Справа № 159/6530/25
Провадження № 3/159/2813/25
22 вересня 2025 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Шишилін О.Г., з участю законного представника ОСОБА_1 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_1 виданий 14.02.2023 органом 0717, РНОКПП НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_1 , учень 1 курсу Регіонального професійного коледжу м. Володимир,
за ч.2 ст.126, ч.1ст. 130 КУпАП, -
13.09.2025 о 22год 12хв року о 01год.50хв. неповнолітній ОСОБА_2 по вул.Мічуріна с. Мирин Ковельського району Волинської області керував транспортним засобом - автомобілем «Volkswagen Golf» н.з. НОМЕР_3 не маючи права керування транспортними засобами, чим порушив п.2.1.а ПДР , чим своїми діями порушив ч.2 ст.126 КУпАП.
Він же, неповнолітній ОСОБА_2 13.09.2025 о 22год 12хв року о 01год.50хв. по вул.Мічуріна с. Мирин Ковельського району Волинської області керував транспортним засобом - автомобілем «Volkswagen Golf» н.з. НОМЕР_3 з ознаками алкогольного сп'яніння ( запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ та у лікувальному закладі - відмовився, чим порушив п.2.5ПДР, чим порушив своїми діями ч.1 ст.130 КУпАП.
Неповнолітній ОСОБА_2 суді провину визнав, просить суворо не карати, зробив відповідні висновки і розкаюється у вчиненому.
Законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 - мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомила, що з сином проведено профілактичну бесіду, останній зрозумів протиправність вчиненого та негативні наслідки вчиненого ним діяння.
Суд дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку про таке.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновками експерта, речовими доказами тощо.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що у діях ОСОБА_2 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.126 ч.2, ч.1 ст.130 КУпАП, а його вина у здійсненні даних адміністративних правопорушеннь доведена доданими до протоколів про адміністративні правопорушення ЕПР1 №453060 від 13.09.2025, ЕПР1 №453053 від 13.09.2025 доказами, а саме рапортом поліцейського з місця події , яке мало місце 13.09.2025, відгуком - характеристикою, направленням на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння , визнавальним провину поясненням ОСОБА_2 , відео фіксацією з місця події.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративних правопорушеннь, передбачених за ст.ст.126 ч.2, ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до вимог ч.2 ст.13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Згідно із статтею 36 Кодексу, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до довідки виданої згідно бази ІКС ІПНП України , станом на 15.09.2025 відомості про посвідчення водія на гр.. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні.
Статтею 24 Конституції України передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Верховний Суд у своїх постановах від 22 травня 2018 року №753/18479/16-к, від 21 червня 2022 року у справі №171/869/21 вказав, що рівними перед законом, в частині призначення покарання та реалізації своїх прав, будуть як особи, які на час вчинення правопорушення офіційно не отримали посвідчення водія на право керування транспортними засобами, так і особи, які отримали таке посвідчення.
Так, санкція ч.1. ст.130 КУпАП передбачає, накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.
В той же час, законодавцем не передбачено іншої правової підстави для незастосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення не отримала посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Також, слід взяти до уваги, що норми чинного КУпАП не встановлюють будь-яких обмежень щодо накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, коли воно передбачене у санкції статті КУпАП, особам, які на момент вчинення адміністративного правопорушення не мали права керування транспортними засобами.
З урахуванням зазначеного, підхід щодо неможливості призначення покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Позбавляючи права мати посвідчення водія на право керування транспортними засобами як офіційного документу, що підтверджує спеціальний статус його власника, а саме права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що, в даному випадку, узгоджується з положеннями ст.ст.33, ч.1 ст.130 КУпАП.
Такого ж висновку притримався Волинський апеляційний суд у Постанові від 11.06.2025р., справа №155/691/25.
За практикою ЄСПЛ провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, з огляду на суворість передбачених санкцією цієї статті стягнень у виді штрафу і позбавлення права керування транспортними засобами, їх каральну і профілактичну мету, у розумінні Конвенції вважається «кримінальним» (рішення у справах: «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany) від 21 лютого 1984 року, заява № 8544/79; «Шмауцер проти Австрії» (Schmautzerv.Austria) від 23 жовтня 1995 року, заява №15523/89; «Маліга проти Франції» (Malige v. France) від 23 вересня 1998 року, заява № 27812/95; «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine) від 6 вересня 2005 року, заява № 61406/00).
Таким чином, посилання суду у цьому випадку на висновки ВС судової палати Касаційного кримінального суду, щодо тлумачення поняття рівними перед законом, в частині призначення стягнення суд вважає такими, що відповідають «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та не порушують права особи яка притягається до адміністративної відповідальності на справедливий суд в межах КУпАП.
Обираючи стягнення за адміністративне правопорушення, суд враховує особу правопорушника, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого і вважає за доцільне застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.
Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчиненого адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
З урахуванням характеру скоєного правопорушення, ставлення до скоєного і ступеню вини, даних про особу правопорушника та обставин пом'якшувальних і обтяжливих відповідальність, керуючись статтями 13, 33, 36,124,126, 221,283, 284 КУпАП, суддя, -
Об'єднати в одне провадження адміністративні матеріали за номерами № 159/6530/25 (провадження № 3/159/2813/25) за ч.2 ст.126 КУпАП, № 159/6684/25 (провадження № 3/159/2851/25) за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_2 та присвоїти Єдиний унікальний номер судової справи № 159/6530/25 (провадження № 3/159/2813/25).
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ст.ст.126 ч.2, ч.1 ст.130 КУпАП та на підставі ст.36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік (найменування коду класифікації доходів бюджету 21081300«Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі)» по території Волинської області: отримувач: ГУК у Волин.обл/Волинська.обл/ 21081300; Номер рахунку (IBAN): UA588999980313050149000003001Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.)Код отримувача (ЄДРПОУ):38009371).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 гривень на користь держави (Найменування коду класифікації доходів бюджету22030101«Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050)» за розгляд справ у Ковельському міськрайонному суді Волинської області: Отримувач : ГУК у Волин.обл/м.Ковель/22030101; Номер рахунку (IBAN)UA418999980313171206000003564; Банк отримувача : Казначейство України (ел.адм.подат.) Код отримувача (ЄДРПОУ): 38009371).
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
СуддяО. Г. Шишилін