Справа № 296/5268/20
4-с/296/45/25
Іменем України
23 вересня 2025 рокум. Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі
головуючої судді Пилипюк Л. М.,
за участю секретаря судового засідання Клименко Е. В.,
скаржника ОСОБА_1 ,
представника боржника виконавчого комітету Житомирської міської ради Чернюк А. В.,
представника суб'єкта оскарження - відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Невмержицького О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця та зобов'язання вчинити дії,
09 липня 2025 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо правомірності постанови про закінчення виконавчого провадження.
Скарга обґрунтована тим, що на виконанні відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області перебувало виконавче провадження № 70846381 щодо примусового виконання рішення Житомирського апеляційного суду від 25 січня 2022 року в справі № 296/5268/20 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про захист житлових прав. Вказаним рішенням суду зобов'язано виконавчий комітет Житомирської міської ради внести ОСОБА_1 та членів його сім'ї у списки осіб для отримання житла з часу перебування на квартирному обліку за місцем роботи.
28 січня 2025 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 70846381 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду.
Скаржник вважає, що в державного виконавця не було достатніх підстав для закінчення виконавчого провадження, оскільки боржник - виконавчий комітет Житомирської міської ради рішення суду не виконав. Підставою для закінчення виконавчого провадження послугувало рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 188 від 01 березня 2023 року, яким вирішено внести ОСОБА_1 та членів його сім'ї у списки осіб для отримання житла у виконавчому комітеті міської ради з часу перебування на квартирному обліку за місце роботи. Однак, фактично його та членів його сім'ї у відповідні списки для отримання житла внесено не було, оскільки боржник вимагав надання ряду документів для заведення облікової справи. Державний виконавець не виконав усіх, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», заходів для реального виконання рішення суду, не перевірив наявності дійсних підстав для закінчення виконавчого провадження та передчасно закрив виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Скаржник додає, що він усно та письмово проінформував державного виконавця про те, що боржник надіслав йому листа, в якому зазначає про неможливість внесення ОСОБА_1 та членів його сім'ї до відповідних списків осіб, які потребують поліпшення житлових умов, внаслідок відсутності ряду документів для заведення облікової справи.
На підставі наведеного ОСОБА_1 просить визнати неправомірними дії та бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Сладь Т. П. щодо невжиття заходів для примусового виконання судового рішення в справі № 296/5268/20 (виконавче провадження № 7084638), а також щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 28 січня 2025 року. Скаржник просить скасувати вищевказану постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження. Крім того, ОСОБА_1 просить зобов'язати Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області усунути порушення щодо примусового виконання рішення суду у справі № 296/5268/20 (виконавче провадження № 7084638) та вжити усі можливі й вичерпні заходи для виконання боржником рішення суду.
Ухвалою судді Корольовського районного суду міста Житомира від 11 липня 2025 року скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця прийнято до розгляду, призначено судове засідання. У вказаній ухвалі також вирішено питання про поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду з цією скаргою.
21 липня 2025 року до суду від представника боржника виконавчого комітету Житомирської міської ради надійшли письмові пояснення. Представник боржника, зокрема, зазначає, що відповідно до п. 6 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 188 від 01 березня 2023 року вирішено внести ОСОБА_1 та членів його сім'ї у списки осіб для отримання житла у виконавчому комітеті міської ради з часу перебування на квартирному обліку за місцем роботи. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 13 березня 2019 року (справа № 296/3527/18) встановлено, що 14 травня 2004 року ОСОБА_1 було видано ордер на вселення у трикімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим ОСОБА_1 знято з квартирного обліку. А тому, наразі необхідно сформувати облікову справу ОСОБА_1 . Листом від 07 листопада 2023 року скаржнику повторно роз'яснено необхідність надати документи для формування облікової справи по квартирному обліку та надано перелік необхідних документів.
22 липня 2025 року до суду від представника суб'єкта оскарження відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області надійшли письмові заперечення на скаргу (відзив). Обґрунтовуючи свою позицію, представник органу ДВС зазначає, що на виконанні відділу перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа Корольовського районного суду міста Житомира № 296/5268/20 від 17 січня 2023 року про зобов'язання виконавчого комітету Житомирської міської ради внести ОСОБА_1 та членів його сім'ї у списки осіб для отримання житла з часу перебування на квартирному обліку за місцем роботи.26 січня 2023 року відкрито виконавче провадження (ВП 70846381). У зв'язку з тим, що боржником рішення суду не виконано 06 березня 2024 року державним виконавцем в порядку ст. ст. 18, 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено вимогу, якою зобов'язано боржника - виконавчий комітет Житомирської міської ради виконати рішення суду та надати підтверджуючи документи про його виконання. На адресу відділу надійшла відповідь, з якої вбачається, що рішення суду боржником виконано, тобто відповідно до пункту 6 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 188 від 01 березня 2023 року «Про взяття на квартирний облік, включення до списків першочергового та позачергового одержання жилих приміщень і упорядкування черги за місцем проживання», внесено ОСОБА_1 та членів його сім'ї у списки осіб для отримання житла з часу перебування на квартирному за місцем роботи, про що свідчить витяг з рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 188 від 01 березня 2023 року. 28 січня 2025 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 70846381 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Вчинені державним виконавцем дії з примусового виконання рішення суду узгоджуються із приписами Закону України «Про виконавче провадження», а тому є підстави для висновку про те, що ним ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду. За таких обставин постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сладь Т.П. від 28 січня 2025 року ВП № 70846381 про закінчення виконавчого провадження є правомірною. На підставі наведеного представник суб'єкта оскарження просить в задоволенні скарги відмовити.
Скаржник ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги скарги підтримав в повному обсязі з наведених у скарзі підстав. Додатково суду пояснив, що незважаючи на те, що в серпні 2025 року боржник вніс його та деяких членів його сім'ї у відповідні списки на виконання рішення суду, однак він вважає, що в повному обсязі рішення суду боржником й досі не виконане, оскільки в списки не внесено його онука, який входить до членів його сім'ї.
Представник боржника виконавчого комітету Житомирської міської ради Чернюк А. В. у судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечувала, оскільки вважає, що рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 188 від 01 березня 2023 року було достатньою підставою для закінчення виконавчого провадження за п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Разом з тим, представник боржника підтвердила, що фактично ОСОБА_1 та членів його сім'ї було внесено до відповідних списків лише в серпні 2025 року.
Представник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Невмержицький О. О. в судовому засіданні просив в задоволенні скарги відмовити з підстав, які зазначені в письмових запереченнях на скаргу.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Неявка учасників справи у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 25 січня 2022 року (справа № 296/5268/20)визнано неправомірними дії виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо невнесення ОСОБА_1 та членів його сім'ї у списки осіб для отримання житла із збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку за місцем роботи, а також зобов'язано виконавчий комітет Житомирської міської ради внести ОСОБА_1 та членів його сім'ї у списки осіб для отримання житла з часу перебування на квартирному за місцем роботи.
Установлено, що примусове виконання вищевказаного рішення суду здійснювалось державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (виконавче провадження № 70846381).
Так, 26 січня 2023 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 70846381 щодо зобов'язання виконавчого комітету Житомирської міської ради внести ОСОБА_1 та членів його сім'ї у списки осіб для отримання житла з часу перебування на квартирному за місцем роботи.
Копією витягу з рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 188 від 01 березня 2023 року підтверджено, що виконавчий комітет Житомирської міської ради в п. 6 вказаного рішення вирішив внести ОСОБА_1 та членів його сім'ї у списки осіб для отримання житла з часу перебування на квартирному за місцем роботи.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сладь Т. П. від 28 січня 2025 року виконавче провадження № 70846381 закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Вказана постанова державного виконавця мотивована тим, що боржник повідомив про фактичне виконання рішення суду, рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 188 від 01 березня 2023 року ОСОБА_1 та членів його сім'ї внесено у списки осіб для отримання житла з часу перебування на квартирному за місцем роботи.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що після прийняття рішення № 188 від 01 березня 2023 року між стягувачем та боржником продовжились правовідносини щодо виконання рішення суду, між ними велося відповідне листування. Зокрема, листом виконавчого комітету Житомирської міської ради від 07 листопада 2023 року скаржнику повторно роз'яснено необхідність надати документи для формування облікової справи по квартирному обліку та надано перелік необхідних документів.
Крім того, суд ураховує, що після відкриття провадження у цій справі, 29 серпня 2025 року від представника скаржника до суду надійшли письмові пояснення, в яких повідомлено, що ОСОБА_1 та членів його сім'ї (4 особи) внесено в списки громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а саме: у загальну чергу від 31 серпня 1987 року за № 122а; у список першочергового одержання жилих приміщень від 31 грудня 1990 року за № 67а; у список позачергових одержання жилих приміщень від 25 березня 1992 за № 20а по Богунському районі.
До вказаних письмових пояснень представник боржника додає лист від 20 серпня 2025 року, який адресований ОСОБА_1 . Зміст листа дає підстави для висновку що фактично рішення про внесння ОСОБА_1 та членів його сім'ї у відповідні списки виконавчий комітет Житомирської міської ради ухвалив після засідання, яке відбулось 13 серпня 2025 року за участю ОСОБА_1 та після отримання відповідних документів для формування облікової справи.
Надаючи пояснення в судовому засіданні, представник боржника підтвердила, що без оформлення облікових справ внести ОСОБА_1 та членів його сім'ї у відповідні списки було неможливо. Виконавчий комітет Житомирської міської ради неодноразово повідомляв скаржнику про необхідність надання документів та надавав йому відповідний перелік документів. Фактично внести ОСОБА_1 та членів його сім'ї (4 особи) у відповідні списки стало можливим лише після 13 серпня 2025 року, тобто після того як були заведені облікові справи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лишена підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частин 1-3 ст. 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Виконавче провадження закінчується на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону також у випадку, якщо рішення суду було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Вирішуючи скаргу, суд ураховує, що державний виконавець після отримання повідомлення боржника про виконання рішення суду та після ознайомлення з рішенням боржника № 188 від 01 березня 2023 року «Про взяття на квартирний облік, включення до списків першочергового та позачергового одержання жилих приміщень і упорядкування черги за місцем проживання» був зобов'язаний перевірити чи дійсно ОСОБА_1 та членів його сім'ї внесено у списики осіб для отримання житла з часу перебування на квартирному за місцем роботи.
Суд установив, що станом на дату прийняття державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження скаржник та члени його сім'ї у відповідні списки внесені не були. А тому, саме лише прийняття рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради про внесення ОСОБА_1 та членів його сім'ї списки осіб для отримання житла без фактичного внесення відповідних осіб у ці списки не може свідчити про формальне та належне виконання рішення суду.
Суд дійшов висновку, що дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сладь Т. П. щодо закінчення виконавчого провадження № 70846381 на підставі рішенням боржника № 188 від 01 березня 2023 року є передчасними та незаконними, оскільки фактично рішення суду боржником виконано не було.
За таких обставин скарга ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сладь Т. П. щодо закінчення виконавчого провадження № 70846381 з примусового виконання виконавчого листа № 296/5268/20 та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 296/5268/20 від 28 січня 2025 року, є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Разом з тим суд не вбачає підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 в частині вимог про зобов'язання Управління забезпечення примусового виконання рішень вжити усі можливі й вичерпні заходи для виконання боржником рішення суду, оскільки такі дії державний виконавець зобов'язаний вживати в силу вимог Закону, а не на підставі ухвали суду.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги.
Керуючись ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», суд
Заяву ОСОБА_1 на дії, бездіяльність державного виконавця та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії та бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській областіЦентрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сладь Тетяни Павлівни щодозакінчення виконавчого провадження № 7084638 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сладь Тетяни Павлівни від 28 січня 2025 року про закінчення виконавчого провадження№ 7084638 щодо примусового виконання рішення Житомирського апеляційного суду від 25 січня 2022 року (справа № 296/5268/20) про зобов'язання виконавчого комітету Житомирської міської ради внести ОСОБА_1 та членів його сім'ї у списки осіб для отримання житла з часу перебування на квартирному за місцем роботи.
В задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК