Справа № 161/17969/25
Провадження № 1-кс/161/5292/25
м. Луцьк 22 вересня 2025 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від 20.08.2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42024030000000076 від 09.12.2024 року,-
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від 20.08.2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42024030000000076 від 09.12.2024 року.
В обґрунтування скарги зазначив, що з даною постановою категорично не згоден, вважає її передчасною та такою, яка порушує вимоги чинного КПК України. Постанова слідчої ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав та законних інтересів учасників процесу.
Просить скасувати постанову слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від 20.08.2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42024030000000076 від 09.12.2024 року.
У судове засідання заявник надав заяву про розгляд скарги у його відсутність. Просив скасувати постанову слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від 20.08.2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42024030000000076 від 09.12.2024 року.
Слідчий в судове засідання надала заяву про розгляд скарги у її відсутності. У скарзі просила відмовити.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 14.12.2011 року № 19-рп/2011 по справі про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (стаття 2 КПК України). Положення КПК України регламентують діяльність органів державної влади та їх посадових осіб, яка стосується сфери публічно-правових відносин, що виникають внаслідок злочинних посягань, відповідальність за які встановлено в нормах кримінального права.
Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
В судовому засіданні встановлено, що у провадженні Луцького РУП ГУНП у Волинській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за ч. 2 ст 367, ч.3 ст.161 КК України за № 42024030000000076.
Постановою слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від 20.08.2025 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024030000000076 від 09.12.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст 367, ч.3 ст.161 КК України ,- закрито.
Як слідує із змісту оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження, досудовим розслідуванням закрито провадження, оскільки відсутній склад кримінальних правопорушень.
В рішенні Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що за статтею 1Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
У відповідності до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Слідчий суддя звертає увагу, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, тому прийняття даного рішення можливе після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин провадження та оцінки слідчим зібраних та перевірених доказів у їх сукупності.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Враховуючи все вищевикладене, слідчий суддя дійшов переконання, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження прийнята з порушенням вимог ст. ст. 92, 94 КПК України, а її зміст не відповідає вимогам статті 110 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначене вказує на передчасність та необґрунтованість закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки з матеріалів кримінального провадження не вбачається всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
При новому розслідуванні належить виконати необхідні слідчі дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність події та складу злочину, в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі, і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку воно має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів заявника.
З наведених підстав, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність скасування постанови про закриття кримінального провадження та його направлення для продовження досудового розслідування, під час якого необхідно ретельно виконати вимоги ухвали слідчого судді, передбачені КПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 38, 214, 223, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від 20.08.2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42024030000000076 від 09.12.2024 року,- задовольнити.
Постанову слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від 20.08.2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42024030000000076 від 09.12.2024 року - скасувати, кримінальне провадження направити для проведення досудового слідства та прийняття обґрунтованого рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1