав на виклик в с-ще Нова Борова до магазину "Екомаркет", де його чекав ОСОБА_50 і незнайомий чоловік, який і був його пасажир. Під час руху він намагався спілкуватись з пасажиром, проте у останнього бажання говорити не було. Від пасажира відчувався запах спирного. По дорозі їх зупинила поліція, оскільки була комендантська година. Поліція посвітивши на пасажира виявила, що він весь у крові, на запитання поліцейського про його зовнішній вигляд, останній повідомив, що під час зустрічі з другом в с. Топорище побився. Далі вони продовжили рух, і най його запитання з ким саме побився, пасажир повідомив, що це не важливо.

У подальшому свідок показав, що коли повертався з м. Коростень, його зупинила поліція з проханням надати інформацію про пасажира якого він відвозив до м. Коростень, оскільки він є підозрілим та має місце наїзд на людину. Аби дізнатись інформацію про пасажира та його номер телефону, він зателефонував до ОСОБА_26 , проте ОСОБА_26 повідомив, що у нього він відсутній.

Далі, приїхавши додому, він вдруге зателефонував ОСОБА_26 та вони разом поїхали на місце ДТП, де ОСОБА_48 повідомив, що мабуть знає хто вчинив ДТП та розповів, що він, пасажир та ОСОБА_51 їхали в автомобілі, він був на підпитку, а тому чітко усіх подій не пам'ятає, але відчув удар і запитав, що сталось, йому повідомили, що все гаразд. Автомобіль по приїзду залишили у родички пасажира.

На місці ДТП він бачив, що тіло знаходилося в канаві, за 100 м від нього - шапка, ще за метрів 100 - кросівок, потім тіло. Також на місці ДТП були частини ТЗ - рамка з-під бамперу.

Далі вказав, що ОСОБА_48 відвіз до місця знаходження ТЗ, де проживає ОСОБА_52 . На даний час йому відомо, що кермом ТЗ, який скоїв ДТП, був чоловік, якого він відвозив до м. Коростень.

Свідок також показав, що того дня був туман, дорожнє покриття було трішки вологе та було темно. На місці ДТП освітлення не було.

На запитання сторони захисту показав, що у пасажира обличчя було в цятки, ніби від осколків, більше мали пошкодження на правій стороні обличчя, на руках теж були такі цятки. Впізнання особи пасажира проводилось за роздрукованими фото і по телефону, де були чотири особи на фото. Пояснив, що під час проведення впізнання були поняті. Також на поставлене запитання сторони захисту повідомив, що особисто він слідів гальмування на місці ДТП не бачив.

Свідок ОСОБА_53 в судовому засіданні показав, що того дня він та ОСОБА_54 перебували біля маркету в смт Нова Борова. Далі під'їхав ОСОБА_55 дядько, яким є ОСОБА_9 . Так як на місці алкоголь вже не продався, оскільки було близько 23 год. ночі, то вони вирішили поїхати купити спиртне в с-ще ОСОБА_56 , однак магазини були зачинені, тому купили алкоголь на заправці в с. Комарівці, коли поверталися назад.

Показав, що коли проїздили с. Топорище, то він задрімав.

Далі показав, що коли доїхали до с. Бобрик, то відчув удар, ніби збили людину, призупинились, з автомобіля не виходилита поїхали до ОСОБА_57 до дому, де залишили автомобіль, накривши його брезентом. Автомобіль мав розбите скло. У водія були тілесні ушкодження на руках від скла, у ОСОБА_58 - синяк на лобі і на руках подряпини.

Показав, що автомобіль накривали, оскільки йому повідомили, що збили людину, викликати швидку ніхто не пропонував. ОСОБА_9 просив знайти когось, щоб його відвезти в м. Коростень, чому саме в Коростень не пояснював. Після цього він зателефонував ОСОБА_33 з проханням відвезти водія автомобіля в м. Коростень.

По приїзду ОСОБА_59 з м. Коростень, вони разом поїхали на місце ДТП, де він останньому розповів про події.

На місці ДТП була швидка, поліція та загибла людина. Поблизу ДТП були шиномонтаж та мийка, дорожнє покриття не було мокрим.

Також показав, що під час руху автомобіля він не бачив руху інших транспортних засобів.

На запитання сторони захисту повідомив, що обставин ДТП не бачив, алкоголь після його придбання в с. Комарівка не вживали. Від водія по його приїзду до магазину в смт Нова Борова запах алкоголю не відчувався, але водій був веселим.

Свідок ОСОБА_60 в судовому засіданні показав, що в листопаді місяці 2023 року вони разом із загиблим ОСОБА_45 , замість поїхати в спортзал вирішили відпочити в кафе в с. Бобрик. Із смт Нова Борова до села Бобрик їх підвезли о 19 годині. В кафе вони вживали спиртні напої.

Під час відпочинку у ОСОБА_61 зав'язалась бійка, з ким саме йому не відомо, оскільки після прохання, не пам'ятає кого саме, забрати ОСОБА_23 з бійки, самої бійки вже не було, тільки крики.

В кафе були до дванадцятої години ночі. Додому першим з кафе пішов ОСОБА_28 пішки, а він на пару хвилин пізніше, тобто йшов позаду ОСОБА_23 .

Свідок показав, що він йшов по правій стороні узбіччя, в цей час, а саме коли був біля заправки проїздив автомобіль приблизно зі швидкість 100 км/год в напрямку м. Коростень. Далі через секунд 15 він почув глухий звук, наче щось стукнуло.

Коли підійшов ближче побачив кросівки ОСОБА_23 на проїжджій частині, а далі і його тіло на узбіччі.

Свідок показав, що йому не відомо де рухався потерпілий. Відносно погодних умов та освітлення зазначив, що було сухо і темно, освітлення не було. На потерпілому того дня були кросівки оранжевого кольору, чорна куртка та червоний светр.

Також зазначив, що слідів гальмування на місці ДТП не бачив, наступного дня на місці ДТП на це не звертав уваги. Показав, що зіткнення було раніше, а тіло далі від місця зіткнення приблизно на метрів сто.

Свідок ОСОБА_62 в судовому засіданні показав, що приблизно рік назад він був на чергуванні у додатковому екіпажі. Під час чергування на планшетний пристрій прийшло повідомлення про те, що в с. Старий Бобрик виникло непорозуміння/ бійка. По приїзду конфлікту не було, ними було проведено профілактичну бесіду з молодиками, які там перебували, нагадали їм про комендантську годину, оскільки було близько дванадцятої години ночі, на що останні повідомили, що вони чекають транспортний засіб і будуть їхати додому. На місці виклику вони пробули хвилин сорок. Далі поїхали в сторону с-ща Хорошів, повернувшись на заправку вирішили перевірити чи розійшлась компанія. По часу це близько через хвилин 15-20. Під час руху побачили молодика, який йшов по узбіччю, а далі проїхавши метрів п'ятдесят розкидане взуття, а за метрів вісімдесят тіло людини, яке лежало на узбіччі, ноги виступали на дорогу. Кросівки і тіло були далеко один від одного. Перевіривши пульс у загиблого, якого не виявив, повідомив про подію на лінію 102.

Свідок зазначив, що не пам'ятає чи були сліди гальмування, скла не було, знайшли лише решітку від автомобіля. Опадів не було, дорожнє покриття було сухим.

Також показав, що молодик, який йшов по узбіччю та загиблий-товариши. Загиблий - це той хлопець з яким проводилась профілактична бесіда.

Далі зазначив, що після виявлення тіла людини на місце прийшло ще декілька чоловік, які повідомили, що бачили чорний автомобіль.

Свідок ОСОБА_63 в судовому засіданні показав, що в листопаді 2023 року під час патрулювання із напарником ОСОБА_86 в м. Коростень, по вул. Селезньова в напрямку селища Поліського, тобто з напрямку м. Житомир, їхав автомобіль чорного кольору марки ауді. Водія та його прізвища не пам'ятає. В автомобілі знаходився також пасажир. У водія та пасажира були перевірені документи, оскільки була комендантська година. З документами обох все було гаразд. Водій перебував у тверезому стані, а пасажир з ознаками алкогольного сп'яніння, відчувався запах алкоголю з порожнин рота. В пасажира мали місце подряпини на обличчі та руках, наявність яких пасажир пояснив виниклою сутичкою, поводив себе не зрозуміло. Із пояснень водія було відомо, що останнього попросили підвезти дану особу до м.Коростень.

Пізніше надійшли орієнтування на водія БМВ з прізвищем ОСОБА_36 , яким ймовірно вчинено ДТП поблизу смт. Нова Борова зі смертельними наслідками.

Далі показав, що автомобіль, який вони зупиняли рухався назад і був ними зупинений вдруге, на запитання відносно пасажира водій повідомив, що висадив його на вул. Грушевського біля першого світлофора.

На запитання представника потерпілої сторони свідок також показав, що документ, який посвідчував особу пасажира можливо був і військовий квиток, не пам'ятає. Оскільки у водія не було виявлено ознак алкогольного сп'яніння, тому на наявність стану алкогольного сп'яніння на прилад "Драгер" нікого не перевіряли.

Свідок ОСОБА_64 суду показав, що у 2023 році восени, патрулював із колегою ОСОБА_87 по вул. Селезньовій у м. Коростень. Під час патрулювання, точної години не пам'ятає, зупинили чорний автомобіль "ауді". Перевірили документи водія, який повідомив, що прямує з смт Нова Борова, везе пасажира в м. Коростень. Після цього перевірив документи пасажира. Документ був книжечкою, чи паспорт чи військовий квиток, що саме не пам'ятає. Запам'яталось прізвище ОСОБА_36 . На руках у пасажира побачив подряпини, засохла кров на обличчі від подряпин, на запитання, що трапилось, пасажир повідомив, що побився.

Свідок зазначив, що під час перевірки документів пасажир виходив на вулицю, назвав своє прізвище " ОСОБА_36 ".

Також вказав, що при перевірці документів пасажира з порожнини рота останнього був чути запах алкоголю.

Далі свідок показав, що на зворотному шляху вдруге зупинили той самий автомобіль, в якому був лише водій, який з його слів прямував в смт Нова Борова, на запитання про пасажира повідомив, що висадив останнього біля водоканалу. На ранок вже надійшло орієнтування на ОСОБА_89 про вчинене ДТП з потерпілим.

Свідок ОСОБА_65 в судовому засіданні показала, що зі слів дочки їй відомо, що загиблого збив ОСОБА_29 . Події були в листопаді 2023 року.

Також надала покази про те, що вона та її дочка ОСОБА_51 проживають разом. Того дня в листопаді дочка пішла гуляти, куди вона не запитувала, коли повернулась, то розбудивши її повідомила, що ОСОБА_66 вбив людину і відразу приїхали працівники поліції - це була ніч. Працівники поліції розмовляли з її дочкою, при розмові вона присутня не була. Працівники поліції їй повідомили про ДТП та про наявність автомобіля у її дворі, яким його скоєно. З її дозволу був проведений огляд подвір'я, а вранці евакуйований автомобіль, який належав її племіннику ОСОБА_67 .

Показала, що будинок у якому проживає вона та дочка належав її загиблому чоловіку, спадщину після якого вона не оформила. Особисто автомобіль не оглядала, дочка окрім того, що ОСОБА_36 вбив людину, ніяких подробиць не розповідала. Зі слів дочки їй відомо, що за кермом був ОСОБА_29 .

У заяві про надання дозволу на огляд подвір'я є її підпис, заяву підписувала добровільно.

Свідок ОСОБА_68 суду показав, що того дня коли мала місце ДТП, він разом із друзями відпочивали в кафе у ОСОБА_69 . В іншій компанії у тому ж кафе відпочивав ОСОБА_28 разом з ОСОБА_70 . Після 23-24 години повз кафе на великій швидкості (на його думку понад 150 км/год) проїхав темний автомобіль в напрямку м. Коростеня, після чого був глухий удар, звук гальм чути не було. В цей час тривала повітряна тривога, тому подумав, що це працює ППО.

Згодом друзі повідомили, що трапилася ДТП, відстань від кафе до місця ДТП - 500м. Спочатку на місці ДТП він побачив одяг потерпілого, за метрів 100 - кросівки, тіло було ще далі, на місці ДТП були залишки решітки радіатора, також заглушка з маркуванням "БМВ". На потерпілому була куртка червоного кольору.

Свідок показав, що того дня ОСОБА_23 був одягнутий у куртку червоного кольору.

Свідок також вказав, що йому не відомо чи потерпілий помер відразу. Освітлення дороги, де мало місце ДТП не має.

Свідок ОСОБА_16 суду показав, що за оформленим нотаріально дорученням він уповноважив ОСОБА_9 пригнати із-за кордону автомобіль. ОСОБА_9 у жовтні 2023 року пригнав на його ім'я автомобіль. За наданим дорученням ОСОБА_34 уповноважено розпоряджатися автомобілем/пригнати, керувати і поставити на облік. Всі дії за дорученням ОСОБА_9 виконано, однак після оформлення автомобіль не був переданий, оскільки ОСОБА_9 не встиг його передати йому як власнику. Усі кошти на придбання та оформлення автомобіля були надані ним ОСОБА_9 .

Свідок стверджує, що ОСОБА_9 автомобіль у нього не викрадав.

Про наслідки ДТП з участю належного йому автомобіля йому повідомили в телефонному режимі працівники поліції. Шкоду обвинуваченим йому не відшкодовано.

ОСОБА_71 в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту роз'яснив висновок експерта за результатами проведеної судової автотехнічної експертизи № 17/24-25 від 09.01.2024. Зокрема, ескперт надав покази про те, що ОСОБА_9 не мав технічної можливості уникнути ДТП, виходячи із зупинного шляху. Водночас вказав, що ОСОБА_9 міг уникнути ДТП шляхом маневру об'їзду. При цьому зазначив, що у вихідних даних слідством не вказувалось про якісь перешкоди на зустрічній смузі. При цьому вказав що на вирішення експерта не ставилось питання щодо наявності технічної спроможності уникнути ДТП. Також пояснив, що швидкість руху транспортного засобу, яким керував ОСОБА_9 встановлювалась відповідно до слідової інформації, зазначеній на схемі ДТП, а також враховувалось що в автомобілі знаходились двоє пасажирів. Також пояснив, що градус пійому від 3 до 4 не впливає на розрахунок швидкості автомобіля. Крім того вказазв, що за встановленої швидкості автомобіля уникнути зіткнення шляхом застосування гальмування було неможливим.

Покази надані потерпілими, свідками є логічними та послідовними, узгоджуються з іншими належними та допустимими доказами здобутими у ході досудового розслідування та дослідженими у ході судового розгляду, кримінального провадження.

Вказані докази суд визнає належними та допустимими.

Стороною обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України, надано наступні документи, письмові та речові докази, які відповідно до ст.ст. 358, 359 КПК України судом безпосередньо оголошені та досліджені, а саме:

- рапорт чергового відділення поліції №4 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області від 18.11.2023 про те, що 18.11.2023 о 01:23 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 18.11.2023 о 01:22 за адресою: Хорошівський район смт Нова Борова, дорога Дорога Потрібна ЕМД. Бермуди 1139, повідомили, що на дорозі виявили чоловіка, якого збив автомобіль, чоловік без ознак життя. Поруч знаходиться знайомий померлого, який повідомив, що чоловіка звати ОСОБА_5 23 роки. Точну адресу вказати не може, виявили як їхали по дорозі на ОСОБА_72 , від с. Старий Бобрик 50м, ЕМД -Тюрменко. Авто поїхало в напрямку Нової Борової. Заявник ОСОБА_73 (працівник поліції);

- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18.11.2023, згідно якого проведено огляд місця події на а/д "Виступовичі-Житомир-М.Подільський" поблизу смт Нова Борова,у присутності двох понятих, під час якого виявлена та вилучена слідова інформація;

- висновок експерта № 941 від 22.12.2023, згідно якого при судово-медичному дослідженні трупа виявлено тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому лівої великогомілкової кістки, відкритого перелому лівої малогомілкової кістки, саден (4-х) лівої гомілки, садна ділянки лівого колінного суглобу, синця та садна лівого стегна, розривів шкіри лівої пахової складки, синця лівого плеча, синців (2-х) лівого передпліччя, синця лівої кисті, синців, саден та забійних ран пальців лівої кисті, відкритих переломів фаланг пальців лівої кисті, забійних ран (6-й) статевого члена, садна та забійних ран (3-х) правої гомілки, відкритого перелому обох кісток правої гомілки, синця та саден правого стегна, садна ділянки правого кульшового суглобу, розривів шкіри правої пахової складки, закритого перелому обох кісток правого передпліччя, відкритого, перелому правої плечової кістки, синця правої кисті, синця та саден (3-х) ділянки правого ліктьового суглобу, садна на передній грудній стінці справа та передні черевній стінці серединно, крововиливів на червоній каймі обох губ, синця носу, садна та поверхневої рани підборіддя, садна лівої щоки, садна, забійної рани та різаних ран чола справа, садна чола зліва та в лівій скроневій ділянці, садна лівої бокової поверхні тулубу, садна правої бокової поверхні тулубу, синця поперекової ділянки, крововиливів в м'які тканини тулубу та нижніх кінцівок, крововиливів в м'які тканини голови, крововиливів під м'які мозкові оболонки, відриву руків'я грудини, перелому шийного відділу хребта з розривом спинного мозку, перелому правого ріжка під'язикової кістки, перелому грудного відділу хребта, крововиливів в середостіння, забоїв нижніх доль обох легенів, двобічного гемотораксу (кров в плевральній порожнині), розривів печінки, крововиливу в праву навколониркову клітковину та брижу товстої кишки, гемоперитонеуму (кров в грудній порожнині).

Дані тілесні ушкодження за механізмом свого утворення складають тупу поєднану травму тіла, утворились одномоментно або в короткий проміжок часу одне за одним, від контактів твердими тупими предметами, що мають обмежену, переважаючу, плоску поверхні, якими могли бути виступаючі частини автомобіля, що рухався з подальшим відкиданням тіла на дорожнє покриття та додатковим його травмуванням, можливо в термін та за обставин, що вказані в описовій частині постанови, незадовго до моменту настання смерті, мають прямі причинний зв'язок з настанням смерті, згідно пункту 4.8 наказу №6 МОЗ України в 17.01.95 р. є смертельними.

Смерть гр. ОСОБА_11 настала від тупої поєднаної травми тіла у вигляді крововиливів під м'які мозкові оболонки, відриву руків'я грудини, перелому шийного відділу хребта з розривом спинного мозку, перелому грудного відділу хребта крововиливів в середостіння, забоїв нижніх доль обох легенів, двобічного гемотораксу, тощо; про що свідчить наявність та прижиттєвість даних тілесних ушкоджень, рідка кров в порожнинах серця та великих судин, крововиливи під епікард та вісцеральну плевру.

При судово-медичному дослідження трупа макроскопічних ознак будь-яких захворювань не виявлено.

При судово-токсикологічній експертизі крові трупа ОСОБА_74 виявлено етиловий спирт у концентрації 1,61 %о, що у живих осіб відповідало середньому ступеню алкогольного сп'яніння.

При судово-імунологічній експертизі крові трупа ОСОБА_11 її групою належність не встановлено через невиявлення групових антигенів.

Після отримання тілесних ушкоджень потерпілий не міг виконувати будь-яких дій.

Питання щодо положення потерпілого під час первинного контакту з травмуючи предметом вирішується комплексно, на підставі даних судово-медичного дослідження трупа, медико-криміналістичної експертизи, трасологічної експертизи, автотехнічної експертизи, тощо. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, а також згідно даних медико-криміналістичної експертизи, найбільш вірогідно, що в момент первинного контакту потерпілий перебував вертикальному або близькому до нього положенні, обернений передньою поверхнею тіла до травмуючого фактору.

Питання про можливість врятування життя потерпілому за умови своєчасного надання йому спеціалізованої та кваліфікованої медичної допомоги входить докомпетенції комісійної судово-медичної експертизи, однак, на мою думку, за умов своєчасного надання спеціалізованої та кваліфікованої медичної допомоги, врятувати життя потерпілому було б не можливо.

Після спричинення тілесних ушкоджень потерпілий не відчував сильний фізичний біль та особливі страждання через втрату свідомості.

Враховуючи характер розвитку трупних змін, вважаю, що смерть ОСОБА_11 настала в межах 8-12 години до часу судово-медичного дослідження трупа.

- заява гр. ОСОБА_65 від 18.11.2023, згідно якої остання надала добровільну згоду на проведення огляду домоволодіння, що за адресою АДРЕСА_2 ;

- протокол огляду місця події від 18.11.2023, згідно з яким проведений огляд за адресою: АДРЕСА_2 , у присутності двох понятих, власника домоволодіння ОСОБА_65 , під яас якого був виявлений та вилучений автомобіль марки БМВ 5301, д.н.з. НОМЕР_2 ;

- рапорт оу СКП ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта ОСОБА_75 про встановлення місця перебування ОСОБА_9 ;

- рапорт чергового відділення поліції №4 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області від 18.11.2023 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_9 о 14:13 надійшла заява до РУ про те, що ІНФОРМАЦІЯ_9 о 13:49 за адресою АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9,до ВП 4 Житомирського РУП надійшла письмова заява від від громадянки ОСОБА_76 , про те, що близько 01год 2- хв. водій ОСОБА_9 під час керування автомобілем марки БМВ530і, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вподальшому залишив місце події, чим завідома залишив допомоги ОСОБА_5 , що призвело до смерті останнього;

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.11.3023 від гр. ОСОБА_76 про завідоме залишення особи в небезпеці;

- протокол огляду місця події від 18.11.2023, під час якого в приміщенні моргу обласного бюро СМЕ, що за адресою с.Гуйва, Бердичівське шосе 64, здійснений огляд та вилучення речей трупа ОСОБА_5 ;

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.11.2023, згідно якого ОСОБА_9 перебуває у тверезому стані ;

- заява ОСОБА_9 від 18.11.2023 про надання дозволу на огляд автомобіля марки БМВ 5301 НОМЕР_2 ;

- протокол огляду місця події від 18.11.2023, згідно з яким проведений огляд транспортного засобу марки БМВ 5301 НОМЕР_2 , за адресою: вул. 95-ї бригади 2, с. Хорошів 5, у присутності двох понятих, власника (користувача) автомобіля ОСОБА_9 та спеціаліста з доданою до протоколу огляду місця події фото таблицею до ОМП від 18.11.2023;

- постанова про відібрання біологічних зразків для експертного дослідження від 21.11.2023, протколл отримання зразків для експертизи від 21.11.202 , на підставі яких у ОСОБА_9 відібрані біологічні зразки крові для проведення експертиз;

- висновок експерта № 2004 від 21.11.2023, згідно якого у гр. ОСОБА_9 виявлено крововилив в білкову оболонку правого ока, масивний синець та садна на лівій кисті, садна на правій кисті, які утворилися від дії тупих твердих предметів, не виключено в термін та за обставин, вказаних обстеженим та як зазначено в постанові про призначення судово-медичної експертизи, відносяться до легких тілесних ушкоджень;

- висновок експерта №СЕ-19/106-23/15898-ІТ від 05.01.2024 судової інженерно інженерно-транспортної експертизи згідно на момент ДТП гальмівна система, рульове керування, ходова частина автомобіля автомобіля BMW 530і р/н НОМЕР_2 знаходилися в технічно працездатному стані. На момент огляду зовнішні світлові прилади автомобіля BMW 530І

р/н НОМЕР_2 , знаходились в технічно непрацездатному стані. Визначити в

якому технічному стані знаходились зовнішні світлові прилади автомобіля BMW530і р/н НОМЕР_2 на момент ДТП не виявилось можливим.

В процесі дослідження технічного стану гальмівної системи, рульового

керування і ходової частини автомобіля BMW 530і р/нНОМЕР_2 не

встановлено яких-небудь характерних ознак раптової відмови або технічних

непрацездатностей систем, вузлів, агрегатів і деталей, що впливають на безпеку

дорожнього руху, які могли знаходитися в причинному зв'язку зі створенням

аварійної обстановки і виникненням даної дорожньо-транспортної події.

Встановити чи знаходяться в причинному зв'язку зі створенням аварійної

обстановки і виникненням даної дорожньо-транспортної події технічні

непрацездатності зовнішніх світлових приладів, виявлені під час проведення

дослідження, не виявилось можливим;

- висновок експерта №СЕ-19/106-23/15936-ІТ від 05.01.2024, згідно із яким місце наїзду пішохода ОСОБА_11 , розташоване на а/д Виступовичі-Житомир-М.Подільський, на смузі руху в напрямку смт Нова Борова, в безпосередній близькості утворення сліду зчосу від взуття на проїзній частині (позиція №2)

На автомобілі BMW 530і реєстраційний номер НОМЕР_2 , виявлені аварійні механічні пошкодження ударно-динамічного характеру (детально описані в дослідницькій частині), які сконцентровані в передній частині, що виражені слідами згинів, розривів, з відшаруванням власного лакофарбового покриття, при цьому загальний напрямок слідоутворюючої сили був спрямований спереду назад відносно подовжньої вісі автомобіля. Дані пошкодження могли утворитися внаслідок наїзду на пішохода;

- висновок експерта №СЕ-19/106-23/16551-БД від 27.12.2023, згідно із яким встановлено, що на вилученій запаховій інформації з автомобіля марки БМВ 530І, реєстраційний номер НОМЕР_2 - наявні сліди одорологічного походження, придатні до ідентифікації; запахова інформація вилучена з автомобіля марки БМВ 530І, реєстраційний номер НОМЕР_2 - співпадає із зразками крові ОСОБА_9 ;

- висновок експерта № 204-МК від 22.12.2023, за яким на підставі даних отриманих при медико-криміналістичному дослідженні одягу та взуття постраждалого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надані такі висновки:

Одяг та взуття постраждалого ОСОБА_77 має сліди індивідуального носіння, накладання, просочування речовини бурого кольору, що схожа на кров, неоднорідне накладання речовини сірого кольору, що схожа на грунт та неоднорідне накладання цвілі. На куртці виявлено пошкодження. Пошкодження №1 - неповний відрив правого рукава, який проходить по шву пройми. Ділянка з пошкодженням №2, яка розташовується на зовнішній поверхні правого рукава куртки в верхній частині Ділянка з пошкодженням №3, яка розташовується на передній поверхні правої полички у верхній, середній та нижній частинах. Ділянка з пошкодженням №4, яка розташовується на передній поверхні лівої полички у верхній, середній та нижній частинах. Ділянка з пошкодженням №5, яка розташовується на зовнішній поверхні лівого рукава у верхній, частині. Пошкодження №6 розташовується на зовнішній поверхні лівого рукава у нижній частині. Навколо пошкодження наявна ділянка стертя матеріалу, напрямок яких встановити не представляється можливим. Ділянка з пошкодженням №7, яка розташовується на капюшоні справа. Ділянка з пошкодженням №8, яка розташовується на задній поверхні куртки зліва з подальшим переходом на задню поверхню лівого рукава. Навколо даних пошкоджень наявне стертя матеріалу у вигляді чисельних косо-поздовжніх косо-поперечних смуг з напрямками знизу вверх. Також на задній поверхні куртки у нижній частині наявна ділянка стертя матеріалу у вигляді косо-поперечних смуг з напрямком знизу вверх дещо зліва направо. На кофті виявлено ділянка з пошкодженнями, яка розташовується на задній поверхні зліва у верхній частині виробу. Навколо деяких пошкоджень виявлено стертя матеріалу у вигляді косо-поздовжніх смуг з напрямком знизу вверх. На спортивних штанах виявлено пошкодження. Ділянка з пошкодженнями №1 розташовується на передній поверхні правої половинки у верхній частині. Ділянка з пошкодженнями №2 розташовується на передній поверхні правої половинки у середній та нижній частині виробу. Навколо деяких пошкоджень наявне стертя матеріалу у вигляді не чітких смуг, напрямок яких встановити не представляється можливим. Ділянка з пошкодженнями №3 розташовується на задній поверхні лівої половинки у верхній та середній частині виробу. Навколо деяких пошкоджень наявне стертя матеріалу у вигляді не чітких смуг напрямок яких встановити не представляється можливим. Ділянка з пошкодженнями №4 розташовується на задній поверхні правої половинки у верхній частині виробу. Ділянка з пошкодженнями №5 розташовується на задній поверхні лівої половинки у середній частині виробу. На підштаниках виявлено пошкодження. Ділянка з пошкодженнями №1 розташовується на передній поверхні правої половинки у верхній частині виробу. Ділянка з пошкодженнями №2 розташовується на передній поверхні правої половинки у середній та нижній частині шву виробу. На шкарпетці коричневого кольору наявна ділянка з дрібними пошкодженнями, яка розташовується на боковій поверхні. На шкарпетці синього кольору наявна ділянка з дрібними пошкодженнями, яка розташовується на боковій поверхні. Дані пошкодження по своєму механізму утворення являються розривами, на що вказує характеристика країв, кінців, форма. Пошкодження на одязі утворились від прямої дії тупого(их) твердого(их) предмету(ів), а саме від зачепу травмуючого предмету. Ділянки стертя матеріалу могли утворитись від дотичної та ковзної дії тупого(-их) твердого(-их) предмету(-ів), якою могло бути як і травмуючий засіб так і дорожнє покриття. Будь-яких пошкоджень на одязі, кросівках та слідів ковзання на їх підошві, характерних для ДТП не виявлено.

Враховуючи, що пошкодження на одязі постраждалого Шкуринського розташовуються переважно на передній поверхні верхнього одягу (кут: їх розміри, не виключає можливість, що постраждалий був повернутий передньою поверхнею тулуба до травмуючого фактору.

Встановити в якому положенні (вертикальному чи горизонтальному), стояв чи рухався в момент первинного контакту з автомобілем не представляється можливим;

- повідомлення Житомирського обласного центру з гідрометеорології від 20.12.2023 №996-03-16/1-1007, про те, що за спостереженнями метеостанції Житомир, яка найближче розташована до а/д "Виступовичі-Житомир-М.Подільський" поблизу с. Старий Бобрик НовоборівськоїТГ Житомирського району Житомирської області, погодні умови 17 листопада 2023 о 23год 00 хв та 18 листопада 2023 о 02год 00 хв (строки спостережень, найближчі до запитуваного часу - близько 01 год 20хв 18.11.2023) були такими: 23год 00хв:хмарно;вітер - східний, середня швидкість 2 м/с, максимальна 4 м/с;температура повітря - 1.8° тепла;відносна вологість повітря - 91%;метеорологічна дальність видимості 4 км; 02год 00 хв:хмарно;вітер - східний, середня швидкість 2 м/с, максимальна 4 м/с;температура повітря - 1.7° тепла;відносна вологість повітря - 91%;метеорологічна дальність видимості 4 км. У запитуваний час відмічався слабкий серпанок (помутніння атмосфери слідок наявності в ній мікроскопічних крапель води);

- протокол проведення слідчого експерименту від 20.12.2023 за участі свідка ОСОБА_27 , двох понятих, статиста, під час якого за адресою: аД "Виступовичі-Житомир-М.Подільський", поблизу смт Нова Борова Житомирського району під яас якого ОСОБА_78 , розповіла та відтворила на місці обставини ДТП;

- протокол проведення слідчого експеременту від 28.12.2023 за участі підозрюваного ОСОБА_9 , спеціаліста, двох понятих, адвоката, під час якого ОСОБА_9 , з прив'язкою до місця ДТП, встановлення загальної та конкретної видимості з місця водія транспортного засобу з доданною схемою №1 та лазерним носієм інформації (DWD-R диск) розповів про обставини ДТП;

- повідомлення служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області за даними якого проект організації дорожнього руху автомобільної дороги Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський (через м. Вінницю) - відсутній, а тому надано розташування дорожніх знаків на ділянці км 127+845-128+722, станом на 05.01.24, а саме км 127+860 праворуч дорожній знак 2.1, км 127+869 праворуч дорожні знаки 5.38.1(2), км 127+877 ліворуч дорожні знаки 5.38.1(2), км 127+894 ліворуч дорожній знак 2.3, км 127+914 ліворуч дорожній знак 6.2

км 127+941 ліворуч дорожній знак 1.32, км 128+498 праворуч дорожні знаки 6.7.1+6.13+6.18, км 128+722 праворуч дорожній знак 6.8; в наявності горизонтальна розмітка 1.1; 1.5; 1.6; 1.7.; у зв'язку з військовою агресією російської федерації, в Україні демонтовані дорожні знаки маршрутного орієнтування; щодо максимально допустимої швидкості руху на даній ділянці то вона передбачена "Правилами дорожнього руху", які затверджені постановою КМУ №1306 від 10 жовтня 2001 розділ 12; на ділянці дороги не проводились ремонтні роботи, тимчасові знаки не встановлювались;

- повідомлення Комунального некомерційного підприємства "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Житомирської обласної ради, за яким бригадою екстреної медичної допомоги здійснювався виїзд на ДТП 18.11.2023 о 01год.27 хв за адресою: поблизу с. Старий Бобрик, Новоборівської ТГ Житомирського району Житомирської області. Виклик здійснювався від оператора 102 ОСОБА_88 за тел. НОМЕР_3 . По прибутті бригади екстреної медичної допомоги було констатовано біологічну смерть однієї особи чоловічої статі віком 35 років;

- висновок експерта за результатами проведення судової авто технічної експертизи у кримінальному провадженні №12023060460000397 №17/24-25 від 09.01.2024 згідно з яким швидкість автомобіля "BMW 530І" р/н НОМЕР_2 на момент ДТП відповідно до зафіксованої під час ОМП слідової інформації, приблизно складає 115…116 км/год; допустима швидкість руху автомобіля "BMW" умов відстані видимості елементів проїзгої частини складає 86…87 км/год;

В даній дорожній обстановці, відповідно до заданих вихідних даних,

зазначених в постанові про призначення даної експертизи, водій автомобіля

"BMW-530I" р/н НОМЕР_2 ОСОБА_9 в усіх варіантах не мав технічну

можливість уникнути наїзду на пішохода, шляхом застосування термінового

гальмування з моменту виникнення небезпеки для його руху.

З технічної точки зору, в наведених дорожніх умовах (при заданихвихідних даних), водій автомобіля "BMW-530I" р/н НОМЕР_2 ОСОБА_9 при допустимій швидкості руху за умов видимості елементів проїзної частини 86...87 км/год. мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, шляхом застосування маневру об'їзду перешкоди з моменту виникнення небезпеки для руху, при розрахунковій 115... 116 км/год. він такої можливості не мав;

В даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, водій автомобіля "BMW-530I" р/н НОМЕР_2 ОСОБА_9 повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 12.2., 12.3. Правил дорожнього руху України.

З технічної точки зору та згідно проведених розрахунків в питанні № 3 дії водія ОСОБА_9 не відповідали технічним вимогам пункту 12.2. Правил дорожнього руху України;

В даній дорожній обстановці, при заданих вихідних даних, пішохід

ОСОБА_10 повинен був діяти відповідно до вимог розділу 4 "обов'язки

та права пішоходів" Правил дорожнього руху України.

Для регламентації та оцінки дій пішохода вимогам розділу 4 "обов'язки та права пішоходів" Правил дорожнього руху України, спеціальні пізнання в галузі автотехнічної експертизи не потрібні і дане питання може бути вирішено слідством самостійно з урахуванням дорожньої обстановки на місці пригоди та висновків даної експертизи;

З урахуванням вихідних даних та проведеного дослідження, причиною

виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, в даних умовах дорожнього

руху, з технічної точки зору, слід вважати невідповідність дій водія автомобіля

ОСОБА_9 технічним вимогам пункту 12.2. Правил дорожнього України;

- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.01.2024, згідно із яким свідок ОСОБА_19 в присутності двох понятих за представленими фотознімками осіб чоловіків и за №№1,2,3,4 впізнав особу на фото №2, яким є ОСОБА_9 ;

- результат токсилогічного дослідження методом ГХ крові/сечі на вміст алкоголю КНП "Обласний спеціалізований центр" Житомирської обласної ради за результатами відбору зразків крові від 18.11.2023 у ОСОБА_9 , в доставленому зразку крові етиловий алкоголь не виявлений;

Крім того, під час судового розгляду були досліджені характеризуючі обвинуваченого ОСОБА_9 документи, зокрема:

- довідка-характеристика на ОСОБА_9 , видана Глибочицькою сільською радою, за змістом якої зазначено про склад сім'ї обвинуваченого та та, що на останнього до сільської ради письмови скарги та компрометуючі матеріали не надходили;

- вимога про судимість за якою ОСОБА_9 є не судимим;

- за даними ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 до лав Збройних Сил України районними (об'єднаним міським) ІНФОРМАЦІЯ_4 під час мобілізації не призивався, відомості щодо проходження військової служби відсутні;

- за даними Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Житомирській обьласті Головного сервісного центру МВС обвинувачений ОСОБА_9 03.06.2016 у територіальному сервісному центрві №1842 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Житомирській області (філія ГСЦ МВС) отримав посвідчення водія серії НОМЕР_4 , кат. "А1,А, В1,В,С1,С,ВЕ,СЕ)/станом на 03.01.2024 ОСОБА_9 серед осіб позбавлених права керування траспортними засобами не значиться;

- за даними Комунальної установи "Центральна районна лікарня" Житомирської районної ради обвинувачений ОСОБА_9 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Судом також досліджені процесуальні документи на підтвердження застосування та продовження стосовно ОСОБА_9 запобіжного заходу, а також процесуальні документи на підставі, яких здобувались докази, зокрема:

- постанова про визнання об'єктів, вилучених під час огляду місця пригоди, речовими доказами від 18.11.2023, якою визнано речовим доказом: шапку чорного кольору, яку упаковано до спец пакету SUD 2033043, кросівки чоловічі оранжевого кольору;

- постанова про визнання об'єктів, вилучених під час огляду місця пригоди, речовими доказами від 18.11.2023, якою визнано речовим доказом куртку чорну балонову светр червоний, чорні спортивні штани, чорні підштаники, чорні шкарпетки;

- постанова про визнання предметів (документів) речовими доказами та приєднання їх до кримінального провадження від 18.11.2023, якою визнано речовими доказами автомобіль марки BMW, модель 5301, реєстраційний номер НОМЕР_5 чорного кольору, який перебував у користуванні ОСОБА_9 та належить на праві власності ОСОБА_16 , жителю АДРЕСА_4 з пошкодженнями внаслідок ДТП, який доставлено на зберігання до ВП №4 ЖРУП ГУНП в Житомирській області за адресою:смт.Хорошів, вулиця 95-ї бригади, 2, а також частину решітки з рамкою які упаковано до спецпакету PSP4367349, змив з даху автомобіля, який упаковано паперового конверту №1, змив з кришки багажника, крила та скла автомобіля, які упаковано до паперового конверту №2, змив з легкосплавного заднього диску з правої сторони, як упаковано до паперового конверту №3, частини лакофарбового покриття чорного кольору кришки капота автомобіля;

- постанова про визнання предметів (документів) речовими доказами та приєднання їх до кримінального провадження від 18.11.2023, якою визнано речовими доказами: сліди біологічного походження на дверній водійській ручці з внутрішньої сторони, змив з керма, змив з ручки перемикання передач, змив речовини бурого кольору із внутрішньої сторони пошкодженого лобового скла, запаховий слід з водійського сидіння;

- ухвала слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 23.11.2023 у справі №276/2450/23,якою наданий дозвіл на проведення огляду місця події, а саме території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_79 , який був проведений 18.11.2023 як не відкладний, а також дозвіл на вилучення автомобіля марки БМВ, модель 530І, реєстраційний номер НОМЕР_2 , чорного кольору, який перебував у користуванні ОСОБА_9 ;

- ухвала слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 22.11.2023 у справі №276/2449/23, якою наданий дозвіл на проведення огляду автомобіля марки БМВ, модель 530І, реєстраційний номер НОМЕР_2 , чорного кольору, розташованого на території ВП №4 ЖРУП ГУНП в Житомирській області за адресою: смт Хорошів, вулиця 95-ї бригади 2 Житомирського району Житомирської області;

- постанова про відібрання біологічних зразків для експертного дослідження від 21.11.2023, згідно із якою постановлено про відібрання зразків крові підозрюваного для проведення судових експертиз;

- протокол отримання зразків для експертизи від 21.11.2023 згідно із даними якого у підозрюваного ОСОБА_9 відібрано зразки крові;

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12023060460000397 від 18.11.2023 за правовою кваліфікацією правопорушення ч.2 ст. 286 КК України, згідно якого зазначено, що 18.11.2023 близько 01год. 20 хв водій ОСОБА_80 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки БМВ530І, д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по автодорозі "Виступовичі - Житомир - Могилів - Подільський" зі сторони Житомира, у напрямку м. Коростень, поблизу с. Старий Бобрик, Новоборівської ТГ, Житомирського р-ну Житомирської області, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Внаслідок даної події пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці події, а водій ОСОБА_9 зник з місця пригоди;

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12023060460000399 від 18.11.2023 за правовою кваліфікацією правопорушення ч.3 ст. 135 КК України, згідно якого зазначено, що 18.11.2023 близько 01год. 20 хв водій ОСОБА_80 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки БМВ 5301, д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по автодорозі "Виступовичі - Житомир - Могилів - Подільський" зі сторони Житомира, у напрямку м. Коростень, поблизу с. Старий Бобрик, Новоборівської ТГ, Житомирського р-ну Житомирської області, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та в подальшому залишив місце події, чим завідомо залишив без допомоги ОСОБА_5 , що призвело до смерті останнього;

- постанова про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 18.11.2023, за змістом якої постановлено об'єднати матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023060460000397 від 18.11.2023 та №12023060460000399 від 18.11.2023 в одне провадження за № 12023060460000397;

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.11.2024, під час якого був затриманий ОСОБА_9 ;

- повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 18.11.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 286, ч.3 ст. 135 КК України;

- ухвали слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 22.11.2023 у справі №276/2451/23,від 22.11.2023 у справі №276/2448/23 про накладення арешту на майно,згідно якої накладений арешт на майно вилучене під час оглядів місця пригоди;

- постанова про зміну правової кваліфікації від 10.01.2024 згідно із якою кримінальне провадження №12023060460000397 від 18.112.2023 за ч.3 ст. 135 КК України перекваліфіковано на ч.1 ст. 135 КК України;

- повідомлення про зміну раніше повідомленої ОСОБА_81 від 11.01.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 286 та ч.1 ст. 135 КК України.

Відомості, встановлені у зазначених документах, не є доказами винуватості обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України. Водночас, ці дані свідчать про дотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та допустимість отриманих в ході його проведення доказів.

Під час судового розгляду та в судових дебатах захисник ОСОБА_8 просив визнати недопустимими ряд доказів сторони обвинувачення, оцінюючи які суд дійшов наступних висновків.

Так, захисник просить визнати недопустимими докази:

- протокол огляду місця події від 18.11.2024 за період з 07 год. 28 хв. по 08 год, 35 хв., проведеного слідчим СВ ВП №4 Житомирського РУН ГУНП в Житомирській області ОСОБА_17 за адресою Житомирський р-н, смт. Нова Борова, вул. Гайдамацька, 5 та всіх похідних від нього доказів :

- протокол огляду місця події від 18.11.2025 за період з 10 год. 10 хв. по 10 год. 40 хв. проведеного слідчим СВ ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_18 за адресою с. Гуйва, вул. Бердичівське шосе, 64 недопустимим та всі похідні від нього документи та докази;

- клопотання про накладення арешту та ухвалу Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області №276/2451/23 недопустимою та незаконною та всі похідні документи та докази;

Недопустимість таких доказів сторона захисту пов'язує з тим, що під час досудового розслідування допущено ряд порушень процесуального законодавства, а саме:

проведений огляд місця події від 18.11.2023 в період 07:35 по 08:35 год. за адресою Житомирська р-н смт Нова Борова, вул. Гайдамацька 5 та протокол огляду місця події від 18.11.2023 з 20:14 год по 21:50 за адресою смт Хорошів, вул. 95 Бригади 2, слідчим СВ ВП №4 Житомирського РУП ГУП в Житомирській області ОСОБА_17 та всі похідні від нього документи є недопустимими, оскільки проведення таких оглядів свідчить про проведення фактичного обшуку без відповідної ухвали слідчого судді, про що безпосередньо вказує клопотання слідчого, погоджене з прокурором про проведення обшуку та задоволення такого клопотання з наданням дозволу на його проведення, який вже фактично проведений, що з урахуванням норм чинного КПК, який розмежовує поняття огляду та обшуку є неприпустимим;

проведений огляд місця події від 18.11.2023 в період з 10 год. 10 хв. по 10 год. 40 хв. без дозволу керівника установи, участі понятих та вилучені речі під час такого огляду, які набули статусу тимчасово вилучених не повернуті особі у якої вилучені, з підстав неподання слідчим у встановлений законом строк відповідного клопотання про арешт такого майна, вказує на порушення норм ст.ст. 223, 168,169, 171 КПК України;

клопотання поданого слідчим про арешт майна, зокрема, автомобіля марки BMW р/н НОМЕР_1 , та ухвали слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області №276/2551/23 про задоволення вказаного клопотання доводить тим, що таке клопотання з урахуванням норм ч.2 ст. 64-2 КПК України подане неналежним суб'єктом;

протокол пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками від 05.01.2024 за участю ОСОБА_19 не містить відомостей хто є така особа на фото №2, за яких обставин ОСОБА_19 упізнав вказану особу та те, що відповідно до протоколу фотознімки осіб, які пред'являлися до впізнання мають різкі відмінності, а саме фотознімок особи №1 особа на фотознімку знаходиться в шапці та не поголений, особа на фотознімку №2 чисто поголений, особа на фотознімку №3 непоголений, особа на фотознімку №4 має бороду та залисини. Також всі особи на фотознімках мають різну форму обличчя, колір обличчя, зачіску та одяг та впізнання особи за фотознімками допускається за неможливості забезпечення присутності цієї особи та те, що перед впізнанням передувала демонстрація фотознімку на телефоні після чого проведено впізнання по фотознімкам, що є істотним порушенням вимог КПК (ч.1 ст. 228 КПК України).

Вище вказані посилання сторони захисту щодо недопустимості доказів є необґрунтованими та не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

За змістом ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до положень ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Правила оцінки доказів, особливо вимога дотримуватися передбаченого законом порядку при отриманні доказів, мають за мету запобігання неправомірному втручанню держави та заохочення доброчесної поведінки правоохоронних органів (постанова ККС ВС від 29.09.2020 у справі N 601/1143/16).

У контексті такого елементу допустимості доказів як належний процесуальний порядок отримання доказів, суд додатково звертає увагу, що метою встановлення та дотримання такого порядку є насамперед (1) унеможливлення істотного порушення прав і свобод людини в ході збирання (отримання) доказів та (2) забезпечення достовірності отриманих фактичних даних.

У зв'язку із цим, при наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли такі порушення: (1) прямо та істотно порушують права і свободи людини; чи (2) зумовлюють сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути.

При вирішенні питання щодо допустимості похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав і свобод людини і використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим на підставі частин 1-3статті 87 КПК. Визнання недопустимими первісних доказів за іншими правилами допустимості, передбаченими КПК, саме по собі не дає підстав для визнання недопустимими похідних доказів на підставі частини 1статті 87 КПК(правова позиція, викладена ККС ВС у постановах від 08.10.2019 у справі N 639/8329/14-к та від 12.11.2019 у справі N 236/863/17).

При визнанні того чи іншого доказу недопустимим, суд має зазначати конкретну норму процесуального закону, порушення якої, з урахуванням наслідків такого порушення та можливістю (неможливістю) їх усунення, дає підстави дійти висновку щодо недопустимості того чи іншого доказу (постанова ККС ВС від 25.09.2018 у справі N 210/4412/15-к). Щодо існування інших (умовних) підстав для визнання доказів недопустимими, судам необхідно у кожному конкретному кримінальному провадженні з'ясувати, до яких наслідків порушення вимог кримінального процесуального закону призвели і чи є ці наслідки незворотними (тобто такими, що не можуть бути усунені під час судового розгляду). Якщо мова йде про визнання доказів, отриманих під час слідчих (розшукових) дій, недопустимими, це здебільшого стосується наявності сумнівів у достовірності відомостей, отриманих в результаті їх проведення (постанова ККС ВС від 05.08.2020 у справі N 334/5670/18).

Так, доводи сторони захисту стовно недопустимості протоколів огляду місця події від 18.11.2023 в період 07:35 по 08:35 год. за адресою Житомирська р-н смт Нова Борова, вул. Гайдамацька 5, та протоколу огляду місця події від 08.11.2023 за адресою АДРЕСА_5 , зводяться до того, що проведення таких оглядів свідчать про проведення фактичного обшуку без відповідної ухвали слідчого судді.

Згідно з ч. 1 ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних.

За ч. 4 ст. 237 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.

Відповідно до ч. 5 даної статті, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі, якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

Тож, зважаючи на досліджені протоколи огляду місця події, на переконання суду норми закону щодо проведення даних слідчих дії були дотримані в повному обсязі.

Такі огляди були проведені як невідкладні та слідчим суддею надано дозвіл саме на проведення огляду місця події, який вже був проведений із зазначенням повного переліку майна, яке було вилучене під час проведення огляду місця події.

Крім того суд враховує, що у даному кримінальному провадженні підставою для проведення огляду трансопрного засобу було повідомлення про ДТП, внаслідок якого загинула особа. З метою перевірки вказаної інформації та з'ясування події, що відбулася, було здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу. Зазначена слідча дія була невідкладною, здійснювалася з метою перевірки отриманої інформації та не потребувала попереднього дозволу суду. Такий огляд здійснено суто з метою з'ясування та фіксації технічного стану, в якому перебував автомобіль, виявлення пошкоджень та характерних ознак транспортного засобу після ДТП, слідової інформації про обставини події на ньому, стан його окремих вузлів, агрегатів та органів керування безпосередньо після ДТП, а тому не вимагав попереднього дозволу слідчого судді.

Окрім того, такі огляди проведені з добровільної згоди як власника домоволодіння так і користувача автомобіля, що спростовує доводи сторони захисту про недопустимість таких доказів.

Зокрема, суд ураховує, що такі протоколи містять всі реквізити, які визначені КПК України до протоколу слідчої дії, згідно з ст. 104 КПК України, а також безпосередньо до протоколу огляду, зазначені у ст. 237 КПК України.

Жодних зауважень протоколи огляду місця події не містять.

Разом з тим, суд зважаючи на норми чинного законодавства, відхиляє і доводи сторони захисту про недопустимість клопотання про арешт майна з огляду на таке.

Сторона захисту доводить, що клопотання про арешт майна подано неналежним суб'єктом - слідчим, а не прокурором, як того вимагає ч. 2 ст. 64-2 КПК України.Вказує, що майно, а саме автомобіль БМВ, р/н НОМЕР_2 , щодо якого вирішувалось питання про арешт, належить третій особі, а в силу вимог ч. 2 ст. 64-2 КПК України повноваження на звернення з клопотанням про арешт майна третьої особи наявні виключно у прокурора.

Чинним КПК України унормовано визначення та порядок набуття процесуального статусу сторонами та іншими учасниками кримінального провадження, а також обсяг їх прав та обов'язків, зокрема, визначаються особливості процесуального статусу інших учасників кримінального провадження, до яких законодавцем віднесено і третю особу, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Так, нормами ст.64-2 КПК України визначено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особа, наведений перелік прав та обов'язків такої особи, а також визначені обставини, що обумовлюють набуття особою відповідного процесуального статусу.

Частиною 1 ст.171 КПК України встановлено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

При цьому, положення ст.ст. 170 - 175 КПК України не ставлять наявність у осіб, визначених ч.2 ст.171 КПК України, правоздатності на звернення з клопотанням про арешт майна, в залежність від процесуального статусу особи, про арешт майна якої ставиться питання у відповідному клопотанні, або мети забезпечення.

Тож, системний аналіз положень ст.64-2 та ст.171 КПК України дає чітке уявлення про те, що норми ст. 64-2 КПК України визначають момент виникнення процесуального статусу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - з моменту звернення до суду з відповідним клопотанням, а приписи ч.1 ст.171 КПК України встановлюють коло осіб, що наділені правом на звернення до суду з клопотанням про арешт майна.

Як вбачається з матеріалів справи, з клопотанням про арешт майна на досудовому слідстві до слідчого судді звернувся слідчий за погодженням з прокурором у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні звернулась особа, наділена відповідними повноваженнями, а твердження сторони захисту щодо відсутності у слідчого таких повноважень ґрунтується на хибному тлумаченні відповідних положень КПК України, у зв'язку з чим суд відхиляє доводити сторони захисту про недопустимість доказів в цій частині також.

Щодо доводів сторони захисту про недопустимість як доказу протоколу огляду місця події від 18.11.2023, проведеного по вул. Бердичівське шосе 64 в с. Гуйва Житомирського району Житомирської області, то суд зауважує, що законодавець не передбачає обов'язкової участі понятих при огляді, якщо він проводиться не в житловому приміщенні, що відповідно не спричиняє його недійсність, недопустимість.

Крім того, вилучені речі під час огляду місця події за постановою слідчого визнані речовими доказами, що також вказує на безпідставність тверджень сторони захисту.

Стосовно доводів сторони захисту про недопустимість як доказу протоколу пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками від 05.01.2024, то суд зазначає про таке.

Критерієм визнання належності та допустимості протоколу пред'явлення особи для впізнання, перш за все, є проведення слідчої дії з дотриманням процедури, визначеної законом.

Згідно із ст. 228 КПК України, перед тим, як пред'явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з'ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.

Особа, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі. Перед тим як пред'явити особу для впізнання, їй пропонується у відсутності особи, яка впізнає, зайняти будь-яке місце серед інших осіб, які пред'являються.

Особі, яка впізнає, пропонується вказати на особу, яку вона має впізнати, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала.

За необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій статті 228 КПК України. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред'явленні особи для впізнання.

Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред'являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.

Про проведення пред'явлення для впізнання складається протокол, згідно з вимогами КПК України, у якому докладно зазначаються ознаки, за якими особа впізнала особу, річ чи труп, або зазначається, за сукупністю яких саме ознак особа впізнала особу, річ чи труп.

З вищевказаного протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками вбачається, що слідчим було дотримано процедуру, визначену КПК України до даної слідчої дії.

Водночас, доказів того, що свідку ОСОБА_19 попередньо показано особу, яка повинна бути пред'явлена для впізнання та надання інших відомостей про прикмети цієї особи не знайшли свого підтвердження.

При цьому, як слідує із показів свідка ОСОБА_19 , впізнання особи пасажира проводилось за роздрукованими фото і по телефону, де були чотири особи на фото.

Відтак, на переконання суду демонстрація фотознімків для впізнання по телефону, не тягне наслідком визнання неналежним даного доказу, як на це покликається сторона захисту.

Зокрема, за ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Окрім цього, слід зазначити, що вимога закону передбачає "з'ясування" того чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, "опитування" її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складається протокол.

Зазначена процедура відображена у протоколі впізнання, зокрема, у протоколі зазначено про те, що перед пред'явленням особи для впізнання у свідка ОСОБА_19 попередньо з'ясовано, чи може він впізнати вказаних осіб, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи.

Жодного доказу на підтвердження протилежного сторона захисту не надала.

Щодо недопустимості протоколу впізнання за фотознімками з тих підстав, що закон допускає впізнання за фотознімками лише в разі реальної неможливості забезпечення присутності особи, яка підлягає впізнанню, то на переконання суду вказане не є наслідком неналежності даного доказу.

При цьому суд зауважує, що законодавець жодних імперативних вимог щодо пред'явлення для впізнання виключно безпосередньо самої особи, а не її фотознімків не передбачає, так само як і обґрунтування необхідності проведення впізнання саме за фотознімками.

Отож, даючи оцінку доводам викладеним у клопотанні сторони захисту судом не встановлено та стороною захисту не доведено наявності процесуальних порушень закону, що призвели до порушень прав і свобод обвинуваченого в ході збирання (отримання) доказів зазначених стороною захисту, зокрема, як і обмеження тих чи інших прав обвинуваченого, які б давали підстави визнати заявлені стороною захисту докази очевидно недопустимими.

При цьому, суд звертає увагу на те, що не у всіх випадках порушення навіть фундаментальних прав і свобод особи під час кримінального провадження має прямий вплив на дотримання гарантій справедливого судового розгляду, зокрема й на допустимість доказів, і не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону в ході отримання доказу автоматично тягне необхідність визнання його недопустимим.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 червня 2021 року (справа № 204/6541/16-к, провадження № 51-2172км19), від 01 листопада 2022 року (справа № 344/2995/15-к, провадження № 51-8361км18) та від 14 вересня 2023 року (справа № 521/18533/15-к, провадження № 51-3013км22).

Крім того суд зазначає, що сторона захисту жодним чином не вказала та не довела очевидну недопустимість зазначених доказів, виходячи із критеріїв визначених у статті 87 КПК України, зокрема, стороною захисту не обґрунтовано та не доведено, що недотримання процедури отримання стороною обвинувачення доказів призвели до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини його підзахисного (обвинуваченого).

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_9 суд уважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосувати, як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справах "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011 та "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії" від 06.12.1998, де Європейський Суд наголошує про те, що "суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь - яким розумним сумнівом" і така "доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою" (п. 150, п. 253).

Зважаючи на всі викладені обставини, оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.

Порушень вимог ст.87 КПК України не установлено.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.

Таким чином, оцінивши в сукупності всі досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до переконання про те, що винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 та ч. 1 ст. 135 КК України, доведена повністю "поза розумним сумнівом".

Так, своїми необережними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5 , ОСОБА_9 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України

Крім того, своїми умисними діями, які виразились у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через безпорадний стан, особою, яка мала змогу надати допомогу та сама поставила потерпілого в небезпечний дляжиття стан, ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.135 КК України.

Підстав, відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

ІІІ. Мотиви призначення покарання

Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановлених положеннями ст. 50 КК України його мети, за якими покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Так, нормами статті 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Згідно з статтею 65 цього Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів. Виправлення виявляється у внесенні коректив у соціально-психологічні характеристики засудженого, нейтралізації негативних криміногенних настанов, вихованні законослухняності та поваги до положень закону, в тому числі і кримінального. З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.

Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_9 відповідно до ст. 66 КК України суд не встановив.

При цьому суд не визнає як обставину, що пом'якшує відповідальність обвинуваченого щире каяття з огляду на наступне.

Так, щире каяття це не просто формальне визнання вини. Це насамперед критична оцінка своєї протиправної поведінки, осуд власних дій та бажання виправити заподіяну шкоду. Таке каяття має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на відшкодування збитків або усунення наслідків злочину.

Каяття має бути послідовним - від стадії досудового розслідування і до судового розгляду.

Натомість обвинувачений не визнавав свої вини і не виявляв щиро жалю та каяття аж до стадії судових дебатів. ОСОБА_9 не лише не визнав свою провину в повному обсязі зі стадії досудового розслідування, а й намагався уникнути відповідальності, залишивши місце події. За таких обставин визнання вини обвинуваченим та зміна показань безпосередньо перед судовими дебатами не може розцінюватись судом як його щире каяття та відповідно як обставини, що пом'якшує його відповідальність.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , відповідно до ст. 67 КК України, суд також не встановив.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_9 виду та міри покарання, ураховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким (ч.2 ст. 286 КК України) та нетяжким (ч.1 ст. 135 КК України), суспільну небезпечність та характер скоєних ОСОБА_9 злочинів, відсутність обставини, що пом'якшує та відсутність обставин, обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, який не судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі №1-33/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.

Враховуючи вище викладене, керуючись принципом гуманізму та індивідуалізації покарання, суд уважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статей, за якими кваліфікуються його діяння, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, та неможливим обрати відносно нього покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Далі суд враховує положення ч. 1 ст. 70 КК України та остаточне покарання ОСОБА_9 уважає за необхідне визначити за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Суд також бере до уваги і позицію сторони обвинувачення, яка підтримує публічне обвинувачення і реалізує відповідну функцію держави в кримінальному провадженні, яка зводиться до призначення міри покарання пов"язаної з позбавленням волі, а також враховує позицію потерпілих, які в частині міри покарання просили суворе покаряння для обвинуваченого. При цьому суд враховує, що вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення призвели до тяжких наслідків, а саме смерті потерпілого. Крім того обвинувачений протягом тривалого часу щиро не покаявся та добровільно не відшкодував завдану шкоду.

За вказаних обставин суд не знаходить підстав для призначення покарання обвинуваченому ні з урахуванням ст. 69 КК України ні з урахуванням ст. 75 КК України.

При цьому суд також ураховує досудову доповідь органу пробаціїзгідно із якою обвинувачений з урахуванням інформації, що характеризує його особистість, спосіб життя, історію правопорушень, готовність до змін несе середній рівень небезпеки та його виправлення можливе без позбавлення та обмеження волі.

Проте, враховуючи обставини вчинення злочинів та наслідки, що настали, суд не може ґрунтуватися на ній як на переважаючому доказі при ухваленні рішення про вид та міру покарання.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує те, що ОСОБА_9 порушив правила дорожнього руху України, спричинив внаслідок цього дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої потерпілий загинув, а тому суд дійшов переконання про необхідність призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом строком на три роки.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

ІV. Вирішення цивільного позову

Потерпілою ОСОБА_6 в порядку ст. 128 КПК України заявлений цивільний позов до ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином.

Позов обґрунтований тим, що внаслідок недотримання ОСОБА_9 правил дорожнього руху виникла дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої загинув ОСОБА_28 , син позивача/потерпілої ОСОБА_6 .

Позивач доводить, що злочином їй заподіяно матеріальної та моральної шкоди.

Матеріальна шкода полягає у понесенні витрат на ритуальні предмети у розмірі 8060 грн, послуги з поховання - 8000 грн, поминальний обід - 37 500 грн, що позивач підтверджує накладними та товарними чеками копії яких додані до позовної заяви.

Стосовно моральної шкоди, яку позивач оцінює у розмірі 500 000 грн, позивач мотивує тим, що смертю сина їй заподіяно тяжкі моральні, фізичні та душевні страждання та емоційний стрес, який супроводжується почуттям розгубленості, образи, тривоги, страху.

Потерпілим - ОСОБА_20 поданий цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_9 , згідно якого просить стягнути на його користь з ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 500 000 грн .

Цивільний позов обґрунтований тим, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_9 загинув його син, чим йому заподіяно тяжкі моральні, фізичні та душевні страждання, душевний біль внаслідок втрати найдорожчої для нього людини. Він поховав сина у молодому віці та залишився на самоті, продовжує переживати, відчуває сильні душевні страждання та емоційний стрес, який супроводжується почуттям розгубленості, образи, тривоги, страху.

Завдану моральну шкоду оцінює у розмірі 500 000 грн.

Цивільним позивачем ОСОБА_16 заявлений цивільний позов до ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, за змістом якого просить стягнути з ОСОБА_9 на його користь матеріальної шкоди у розмірі 360 291,88 грн, моральної шкоди в сумі 10 000 грн та 6 700 грн понесених витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позов обґрунтований тим, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 12.10.2023 року, позивач є власником автомобіля марки "BMW-5301" реєстраційний номер НОМЕР_2 , та володів ним на вказаній правовій підставі.

18.11.2023 ОСОБА_9 керуючи автомобілем марки "BMW-5301", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який є власністю позивача, пошкодив його під час ДТП.

Позивач зазначає, що за даними висновку експерта №3073 транспортно-товарознавчої експертизи автомобіля марки "BMW-5301", реєстраційний номер НОМЕР_2 від 21.01.2023, виконаного експертом ОСОБА_82 , ринкова вартість транспортного засобу "BMW-5301", становить 442453,76 грн, вартість відновлювального ремонту становить 360 291,88 грн.

Відтак, з ОСОБА_9 підлягає стягненню вартість відновлювального ремонту в розмірі 360 291,88 грн.

Позивач доводить, що дії ОСОБА_9 призвели не тільки до матеріальних втрат, а також до заподіяння моральної шкоди, яку цивільний позивач оцінює у розмірі 10 000 гривень.

Завдану моральну шкоду обґрунтовує тим, що неправомірними діями ОСОБА_9 , внаслідок пошкодження належного позивачу транспортного засобу позбавило позивача повноцінного життя, завдано моральних та душевних переживань і страждань.

В свідомості позивача відбулись негативні зміни. Після дорожньо-транспортної пригоди, він залишився без автомобіля, змушений змінити звичний спосіб життя, дні без автомобіля перетворились в рутину смутку. Позивач психологічно тяжко переносить такі страждання, постійно переймається про втрату автомобіля, не може повноцінно жити, спілкуватись з людьми, знайти собі місця в будинку. Це все виражається в поганому настрої, тривозі, напруженості, невпевненості, порушенні сну, сновидіннях негативного характеру, швидкій втомлюваності, виснаженості, погіршенні пам'яті, уваги. Таких душевних стражданнях позивач не може позбутись по сьогоднішній день.

Цивільні позивачі - потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_20 під час судових дебатів підтримали цивільні позови, просили їх задовольнити.

Представник потерпілих в судовому засіданні підтримав цивільні позови у повному обсязі.

Цивільний відповідач - обвинувачений ОСОБА_9 проти задоволення заявлених позовів не заперечив.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_9 підтримали позицію свого підзахисного.

Дослідивши матеріали цивільних позовів, заслухавши пояснення учасників провадження, суд дійшов такого висновку.

Пунктом 3 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під способом захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається у статті 16 Цивільного кодексу України.

За статті 16 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є відшкодування шкоди.

Відповідно до статті 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення (ст.1166 ЦК України), необхідними елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Вказані обставини можуть бути елементами складу відповідних злочинів, а також впливати на визначення міри відповідальності винної особи.

У п. 7 ч. 1 ст. 368 КПК України зазначено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.

Частинами першою-третьою статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Частиною першою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

При цьому, згідно зі ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Так, стосовно цивільного позову, поданого потерпілою про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди, яка полягає у витратах, понесених на поховання, то понесення таких витрат підтверджуються належними та допустимими доказами, доданими до цивільного позову.

Відтак, за встановлених обставин, суд дійшов висновку про задоволення цивільного позову, поданого потерпілою ОСОБА_6 в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 53560, 00 грн.

Стосовно вимог цивільного позивача - ОСОБА_83 про стягнення матеріальної шкоди, яка полягає у відновлювальному ремонті пошкодженого обвинуваченим, належного позивачу транспортного засобу, що становить 360 291,88 грн, то суд зазначає, що вказані вимоги є обґрунтованими та підставними.

Сума заявлена до стягнення доведена належними, допустимими та достатніми доказами.

А відтак, позов ОСОБА_16 в частині відшкодування завданої матеріальної шкоди підлягає задоволенню.

Стосовно цивільних позовів потерпілих - цивільних позивачів ОСОБА_6 та ОСОБА_20 в частині стягнення моральної шкоди та цивільного позову ОСОБА_16 про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає про таке.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої або членів її сім'ї; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності та ділової репутації особи.

Частиною першою статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди служить виключно меті захисту особистих немайнових прав, які є абсолютними, право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні права власності та інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зав'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими та при настанні інших негативних явищ. При вирішені спору про відшкодування моральної шкоди суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в який матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.

Разом з тим, моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

При оцінці обґрунтованості вимог позивачів у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об'єктивно передбачуваних обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.

З огляду на моральну зумовленість виникнення інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Окремо суд акцентує увагу на тому, що розмір відшкодування шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Зазначене узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 грудня 2020 року в справі 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19).

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Суд виходить з природно-правового уявлення про право людини на відшкодування моральної шкоди. Це виявляється, головним чином, у посиланні на міркування справедливості як головного мотиву присудження відповідної компенсації, а крім того - у самій формі констатації факту заподіяння немайнових втрат та особливостей їх індивідуального вияву, оскільки судове рішення постає як практичне втілення принципу розумності, результат об'єктивної, всебічно зваженої оцінки обставин справи у їх сукупності.

Усвідомлення взаємозв'язку відшкодування моральної шкоди з правом на доступ до ефективного засобу юридичного захисту вочевидь має спиратися на загальне переконання у спроможності юрисдикційного органу сформувати обґрунтоване уявлення щодо наявності та специфіки втілення моральної шкоди, що зазвичай виникає за подібних життєвих обставин.

У цьому контексті суд враховує визнання Європейським Судом з Прав Людини(далі ЄСПЛ) існування спростовної презумпції завдання моральної шкоди у разі порушення окремих прав і свобод людини.

Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 28.05.1985 р. у справі "Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі",зазначається, що, "…з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги". Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.

Отож, зважаючи на викладене та, зокрема, на зміст норм статей 23, 1167 ЦК України фізична особа, яка зазнала душевних страждань у зв'язку зі смертю членів її сім'ї чи близьких родичів, має право на відшкодування моральної шкоди.

За правилами ч. 2 ст. 1168 ЦК моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Відтак, моральна шкода,завдана смертю фізичної особи, відшкодовується...її батькам, тому потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_20 мають право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю їх сина ОСОБА_5 .

Аналізуючи наведене суд встановив, що обставини, на які посилаються позивачі (потерпілі) в обґрунтування позову, знайшли своє підтвердження сукупністю доказів, які логічні, послідовні, достовірні та достатні для висновку про те,що позивачам внаслідок смерті сина завдана моральна шкода,яка полягає у зазнанні позивачами постійного стресу через не відновлювальну втрату рідної дитини, певне розчарування та страждання в результаті усвідомлення неможливості продовжувати звичне життя та втрату значної частини життєвих зв'язків. Життєва перспектива позивачів пов'язана із необхідністю організовувати своє подальше життя без можливості отримати допомогу від сина,на яку вони могли розраховувати,що пригнічує та змушує змінити нормальний спосіб життя.

Вирішуючи питання, що пов'язані з розміром відшкодування моральної шкоди, яка відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб, суд керується принципами умовної рівності втраченого блага і того, яке може бути надбане за конкретну суму грошей; поміркованості - відповідності вимогам здорового глузду і розважливості; розумності - об'єктивного відображення дійсності, розсудливого, врівноваженого мислення; справедливості - неупередженого ставлення до всіх учасників спору. Принципи розумності і справедливості виявляються в тому, що більш глибоким моральним стражданням відповідає більший розмір відшкодування.

Відтак, враховуючи,що завдана позивачам (потерпілим) моральна шкода безпосередньо пов'язана з втратою ними рідної дитини, що є найбільш суттєвим благом для будь-якої людини, розмір відшкодування повинен бути достатнім для забезпечення позивачам можливості втрачене благо відновити.

Водночас, життя людини є не відновлювальним благом, тому заявлені позивачами ОСОБА_6 та ОСОБА_20 суми відшкодування моральної шкоди у розмірі по 500 000 грн, відповідають обставинам справи та є адекватним нанесеній моральній шкоді.

Стосовно заявленої до стягнення моральної шкоди ОСОБА_16 , яку останній пов'язує із моральними, душевними стражданнями внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу, та як доводить пошкодження транспортного засобу порушило його звичний повноцінний спосіб життя та призводить до поганого настрою, порушенні сну, швидкій втомлюваності, то суд визначає розмір такої шкоди з урахуванням характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав цивільний позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення), вимушених змін у житті, часу та зусиль, необхідних для відновлення пошкодженого майна та можливості його використання та з урахуванням інших обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, та уважає, що заявлена до стягнення моральна шкода в розмірі, зазначеному у позовних вимогах цивільного позивача у розмірі 10 000 грн є надмірною,тому суд уважає за можливе зменшити її розмір, а саме зменшити заявлений розмір моральної шкоди до 5 000,00 грн.

Саме така сума моральної шкоди на думку суду є справедливою по відношенню до цивільного позивача ОСОБА_16 , та надасть йому можливість відновити психоемоційний стан на скільки це можливо.

В решті позову в частині стягнення моральної шкоди суд відмовляє.

При цьому суд також виходить із загальних засад кримінального провадження - принципів верховенства права, рівності перед законом і судом, принципу поваги до людської гідності, змагальності та доведеності перед судом переконливості поданих доказів. Суд дійшов до переконання, що визначений розмір завданої моральної шкоди кожному із потерпілих є достатнім і співмірним.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з обвинуваченого на користь ОСОБА_16 витрат на правову допомогу суд виходить із такого.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України витрати на правову допомогу відносяться до процесуальних витрат.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.

За висновком, викладеним у п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони (Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року у справі № 753/10228/20, провадження № 51-5868км21).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення від 23 січня 2014 року у справі "East/WestAllianceLimited проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, обов'язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо), що підтверджується відповідними висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18, № 199/3939/18-ц, № 466/9758/16-ц, Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/1216/16.

Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, однак зобов'язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, до яких належать, зокрема, і витрати на правову допомогу, що, відповідно до ст. 91 КПК України, є предметом доказування у кримінальному провадженні.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, з метою захисту своїх прав 28.11.2023 цивільним позивачем ОСОБА_16 укладений договір про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_84 (а.с.124 т.1).

На підтвердження понесених цивільним позивачем витрат на правову допомогу надано: договір про надання юридичних послуг від 28.11.2023. (а.с.124 т.1); акт №3073 прийому-передачі виконаної роботи від 21.12.2023 (а.с.127 т.1).

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що цивільний позивач отримав адвокатські послуги на стадії судового розгляду кримінального провадження, суд уважає за необхідне стягнути на його користь витрати на правову допомогу у заявленому розмірі у сумі 6 700 грн. Така сума відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.

V. Вирішення питання щодо запобіжного заходу

В судових дебатах прокурор просив продовжити ОСОБА_9 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу, але не більше 60 діб з моменту його продовження, оскільки на даний час наявні ризики передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, в межах даного кримінального провадження, ОСОБА_9 затриманий 18.11.2023 о 15:45 год. в порядку ст. 208 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 21.11.2023 до підозрюваного ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, з 15:45 год. 18.11.2023 год. (час фактичного затримання) до 15:45 год. 17.01.2024 без визначення розміру застави, строк дії якого ухвалою слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області та ухвалами Черняхівського районного суду Житомирської області неодноразово продовжувався.

Оскільки обвинуваченому ОСОБА_9 судом призначається покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально, зважаючи на дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК, зокрема, ризику переховування від відбування покарання, який не зможе відвернути застосування менш суворого запобіжного заходу, тому вважає за необхідне продовжити дію обраного раніше стосовно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах СІЗО Державної установи "Житомирська УВП (№8)" до набрання вироком законної сили, але не довше ніж 60 днів із дня ухвалення вироку суду.

Згідно ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

З огляду на наведене, у строк покарання обвинуваченого необхідно зарахувати попереднє ув'язнення у період із 18.11.2023 з моменту його фактичного затримання, до набрання вироком законної сили з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України.

VІ. Рішення щодо речових доказів

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Долю речових доказів суд уважає за необхідне вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, при цьому скасувавши арешт накладений на них ухвалою слідчого судді відповідно до ст. 174 КПК України.

VІІ. Процесуальні витрати

Процесуальні витрати у справі за проведення експертиз, що в загальному розмірі складають 15 606,00 грн (п'ятнадцять тисяч шістсот шість гривень 00 копійок), а саме за проведення судової інженерно-транспортної експертизи технічного стану автомобіля марки "BMW-530I", реєстраційний номер НОМЕР_2 , № СЕ-19/106-23/15898-ІТ від 05.01.2024 року в сумі 3786, 40 грн; судової транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/106-23/15936 від 05.01.2024 року в сумі 3029, 12 грн; судової одорологічної експертизи № СЕ-19/106-23/16551-БД від 27.12.2023 року в сумі 3110, 88 грн; судової автотехнічної експертизи № 17/24-25 від 09.01.2024 року в сумі 5679, 60 грн, у порядку ст. 124 КПК України покласти за ОСОБА_9 .

Керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394,395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_9 визнати винуватим за ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

2. ОСОБА_9 визнати винуватим за ч. 1 ст. 135 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

3. На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_9 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

4. Строк відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

5. Зарахувати ОСОБА_9 згідно з ч.5 ст.72 КК України у строк відбування покарання період його попереднього ув'язнення з 18.11.2023 по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

6. Запобіжний захід відносно ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою, продовживши його дію до набрання вироком суду законної сили, але не довше ніж 60 днів із дня ухвалення вироку, тобто до 22.11.2025 включно.

7. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 задовольнити.

8. Стягнути з ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_6 )

- 53 560,00 грн (п'ятдесят три тисячі п'ятсот шістдесят гривень 00 копійок) матеріальної шкоди;

- 500 000 грн (п'ятсот тисяч гривень) моральної шкоди.

9. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_20 задовольнити.

10. Стягнути з ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_20 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_6 ) 500 000 грн (п'ятсот тисяч гривень) моральної шкоди.

11. Цивільний позов ОСОБА_16 задовольнити частково.

12. Стягнути з ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_16 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_7 )

- 360291,88 грн (триста шістдесят тисяч двісті дев'яносто одна гривня вісімдесят вісім копійок) завданої матеріальної шкоди;

- 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень) моральної шкоди.

- 6 700,00 грн витрат на правничу допомогу.

13. В решті цивільного позову ОСОБА_16 відмовити.

14. Стягнути з ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави процесуальні витрати по справі за проведення експертиз у розмірі 15606,00 грн (п'ятнадцять тисяч шістсот шість гривень 00 копійок).

15. Скасувати арешт накладений згідно:

ухвали слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 22.11.2023 на автомобіль марки BMW, модель 530І, реєстраційний номер НОМЕР_2 , чорного кольору, який перебува у користуванні ОСОБА_9 та належить на праві власності ОСОБА_16 , жителю АДРЕСА_4 з пошкодженнями внаслідок ДТП, який доставлено на зберігання до ВП № 4 ЖРУП ГУНП в Житомирській області за адресою: смт.Хорошів, вул. 95-ї бригади ,2, а також частину решітки з рамкою, змив з даху автомобіля, змив з кришки багажника, крила та скла автомобіля, змив з легко сплавного заднього диску з правої сторони, частини лакофарбового покриття чорного кольору з кришки капота автомобіля;

ухвали слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 22.11.2023 на сліди біологічного походження, змив з яких вилучено за допомогою марлевої стерильної медичної серветки, змив з керма, змив з ручки перемикання передач, змив речовини бурого колору із внутрішньої сторони пошкодженого лобового скла, запаховий слід з водійського сидіння.

16. Речові докази по справі:

- шапку чорного кольору, яку упаковано до спец пакету SUD 2033043, кросівки чоловічі оранжевого кольору, які упаковано до спец пакету SUD 3008108, уламки ТЗ, які упаковано до спец пакету SUD 2033038, уламки лакофарбового покриття, які упаковано до спец пакету SUD 2033018, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 4 ЖРУП ГУНП в Житомирській області за адресою: смт.Хорошів, вул. 95-ї бригади ,2 - знищити;

- куртку чорну балонову, яку упаковано до спец пакету Національної поліції України PSP 4367361; светр червоний, чорні спортивні штани, чорні підштаники, чорні шкарпетки, які упаковані до спец пакету Національної поліції України PSP4367362 та передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 4 ЖРУП ГУНП в Житомирській області за адресою: смт.Хорошів, вул. 95-ї бригади ,2 - знищити;

- автомобіль марки BMW, модель 530І, реєстраційний номер НОМЕР_2 , чорного кольору, який перебува у користуванні ОСОБА_9 та належить на праві власності ОСОБА_16 , жителю АДРЕСА_4 з пошкодженнями внаслідок ДТП, який доставлено на зберігання до ВП № 4 ЖРУП ГУНП в Житомирській області за адресою: смт.Хорошів, вул. 95-ї бригади ,2, а також частину решітки з рамкою, які упаковано до спецпакету PSP4367349 - повернути ОСОБА_16 як власнику;

- змив з даху автомобіля, який упаковано паперового конверту №1, змив з кришки багажника, крила та скла автомобіля, які упаковано до паперового конверту №2, змив з легкосплавного заднього диску з правої сторони, який упаковано до паперового конверту №3, частини лакофарбового покриття чорного кольору з кришки капота автомобіля, які упаковано до спецпакету PSP2161737, які передані на зберігання до ВП № 4 ЖРУП ГУНП в Житомирській області за адресою: смт.Хорошів, вул. 95-ї бригади ,2 - знищити.

- сліди біологічного походження на дверній водійській ручці з внутрішньої сторони, змив з яких вилучено за допомогою марлевої стерильної медичної серветки та упаковано до паперового конверту №1, змив з керма, який упаковано до паперового конверту №2, змив з ручки перемикання передач, який упаковано до паперового конверту №3, змив речовини бурого кольору із внутрішньої сторони пошкодженого лобового скла, які вилучено до паперового конверту №4, запаховий слід з ведійського сидіння, який вилучено за допомогою одороголічної серветки та упаковано до паперового одорологічного сейф-пакету №1, який опломбовано печаткою №0001079, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 4 ЖРУП ГУНП в Житомирській області за адресою: смт.Хорошів, вул. 95-ї бригади ,2 - знищити.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя ОСОБА_85

Попередній документ

130401761

Наступний документ

130401763

Інформація про рішення:

№ рішення:	130401762
№ справи:	276/109/24
Дата рішення:	23.09.2025
Дата публікації:	25.09.2025
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Черняхівський районний суд Житомирської області
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Виконання рішення (23.01.2026)
Дата надходження:	07.02.2024

Розклад засідань:

Минулі засідання (64)

29.01.2024 09:20	Житомирський апеляційний суд
12.02.2024 10:30	Черняхівський районний суд Житомирської області
15.02.2024 12:40	Черняхівський районний суд Житомирської області
19.02.2024 10:10	Житомирський апеляційний суд
22.02.2024 14:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
26.02.2024 14:30	Житомирський апеляційний суд
29.02.2024 10:30	Житомирський апеляційний суд
06.03.2024 12:30	Черняхівський районний суд Житомирської області
19.03.2024 11:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
19.03.2024 11:30	Черняхівський районний суд Житомирської області
21.03.2024 12:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
03.04.2024 12:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
08.04.2024 15:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
22.04.2024 11:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
14.05.2024 11:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
22.05.2024 11:30	Черняхівський районний суд Житомирської області
28.05.2024 10:15	Житомирський апеляційний суд
10.06.2024 14:30	Житомирський апеляційний суд
18.06.2024 14:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
03.07.2024 11:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
16.07.2024 11:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
22.07.2024 12:15	Житомирський апеляційний суд
01.08.2024 11:45	Житомирський апеляційний суд
06.08.2024 12:00	Житомирський апеляційний суд
12.08.2024 11:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
22.08.2024 14:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
12.09.2024 11:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
17.09.2024 15:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
24.09.2024 11:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
30.09.2024 15:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
17.10.2024 12:30	Черняхівський районний суд Житомирської області
22.10.2024 12:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
06.11.2024 11:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
25.11.2024 14:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
27.11.2024 15:40	Житомирський апеляційний суд
16.12.2024 12:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
24.12.2024 11:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
27.12.2024 10:00	Житомирський апеляційний суд
08.01.2025 10:30	Житомирський апеляційний суд
08.01.2025 14:30	Черняхівський районний суд Житомирської області
16.01.2025 15:30	Житомирський апеляційний суд
21.01.2025 12:00	Житомирський апеляційний суд
28.01.2025 11:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
19.02.2025 11:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
18.03.2025 11:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
02.04.2025 11:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
16.04.2025 12:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
21.04.2025 14:30	Черняхівський районний суд Житомирської області
22.04.2025 09:35	Житомирський апеляційний суд
05.05.2025 14:45	Житомирський апеляційний суд
07.05.2025 09:40	Житомирський апеляційний суд
14.05.2025 12:30	Черняхівський районний суд Житомирської області
29.05.2025 12:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
11.06.2025 11:30	Черняхівський районний суд Житомирської області
17.06.2025 09:10	Житомирський апеляційний суд
19.06.2025 12:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
30.06.2025 11:45	Житомирський апеляційний суд
07.07.2025 12:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
04.08.2025 11:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
20.08.2025 12:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
18.09.2025 15:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
23.09.2025 11:00	Черняхівський районний суд Житомирської області
08.01.2026 12:00	Житомирський апеляційний суд
09.01.2026 10:30	Житомирський апеляційний суд