Справа № 158/2308/25
Провадження № 2/0158/900/25
22 вересня 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Сіліч Ю.Л.,
за участю секретаря судового засідання - Оніщук Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач АТ «Банк інвестицій та заощаджень» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивує тим, що 14.01.2020 року між АТ «Банк інвестицій та заощаджень» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № РL/11/2413, за яким банк (позивач) надав відповідачу кредит в розмірі 40 000,00 грн. на споживчі потреби зі сплатою 0,01% річних. Дата повернення кредиту - 14.01.2023 року. Загальна вартість кредиту становить 83666,28 грн. Реальна процентна ставка становить 71,92% річних.
Стверджують, що позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором та надав ОСОБА_1 кредит. Однак відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує належним чином, не сплачує кредит та нараховані проценти, комісії, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 23.07.2025 становить 43984,66 грн., яка складається з: 22125,19 грн - прострочена заборгованість за основним зобов'язанням; 3,47 грн - прострочена заборгованість за процентами за період з 01.08.2021 року по 22.02.2023 року; 21240 грн. - прострочена заборгованість за комісією за період з 01.08.2021 по 31.01.2023 року (включно); 443,26 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасне виконання зобов'язань за період з 30.04.2021 року по 31.01.2022 року; 172,24 грн. - 3 % річних за період з 11.02.2021 року по 23.02.2022 року, яку позивач просить стягнути з відповідача по справі на їх користь та судові витрати по сплаті судового збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 08.08.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
В період розгляду спрощеного позовного провадження по даній справі заяв, клопотань та заперечень у порядку ст. 182 ЦПК України, сторонами подано до суду не було. Крім того, відзиву на позовну заяву відповідачем до суду подано не було.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши представлені письмові докази в справі, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 14.01.2020 року між АТ «Банк інвестицій та заощаджень» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № PL/11/2413, відповідно до умов якого банк надав Відповідачу кредит в сумі 40 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (а.с. 14).
Сторони домовились та визначили в Договорі, що термін погашення процентів за користування кредитом та інших платежів - згідно графіку платежів відповідно до Додатку №1 до Договору; реальна процентна ставка становить 71,92% річних, загальна вартість кредиту - 83666,28 грн. (п.1.10, 1.12, 1.13 Договору).
На виконання положень п.1.5 Договору та на підтвердження факту надання ОСОБА_1 кредиту в розмірі 40 000,00 грн. до позовної заяви надано виписку по особовому рахунку (а.с.18-20).
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 23.07.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № PL/11/2413 від 14.01.2020 року становить 43984,66 грн., яка складається з: 22125,19 грн - прострочена заборгованість за основним зобов'язанням; 3,47 грн - прострочена заборгованість за процентами за період з 01.08.2021 року по 22.02.2023 року; 21240 грн. - прострочена заборгованість за комісією за період з 01.08.2021 по 31.01.2023 року (включно); 443,26 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасне виконання зобов'язань за період з 30.04.2021 року по 31.01.2022 року; 172,24 грн. - 3 % річних за період з 11.02.2021 року по 23.02.2022 року (а.с.22-24).
Вищевказаний розрахунок заборгованості за кредитом відповідач не спростував, свого розрахунку не навела.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до положень ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України зазначається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК ).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що в порушення умов договору та статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 належним чином умови кредитного договору не виконала, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, а тому з відповідача слід стягнути на користь позивача встановлену в судовому засіданні суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 43984,66 грн.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, згідно з вимогами, викладеними у ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених вимог з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк інвестицій та заощаджень» підлягає стягненню 3028 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 19, 81, 141, 247, 274-279 ЦПК України, ст. ст. 207, 509, 526, 527, 530, 625, 626, 628, 633, 634, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» заборгованість за кредитним договором у розмірі 43984 (сорок три тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 66 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» судові витрати пов'язані з оплатою судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Акціонерне товариство «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ»: код ЄДРПОУ 33695095, місцезнаходження: 04119, вул. Юрія Іллєнка, 83-Д, м. Київ.
Відповідач - ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Текст рішення складений 22.09.2025 року.
Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч