Справа №295/11553/25
3/295/3005/25
23.09.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М., розглянув матеріали, які надійшли з Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-8 ч.2 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інваліда 2-ї групи, і.к. НОМЕР_1 , -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 19.08.2025 о 17 год. 55 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме: ображав образливими словами, дружину ОСОБА_2 , чим порушив терміновий заборонний припис серії АА №455432 від 17.08.2025.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 19.08.2025 перебував вдома разо із дружиною, будь-яких конфліктів між ними не було, поліцію не викликали. До дружини зателефонували працівники поліції і запитали де її чорловік, нащо вона повідомила, що вдома, ніяких зауважень вона немає. Чому працівники поліції склали протокол йому невідомо.
Опитана в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що 19.08.2025 жодних неправомірних дій чоловік не вчиняв, разом перебували вдома. Їй зателефонував працівник поліції і запитав чи чоловік вдома, на що відповіла ствердно, при цьому жодних скарг на чоловіка не висловлювала.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , пояснення свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністратині правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Щодо обґрунтованості поширення на вказану категорію справ гарантій Конвенції необхідно зазначити таке.
Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.
Відповідно звернуто увагу уповноважених осіб на необхідності дотримання правил та процедур під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, прав та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належному фіксуванні доказів вчинення правопорушення та їх зберіганні тощо.
У справах проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
Одночасно практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації статті 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_1 заборонено контактування з постраждалою особою, при цьому припис не містить заборони перебувати в квартирі, де подружжя проживає спільно. Опитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 підтвердила, що чоловік перебував у квартирі, при цьому жодних непправомірних дій не вчиняв.
Отже, досліджені в судовому засіданні докази спростовують відомості викладені в протоколі про адміністративне правопорушення про порушення ОСОБА_1 тимчпсового заборонного припису.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністартивна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно с п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведені обставини, матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останнім інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-8 ч.2 КУпАП., що виключає провадження у справі та підлягає закриттю.
Керуючись ст. 247,283, 284, КУпАП суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 173-8 ч.2 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її прийняття.
Суддя С.М.Костенко